Перегляд за Автор "Skliar, T. V."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості мікробоценозу сечостатевої системи жінок при патологічних станах(Полтавський державний медичний університет, 2019) Тригуб, С. А.; Голодок, Л. П.; Скляр, Т. В.; Trygub, S. A.; Holodok, L. P.; Skliar, T. V.Досліджено видовий склад мікрофлори сечостатевої системи жінок в нормі та в асоціації з вірусними агентами при патологічних змінах. Для проведення дослідів було обстежено 395 жінок віком від 18 до 60 років культуральним методом та за допомогою ПЛР з детекцією результатів в режимі реального часу. За результатами обстеження було встановлено, що серед 395 жінок у 134 жінок виявлений нормоценоз і в 261 жінки – дисбіоз урогенітального тракту, при цьому спостерігалося стрімке зниження корисних представників роду Lactobacillus spp. У клінічно значимих титрах найчастіше були виділені представники роду Candida spp., Enterobacteriacea spp., Streptococcus spp, і такі види, як Gardnerela vaginalis, Ureaplasma (urealyticum + parvum) та Mycoplasma hominis. Відмічено, що у жінок репродуктивного віку в 58% випадків збудники були виявлені у вигляді асоціації декількох мікроорганізмів, найбільший відсоток складали асоціації бактерії з агентами вірусної природи (32%), та бактерії з дріжджоподібними грибами роду Candida spp. (26%). Моноінфекції вірусної етіології (18%), головним чином були представлені ВПЛ високого онкогенного ризику, частіше було виділено 16, 18, 39 та 31 тип.Документ Особливості складу умовно-патогенної мікрофлори урогенітального тракту при дисбіотичних порушеннях(Полтавський державний медичний університет, 2018) Костиря, О. В.; Голодок, Л. П.; Скляр, Т. В.; Костыря, А. В.; Голодок, Л. П.; Скляр, Т. В.; Kostyria, O. V.; Golodok, L. P.; Skliar, T. V.Виділено та ідентифіковано збудників дисбіотичних станів урогенітального тракту у 90 жінок віком від 20 до 70 років у Діагностичному центрі медичної академії міста Дніпро за допомогою методу полімеразно-ланцюгової реакції. У жінок репродуктивного віку при нормоценозі мікробіота представлена переважно лактобацилами (Lactobacillus spp.), але при дисбіотичних порушеннях мікробний склад урогенітального тракту (УГТ) характеризується зниженням кількості лактобацил і заміщенням їх умовно-патогенними анаеробними мікроорганізмами. Такі порушення можуть призводити до виникнення бактеріального вагінозу (БВ) – 38%, аеробного вагініту – 20%, кандидозу – 10%, асоціацій БВ з іншими дисбіотичними порушеннями – 16%, інших ускладнень – 16%. За порушень мікрофлори УГТ у високих концентраціях виділяються представники родів Gardnerella vaginallis, Prevotella, Veilonella spp., Mobilunsus spp., Peptostreptococcus spp., Atopobium vaginallis, Candida spp.Документ Роль ґрунтової мікрофлори у процесах мобілізації фосфору з його малорозчинних сполук(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Літвінова, В. В.; Лаврентьєва, Катерина Валеріївна; Скляр, Тетяна Володимирівна; Литвинова, В. В.; Лаврентьева, Екатерина Валерьевна; Скляр, Татьяна Владимировна; Litvinova, V. V.; Lavrentyeva, K. V.; Skliar, T. V.Роботу присвячено одному із найперспективніших напрямків сучасної екологічної біотехнології – оптимізації фосфорного живлення сільськогосподарських рослин при використанні біопрепаратів на основі фосфатмобілізувальної ґрунтової мікрофлори. Наведено дані щодо вмісту та кількісного співвідношення форм фосфатів у ґрунтах України, ролі фосфору та його сполук для у життєдіяльності рослинного організму. Охарактеризовано видовий склад мікрофлори, що бере участь у процесах трансформації фосфоровмісних сполук у ґрунті, описано головні механізми фосфатмобілізації. Наведено інформацію щодо основних моно- та комплексних біопрепаратів («Поліміксобактерин», «Фосфоентерин», «Альбобактерин», «Біокомплекс-БТУ», «Ековітал», «Нітрозлак», «Органік-баланс») на основі фосфатмобілізувальної мікрофлори та проаналізовано сучасні літературні дані, що підтверджують ефективність їх застосування на практиці при вирощуванні злакових, технічних та овочевих культур; Работа посвящена тематике оптимизации фосфорного питания сельскохозяйственных растений с помощью биопрепаратов на основе фосфатмобилизирующей микрофлоры. Приведены данные о формах и количественном содержании соединений фосфора в почве и их роли в жизнедеятельности растительного организма. Охарактеризовано разнообразие микроорганизмов, способных к трансформации нерастворимых фосфатов в растворимую форму, и описаны главные механизмы фосфатмобилизации – растворение соединений фосфора под действием органических и неорганических кислот, образование органическими кислотами хелатных комплексов с металлами в составе минеральных фосфатов, а также расщепление органических фосфорсодержащих соединений под действием ферментов. Также в работе приведена информация об основных моно- и комплексных биопрепаратах («Полимиксобактерин», «Фосфоэнтерин», «Альбобактерин», «Биокомплекс-БТУ», «Эковитал», «Нитрозлак», «Органик-баланс») на основе фосфатмобилизующей микрофлоры и проанализированы современные литературные данные, подтверждающие эффективность и безопасность их применения на практике при выращивании злаковых, технических, овощных культур; Excessive and unbalanced use of pesticides and mineral fertilizers in order to increase the productivity of agricultural plants adversely affects the acid-base properties, chemical composition and biological component of the soil. As a result, its phytosanitary condition deteriorates, fertility declines. Recently, the world has seen a transition to the practice of biologization of agriculture, which consists in replacing chemicals with ecologically safe biofertilizers based on soil microorganisms that not only promote the improvement of mineral nutrition of plants and increase their productivity, but also enhance its resistance to stress factors, inhibit the multiplication of phytopathogenic species, reduce the pesticide load on agrocenosis. In this regard, the development and introduction of such preparations in agriculture is especially relevant. Of considerable interest are biofertilizers based on phosphate-mobilizing soil microflora, capable of translating poorly soluble phosphorus compounds in the soil into a soluble form and thereby optimizing the phosphorous nutrition of plants. It is to this promising direction of biotechnology that this literature review is devoted. The paper contains data on the content and quantitative ratio of phosphate forms in the soils of Ukraine, the role of phosphorus and its compounds in the vital activity of the plant organism. It is shown that in black earth phosphorus is mainly in the form of sparingly soluble mineral salts, which contain a phosphate anion bound to the cations Ca2+, Mg2+, Al3+, Fe2+, Mn2+. Most of the organic compounds of phosphorus are represented by humus, phosphatides, sugar phosphates, nucleic acids, phytin and phytates with a low rate of mineralization. It is known that the rhizosphere phosphate-mobilizing microflora plays the main role in the transformation of poorly soluble inorganic and organic phosphates. Its species composition is represented by bacteria (Bacillus sp., B. megaterium, B. mycoides, B. cereus, B. subtilis, Pseudomonas sp., P. putida, P. striata, P. fluorescens, Erwinia sp., Enterobacter sp., Micrococcus sp., etc.), fungi (Aspergillus awamori, A. niger, A. flavus, Morteirella sp., Micromonospora sp., Mucor. sp., Penicillium digitatum, P. lilacinium, P. balaji, etc.) actinomycetes (Actinomyces sp., Streptomyces sp.), cyanobacteria (Anabena sp., Nostoc sp., Scytonema sp.). Many research works indicate that the transformation of phosphorus- containing compounds by these microorganisms can occur in accordance with three basic mechanisms: acid dissolution of phosphates; formation of chelated complexes with metal cations in the composition of mineral phosphorus-containing compounds by organic acids; enzymatic cleavage of organic compounds of phosphorus. On the basis of the most active of the isolated strains of soil phosphate-mobilizing bacteria, a number of mono- and complex biofertilizers have been created (“Polymyxobacterin”, “Phosphoenterin”, “Albobacterin”, “Biocomplex- BTU”, “Ecovital”, “Nitrozlak”, “Organic Balance”), the effectiveness of which has been confirmed experimentally in numerous laboratory and field studies.