Перегляд за Автор "Slabkiy, G. O."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Дизайн відділень інтенсивної терапії з точки зору безпеки паціентів: порівняльна характеристика європейських, американських і вітчизняних стандартів(ДУ "Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України", 2017) Федосюк, Роман Миколайович; Ковальова, Олена Михайлівна; Слабкий, Геннадій Олексійович; Федосюк, Роман Николаевич; Ковалева, Елена Михайловна; Слабкий, Геннадий Алексеевич; Fedosiuk, R. М.; Kovaleva, O. M.; Slabkiy, G. O.Мета – обґрунтувати рекомендації щодо змін у нормативній базі України, що стосується проектування та будівництва закладів охорони здоров’я і регламентує вимоги до дизайну та фізичної інфраструктури відділень інтенсивної терапії, на основі оцінки з точки зору безпеки пацієнтів ступеню її відповідності сучасним міжнародним стандартам. Матеріали та методи. Проведено порівняльний аналіз чинних Державних будівельних норм України («Будинки та споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В. 2.2-10-2001», 2001 р.) та останніх рекомендацій Європейського Товариства Інтенсивної Терапії («Рекомендації щодо базових вимог до відділень інтенсивної терапії: структурні й організаційні аспекти», 2011 р.) і Американського Товариства Медицини Критичних Станів («Настанови з дизайну відділення інтенсивної терапії», 2012 р.) у частині вимог до загального архітектурного дизайну відділення інтенсивної терапії, мінімальних площ та характеристик його приміщень. Результати. Встановлено суттєву невідповідність українських нормативів проектування відділень інтенсивної терапії мінімальним міжнародним стандартам як в частині спектру та площ приміщень, так і в частині їх внутрішніх інфраструктурних характеристик, що створює перешкоди для забезпечення належного рівня якості та безпеки медичної допомоги. Висновки. У світлі стратегічного курсу України на інтеграцію в європейське співтовариство та необхідності кардинальної модернізації існуючої мережі лікувальних закладів необхідно невідкладно переглянути існуючі державні нормативи щодо дизайну та інфраструктури відділень інтенсивної терапії в напрямку приведення їх у відповідність із мінімальними міжнародними стандартами; Цель – обосновать рекомендации по изменениям в нормативной базе Украины, касающейся проектирования и строительства учреждений здравоохранения и регламентирующей требования к дизайну и физической инфраструктуре отделений интенсивной терапии, на основе оценки с точки зрения безопасности пациентов степени ее соответствия современным международным стандартам. Материалы и методы. Проведен сравнительный анализ действующих Государственных строительных норм Украины («Здания и сооружения. Учреждения здравоохранения. ГСН 2.2-10-2001», 2001 г.) и последних рекомендаций Европейского Общества Интенсивной Терапии («Рекомендации по базовым требованиям к отделениям интенсивной терапии: структурные и организационные аспекты», 2011 г.) и Американского Общества Медицины Критических Состоянии («Руководство по дизайну отделения интенсивной терапии», 2012 г.) в части требований к общему архитектурному дизайну отделения интенсивной терапии, минимальным площадям и характеристикам его помещений. Результаты. Установлено существенное несоответствие украинских нормативов проектирования отделений интенсивной терапии минимальным международным стандартам как в части спектра и площадей помещений, так и в части их внутренних инфраструктурных характеристик, что создает препятствия для обеспечения надлежащего уровня качества и безопасности медицинской помощи. Выводы. В свете стратегического курса Украины на интеграцию в европейское сообщество и необходимости кардинальной модернизации существующей сети лечебных учреждений необходимо безотлагательно пересмотреть существующие государственные нормативы дизайна и инфраструктуры отделений интенсивной терапии в направлении приведения их в соответствие с минимальными международными стандартами; Purpose – to establish recommendations for changes in the regulatory base of Ukraine concerning the design and construction of health facilities and regulating requirements for the design and physical infrastructure of intensive care units, based on the evaluation, in terms of patient safety, the extent of its compliance with modern international standards. Materials and methods. A comparative analysis of the valid State Building Codes of Ukraine (―Buildings and structures. Public health institutions. SBC 2.2-10-2001‖, 2001) and the recent recommendations of the European Society of Intensive Care Medicine (―Recommendations on basic requirements for intensive care units: structural and organizational aspects‖, 2011) as well as the American Society of Critical Care Medicine (―Guidelines for intensive care unit design‖, 2012) regarding the requirements for the overall architectural design of an intensive care unit, the minimum areas and the characteristics of its individual premises has been carried out. Results. A substantial discrepancy between the Ukrainian and the minimum international standards of intensive care units designs in terms of spectrum, area, and internal infrastructural characteristics of their individual premises has been found, which creates obstacles for ensuring adequate levels of quality and safety of medical care. Conclusions. In the light of the strategic course of Ukraine towards integration into the European community and the demand in a radical modernization of the existing network of medical institutions, it is an urgent need to review the existing national standards of intensive care unit design and infrastructure in the direction of bringing them into line with minimum international standards.Документ До структури національної системи громадського здоров’я України(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Миронюк, І. С.; Слабкий, Геннадій Олексійович ; Шафранський, В. В.; Миронюк, И. С.; Слабкий, Геннадий Алексеевич ; Шафранский, В. В.; Myroniuk, I. S.; Slabkiy, G. O.; Shafranskiy, V. V.В статі представлено для обговорення пропозиції до розподілу функцій системи громадського здоров’я, які мають виконуватися на національному та регіональному рівнях. На виконання запропонованих функцій розроблено проект організаційної системи громадського здоров’я на національному та регіональному рівнях. Наголошено на важливість міжсекторального підходу в забезпеченні діяльності системи громадського здоров’я.Документ Медико-соціальне обґрунтування системи безпеки пацієнтів і потенційних шляхів її імплементації у службі анестезіології та інтенсивної терапії України(ДУ «Український інститут стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров’я України», 2018) Федосюк, Роман Миколайович; Ковальова, Олена Михайлівна; Слабкий, Геннадій Олексійович; Федосюк, Роман Николаевич; Ковалева, Елена Михайловна; Слабкий, Геннадий Алексеевич; Fedosiuk, R. M.; Kovaleva, O. M.; Slabkiy, G. O.Мета – обґрунтувати і розробити систему безпеки пацієнтів у службі анестезіології та інтенсивної терапії України; запропонувати потенційні шляхи її імплементації на національному, регіональному та локальному рівнях. Матеріали та методи. Проведено критичний аналіз міжнародної рекомендаційної бази у сфері безпеки пацієнтів, вивчення закордонного досвіду та оцінка ситуації у вітчизняній системі охорони здоров’я. Результати. Основною парадигмою системи безпеки пацієнтів у службі анестезіології та інтенсивної терапії України визнано сучасну концепцію про безпеку пацієнтів як про замкнутий цикл, центральним об’єктом – пацієнта, ключовими елементами – принципи, знання та інструменти, структурними компонентами – заклади охорони здоров’я, навчальні медичні заклади, академію медичних наук, громадські професійні медичні й немедичні організації, логістичними принципами – інтеграцію, безперервність, наступність та зворотний зв’язок, а основними модулями – інфекційну, хірургічну, фармацевтичну та інфраструктурну безпеку, а також інцидент-моніторинг, навчання, науку та преміювання. Впровадження системи в державі може відбутися через реалізацію «Стратегічного плану дій з безпеки пацієнтів для служби анестезіології та інтенсивної терапії України». Висновки. Обґрунтовано та розроблено систему безпеки пацієнтів у службі анестезіології та інтенсивної терапії України; Цель – обосновать и разработать систему безопасности пациентов в службе анестезиологии и интенсивной терапии Украины; предложить потенциальные пути ее внедрения на национальном, региональном и локальном уровнях. Материалы и методы. Проведен критический анализ международной рекомендательной базы в сфере безопасности пациентов, изучен зарубежный опыт и представлена оценка ситуации в отечественной системе здравоохранения. Результаты. Основной парадигмой системы безопасности пациентов в службе анестезиологии и интенсивной терапии Украины признана современная концепция о безопасности пациентов как о замкнутом цикле, центральным объектом – пациент, ключевыми элементами – принципы, знания и инструменты, структурными компонентами – учреждения здравоохранения, учебные медицинские заведения, академия медицинских наук, общественные профессиональные медицинские и немедицинские организации, логистическими принципами – интеграция, непрерывность, преемственность и обратная связь, а основными модулями – инфекционная, хирургическая, фармацевтическая и инфраструктурная безопасность, а также инцидент-мониторинг, обучение, науку и премирование. Внедрение системы в государстве может произойти через реализацию «Стратегического плана действий по безопасности пациентов для службы анестезиологии и интенсивной терапии Украины». Выводы. Обоснована и разработана система безопасности пациентов в службе анестезиологии и интенсивной терапии Украины; Purpose – to substantiate and develop the system of patient safety in the anesthesiology and intensive care service of Ukraine and to suggest potential ways of its implementation at the national, regional and local levels. Materials and methods. Critical analysis of the international recommendation base on patient safety, study of foreign experience and assessment of the situation in the national healthcare system. Results. The main paradigm of the system of patient safety in the anesthesiology and intensive care service of Ukraine is the modern concept of patient safety as a closed cycle, the central object – the patient, the key elements – principles, knowledge and tools, structural components – health care institutions, educational institutions, academy of medical sciences, public professional medical and non-medical organizations, logistic principles – integration, continuity and feedback, and the main modules – infectious, surgical, pharmacological and infrastructural safety, as well as incident reporting, education, science, and award. The implementation of the system in the state can occur through the realization of the “Strategic Patient Safety Action Plan for the Anesthesiology and Intensive Care Service of Ukraine”. Conclusions. The system of patient safety in the anesthesiology and intensive care service of Ukraine has been substantiated and developed.Документ Результати соціологічного опитування організаторів охорони здоров’я та лікарів з питань впровадження системи громадського здоров’я в Україні(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Шафранський, В. В.; Слабкий, Геннадій Олексійович ; Шафранский, В. В.; Слабкий, Геннадий Алексеевич ; Shafranskiy, V. V.; Slabkiy, G. O.З використанням методу соціологічного дослідження було вивчення ставлення організаторів охорони здоров’я, лікарів загальної практики-сімейних лікарів та лікарів які надають вторинну та третинну медичну допомогу із усіх регіонів до створення в Україні системи громадського здоров’я. Встановлено, що переважна більшість респондентів підтримує створення в країні системи громадського здоров’я та готова співпрацювати з нею. Готовими працювати в системі громадського здоров’я є 39,5% організаторів охорони здоров’я, 43,4% лікарів загальної практики-сімейних лікарів та 41,4 лікарів, які надають вторинну та третинну медичну допомогу.Документ Соціально-економічні аспекти формування здорового початку життя дітей (аналітичний огляд наукової літератури).(ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», 2016) Слабкий, Геннадій Олексійович; Ковальова, Олена Михайлівна; Слабкий, Геннадий Алексеевич; Ковалева, Елена Михайловна; Slabkiy, G. O.; Kovaleva, O. M.Мета – дослідити вплив соціально-економічних факторів на формування здорового початку життя дітей. Метод: бібліосемантичний. Результати. Проаналізовано сучасну наукову літературу щодо впливу бідності на стан здоров’я дітей та економічних втрат держав від відсутності гарантованого державного пакету медичних і соціальних послуг усім дітям на початку їхнього життя. Висновки. Рекомендовано використання передового досвіду зі зниження негативного впливу бідності на здоров’я дітей в країні; Цель – исследовать влияние социально-экономических факторов на формирование здорового начала жизни детей. Метод: библиосемантический. Результаты. Проанализирована современная научная литература по влиянию бедности на состояние здоровья детей и экономических потерь государств от отсутствия гарантированного государственного пакета медицинских и социальных услуг всем детям вначале их жизни. Выводы. Рекомендовано использование передового опыта по снижению негативного влияния бедности на здоровья детей в Украине; Purpose – to consider the influence of socio-economic factors upon the formation of healthy start of children’s life. Method: bibliosemantic. Results. Modern scientific works regarding the impact of poverty on the health of children and the economic losses of the states from the lack of guaranteed State package of medical and social services for all kids at the beginning of their lives were analyzed. Conclusions. It is recommended to use best practices to reduce the negative impact of poverty on the health of children in Ukraine.Документ Стентування шлункової трубки при неспроможності лінії стаплерного шва після рукавної резекції шлунка(Полтавський державний медичний університет, 2018) Слабкий, Геннадій Олексійович ; Усенко, О. Ю.; Тодуров, І. М.; Перехрестенко, О. В.; Калашніков, О. О.; Косюхно, С. В.; Якимець, В. М.; Терешкевич, І. С.; Слабкий, Геннадий Алексеевич ; Усенко, А. Ю.; Тодуров, И. М.; Перехрестенко, А. В.; Калашников, А. А.; Косюхно, С. В.; Якимец, В. Н.; Терешкевич, И. С.; Slabkiy, G. O.; Usenko, O. Y.; Todurov, I. M.; Perekhrestenko, O. V.; Kalashnikov, O. O.; Kosiukhno, S. V.; Yakimets, V. M.; Yakimets, V. M.; Tereshkevich, I. S.Всесвітня організація охорони здоров’я назвала ожиріння як найбільшу загрозу для здоров’я людини. Баріатрична хірургія вважається найбільш ефективним методом лікування ожиріння та пов’язаних супутніх захворювань. Рукавна резекція шлунка відносно нова методика лікування морбідного ожиріння. Незважаючи на низькі показники захворюваності і смертності, пов’язані з рукавної резекцією, можуть виникати періопераційні ускладнення: кровотеча, грижа, неспроможність та стриктура. Серед цих ускладнень неспроможність є найбільш серйозним і небезпечним ускладненням. Неспроможність лінії стаплерного шва виникає від 1% до 20% пацієнтів після рукавної резекції шлунка. Існує багато публікацій присвячені лікуванню неспроможності, але немає єдиного алгоритму лікування даного ускладнення. Мета даного дослідження – визначити успіх ендоскопічного стентування у пацієнтів з неспроможністю степлерного шва шлункової трубки після рукавної резекції шлунка. Проаналізовано результати хірургічного лікування 246 пацієнтів з морбідним ожирінням. Середній вік склав 43,5±13,7 років (98 чоловіків і 148 жінок). Середня вага була 147,8±34,3 (106-246) кг. Середній індекс маси тіла склав 46,3±11,6 (35-81,5) кг/м2. Середній надлишок маси тіла 79,3±36,3 (46-169) кг. Неспроможність степлерного шва шлункової трубки є найбільш грізним ускладненням з точки зору складності діагностики, профілактики та лікування. Неспроможність виникла у 6 (2,4%) пацієнтів. Діагноз був підтверджений рентгенівською гастрографією з урографіном, фіброезофагогастроскопією та комп’ютерною томографією. Час діагностики неспроможності степлерного шва шлункової трубки у 1 пацієнта склало 10 годин, у 5 пацієнтів – 78,8±59,1 (24-120) годин. При діагностиці ускладнення вперше 6-12 годин з моменту його виникнення виправдана тактика ушивання дефекту. У разі пролонгації діагностики більше 12 годин очевидні переваги тактики стентування в порівнянні зі спробами ушивання дефекту. Хоча постановка стента викликає дискомфорт у пацієнтів і вимагає ендоскопічних навиків, очевидно, що скорочується час загоєння та перебування в лікарні пацієнтів з неспроможністю шлункової трубки після рукавної резекції шлунка.Документ Характеристика кваліфікаційних вимог до фахівців системи громадського здоров’я(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Шафранський, В. В.; Слабкий, Геннадій Олексійович ; Миронюк, І. С.; Шафранский, В. В.; Слабкий, Геннадий Алексеевич; Миронюк, И. С.; Shafranskiy, V. V.; Slabkiy, G. O.; Myroniuk, I. S.З використанням методів системного підходу, біблеосемантичного, структурно-логічного аналізу та описового моделювання розроблені та запропоновані кваліфікаційні вимоги до фахівців системи громадського здоров’я. Дані кваліфікаційні вимоги відповідають основним функціям фахівців громадського здоров’я з організаційної, дослідницької, аналітичної, комунікаційної, адміністративно-господарської, управлінської діяльності по забезпеченню громадського здоров’я населення; проведенню інформаційної роботи, дотриманню принципів професійної деонтології, постійного підвищення професійного рівня; С использованием методов системного похода, библиосемантического, структурно-логического анализа и описательного моделирования разработаны и предложены квалификационные требования к работникам системы общественного здоровья. Данные квалификационные требования отвечают основным функциям специалистов общественного здоровья из организационной, исследовательской, аналитической, коммуникационной, административно-хозяйственной, управленческой деятельности по обеспечению общественного здоровья населения; проведению информационной работы, соблюдению принципов профессиональной деонтологии, постоянного повышения профессионального уровня; The work is performed within the framework of scientific-and-research project «Scientific support, monitoring and evaluation of models of health care development at regional level in Ukraine», state registration № 0115U002852. Goal of study: to develop and present qualification requirements to the specialists in the system of public health. Object and methods of study. The European plan of action on strengthening the potential and services of public health, the concept of development of public health system in Ukraine and the programs of training the specialists for public health in the countries of CIS and Europe were chosen as the object of research. The following methods were applied in the course of study: of systematic approach, bibliosemantic, of structural-and-logical analysis, of descriptive modeling. Results and their discussion. The activities of the specialist in public health includes organizational, research, analytical, communicational, administrative (managerial) functions; holding of information, compliance with the principles of professional ethics, constant improvement of professional level. With this we developed the competences of specialists in the system of public health. The competences developed consist of 10 general and most characteristic competencies of the specialists in the system of public health and 24 professional competencies. They are organized according to key strategic objectives and priorities of European policy Health-2020 and the European plan of action on strengthening the potential and services of public health. Specialist should be able to use abilities, knowledge and skills acquired during the course of study for the decision of typical problems in practice. They include conducting scientific research in the field of public health; conducting epidemiological surveillance for the socially significant infectious and communicable diseases, mental health status of the population, the environment; the definition of ecological, socio-economic and medical determinants of health; organizing and conducting preventive and anti-epidemic measures; the formation of healthy lifestyle and responsible attitude towards personal health at population; intersectional interaction in the interests of public health. After graduating according to master educational program «Public Health» the specialist should be able to perform professional work in public health institutions, Health Centers, research institutes, health care institutions, universities and industry institutions of different agencies, performing the appropriate function. Conclusions. Qualification requirements to specialists in the system of public health are developed and the presented. These qualification requirements meet the basic functions of public health professionals on organizational, research, analytical, communicational, administrative, and managerial activity to ensure the public health of population and also conducting informational work, adherence to the principles of professional ethics, constant improvement of professional level.Документ Інженерно-технічна інфраструктура відділень інтенсивної терапії і безпека пацієнтів: порівняльна характеристика європейських і вітчизняних стандартів(Запорізька медична академія післядипломної освіти, 2018) Федосюк, Роман Миколайович; Ковальова, Олена Михайлівна; Слабкий, Геннадій Олексійович; Fedosiuk, R. M.; Kovaleva, O. M.; Slabkiy, G. O.Мета досліджень – обґрунтувати рекомендації щодо змін у нормативній базі України, що стосується вимог до інженерно-технічної інфраструктури відділень інтенсивної терапії, на основі її порівняння з сучасними міжнародними стандартами. Матеріали та методи. Проведено порівняльний аналіз чинних Державних будівельних норм України) та останніх рекомендацій Європейського Товариства Інтенсивної Терапії в частині вимог до окремих компонентів інженернотехнічної інфраструктури (централізованих систем постачання, комунікаційних систем, моніторингово-комп’ютерних систем та систем безпеки) відділення інтенсивної терапії. Результати та обговорення. Встановлено суттєву невідповідність українських нормативів інженерно-технічного забезпечення відділень інтенсивної терапії мінімальним європейським стандартам, особливо в частині забезпечення медичними газами та моніторингово-комп’ютерними системами, що створює перешкоди для гарантування належного рівня якості і безпеки медичної допомоги. Висновки. У світлі стратегічного курсу України на інтеграцію в Європейське співтовариство та необхідності кардинальної модернізації існуючої мережі лікувальних закладів необхідно невідкладно переглянути існуючі державні нормативи інженерно-технічного забезпечення відділень інтенсивної терапії у напрямку приведення їх у відповідність до мінімальних міжнародних стандартів; Purpose of the study – to substantiate recommendations on changes in the regulatory base of Ukraine concerning the requirements for the engineering and technical infrastructure of intensive care units, based on its comparison with modern international standards. Materials and methods. A comparative analysis of the valid State Building Code of Ukraine and the latest recommendations of the European Society of Intensive Care Medicine regarding the requirements for the individual components of engineering and technical infrastructure (centralized supply systems, communication systems, monitoring and computer systems, and safety systems) of an intensive care unit have been carried out. Results and discussion. A significant noncompliance of the Ukrainian norms of engineering and technical support of intensive care units with the minimum European standards, in particular with regard to the provision of medical gases and monitoring and computer systems, has been established, which creates barriers to ensuring the proper level of quality and safety of medical care. Conclusion. In the light of the strategic course of Ukraine towards integration into the European community and the demand in a radical modernization of the existing network of medical institutions, it is an urgent need to review the existing national standards of engineering and technical support of intensive care units in order to bring them in line with the minimum international standards.