Перегляд за Автор "Soloviova, H. O."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ The Kangaroo mother care method effect on breathing patterns of infants with lowbirth-weight(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ndu Victory, C. M.; Soloviova, H. O.; Соловйова, Галина ОлексіївнаДокумент The steps of implementation umblical cord blood banking in the world(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ani, Monday E.; Soloviova, H. O.; Соловйова, Галина ОлексіївнаДокумент Анамнестичні чинники прогнозу формування бронхіальної астми в дітей(ТОВ «Група компаній «Мед Експерт», 2021) Малахова, Валерія Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Соловйова, Галина Олексіївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Малахова, Валерия Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Калюжка, Елена Александровна; Соловьева, Галина Алексеевна; Жук, Людмила Анатольевна; Malakhova, V. M.; Tsvirenko, S. M.; Kaliuzhka, O. O.; Soloviova, H. O.; Zhuk, L. A.Алергійні захворювання являють собою одну з основних проблем сьогодення. Майже 15% дитячого населення страждають на алергійні захворювання. Серед них захворювання респіраторної системи займають значну частку, а поширеність бронхіальної астми у світі коливається в межах 5–10%. Мета — виявити анамнестичні чинники ризику розвитку бронхіальної астми в дітей з повторними епізодами бронхообструктивного синдрому. Матеріали та методи. Оцінено клінічні дані 96 дітей віком від 1 року 6 місяців до 6 років 11 місяців із повторними епізодами бронхообструкції, які проходили обстеження та лікування у КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» Харківської міської ради. Пацієнтів долучено до дослідження за умов відповідності критеріям залучення. Проведено спостереження дітей до досягнення 6+річного віку для верифікації діагнозу бронхіальної астми, у результаті чого їх поділено на групи: до І групи увійшло 15 пацієнтів, яким за період дослідження встановлено діагноз бронхіальної астми, до ІІ групи —81 пацієнт із повторними епізодами бронхообструкції транзиторного характеру. Результати. Виявлено серед анамнестичних даних, що досліджувалися, статистично значущі чинники формування бронхіальної астми. З прогностичного аналізу встановлено характер та силу зв'язків між цими чинниками і формуванням захворювання. Висновки. Встановлені дані можуть бути допоміжними показниками в алгоритмі обстеження пацієнтів з бронхообструктивним синдромом для виділення груп ризику дітей щодо формування бронхіальної астми. Ретельний збір анамнезу та виявлення цих чинників ризику можна використовувати у прогнозуванні формування бронхіальної астми в дітей віком до 6 років. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Документ Біль у педіатричного пацієнта з онкологічним діагнозом(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Артьомова, Наталія Сергіївна; Соловйова, Галина Олексіївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Гасюк, Наталія Іванівна; Артемова, Наталия Сергеевна; Соловьева, Галина Алексеевна; Калюжка, Елена Александровна; Фастовец, Марина Николаевна; Гасюк, Наталия Ивановна; Artomova, N. S.; Soloviova, H. O.; Kaliuzhka, O. O.; Fastovets, M. M.; Hasiuk, N. I.Больовий синдром є частим провідним синдромом онкологічної та онкогематологічної патології у дітей. Не дивлячись на курабельність чи навпаки, некурабельність стану, пов’язаний з цим станом больовий синдром практично завжди можливо взяти під контроль, чим значно покращити якість життя пацієнта та його родини. В представленій статті розглянуті причини й механізм виникнення больового синдрому у дітей з онкологічною та онкогематологічною патологією. Адекватне визначення патогенетичних механізмів та оцінка больового синдрому є основною метою первинної оцінки стану пацієнта, з урахуванням психосоціальної характеристики пацієнта та його родини, тому вкрай важливо, щоб клініцисти включали ці критерії в первинні та наступні обстеження пацієнтів з онкологічною патологією, щоб мати змогу забезпечити відповідними терапевтичними ресурсами. Відкрита актуальність комплексного розуміння етіології та патогенетичних механізмів виникнення больового синдрому у дітей з онкологічною патологією, що безпосередньо впливає на стратегію подолання болю, який пов’язаний з пухлинним процесом, лікуванням та здійсненням лікувально-діагностичних маніпуляцій у такого контингенту дітей. Для фахівців з дитячої онкології та онкогематології важливо діагностувати загальний больовий синдром, що супроводжує онкологічну патологію. Ефективне знеболення потребує ретельного спостереження за пацієнтом та синдромальними реакціями під час лікування. Ідеальна комплексна оцінка больового синдрому повинна включати в себе обговорення мети та очікувань від терапії болю, всебічне оцінювання больового синдрому, його інтенсивність, характеристики та локалізацію. Висвітлені основні принципи подолання больового синдрому, трьохступеневий підхід щодо терапії больового синдрому у педіатричного пацієнта з онкологічною патологією та розглянуті основні характеристики та комбінації груп анальгетиків для керування болем.Документ Варіабельність серцевого ритму в оцінці адаптаційних можливостей новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи(Полтавський державний медичний університет, 2024) Соловйова, Галина Олексіївна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фастовець, Марина Миколаївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Рудь, Карина Олегівна; Soloviova, H. O.; Tsvirenko, S. M.; Fastovets, M. M.; Zhuk, L. A.; Rud, K. O.Одним з найактивніше досліджуваних нині аспектів в перинатальній кардіології є нейрогуморальні механізми регуляції серцевого ритму у новонароджених. Це пов'язано з тим, що серцевий ритм є відображенням фундаментального співвідношення у функціонуванні не тільки серцево-судинної системи, а й усього організму новонародженої дитини в цілому, оскільки є основним маркером функціонування вегетативної нервової системи. Варіабельність серцевого ритму відображає ступінь напруження регуляторних систем, що виникає у відповідь на стресорний вплив. Мета вивчення особливості вегетативної регуляції серцевого ритму у новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи за даними добового моніторування електрокардіограми. В дослідження було включено 40 доношених новонароджених, з яких сформовані дві групи: І група - новонароджені без ураження центральної нервової системи (n=23), ІІ група - новонароджені з гіпоксично-ішемічним ураженням головного мозку (n=17). За результатами часового та спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму було доведено що зміни в ранньому неонатальному періоді корелюють з клінічними ознаками порушення постнатальної адаптації. У всіх новонароджених на 3-4 добу життя відмічають зниження парасимпатичних впливів на серцевий ритм та підвищеної протягом доби активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи асоціюється із глибшою вегетативною дисфункцією, яка призводить до дизрегуляції системи кровообігу. Дисбаланс симпатичних і парасимпатичних впливів на серце у новонароджених, які перенесли асфіксію, є одним з аритмогенних факторів. Варіабельність серцевого ритму є важливим інформативним показником, що дає змогу своєчасно сформувати групу ризику дітей, загрозливих щодо реалізації порушень ритму серця з метою подальшого катамнестичного спостереження. The neurohumoral mechanisms regulating heart rhythm in newborns are a focal point of research in perinatal cardiology. This emphasis arises from the fact that heart rhythm serves as a key indicator of the functional interplay within the cardiovascular system and the overall physiological state of a newborn, acting as a primary marker of autonomic nervous system activity. Aim: To examine the characteristics of autonomic heart rhythm regulation in newborns with perinatal injuries of central nervous system through daily electrocardiogram monitoring. Subjects and methods. The study included 40 full-term newborns divided into two groups: Group I involved conditionally healthy newborns (n = 23), and Group II included newborns with hypoxic-ischemic lesions of the central nervous system (n = 17). Based on temporal and spectral analysis of heart rate variability, it was demonstrated that changes in the early neonatal period correlate with clinical signs of impaired postnatal adaptation. By the 3rd–4th day of life, all newborns exhibited a decrease in parasympathetic influence on heart rhythm and increased activity of the sympathetic division of the autonomic nervous system during the day. Hypoxic-ischemic injury of the central nervous system was associated with more pronounced autonomic dysfunction, leading to impaired regulation of the circulatory system. An imbalance between sympathetic and parasympathetic influences on the heart in newborns, who experienced asphyxia was identified as a significant arrhythmogenic factor. Heart rate variability emerges as a critical, informative marker for identifying at-risk newborns prone to developing heart rhythm disorders, facilitating timely inclusion in risk groups and ensuring appropriate follow-up care.Документ Особливості вегетативних розладів у передчасно народжених в неонатальному періоді(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Danilchenko, V. E.; Soloviova, H. O.; Соловйова, Галина ОлексіївнаНеонатальний період характеризується значним напруженням адаптаційних механізмів. Чим менше гестаційний вік, тим серйозніші безпосередні та віддалені результати впливу на ЦНС негативних факторів.Документ Характеристики серцевого ритму у пізніх недоношених новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Соловйова, Галина Олексіївна; Соловьева, Галина Алексеевна; Soloviova, H. O.Адаптація пізніх недоношених дітей до поза утробного існування складна й вимагає ретельного контролю за всіма життєво важливими параметрами в постнатальному періоді. Загальна незрілість в поєднанні з перенесеними метаболічними й гіпоксичними порушеннями «залишає лише вузький коридор» компенсаторних можливостей дитини. Потреба вивчення постгіпоксичної ішемії міокарду у новонародженого обумовлена тим, що в неонатальному періоді рання діагностика і своєчасне лікування здатні запобігти віддалені несприятливі наслідки наявних порушень. Мета. Раннє виявлення порушення ритму та провідності у новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію. Методи дослідження. Проведено одноцентрове дослідження, в яке включено 93 пізніх передчасно народжених дітей, які народились у Перинатальному центрі у 2019-2020 роках. В І групу були включені новонароджені (n=47) з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, ІІ групу склали недоношені діти (n=46) з гіпоксично-геморагічним ураженням центральної нервової системи. Провели тривале моніторування електрокардіограми з перетворенням змінених комплексів QRST-QRST у 2D формат з різнокольоровим представленням всіх компонентів електричної систоли шлуночків. Результати. Серед гетеротопних порушень ритму серця найбільш часто реєструвалися суправентрикулярні екстрасистоли в 89,4±4,8% у дітей І групи та в 67,4±6,1% дітей ІІ групи з денним типом розподілу в обох групах. Шлуночкові екстрасистоли достовірно частіше зустрічалися в І групі (21,3±6,3%) в порівнянні з ІІ групо (10,9±6,1%), з достовірним збільшення площі ектопічних шлункових комплексів (1492,2), що є індикатором пролонгованого процесу деполяризації. Висновки. Вивчення біоелектричної активності серця на основі моніторингу добової електрокардіограми з проведенням якісного й кількісного аналізу конвертованих комплексів QRST-QRST підвищує ефективність візуальної діагностики електричної нестабільності міокарду у новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи.