Перегляд за Автор "Sonnik, Ye."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Організація медичного супроводу військових підрозділів під час бойових дій на основі принципу «Золотої години»(Полтавський державний медичний університет, 2023) Могильник, Антон Ігорович; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Адамчук, Наталія Миколаївна; Сонник, Євген Григорович; Архіповець, Олександр Олександрович; Mohylnyk, A.; Tarasenko, K.; Adamchuk, N.; Sonnik, Ye.; Arkhipovets, O.На фоні загарбницького військового вторгнення Російської федерації на територію України важливого значення набувають різні аспекти проблеми вдосконалення надання медичної допомоги військовим під час бойових дій у найближчі терміни після отримання травми чи поранення. Характерною особливістю показників летальності у збройних конфліктах останніх десятиліть є збільшення частоти смертельних наслідків у першу годину після отримання бойової травми чи поранення. Сучасні тенденції у питаннях оптимізації надання допомоги пораненим та постраждалим при всіх видах бойових вражень ґрунтуються на своєчасній діагностиці та усуненні життєзагрозливих наслідків проникаючих та вогнепальних поранень, починаючи з місця їх отримання. Від рівня та ефективності організації медичного супроводу військових підрозділів у екстремальних ситуаціях воєнного часу залежать перебіг та результати бойової травми у поранених. Можливість запобігання потенційно смертельним наслідкам поранень реалізується усуненням життєзагрозних станів якнайшвидше після їх отримання на полі бою. При цьому здійснення заходів, спрямованих на переривання механізмів танатогенезу, має починатися з дошпитального етапу та продовжуватись під час усього процесу евакуації пораненого. Вирішального значення у цих умовах набуває знання основних сучасних тенденцій побудови лікувально-евакуаційних схем, основною метою реалізацій яких є скорочення термінів надання кваліфікованої хірургічної та реаніматологічної допомоги. Метою роботи є формування на основі аналізу сучасних літературних джерел інформаційного масиву даних про роль принципу «золотої години» в організації медичного супроводу військових підрозділів під час бойових дій. У роботі наведено теоретичне обґрунтування значущості фактору часу в усуненні наслідків бойових поранень та розкриті основи принципу «золотої години» при наданні медичної допомоги пораненим, а також оцінений сучасний стан їх застосування у практиці сучасної військової медицини світу. На основі моніторингу даних визначено актуальні тенденції у побудові лікувально-евакуаційних систем надання допомоги пораненим та постраждалим в умовах війни, розв’язаної росіянами проти Української держави.Документ Особливості епідеміологічної ситуації в зонах військових конфліктів та антропогенних катастроф(Полтавський державний медичний університет, 2023) Могильник, Антон Ігорович; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Сонник, Євген Григорович; Адамчук, Наталія Миколаївна; Архіповець, Олександр Олександрович; Mohylnyk, A.; Tarasenko, K.; Sonnik, Ye.; Adamchuk, N.; Arkhipovets, O.У статті представлений огляд вірогідних особливостей погіршення епідеміологічної ситуації при військових конфліктах та антропогенних катастрофах за даними літератури. Умовами, що провокують надзвичайні ситуації розглянуті військові конфлікти, стихійні лиха, гуманітарні та техногенні катастрофи, застосування біологічної зброї, зокрема в умовах російського військового вторгнення на територію України. Надзвичайна ситуація санітарно-епідеміологічної служби це різкі, часто непередбачувані зміни у звичайній, повсякденних обставинах, що виникли внаслідок катастроф, стихійних лих та їх наслідків, що характеризуються численними людськими жертвами та масовою захворюваністю. До найважливіших факторів, що впливають на розвиток епідеміологічної обставини, відносяться порушення системи водопостачання, забруднення харчових продуктів, змив у водойми різних хімічних речовин, затоплення природних біоценозів, скупченість населення, стрес, підвищення чутливості до інфекцій, інтенсивні міграційні процеси, повна чи часткова руйнація матеріально-технічної бази охорони здоров'я та санітарно-епідеміологічної служби з порушенням діяльності лікувально-профілактичних установ на окупованих територіях. Зважаючи на загарбницьке вторгнення москалів в Україну та окупацію східних та південних її областей, надзвичайна ситуація з важкими епідемічними ускладненнями уже протягом року спостерігається в окупованих росіянами містах та селах. Внаслідок серйозних порушень умов побуту в районах катастроф, зонах бойових дій та на окупованих територіях різко загострилася епідемічна ситуація щодо кишкових інфекцій, у тому числі черевного тифу, паратифів, вірусних гепатитів, дизентерії та сальмонельозу. Причому зростання захворюваності на них виникає вже в перші тижні після дії екстремального фактору. Скупченість людей сприяє інтенсифікації аерозольного зараження. Особливу небезпеку у цьому відношенні становлять менінгококова інфекція, вірусні пневмонії, дифтерія та інші контагіозні захворювання. Крім того, високий ризик критичного погіршення епідеміологічної ситуації в України викликає висока ймовірність використанням росіянами хімічної та біологічної зброї.Документ Посттравматичний стресовий розлад: найактуальніша проблема сьогодення(Полтавський державний медичний університет, 2023) Могильник, Антон Ігорович; Животовська, Лілія Валентинівна; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Бойко, Дмитро Іванович; Сонник, Євген Григорович; Архіповець, Олександр Олександрович; Mohylnyk, A.; Zhyvotovska, L.; Tarasenko, K.; Boiko, D.; Sonnik, Ye.; Arkhipovets, O.Проблема бойової психологічної травми та посттравматичних розладів, що розвиваються в воєнний час, є однією з найактуальніших на фоні загарбницького вторгнення московитів та розв’язаної ними широкомасштабної війни проти України, яка загрожує затягтися на роки, а можливо десятиріччя, і поширитися на інші країни. Постійні артилерійські обстріли прикордонних територій, ракетні атаки, соціальна, гуманітарна та епідеміологічна ситуація на окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей супроводжуються глибокими психологічними переживаннями не тільки військовослужбовців, а усіх мешканців України, зумовлюють багатофакторність і поліморфність розвитку посттравматичного стресового розладу в сучасних реаліях. Але не зважаючи на ці трагічні події вона цікава через її наукове, прикладне, епідеміологічне значення та ряд інших аспектів. Досі відсутні чіткі теоретичні концепції, що визначають підходи до вивчення психологічних та біологічних механізмів розвитку посттравматичного стресового розладу. Розробляється кілька патогенетичних моделей розвитку цього розладу. Він характеризується широким набором астенічних, тривожних, афективних, поведінкових та психотичних порушень, які погано піддаються терапії. Найбільш ефективним є застосування комбінованої фармакологічної та психотерапії. Антидепресанти – єдині фармакологічні засоби, схвалені у міжнародних клінічних рекомендаціях як препарати першого вибору. Існують і експериментальні методи терапії, але вони потребують подальшого вивчення. Тим часом лише половина хворих досягають ремісії, тому в реальній клінічній практиці широкого поширення набули симптоматична терапія, застосування препаратів поза показаннями та поліпрагмазія, пов'язана зі спробами впливу на різноманітну коморбідну психопатологічну симптоматику. Такий підхід певною мірою відображає наявний дефіцит методів терапії з доведеною ефективністю і нерідко призводить до затягування захворювання, формування терапевтичної резистентності та розвитку побічних ефектів. Загалом ефективність комплексної терапії ледве вивчена і потребує проведення додаткових репрезентативних плацебо-контрольованих та порівняльних клінічних досліджень, а також розробки більш адекватних та ефективних експериментальних підходів до вивчення нових методів лікування.