Перегляд за Автор "Starchenko, I."
Зараз показуємо 1 - 20 з 40
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Benign soft tissue tumors of maxillofacial region in children: incidence, structure, clinicodiagnostic features(The new armenian medical journal, 2017) Belokon, S.; Starchenko, I.; Dobroskok, V.; Korotich, N.; Vinnik, N.; Белоконь, Сергей Александрович; Старченко, Иван Иванович; Доброскок, Виталина Алексеевна; Коротич, Наталия Николаевна; Винник, Наталия Ивановна; Білоконь, Сергій Олександрович; Старченко, Іван Іванович; Доброскок, Віталіна Олексіївна; Коротич, Наталія Миколаївна; Винник, Наталія ІванівнаTumors in children have specific characteristics, in contrast to adults, and the age changes in metabolism and physiological functions of child body specify possible clinical differences in tumor processes among children of different age groups. The article presents data on the incidence and features of clinical manifestations of some benign tumors of maxillofacial region in children. It has been found that in the 10-year period of our observations, the number of children with benign tumors of maxillofacial region accounted for 7.5% of the total number of patients treated in the Surgical Unit of the Poltava Children’s Municipal Clinical Hospital. Among the nosological forms, dermoid cysts (32.7%) and hemangiomas (26.0%) occurred most commonly, and the peak of morbidity (25.0%) was observed in infants. In most cases (55.4%) soft tissue benign tumors and tumor masses of maxillofacial region occurred in girls, with more frequent (62.9%) occurrence of hemangiomas, whereas dermoid cysts were more frequently found in boys (61.7%). In 22.4% of cases, the pathological focus was detected on the neck, in 14.0% on the forehead, in 10.8% in the soft oral tissue, in 7.7% on the lower lip, in 7.7% on the cheek, in 6.2% on the upper lip, and in 3.1% of patients on the chin. In 25.9% of cases, hemangiomas covered several anatomical areas at ones. Recurrences of tumors after surgery have been recorded in 6.7% of patients: in 43.0 % of children it happened after surgical excision of the middle neck cyst and per 28.5 % of the cases of angiomas and ranulas. The comparative analysis of the clinical diagnosis and postoperative morphological study of the removed tumors has established that in 15.3% of cases the clinical diagnosis was different from the pathohistological one. In most cases it was associated with dermoids (75.0%), fibromas (15.6%) and lymphangiomas (9.4%). По статистическим данным, дети с опухолями челюстно-лицевой области (ЧЛО) составляют 12-22% от всех больных с опухолями, причем 90% приходится на долю доброкачественных процессов, в структуре которых преобладают новообразования, возникающие из производных мезенхимы или, реже, эпителиального происхождения. В то же время, среди онкологических заболеваний ЧЛО у детей 55-62% составляют опухоли мягких тканей лица и шеи. Новообразованиям у детей присущи специфические свойства, отличающие от взрослых, а возрастные изменения метаболизма и физиологических функций детского организма обуславливают возможные клинические различия опухолевых процессов у детей разных возрастных групп. Морфологи также выделяют ряд особенностей опухолевых процессов детского возраста, не зависящих от их локализации, напоминая даже о возможности трансформации некоторых злокачественных опухолей в доброкачественные. В статье представлены сведения о частоте встречаемости и особенностях клинических проявлений некоторых доброкачекачественных опухолей челюстно-лицевой области у детей. Установлено, что за десятилетний период наших наблюдений количество детей с доброкачественными новообразованиями челюстно-лицевой области составило 7,5% от общего количества пациентов, находившихся на лечении в хирургическом отделении Полтавской детской городской клинической больницы. Среди этих нозологических форм чаще всего встречались дермоидные кисты (32,7%) и гемангиомы (26,0%), а пик заболеваемости (25,0%) наблюдался у детей грудной возрастной группы. В большинстве случаев (55,4%) доброкачественые опухоли и опухолеподобные образования мягких тканей ЧЛО встречались у девочек, причём у них чаще (62,9%) наблюдались гемангиомы, а у мальчиков – дермоидные кисты (61,7%). В 22,4% случаев патологический очаг был выявлен в области шеи, в 14,0% – на лбу, в 10,8% – в мягких тканях полости рта, в 7,7% – на нижней губе, в 7,7% – на щеке, в 6,2% – на верхней губе, а у 3,1 % пациентов – в области подбородка. В 25,9% случаев гемангиомы охватывали сразу несколько анатомических областей. Рецидивы новообразований после хирургического вмешательства зафиксированы у 6,7% пациентов: у 43,0% детей это происходило после удаления срединной кисты шеи и по 28,5% случаев – пациенты с сосудистыми опухолями и ранулами. Сравнительным анализом клинического диагноза и послеоперационного морфологического исследования удаленных новообразований установлено, что в 15,3% случаев клинический диагноз не совпадал с патогистологическим. В большинстве это касалось дермоидов (75,0%), фибром (15,6%) и лимфангиом (9,4%). Учитывая то, что прогноз у детей с указанной патологией определяется вариантом гистологического строения и первичной локализацией образования, своевременностью и адекватностью комплекса лечебных мероприятий, в повышении эффективности оказания медицинской помощи больным этой категории ведущее место должно отводится внедрению современных методов диагностики с высокой информативностью, что поможет правильно установить клинический диагноз, выбрать алгоритм лечения и определить объем хирургического вмешательства ещё на догоспитальном этапе. Ըստ վիճակագրության, երեխաները դիմածնոտային ուռուցքներով (ԴԵՈւ) կազմում 12-22% բոլոր հիվանդներից ուռուցքներով, ինչպես նաեւ 90% բաժին է ընկնում բարորակ գործընթացներին, որի կառուցվածքում գերակշռում են նորագոյացություններ, որոնք առաջանում են մեզենխիմի ածանցյալների գործիքների կամ, ավելի քիչ սովորաբար, քան էպիթելիական ծագման: Միեւնույն ժամանակ, ի թիվս ԴԵՈւ քաղցկեղի երեխաների 55-62% կազմում են դեմքի եւ պարանոցի փափուկ հյուսվածքների ուռուցքներ: Նորագոյացությունները երեխաների մոտ բնութագրվում են որոշակի հատկություններով, տարբեր մեծահասակներից, եւ տարիքի հետ կապված երեխայի մարմնի նյութափոխանակության եւ ֆիզիոլոգիական գործառույթունների փոփոխությունները պատճառաբանում են ուռուցքային պրոցեսների հնարավոր կլինիկական տարբերություններ տարբեր տարիքային խմբերի երեխաների մոտ: Ձեւաբանողները արտազատում են մի շարք մանկության ուռուցքային գործընթացների առանձնահատկություններ, որոնք անկախ են նրանց գտնվելու վայրից, հիշեցնելով նույնիսկ հնարավորությունը վերափոխման որոշակի չարորակ ուռուցքների դեպի բարեգութ: Այս հոդվածը նախատեսում է տեղեկատվություն երեխաների դիմածնոտային շրջանի որոշ բարեգութ ուռուցքների հաճախականության եւ կլինիկական դրսեւորումների մասին: Պարզվել է, որ մեր դիտարկումների տասը տարվա ընթացքում, որ երեխաների թիվը բարորակ նորագոյացությունների դիմածնոտային շրջանով կազմել է 7.5% ընդհանուր թվի բուժվող հիվանդներից ին վիրաբուժական բաժանմունքի Պոլտավայի քաղաքային մանկական կլինիկական հիվանդանոցում: Ի թիվս այդ կլինիկական անձանց մաշկային կիստաներ են առավել տարածված (32,7%) եւ հեմանգիոմաներ (26.0%), եւ գագաթնակետին դեպքերը (25.0%) նկատվում էին նորածիններին տարիքային խմբում Շատ դեպքերում (55,4%) բարորակ ուռուցքները եւ ուռուցքանման կազմավորումները ԴԵՈւ փափուկ հյուսվածքների հանդիպվում էին աղջիկների մոտ, իրենց մոտ ավելի տարածված (62.9%) հեմանգիոմա նկատվել են, իսկ տղաների մոտ մաշկային կիստաներ (61.7%): Ի 22,4% պաթոլոգիան հայտնաբերվել է պարանոցում, 14.0% - ի ճակատին, իսկ 10.8% - բերանի փափուկ հյուսվածքներում, 7,7% - ին ստորին շուրթերի վրա, ի 7,7% - այտերի վրա, 6.2% - ին վերին շրթունքը վրա, իսկ 3.1% հիվանդների մոտ `կզակի շրջաններում: Ի 25,9% -ի դեպքերում հեմանգիոման ծածկված է մի քանի անատոմիական շրջաններ: Նորագոյացությունների ռեցիդիվները վիրաբուժությունից հետո արձանագրվել են 6,7% հիվանդների մոտ ՛43.0% երեխաների մոտ դա տեղի է ունեցել միջին պարանոցի կիստայի հեռացնելուց հետո եւ 28.5% դեպքերում `հիվանդներ անոթային ուռուցքների եւ րանուլների հետ: կլինիկական ախտորոշման համեմատական վերլուծությունով եւ հեռավոր նորագոյացությունների հետվիրահատական ձեւաբանական ուսումնասիրությունով գտնվել է, որ 15,3% դեպքերում կլինիկական ախտորոշումը չի համընկնում պաթոլոգիական հյուսվածքաբանականի հետ: Մեծ մասը մտահոգված է դերմոիդներին (75.0%), ֆիբրոմներին (15.6%) եւ լիմֆանգիոմներին (9.4%): Հաշվի առնելով, որ նախագուշակում երեխաների հետ այս պաթոլոգիայի որոշվում է հյուսվածքաբանական կառուցվածքի տարբերակը եւ տարրական տեղայնացման կրթության, ժամանակին եւ համարժեք համալիր բուժական միջոցառումների բարելավել արդյունավետությունը բժշկական խնամքի հիվանդների հետ, այս կատեգորիայում առաջատար դեր պետք է տրվի ներդրման ժամանակակից մեթոդների ախտորոշման հետ բարձր տեղեկատվության, որը կօգնի կլինիկական ախտորոշում, բուժում եւ ընտրել ալգորիթմ, որոշելու, թե որքանով վիրաբուժական միջամտության, նույնիսկ հիվանդանոց բեմ փուլում: Գլխավոր բառեր ՛երեխաներ, բարորակ ուռուցքների, դիմածնոտային տարածքըДокумент Current morphological achievements in understanding of urinary bladder pathologies and their detailed analysis(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Starchenko, I.; Korobchanska, A.; Vynnyk, N.; Koptev, M.; Sovgirya, S.; Старченко, Іван Іванович; Винник, Наталія Іванівна; Совгиря, Світлана Миколаївна; Коптев, Михайло МиколайовичThe paper presents the analysis of the current studies of the urinary bladder pathologies that occur in the clinical practice. The novel theories of the UB damage and the disorders of the urodynamics are impressive by its complexity and diversity. Understanding the causes and ways of the development of UB pathological processes is crucial in the correct and timely diagnosis and further therapeutic management, resulting in the improving of patient’s quality of life. In particular, the analysis and study of some of the discoveries made by the scholars that form an understanding of the development of inflammatory, nonplastic and dysfunctional pathology of the bladder is presented. The paper highlighted the differential diagnosis of the inflammatory pseudotumor, pathogenesis of the overactive bladder, clinical and morphological picture of rare malignant tumors. The role of the advanced morphological studies in the diagnosis of the UB disease is emphasized; Стаття присвячена аналізу сучасних досліджень патологій сечового міхура (СМ), які зустрічаються в практиці лікаря. Нові теорії ушкодження СМ та розладів уродинаміки вражають своєю складністю та різноманітністю. Розуміння причин і шляхів розвитку патологічних процесів у СМ є важливим для коректної та своєчасної діагностики, результати якої вплинуть на лікувальну тактику, що в подальшому відобразиться на покращенні якості життя пацієнта. Зокрема, в роботі проаналізовано та описано деякі знахідки, зроблені науковцями, які формують розуміння розвитку запальної, непластичної та дисфункціональної патології сечового міхура. У статті приділена увага диференційній діагностиці запальної псевдопухлини, патогенезу синдрому гіперактивного сечового міхура, клінічній та морфологічній картині рідкісних злоякісних новоутворень. Особливо підкреслюється роль сучасних морфологічних досліджень в діагностиці хвороб СМ; Статья посвящена анализу современных исследований патологий мочевого пузыря (МП), которые встречаются в практике врача. Новые теории повреждения МП и расстройств уродинамики поражают своей сложностью и разнообразием. Понимание причин и путей развития патологических процессов в МП является важным для корректной и своевременной диагностики, результаты которой повлияют на лечебную тактику, что в дальнейшем отразится на улучшении качества жизни пациента. В частности, в работе проанализированы и описаны некоторые находки, сделанные учеными, которые формируют понимание развития воспалительной, непластической и дисфункциональной патологии мочевого пузыря. В статье уделено внимание дифференциальной диагностике воспалительной псевдоопухоли, патогенеза синдрома гиперактивного мочевого пузыря, клинической и морфологической картине редких злокачественных новообразований. Особо подчеркивается роль современных морфологических исследований в диагностике болезней МП.Документ Experimental-Morphological Substation of Expediency to Use the Skin Glue Dermabond For Postoperative Wound Closure(Тбилисский государственный медицинский университет, 2015) Avetikov, D.; Loza, K; Starchenko, I.; Loza, E.; Marushchak, M.; Аветиков, Давид Соломонович; Лоза, Кристина Олеговна; Старченко, Иван Иванович; Лоза, Евгений Александрович; Марущак, Михаил Иванович; Аветіков, Давид Соломонович; Лоза, Христина Олегівна; Старченко, Іван Іванович; Лоза, Євген Олександрович; Марущак, Михайло ІвановичЦелью исследования явилось изучение морфологических свойств заживления постоперационных ран на ранних стадиях репаративного процесса в эксперименте, в зависимости от типа ушивания раны. Доказано, что характер и вид рубца зависят от процессов, которые происходят в ране на раннем послеоперационном этапе, на которые, в свою очередь, в значительной степени влияет вид использованного шовного материала. Эксперимент проведен на 20 крысах-самцах массой 180-200 г. Всем животным при обезболивании тиопен-талом натрия проводили полнослойные прямолинейные разрезы длиной в 2 см на передней поверхности живота в продольном направлении. В качестве шовного материала для закрытия послеоперационной раны жи¬вотным I экспериментальной группы (10 крыс) приме¬няли хирургические нити «Полиамид №4». Животным II экспериментальной группы (10 крыс) был нанесен кожный клей «Дермабонд». Данные морфологического исследования показали, что применение кожного клея в эксперименте создает лучшие условия для заживления послеоперационной раны. Таким образом, для достижения более эстетичного нормотрофи-ческого рубца авторы рекомендуют нанесение кожного клея вместо применения узловых швов; The aim of the study was to study the morphological properties of the healing of postoperative wounds at the early stages of the reparative process in the experiment, depending on the type of wound suturing. It is proved that the nature and type of the scar depends on the processes that occur in the wound at the early postoperative stage, which, in turn, are largely influenced by the type of suture material used.The experiment was carried out on 20 male rats weighing 180-200 g. All animals were treated with full-thickness rectilinear incisions 2 cm long on the anterior surface of the abdomen in the longitudinal direction during anesthesia with sodium thiopentamine. As a suture material for closing the postoperative wounds, the surgical threads "Polyamide No. 4" were used by the animals of the first experimental group (10 rats). The animals of the 2nd experimental group (10 rats) were coated with dermabond skin glue. Morphological data showed that the use of skin glue in the experiment creates better conditions for the healing of the postoperative wound. Thus, to achieve a more aesthetic normotrophic scar, the authors recommend the application of skin glue instead of the use of nodal sutures; Метою дослідження було вивчення морфологічних властивостей загоєння післяопераційних ран на ранніх стадіях репаративного процесу в експерименті, в залежності від типу ушивання рани. Доведено, що характер і вид рубця залежать від процесів, які відбуваються в рані на ранньому післяопераційному етапі, на які, в свою чергу, в значній мірі впливає вид використаного шовного матеріалу. Експеримент проведено на 20 щурах-самцях масою 180-200 г. Усім тваринам при знеболюванні тіопен-талом натрію проводили полнослойних прямолінійні розрізи довжиною в 2 см на передній поверхні живота в поздовжньому напрямку. Як шовного матеріалу для закриття післяопераційної рани жі¬вотним I експериментальної групи (10 щурів) пріме¬нялі хірургічні нитки «Поліамід №4». Тваринам II експериментальної групи (10 щурів) було завдано шкірний клей «Дермабонд». Дані морфологічного дослідження показали, що застосування шкірного клею в експерименті створює кращі умови для загоєння післяопераційної рани. Таким чином, для досягнення більш естетичного нормотрофі-чеського рубця автори рекомендують нанесення шкірного клею замість застосування вузлових швів.Документ Generаl pаthomorphology(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Starchenko, I.; Prylutskyi, O.; Zadvornova, A.; Nikolenko, D.; Старченко, Іван Іванович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Ніколенко, Дмитро Євгенійович; Задворнова, Анна ПетрівнаThe manual presents the content and basic questions of the topic, practical skills in sufficient volume for each class to be mastered by students, algorithms for describing macro- and micropreparations, situational tasks. The formulation of tests, their number and variable level of difficulty, sufficient volume for each topic allows to recommend them as preparation for students to take the licensed integrated exam "STEP-1".Документ Morphological and immunohistochemical characteristics of human trigeminal ganglion neurons in the prenatal period of development(Wydawnictwo Aluna, 2017) Starchenko, I.; Prylutskyi, O.; Bilokon, S.; Vynnyk, N.; Vitko, Yu.; Старченко, Іван Іванович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Білоконь, Сергій Олександрович; Винник, Наталія Іванівна; Вітко, Юлія МиколаївнаIntroduction: Data related to the amount, size and morphological characteristics of cell elements of sensory ganglia at different stages of prenatal development has not been fully elucidated in recent scientific publications. At the same time publications considering the study of cell structure of trigeminal ganglion in the postnatal period confirm heterogeneity of its neurons. The aim of the research was to study morphological and immunohistochemical characteristics of human trigeminal ganglion neurons at 12-14 weeks of prenatal development. Material and Methods: The study was made on 24 trigeminal ganglions of 12 human fetuses at 12 to 14 weeks of prenatal development after abortion made on social and medical indications. Results: At the studied period of the intrauterine development nerve cells of the trigeminal ganglion significantly differed in size, tinctorial properties and degree of argentophility of the perikaryon. At the same time, the number of small nerve cells with an average diameter of less than 15 pm prevailed. Immunohistochemical study allowed detecting the apparent Bd-2 expression in the overwhelming number of small neurons; the expression of this marker has been observed in 50% of cells of the medium-sized neurons. No Bd-2 expression has been found in most of the large neurons. Almost all the neurons, regardless of the size, showed moderate Ki-67 expression, protein S-100. VEGF expression has also occurred in the vast majority of the nerve cells of all size groups. Conclusions: 1. Human trigeminal ganglion neurons both at 12-14 weeks of prenatal development and in postnatal period are represented by heterogeneous population. 2. Polymorphism of trigeminal ganglion neurons has been found by all applied techniques. 3. Detected polymorphism is the evidence of processes of maturation and differentiation of neurons in human trigeminal ganglion at 12-14 weeks of prenatal developmentДокумент Будова зубного сосочка зачатків молочних різців на 18-25 тижнях внутрішньоутробного розвитку(Вісник вінницького національного медичного університету, 2009) Старченко, Іван Іванович; Starchenko, I.; Старченко, Иван ИвановичУ роботі вивчалася будова зубного сосочка зачатків м олочних різців л ю д и ни на п ізніх етапах внутрішньоутробного розвитку. Встановлено, щ о в п еріод, що вивчається, у складі зуб н их сосочків молочних різців розрізняється зубна пульпа і власне зубний сосочок, щ о формується. У зубній пульпі, що формується, у свою чергу визначається центральна і периферична (дентинобластична) зони. Висловлюється припущення, що збільшення кількості клітинних елементів зубної пульпи, що формується, відбувається за рахунок розмноження і диференціювання мезенхімних клітин, що знаходяться в ній; В работе изучалось строение зубного сосочка зачатков молочных резцов человека на поздних этапах внутриутробного развития. Установлено, что визучаемый период в составе зубных сосочков молочных резцов различается формирующаяся зубная пульпа и собственно зубной сосочек. В формирующейся зубной пульпе, в свою очередь определяется центральная и периферическая (дентинобластическая) зоны. Высказывается предположение, что увеличение количества клеточных элементов формирующейся зубной пульпы происходит за счёт размножения и диффюренцировки находящихся в ней мезенхимных клеток; The structure of dental papilla of germs of temporary incisors of human was in-process studied on the late stages of fetal development. It is set that in a studied period the formed dental pulp and actually dental papilla differentiates in composition the dental papillae of temporary incisors. In the formed dental pulp, in same queue determined central and peripheral (dentinoblast) areas. Supposition is spoken out, that the increase of amount of cellular elements f the formed dental pulp takes a place due to reproduction and embryonization of being in it mesenchimal cells.Документ Будова кровоносного мікроциркуляторного русла зубного мішечка зачатків молочних різців на ранніх етапах внутрішньоутробного розвитку(2009) Старченко, Іван Іванович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Старченко, Иван Иванович; Прилуцкий, Алексей Константинович; Starchenko, I.; Prylutskyi, O.У роботі вивчалась будова кровоносного мікроциркуляторного русла зубних мішечків зачатків молочних різців людини на 10-12 тижнях внутрішньоутробного розвитку. Встановлено, що на 10-12 тижнях внутрішньоутробного розвитку людини в зубних мішечках зачатків молочних різців має місце двошарове розташування кровоносних мікроциркуляторних судин. Кровоносні мікросудини поверхневого шару забезпечують, в основному, доставку і відтік крові від зубного зачатка. Мікросудини глибокого шару беруть участь в забезпеченні трофічних процесів емалевого органу зубного зачатка; В работе изучалось строение кровеносного микроциркуляторного русла зубных мешочков зачатков молочных резцов человека на 10-12 неделях внутриутробного развития. Установлено, что на 10-12 неделях внутриутробного развития человека в зубны х мешочках зачатков молочных резцов имеет место двухслойное расположение кровеносных микроциркуляторных сосудов. Кровеносные микрососуды поверхностного слоя обеспечивают, в основном, доставку и отток крови от зубного зачатка. Микрососуды глубокого шара принимают участие в обеспечении трофических процессов эмалевого органа зубного зачатка; In the work the structure o f blood microcirculatory channels o f a tooth sack of germs of dairy cutters at early stages of pre-natal developmen was studied. It is established, that on 10-12 weeks of pre-natal development of the human in tooth sacks of germs of dairy cutters the two-layer locating of blood microcirculatory vessels takes place. Vessels of superficial layer are provide supply and outflow of the blood from tooth germ.Документ Возможные источники развития эпителиальных кист челюстно- лицевой области(Вищий державний навчальний закладУкраїни «Українська медична стоматологічна академія», 2008) Старченко, Иван Иванович; Старченко, Іван Іванович; Starchenko, I.У роботі на ембріональному матеріалі (плоди людини в періоді з 10 по ЗО тижнів внутрішньоутробного розвитку) вивчалися можливі джерела формування епітеліальних кіст щелепної лицьової ділянки. Встановлений три основних можливих джерела розвитку епітеліальних кіст: фрагменти зубної пластинки, епітелій перед-двір'я порожнини рота, епітелій різцевого каналу; In-process on embryonic material (embrios of human in a period from 10 to 30 weeks fetal life) the possible sources of forming of ephithelial cysts of maxillufacial area were studied. Set three basic possible source of development of ephithelial cysts: fragments of dental plate, epithelium of vestibule of mouth, epithelium of incisival channel.Документ Гістотопографічна характеристика загоєння післяопераційних ран при застосуванні клейової композиції «сульфакрилат» в порівнянні з традиційним ушиванням(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Аветіков, Давид Соломонович; Талаш, Роман Валентинович; Старченко, Іван Іванович; Аветиков, Давид Соломонович; Талаш, Роман Валентинович; Старченко, Иван Иванович; Avetikov, D.; Talash, R.; Starchenko, I.Герметичне ушивання слизової оболонки порожнини рота в пластичній хірургії залишається як і раніше однією з кардинальних вимог до кожного хірурга-стоматолога. Впровадження методик з ви- користанням нових остеопластичних матеріалів і мембран, виконання традиційних методик по ві- льній пересадці клаптів підвищує вимоги до післяопераційного стану рани. В зв'яку з цим зріс інте- рес до медичних композицій з лікарськими компонентами і високими характеристиками щодо скле- ювання. Мета дослідження – проведення морфологічної характеристики загоєння ран слизової обо- лонки порожнини рота в умовах застосування клейової композиції «Сульфакрилат» в порівнянні з традиційним ушиванням. Вивчення гістологічних препаратів дозволило виявити в усіх спостере- женнях наявність в ділянці післяопераційної рани багатошарового плоского епітелію, при цьому епітелій повністю покривав раневий дефект. Найбільш успішне загоєння рани відбувається при її склеюванні композицією «Сульфакрилат». На описаному етапі регенеративного процесу (7 діб піс- ля оперативного втручання) це проявлялося прискоренням формування сполучнотканинного руб- ця, про що свідчить швидша зміна клітин моноцитарно-макрофагального ряду на фібробласти, що підтверджується проведеними морфометричними дослідженнями; Герметичное ушивание слизистой оболочки полости рта в пластической хирургии остается по- прежнему одной из кардинальных требований к каждому хирургу-стоматологу. Внедрение методик с использованием новых остеопластических материалов и мембран, выполнение традиционных мето- дик по свободной пересадке лоскутов повышает требования к послеоперационному состоянию раны. В связи с этим возрос интерес к медицинским композициям с лекарственными компонентами и высо- кими характеристиками к склеиванию. Цель исследования - проведение морфологической характе- ристики заживления ран слизистой оболочки полости рта в условиях применения клеевой композиции «Сульфакрилат» по сравнению с традиционным ушиванием. Изучение гистологических препаратов позволило выявить во всех наблюдениях наличие в области послеоперационной раны многослойного плоского эпителия, при этом эпителий полностью покрывал раневой дефект. Наиболее успешное за- живление раны происходит при ее склеивании композицией «Сульфакрилат». На описанном этапе регенеративного процесса (7 суток после оперативного вмешательства) это проявлялось ускорением формирования соединительнотканного рубца, о чем свидетельствует быстрая смена клеток моноци- тарно-макрофагального ряда на фибробласты, это подтверждается проведенными морфометричес- кими исследованиями; Hermetic closure of the oral mucosa in plastic surgery is still one of the fundamental requirements for each dental surgeon. Implementation of techniques using new osteoplastic materials and membranes, traditional techniques of free transplant graft transplantation increase the requirements for postoperative wound state. This contributes to increased interest in medical compositions with medicinal components and high bonding properties. The purpose of this research was to compare morphological characteristics of wound healing of the oral mucosa under using the adhesive composition "Sulphacrylate" and under conventional suturing.The study of histological specimens revealed stratified squamous epithelium in all the wound area, and this epithelium completely covered the wound defect. The most successful wound healing occurs by its closure with "Sulphacrylate". In the described stage of regenerative process (7 days after surgery) we observed accelerated formation of connective tissue scar, as evidenced by faster cells change of monocytemacrophage series in fibroblasts. This was proved by morphometric evaluation.Документ Деякі епідеміологічні та клініко-морфологічні особливості раку сечового міхура(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Старченко, Іван Іванович; Бабенко, Вікторія Ігорівна; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Сидоренко, Марина Ігорівна; Старченко, Ольга Василівна; Старченко, Иван Иванович; Бабенко, Виктория Игоревна; Прилуцкий, Алексей Константинович; Сидоренко, Марина Игоревна; Старченко, Ольга Васильевна; Starchenko, I.; Babenko, V.; Prylutskyi, O.; Sydorenko, M.; Starchenko, O.У статті наведені сучасні дані щодо етіології, захворюваності та смертності від раку сечового мі¬хура (РСМ). Проведено аналіз показників захворюваності та смертності від даної патології в Полтавській об¬ласті. Встановлено, що в Полтавській області, в цілому, показники захворюваності і смертності від РСМ не має значних відмінностей від загальнодержавних показників і відповідають загальній світовій тенденції. Обґрунтовано необхідність патогістологічного і доцільність застосування імуногістохімічного методів до¬слідження для уточнення ступеня злоякісності і інвазивного потенціалу РСМ, визначення стадії пухлинного процесу і вибору оптимального методу лікування.; The article presents the current data on the etiology, morbidity and mortality caused by bladder cancer (BC). According to the literature data BC ranks the second place after prostate cancer among all urological cancer diseases. The incidence ratio among men and women in different countries varies within 3.5-5:1. In Ukraine an average of 11.9 cases of BC incidence and 5.1 deaths per 100.000 people are recorded annually. Bladder cancer incidence is about 4 times higher in men than in women in Ukraine. It ranks the seventh among men and the fifteenth among women in the structure of cancer diseases. The main causes leading to the development of this pathology include the effect of occupational factors (long-term contact with oil products), smoking, eating and drinking habits, genetic determination, presence of chronic inflammatory diseases of the genitourinary system and diseases leading to infravesicular obstruction. Every year 154 patients are diagnosed with this disease in Poltava region, among them 139 cases of tumor lo¬calized in this area were diagnosed for the first time. Thus, 10.5 incidence cases were detected averagely per 100. 000 population in the region annually, which is somewhat lower than the average in Ukraine. In the overwhelming majority of cases (78%) the tumors were detected at 1-2 stages by TNM system, in 13% − at the third stage and in 9% − at the fourth one. The incidence of BC among men in Poltava region was 4.3 times higher than among women, which is consistent with the average rate in Ukraine and the world tendency. Most of men presented with this disease (89 patients) were 75-79 years old at the time of disease detection. Many patients were also registered (28 individuals) among the women of this age group, but at the same time the high rate (22 patients) was observed in the group aged 60-64 years. The BC cases were also detected at a young age during research period. Thus, one BC case was registered in a woman of the age group up to 25 and one men of 25-29 age group. The bladder cancer mortality rate in Poltava region averaged 5.23 per 100 000 population, which is higher than the corresponding average rate in Ukraine. The mortality rate among men was 5 times higher than among women. Invasive forms predominated in the histological variants of BC (70%) in our research, which differs from the data of some researchers. Non-invasive papillary urothelial carcinoma was diagnosed significantly less often − in 30% of cases. In case of invasive forms of urothelial carcinoma the tumor invasion could be more often microscopic detected in the muscular layer of the bladder (in 47% of cases) and in submucosa – in 27% of cases. In 26% of observed cases the invasion depth was not possible to determine in histological verification due to technical reasons (insufficient amount of investigation material, significant necrotic changes in the tumor tissue). While determining the differentiation degree, moderately differentiated variants prevailed both in invasive and non-invasive BC forms related to the second stage of anaplasia (G2) − 53%, the tumors with the first anaplasia de¬gree were observed less frequently (G 1) − 30%, the tumors with the third degree of anaplasia (G 3) amounted to 17%.Документ Деякі питання організації англомовного викладання іноземним студентам(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2005) Скрипніков, Андрій Миколайович; Волошина, Людмила Іванівна; Старченко, Іван Іванович; Скрипников, Андрей Николаевич; Волошина, Людмила Ивановна; Старченко, Иван Иванович; Skryhnykov, A.; Voloshina, L.; Starchenko, I.Надалі студентам як першої, так і другої категорії доцільно викладати англійську мову в рамках факультативного курсу з метою вивчення спеціальної медичної термінології, знання якої студентам необхідне у вивченні базових предметів; In the future, students as the first and second category should teach English in an optional course to study the special medical terminology, knowledge of which students need in the study of basic subjects; В дальнейшем студентам как первой, так и второй категории целесообразно преподавать английский язык в рамках факультативного курса с целью изучения специальной медицинской терминологии, знание которой студентам необходимо в изучении базовых предметов.Документ Загальна спланхнологія(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2013) Старченко, Іван Іванович; Starchenko, I.; Старченко, Иван ИвановичВ лекції освітлені базові питання загальної спланхнології – вчення про про внутрішні органи, які розташовані в порожнинах тіла (порожнині рота, порожнині шиї, грудній, черевній, тазовій порожнинах) і забезпечують в організмі обмінні процеси із зовнішнім середовищем. Описана будова порожнистих та паренхіматозних органів, надані основні поняття топографії. Також представлені групи аномалій розвитку внутрішніх органів; This lecture focuses on the basic questions on general splanchnology as the doctrine on the internal organs that are located in the cavities of the body (oral, thoracic, abdominal, pelvic cavities) which provide body metabolic processes with the environment. We describe the structure of hollow and parenchymatous organs, demonstrates the basic concepts of topography as well as some abnormalities of internal organs.Документ Источники развития, клинико-морфологическая характеристика и принципы лечения срединных кист шеи(Гродненский государственный медицинский университет, 2014) Ткаченко, Павел Иванович; Белоконь, Сергей Александрович; Старченко, Иван Иванович; Гуржий, Елена Викторовна; Tkachenko, P.; Belokon, S.; Starchenko, I.; Gurzhiy, O.; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Старченко, Іван Іванович; Гуржій, Олена ВікторівнаПо данным литературных источников, срединные кисты шеи, являясь актуальной проблемой челюстно-лицевой хирургии, вызывают интерес учёных относительно источников их развития и клинико-морфологических особенностей строения. При этом мнения специалистов о частоте встречаемости этой патологии у пациентов различных возрастных групп расходятся. В статье представлены результаты проведенных клинических исследований о встречаемости и симптоматике срединных кист шеи у пациентов разного возраста. На языках 5 эмбрионов человека 18-20 недель внутриутробного развития изучено структуру щито-язычного протока как возможного источника развития этих опухолевидных образований, а на 18 препаратах, полученных из послеоперационного материала – морфологическое строение стенок ненагноившихся, нагноившихся срединных кист шеи и их рецидивов у детей. Полученные результаты собственных исследований сопоставлены с соответствующими данными литературных источников. According to the literature, the median cyst of the neck an actual problem of maxillofacial surgery, which arouses the interest of scientists about the sources of their development and clinical and morphological characteristics of the structure. The opinion of experts about the incidence of this disease in patients of different age groups is diverges. The article presents the results of clinical studies on the incidence and symptoms of medial neck cysts in patients of all ages. On 5 tongues of human embryos 18-20 weeks of embryogenesis the structure of the thyroglossal duct was studied as a possible source of development of the median cysts of the neck; and on 18 specimens obtained from postoperative material – morphological structure of the walls of cysts without suppuration, festering median cysts of the neck wehe studied. The obtained results of the research are compared with corresponding data of literature.Документ Клинико-тактические подходы при диагностике злокачественных опухолей челюстно-лицевой области у детей(The new Armenian medical journal, 2016) Ткаченко, Павел Иванович; Старченко, Иван Иванович; Белоконь, Сергей Александрович; Гуржий, Елена Викторовна; Старченко, Ольга Васильевна; Tkachenko, P.; Starchenko, I.; Belokon, S.; Gurzhiy, O.; Starchenko, O.; Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Гуржій, Олена Вікторівна; Старченко, Ольга ВасилівнаСреди 160 тыс. людей, у которых ежегодно в Украине первично диагносцируются злокачественные опухоли, 1,1% составляют дети. При этом в доступной литературе, к сожалению, всречаются одиночные данные касательно первичного и метастатического поражения тканей челюстно-лицевой области у детей. Распознавание и лечение онкостоматологических заболеваний у них на ранних стадиях развития до настоящего времени представляют значительные трудности, обусловленные большей многоформностью клинических проявлений опухолей, возрастными особенностями, зависимостью диагностики злокачественных новообразований от динамики роста, локализации, местных и общих изменений. Поэтому, на наш взгляд, и количество врачебных ошибок в детской практике больше, чем у взрослых. Данная проблема приобретает общемедицинское значение с учётом того, что из-за топографо-анатомических особенностей структур головы и шеи любая патология в челюстно-лицевой области вообще является предметом диагностики и лечения специалистов различных профилей. В работе представлены сведения относительно частоты встречаемости и особенностей клинических проявлений некоторых злокачественных опухолей челюстно-лицевой области у детей. Согласно полученным данным, 96,6% больных направлялись в клинику через 3-12 месяцев после появления первых признаков заболевания и обращения за медицинской помощью, причём в 100% случаев диагноз направляющего медицинского учреждения был ошибочным. Наиболее часто злокачественные новообразования диагносцировались в возрастной группе 12-15 лет (41,4%)), а среди нозологических форм чаще всего встречался лимфогрануломатоз (27,6%) и метастатическое поражение лимфатических узлов шеи (17,2%). На этапах диагностики опухолевый процесс в 66,5% случаев выявлен пункцией, а в 89,7% случаях – эксцизионной биопсией. У 10,3% пациентов с подозрением на метастатическое поражение лимфатических узлов боковой поверхности шеи пункционно не удалось получить необходимых данных о клеточной атипии и диагноз был подтверждён после их экстирпации или непосредственного удаления самой опухоли. Информативность же компьютерной и магнитно-резонансной томографии в плане выяснения наличия патологических изменений тканей составила 100%. Не смотря на комплексное лечение, проводимое пациентам в специализированных отделениях, 34,5% больных детей умерло на протяжении первого года от дня установления клинического диагноза, хотя встречались случаи с 5-летней и более длительной выживаемостью. Таким образом, в клинической практике всё чаще возникает необходимость в проведении комплекса современных дополнительных методов обследования у детей с неопластическими процесcами, которые на сегодняшний день остаются не всегда доступными для большинства практических учреждений здравоохранения нижнего уровня. При наименьшем подозрении на наличие проявлений злокачественного роста следует обязательно привлекать к консультативной помощи врачей смежных специальностей. При этом следут помнить, что у детей некоторые злокачественные опухоли имеют эмбриональное происхождение, являясь дисонтогенетическими, и клинически могут проявляться сразу же после рождения ребёнка. Among 160 thousand people who are initially diagnosed with malignant tumors annually in Ukraine 1,1% is accounted for children. At the same time, unfortunately, isolated data as for the initial and metastatic lesions of maxillofacial area tissues in children are presented in the available publications to date. Currently, identification and treatment of oncodental diseases at the early stages of development are faced with considerable difficulties due to greater polymorphism of clinical manifestations of tumors, age peculiarities, dependence of diagnostics of malignant neoplasm from the dynamics of growth, localization, local and general changes. Therefore, in our view, the amount of medical errors in pediatric practice is higher than in adults. This problem is of general medical significance considering the fact that due to topographic and anatomical features of head and neck structures any lesion in maxillofacial area is basically the subject of the diagnosis and treatment, provided by medical professionals of various specialties (dentists, oral and maxillofacial surgeons, otolaryngologists, ophthalmologists, dermatologists, neurologists, etc.). The paper presents data on the incidence and peculiarities of clinical manifestations of some malignant tumors in maxillofacial area in children. The resulting data shows that 96,6% of patients have been referred to the hospital following the 3-12 months after the first signs of the disease and attendance the medical facility to seek health care; however, in 100% of cases the diagnosis made by the referring medical facility was erroneous. Malignant neoplasms have been more frequently diagnosed in the age group of 12-15 years (41,4%), and among the nosological forms the most frequent were lymphogranulomatosis (27,6%) and metastatic spread to lymph nodes of the neck (17,2%). During the stages of the diagnosis a tumor process has been detected in 66,5% and 89,7% of cases by the puncture and excisional biopsy, respectively. In 10, 3% of patients with suspicion of metastatic lesion of lymph nodes of the lateral surface of neck puncture failed to obtain the necessary data on cellular atypia, and the diagnosis was confirmed after their extirpation or direct excision of tumor itself. Informative value of the computer tomography and magnetic resonance imaging in terms of ascertaining the existence of pathological lesions of tissues was 100%. Despite the comprehensive treatment, provided for the patients in specialized units, 34,5% of sick children died during the first year from the date of making the clinical diagnosis, though cases with 5-year and longer survivability also occurred. Thus, in clinical practice there is an increasing need in conducting of complex of the state-of-the-art additional methods of examination of children with neoplastic processes, which are not always available for most practical primary health care institutions to date. Physicians of the related specialties should be involved for medical advice in occurrence of the earliest suspicion on malignant growth manifestations. At the same time one should remember that some malignant tumors in children are of embryonic origin, being disontogenetic, and could be clinically manifested immediately after birth. Ամեն տարի Ուկրաինայում, 160 հազար մարդկանց շրջանում, որոնց մոտ առաջնային ախտորոշվում է չարորակ ուռուցք, 1,1%-ը կազմում են երեխաները։ Ցավոք, առկա գրականությունում հանդիպում են եզակի տվյալներ երեխաների դիմա-ծնոտային հյուսվածքների առաջնային և մետաստատիկ վնասվածքների վերաբերյալ։ Ուռուցքա- ատամնաբուժական հիվանդությունների զարգացման վաղ փուլերում հայտնաբերումը և բուժումը նրանց մոտ մինչ այժմ ներկայացնում են բավական դժվարություններ, որոնք պայմանավորված են ուռուցքների բազմաթիվ կարգերի կլինիկական արտահայտմամբ , տարիքային յուրահատկություններով, կախված չարորոկ գոյացությունների ախտորոշման չափի դինամիկայից, տեղայնացումից, տեղային և ընդհանուր փոփոխություններից։ Այդ պատճառով իսկ, մեր կարծիքով, բժշկական սխալների քանակը մանկական պրակտիկայում ավելի շատ է քան մեծերի մոտ։ Տվյալ պրոբլեմը ձեռք է բերում ընդհանուր բժշկական նշանակություն, հաշվի առնելով այն փաստը, որ գլխի և պարանոցի տեղագրա- անատոմիական համակարգի առանձնահատկությունները և դիմա-ծնոտային հատվածի յուրաքանչյուր պատոլեգիա ընհանրապես հանդես է գալիս ախրոտոշման և տարբեր պրոֆիլների մասնագետների բուժման առարկա ։ Աշխատանքում ներկայացված են տվյալներ երեխաների դիմա-ծնոտային հատվածում որոշ չարորակ ուռուցքների հաճախականության և առանձնահատկության կլինիկական դրսևորման վերաբերյալ: Ստացված տվյալների համաձայն , կլինիկա են ուղարկվել հիվանդների 96.6% , հիվանդության առաջին նշանների իհայտ գալուց և բժշկական օգնության դիմելուց 3-12 ամիս հետո, ընդ որում 100% դեպքերում ախտորոշող բժշկական հաստատության դիագնոզը ժխտվել է: Չարորակ նորագոյացություները ավելի հաճախ ախտորոշվում են 12-15 տարիքային խմբում (41,4%), իսկ նոզոլոգիկ ձևերի մեջ ավելի շատ հանդիպում են լիմֆոգրանուլոմատոզ (27,6%) և պարանոցի լիմֆատիկ հանգույցների մետոստատիկ ախտահարում (17,2%): Ախտորոշման շրջանում ուռուցքային պրոցեսը 66,5% դեպքերում հայտնաբերվել է պունկցիայի միջոցով իսկ 89,7% դեպքերում էկսցեզիոն բիոպսիայի միջոցով : Պարանոցի մակերեսի կողային լիմֆատիկ հանգույցների մետաստաստիկ վնասվածքի կասկածով հիվանդների 10,3%-ի մոտ պունկցիայի միջոցով չի հաջողվել ստանալ անհրաժեշտ տվյալներ բջջային ատիպիկ վիճակի մասին և ախտորոշումը հաստատվել է դրանց էքստերպացիայից կամ հենց ուռուցքի ուղղակի հեռացումից հետո։ Իսկ կոմպյուտերային և Մագնիսա-Ռտզոնանսային Տոմոգրաֆիկ տեղեկատվությունը պատալոգիկ հյուսվածքային փոփոխությունների հայտնաբերման իմաստով կազմում է 100 տոկոս։ Չնայաց հիվանդի կոմպլեկսային բուժմանը մասնագիտացված բաժանմունքներում, հիվանդ երեխաների 34,5% մահացել են կլինիկական ախտորոշման հաստատումից հետո 1 տարվա ընթացքում, սակայն հանդիպել են 5 տարի և ավելի գոյատևման դեպքեր: Հետևաբար նեոպլաստիկ պրոցեսով երեխաների մոտ կլինիկական պրակտիկայում ընդհանուր հետազոտման անհրաժեշտություն է ծագում ժամանակակից մեթոդներով, որը մեր օրերում շարունակում է լինել ոչ միշտ հասանելի ցածր կարգի բժշկական հաստատություների մեծամասնության համար: Չարորակ աճի նվազագույն կասկածի դեպքում պետք է անպայման դիմել առընչվող մասնագիտության բժիշկների կոնսուլտատիվ օգնությանը: Ընդ որում պետք է հիշել երեխաների մոտ որոշակի չարորակ ուռուցքներ ունենում են էմբրիոնալ ծագում, լինելով դիսոնտոգենտիկ և կլինիկապես կարող են իհայտ գալ անմիջապես երեխայի ծննդից հետո:Документ Клініко-морфологічні аспекти кіст під’язикових слинних залоз(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2012) Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Гуржій, Олена Вікторівна; Ткаченко, Павел Иванович; Старченко, Иван Иванович; Белоконь, Сергей Александрович; Гуржий, Елена Викторовна; Tkachenko, P.; Starchenko, I.; Belokon, S.; Gurzhiy, O.В статті наведено результати власних клінічних спостережень і дані стосовно морфологічної структури ретенційних кіст під’язикових слинних залоз у 18 дітей, з приводу яких цистектомія складає 44,5% в загальній структурі планових хірургічних втручань, а рецидиви при цьому виникають у 22,2% за стаціонарних спостережень та у 33,2% за поліклінічних умов. В тканинах залози, прилеглих до кістозного утворення, що виникло первинно, спостерігаються лише прояви реактивних змін. В залозистій тканині, отриманій після видалення ранул з приводу рецидиву, вже визначаються ознаки хронічного запалення, атрофічні і склеротичні зміни. В статье представлены результаты собственных клинических наблюдений и данные касательно морфологического строения ретенционных кист подъязычных слюнных желез у 18 детей, по поводу которых цистектомия составляет 44,5% в общей структуре плановых хирургических вмешательств, а рецидивы при этом возникают в 22,2% стационарных наблюдений и в 33,2% при поликлинических условиях. В тканях железы, прилежащих к кистозному образованию, возникшему первично, наблюдаются только лишь реактивне изменения. В железистой ткани, полученной после удаления ранул по поводу рецидива, уже опрeделяются признаки хронического воспаления, атрофические и склеротические изменения. The article presents the results of clinical observations and the data concerning the morphological structure of retention cysts of sublingual salivary glands in 18 children, about which cystectomy 44.5% of the total planned surgery, and recurrences occur at the same time 22.2% of stationary observations and to 33.2% in outpatient settings. In gland tissue adjacent to the cystic formation, arising primarily, there are only reactive changes. In the glandular tissue, obtained after batrachoplasty for recurrent already determined are signs of chronic inflammation, atrophic and sclerotic changes.Документ Клініко-морфологічні аспекти фолікулярних кіст щелеп у дітей(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2013) Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Шешукова, Яна Павлівна; Білоконь, Наталія Павлівна; Ткаченко, Павел Иванович; Старченко, Иван Иванович; Белоконь, Сергей Александрович; Шешукова, Яна Павловна; Белоконь, Наталия Павловна; Tkachenko, P.; Starchenko, I.; Bilokon, S.; Sheshukova, Y.; Bilokon, N.В статті представлено результати клінічного обстеження 39 пацієнтів з діагнозом “фолікулярна кіста”, котрі склали 38,0% в структурі кістозних утворень щелепних кісток у дітей. В більшості випадків захворювання має безсимптомний перебіг і діагностується випадково. Особливе місце займає питання визначення об’єма оперативного втручання і доцільності збереження фолікулів постійних зубів, що локалізуються в порожнині кісти, доля яких повинна вирішуватися в кожному конкретному випадку індивідуально. На підставі дослідження гістологічної структури післяопераційного матеріалу у всіх хворих було підтверджено наявність морфологічних ознак, притаманних фолікулярній кісті.В статье представлены результаты клинического обследования 39 пациентов с диагнозом "фолликулярная киста", которые составили 38,0% в структуре кистозных образований челюстных костей у детей. В большинстве случаев заболевание имеет бессимптомное течение и диагностируется случайно. Особое место занимает вопрос определения объема оперативного вмешательства и целесообразности сохранения фолликулов постоянных зубов, локализующихся в полости кисты, судьба которых должна решаться в каждом конкретном случае индивидуально. На основании исследования гистологической структуры послеоперационного материала у всех больных было подтверждено наличие морфологических признаков, присущих фолликулярной кисте.The article presents the results of a clinical examination of 39 patients with a diagnosis of "follicular cyst", which comprised 38.0% in the structure of cystic formations of maxillary bones in children. In most cases, the disease has an asymptomatic course and is diagnosed accidentally. A special place is the determination of the volume of surgical intervention and the expediency of maintaining the follicles of permanent teeth, which are localized in the cyst cavity, the fate of which should be decided on a case-by-case basis individually. On the basis of the histological structure of the postoperative material in all patients, the presence of morphological features inherent in the follicular bone was confirmed.Документ Клініко-морфологічні прояви гангрени Фурньє: літературний огляд та власне спостереження(Івано-Франківський національний медичний університет, 2018) Хазанов, Олександр Павлович; Филенко, Борис Миколайович; Старченко, Іван Іванович; Ройко, Наталія Віталіївна; Проскурня, Сергій Анатолійович; Хазанов, Александр Павлович; Филенко, Борис Николаевич; Старченко, Иван Иванович; Ройко, Наталия Виталиевна; Проскурня, Сергей Анатольевич; Khazanov, O. P.; Filenko, B. M.; Starchenko, I.; Roiko, N. V.; Proskumia, S. A.Вивчення рідкісних захворювань різного ґенезу дає можливість удосконалити їх діагностику, лікування, прогноз та попередити виникнення ускладнень. Гангрена Фурньє – це специфічна форма некротизуючого фасциїту з прогресуючим некрозом тканин статевих органів і промежини внаслідок синергічної полімікробної інфекції. Патоморфологічні зміни при ГФ описані в незначній кількості публікацій, що відображають дані біопсій або післяопераційного матеріалу з наявністю патогномонічних та неспецифічних проявів. Наведено випадок летального випадку гангрени Фуріньє з патоморфологічною верифікацією. ГФ навіть у сучасних умовах при ранньому виявленні хвороби залишається захворюванням з високим рівнем летальності. Прогноз при ГФ, в першу чергу, залежить від поширеності процесу, етіології та термінів надання медичної допомоги. При діагностиці даного захворювання на ранній стадії необхідно звертати увагу на патогномонічні макроскопічні та мікроскопічні прояви хвороби, що допоможе вчасно постановити діагноз та, відповідно, надати невідкладну хірургічну допомогу.; The study of rare diseases of various geneses enables to improve their diagnosis, treatment and prognosis, preventing its complications. One of such disease is Fournier’s gangrene, which mortality rate is accounted for 31% to 80% depending on the area, localization of lesions and development of complications. Fournier’s gangrene (FG, Fournier’s disease, spontaneous gangrene of the scrotum, subfascial phlegmon and gangrene of the genitalia, epifascial necrosis, gangrenous inflammation of the scrotum, fulminant gangrene of the scrotum) is a specific form of necrotizing fasciitis with progressive necrosis of the tissues of genitalia and perineum as a result of synergistic polymicrobial infection. The etiology of the FG is unknown. The pathogen of the disease and the site of entry is managed to be identified in 95-97% of cases. If the cause of the disease is non-identifiable, then Fournier’s gangrene is considered idiopathic. There is a dearth of publication describing pathomorphological changes in FG, reporting about the findings of biopsy or postoperative material study. Early and late pathomorphological changes are distinguished according to the clinical course of the disease. We report a lethal case of Fournier's gangrene with pathomorphologic verification. The 54-year-old patient L. presented to the Surgical Unit of Central Clinical Hospital with the admission diagnosis of Fournier’s phlegmon, bedsore of the upper third of the femur, SIRS, intoxication. Based on the physical examination and results of the laboratory test a clinical diagnosis of Fournier's gangrene, fast-progressive form with the lesions of the scrotum and putrid lesions of soft tissue, intoxication, was made. The patient underwent urgent surgery on life indications: necrectomy of scrotum tissues and penis, sanation and drainage of abscess, necrectomy, sanation and drainage of bedsore. Epicystostomy was made with regard to the defect of the urethra. The bacteriological study of the postoperative material revealed Еscherichia coli and hemolytic Acinetobacter. Despite the surgery and conservative treatment the overall state of the patient was critical and he died within 24 days. Pathomorphological study of the autopsy material confirmed the clinical diagnosis: the underlying disease is phlegmon of the perineum, scrotum and penis. The underlying disease was complicated with marked parenchymal dystrophy of internal organs, pulmonary edema, brain edema, bedsores of the lumbosacral area, bacteriemia. Consequently, intoxication was the direct cause of death. Therefore, Fournier's gangrene remains a potentially life-threatening disease that is accompanied by toxemia and bacteremia with a high mortality rate. A widespread form of FG with fulminant and fast progressive clinical course, significant lesions of the scrotum and penis, was revealed in the deceased. The close relationship of the fascial spaces of the scrotum, penis, medial surfaces of the femur contribute to the rapid spread of infection to the adjacent anatomical areas. The patient was hospitalized in the full-scaled clinical stage of the FG, which corresponded to the advanced stage of pathomorphological manifestations, thus, with no difficulties in the diagnosis. However, apparently, combination of pathogens causing the disease and its antibiotic resistance played a key role in lethal outcome. To sum it up, to date, Fournier's gangrene is considered a disease with high level of lethality even at early detection of the disease. The prognosis for FG primarily depends on the prevalence of the process, etiology and terms of providing medical care. Noteworthy, pathognomonic macroscopic and microscopic manifestations are crucial in the early diagnosis of the disease, providing with prompt diagnosis and surgical care.Документ Морфо-патофизиологические аспекты изменения почек при COVID-19(Azərbaycan Tibb Unversteti, 2022) Совгиря, Светлана Николаевна; Филенко, Борис Николаевич; Ройко, Наталия Виталиевна; Старченко, Иван Иванович; Пятибратов, Александр Юрьевич; Кислый, Владислав Федорович; Совгиря, Світлана Миколаївна; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Старченко, Іван Іванович; П'ятибратов, Олександр Юрійович; Кислий, Владислав Федорович; Sovhyria, S.; Filenko, B.; Royko, N.; Starchenko, I.; Pyatybratov, A.; Kyslyy, V.; Sovhiriya, S. N.; Filenko, B. N.; Royko, N. V.; Starçenko, İ. İ.; Pyatibratov, A. Yu.; Kislıy, V. F.Məqalədə ağırgedişli COVID-19 xəstəliyindən ölmüş şəxslərin böyrəklərində törənmiş patomorfoloji dəyişikliklər şərh edilmiş və onların törənməsinin mümkün patofizioloji mexanizmini izah etmək məqsədilə müasir ədəbiyyat məlumatlarının təhlili verilmişdir. COVID-19 xəstəliyi nəticəsində böyrəklərin kəskin zədələnmələrinin patomorfoloji əlamətlərinə yumaqcıqların qeyri-spesifik dəyişiklikləri, damarlarda tromblar yaranması, nefron borucuqlarında olan epitel hüceyrələrinin distrofiyası nekrozu və deskvamasiyası aiddir. Böyrək strukturunun patomorfoloji dəyişiklikləri həm SARS-CoV-2-nin birbaşa nefrotoksik təsiri ilə, həm də sistemli hipoksiyanın, hiperkoaqulyasiyanın və hiperventilyasiyanın təsiri ilə izah edilə bilər. Bundan əlavə, ağciyər-böyrək və ürək-böyrək oxları üzrə çarpaz əlaqələrin pozulmaları da müvafiq dəyişikliklərə səbəb ola bilər. Kəskin böyrək zədələnmələrinin yaranmasında endotelinin sistemli disfunksiyasının iştirakını da istisna etmək olmaz. Məqalədə təqdim edilmiş tədqiqat COVID-19 xəstəliyinin potensial patogenetik mərhələlərinin aydınlaşdırılmasına kömək edə bilər.Документ Морфологические особенности слизистой оболочки языка крысы в ранний период воздействия на неё мономера акриловой пластмассы(Академии медицинских наук Грузии, Международной академии наук, индустрии, образования и искусств США., 2016-03-03) Давиденко, Вадим Юрійович; Нідзельський, Михайло Якович; Старченко, Іван Іванович; Давиденко, Ганна Миколаївна; Кузнецов, Віктор Васильович; Davydenko, V.; Nidzelsky, M.; Starchenko, I.; Davydenko, H.; Kuznetsov, V.В клинике ортопедической стоматологии по сей день широко используются базисные материалы на основе различных производных акриловой и метакриловой кислот. В протезах всегда содержится свободный мономер, который оказывает отрицательное влияние на ткани протезного ложа и организм, в целом. Поэтому актуально изучение влияние мономера акриловых пластмасс на сли- зистую оболочку языка. Язык крыс имеет значительное сходство с языком человека, что и стало основой выбора этих животных для проведения эксперимента.В статье представлены результаты исследования влияние мономера базисной акриловой пластмассы «Фторакс» на состояние слизистой оболочки языка у крыс и ее регенерацию. Согласно данным микроскопии, наибольшие изменения в слизистой оболочке языка наступают на 3 и 7 сутки после нанесения мономера и носят эрозивно-воспалительный характер. Регенерация эпителия языка замедляется. Base materials, made on the basis of various derivatives of acrylic and methacrylic acids, have been widely used in prosthetic dentistry. Free monomer, afecting the tissues of prosthetic bed and the whole body, is always found in dentures. Therefore, study of the efect of acrylic resins’ monomer on mucous membrane of the tongue is crucial. Rat tongue is very similar to human tongue, and this fact has become the basis for selecting these animals to be involved into the experiment. The paper presents the fndings related to the efect of “Ftoraks” base acrylic resin monomer on the state of rat mucous membrane of the tongue and its regeneration. The microscopy has found that the greatest changes in the mucous membrane of the tongue occur on day 3 and 7 day after applying the monomer and are of erosive and infammatory nature. Regeneration of tongue epithelium slows down.Документ Морфологічна характеристика ранніх етапів післяопераційного раневого процесу шкіри у залежності від способу фіксації країв рани(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Аветіков, Давид Соломонович; Лоза, Христина Олегівна; Старченко, Іван Іванович; Аветиков, Давид Соломонович; Лоза, Кристина Олеговна; Старченко, Иван Иванович; Avetikov, D.; Loza, H.; Starchenko, I.Доведено, що характер і вид рубця залежить від процесів, які відбуваються в рані на ранньому післяопераційному періоді, на які, в свою чергу, значною мірою, впливає вид використаного шовного матеріалу. В експерименті використовувалися 20 щурів-самців масою 180-200 г. Усім тваринам під ефірним наркозом проводили повношарові прямолінійні розрізи довжиною 2 см на передній поверхні живота у поздовжньому напрямку. У якості шовного матеріалу для закриття післяопераційної рани тваринам 1-ї експериментальної групи (10 щурів) застосовували хірургічні нитки «Поліамід №4». Тваринам 2-ї експериментальної групи (10 щурів) був нанесений шкірний клей ««Дермабонд». Дані мікроскопічного дослідження показали, що застосування шкірного клею в експерименті створює кращі умови для загоювання післяопераційної рани. Таким чином, для досягнення більш естетичного нормотрофічного рубця, нами рекомендовано нанесення шкірного клею замість застосування вузлових швів; Доказано, что характер и вид рубца зависит от процессов, которые происходят в ране на раннем послеоперационном этапе, на которые, в свою очередь в значительной степени влияет вид использованного шовного материала. В эксперименте использовались 20 крыс-самцов массой 180-200 г. Всем животным под эфирным наркозом проводили полнослойные прямолинейные разрезы длиной 2 см на передней поверхности живота в продольном направлении. В качестве шовного материала для закрытия послеоперационной раны животным 1-й экспериментальной группы (10 крыс) применяли хирургические нити «Полиамид №4». Животным 2-й экспериментальной группы (10 крыс) был нанесен кожный клей «Дермабонд». Данные микроскопического исследования показали, что применение кожного клея в эксперименте создает лучшие условия для заживления послеоперационной раны. Таким образом, для достижения более эстетичного нормотрофического рубца нами рекомендуется нанесения кожного клея вместо применения узловых швов; It has been proven the character and type of the scar depends on the processes that occur in the wound in the early postoperative phase, which are in turner greatly affected by the type of suture material used. The study involved 20 male rats weighing 180-200 g All animals were performed on full layer rectilinear incisions of 2 cm in length on the front surface of the abdomen in the longitudinal direction under ether anesthesia. "Polyamide №4» was used to suture the surgical wound in the animals of the 1st tests group (n=10), while “Dermabond” skin glue was applied in the animals of the 2nd test group (n=10). Microscopic study showed that the application of the skin glue in the experiment promoted better healing of surgical wounds. Thus, to achieve more aesthetic and normotrophic scar we may suggest using skin glue instead of using nodal joints.