Перегляд за Автор "Steblovska, I."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Ефективність регенеративної терапії уражень рогівки з використанням електрофорезу рибофлавіну(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2013) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Стебловська, Ірина Сергіївна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Ряднова, Виктория Викторовна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Bezkorovayna, I.; Ryadnova, V.; Steblovska, I.Було проведене клінічне дослідження використання рибофлавіну у ванночковому електрофорезі (2 мл 1% розчину рибофлавіну мононуклеотиду на процедуру) у пацієнтів з захворюваннями рогівки. Критерієм клінічної ефективності лікування було досягнення епітелізації, що контролювалось біомікроскропією та проведенням флюресцеінової проби. Також враховувалися тривалість та вираженість рогівкового синдрома і запальних змін в оці. Оцінка дії препаратів проводилась на фоні лікування з використанням медикаментозних засобів етіотропного впливу. В дослідженні встановлено, що використання ванночкового електрофорезу рибофлавіну мононуклеотиду при ураженнях рогівки, які супроводжуються пошкодженням поверхневого епітелію, сприяє швидкій та повній епітелізації рогівки, що сприяє відновленню працездатності пацієнта в більш ранні терміни та відновленню гостроти зору; Было проведено клиническое исследование использования рибофлавина в ванночковом электрофорезе (2 мл 1% раствора рибофлавина мононуклеотида на процедуру) у пациентов с заболеваниями роговицы. Критерием клинической эффективности лечения было достижение эпителизации, что контролировалось биомикроскропией и проведением флюресцеиновой пробы. Также учитывались длительность и выраженность роговичного синдрома и воспалительных изменений в глазу. Оценка действия препарата проводилась на фоне лечения с использованием медикаментозных средств этиотропного влияния. Как выявлено в нашем исследовании, использование ванночкового электрофореза рибофлавина мононуклеотида при поражениях роговицы, которые сопровождаются повреждением поверхностного эпителия, способствует быстрой и полной эпителизации роговицы, что способствует возобновлению работоспособности пациента в более ранние сроки и возобновлению остроты зрения; A clinical study of the use of riboflavin in electrophoresis (2 ml of a 1% solution of riboflavin mononucleotide for the procedure) in patients with corneal disease. The criterion of the clinical effectiveness of the treatment was the achievement of the epithelization, which was determined by biomicroscopy and the fluorescein test . The duration and severity of symptoms and corneal inflammation in the eye also taken into account. Evaluation of the drugs was performed during treatment with medication etiotrop influence. Thus, the use of electrophoresis riboflavin mononucleotide in lesions of the cornea, which include damage to the surface epithelium, promotes rapid and complete epithelialization of the cornea, which helps patients experience renewed at an earlier date and restore visual acuity.Документ Зміни морфології сітківки у пацієнтів з дегенеративними захворюваннями(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2015) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Стебловська, Ірина Сергіївна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Bezkorovayna, I.; Steblovska, I.Набряк макулярної ділянки, що виникає у пацієнтів з дегенеративними захворюваннями сітківки після факоемульсифікації катаракти потребує ретельного до- та післяопераційного нагляду. Збільшення товщини центральної зони сітківки виявлено у 30 % хворих з групи спостереження, з яких 26 % становили пацієнти з дегенеративними захворюваннями. Тому, дана група хворих потребує підвищеної уваги в доопераційному періоді, так як вони перебувають в зоні особливого ризику; Отек макулярной области, что возникает у пациентов с дегенеративными заболеваниями сетчатки после факоэмульсификации катаракты, требует тщательного до - и послеоперационного наблюдения. Увеличение толщины центральной зоны сетчатки выявлено у 30% больных из группы наблюдения, из которых 26 % составили пациенты с дегенеративными заболеваниями. Поэтому данная группа боль- ных требует повышенного внимания в дооперационном периоде, так как они находятся в зоне особого риска; Macular oedema that occurs in patients with degenerative diseases of the retina after cataract phacoemulsification requires careful pre - and post-operative follow-up. Increasing the thickness of the central area of the retina was detected in 30% of patients of the test group, of which 26% consisted of patients with degenerative diseases. Therefore, this group of the patients requires special attention in the preoperative period, as they were at the group of risk.Документ Макулярний набряк і особливості його перебігу після різних методик хірургічного лікування вікової катаракти(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2017) Стебловська, Ірина Сергіївна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Steblovska, I.Поява фемтосекундного лазера (ФСЛ) і використання його в хірургії катаракти зробило революцію в офтальмохірургії. Фемто-асистована хірургія катаракти потенційно більш безпечна для очних структур. Одним з найбільш поширених ускладнень у післяопераційному періоді після видалення катаракти є макулярний набряк. Тому, метою дослідження було вивчення частоти, характеру і особливостей перебігу макулярного набряку після різних методик хірургічного лікування вікової катаракти. В результаті досліджень виявлено, фемтосекундне видалення катаракти дозволяє зменшити частоту післяопераційних ускладнень. Виконання факоемульсифікації катаракти (ФЕК) з фемтосекундним супроводом дозволяє зменшити частоту макулярного набряку в 2 рази в терміні 1 і 3 місяці. В термін спостереження 6 місяців і 1 рік макулярний набряк не розвивався; Появление фемтосекундного лазера (ФСЛ) и использование его в хирургии катаракты сделало революцию в офтальмохирургии. Фемто-асистована хирургия катаракты потенциально более безопасна для глазных структур. Одним из наиболее распространенных осложнений в послеоперационном периоде после удаления катаракты является макулярный отек. Поэтому, целью исследования было изучение частоты, характера и особенностей течения макулярного отека после различных методик хирургического лечения возрастной катаракты. В результате исследований выявлено, фемтосекундное удаления катаракты позволяет уменьшить частоту послеоперационных осложнений. Выполнения факоэмульсификации катаракты (ФЭК) с фемтосекундним сопровождением позволяет уменьшить частоту макулярного отека в 2 раза в сроке 1 и 3 месяца. В срок наблюдения 6 месяцев и 1 год макулярный отек не развивался; The emergence of femtosecond laser (FSL) and its use in cataract surgery has made a revolution in ophthalmic surgery. Femto- cataract surgery potentially safer for ocular structures and especially the endothelium of the cornea by reducing the number of manipulations in the eye, ultrasonic energy that is consumed during the operation, volume of irrigation solution used during surgery and reducing the time invasive part of the surgery. One of the most common complications in the postoperative period after cataract surgery is macular edema. Therefore, the aim of the study was to investigate the frequency, nature and features of macular edema after various methods of surgical treatment of age-related cataracts. Under our observation there were 158 patients (158 eyes) with senile cataract (82 men and 73 women) aged 40-85 years, with the degree of density of the lens nucleus after Buratto I-III, who were divided into 2 groups. 1 group consisted of 83 patients (83 eyes) with senile cataract who underwent phacoemulsification with implantation of flexible aspheric IOL Natural AcrySof IQ (Alcon, USA). Second monitoring group comprised 75 patients (75 eyes) with senile cataract who underwent phacoemulsification with femtosecond support and flexible implantation of an aspheric IOL Natural AcrySof IQ (Alcon, USA). Patients in both groups were examined by analysis of the nature and frequency of operational, early and late postoperative complications as well as immediate and remote results of surgical treatment. All the patients were performed in dynamics: visual acuity testing, perimetry, pneumotonometry, biomicroscopy, ophthalmoscopy, gonioscopy, keratometry, ultrasonography, confocal microscopy, optical coherence tomography. During the examination of 83 patients (83 eyes) at 1 month after surgery by ophthalmoscopy in 5 eyes (6.0 percent) was determined by the lack of macular reflex, smoothed contours of the fovea. These patients were investigated morphometric parameters of the retina macular area using optical coherence tomography. In all cases there was a significant increase in the thickness foveolar plot to an average of 420 µm; the volume of the retina in the fovea – 14 mm3). These patients were performed sustenance the introduction of 1.0 ml betamethasone (betaspan). After 4 days the visual acuity in these 5 patients was increased to 1.0. 3 months after surgery in 5 eyes (6.0 percent) showed a significant increase in the thickness of foveolar zone to an average of 390 microns. 6 months after surgical treatment of patients of the 1st group at 10 eyes (12,0%), according to the OCT determined macular edema with retinal thickness in average of 418 µm. 1 year after the surgical treatment of ophthalmoscopy in 3 eyes (3.8 per cent) were visualized macular edema. The thickness of the retina according to the OCT in these eyes averaged 390±15,4 µm. During examination of the patients 2 groups 1 month after surgery in 2 eyes (2.7 percent) was determined macular edema with retinal thickness in average 420,0 microns. 3 months after surgical treatment in 2 eyes (2.7 percent) was determined macular edema with retinal thickness in microns in average 398,0. 3 months after surgical treatment in 2 eyes (2.7 percent) was determined macular edema with retinal thickness in microns in average 398,0. During the examination of patients 6 months after surgical treatment in 2 eyes (2.7 percent) was determined macular edema with retinal thickness on average of 415.3 microns. 1 year after operative treatment of macular edema is not detected The studies revealed femtosecond cataract surgery reduces the rate of postoperative complications. After performing FEC macular edema develops within 1, 3, 6 months and 1 year of follow-up in 6,0%, 6,0%, 12,0%, 3,8% of the cases, respectively. After the FEC with femtosekond support macular edema develops only in the period of 1 and 3 months and is 2.8%. Performing phacoemulsification of cataract with femtosekond support allows to reduce the frequency of macular edema in term 1 and 3 months. In the observation period of 6 months and 1 year macular edema did not develop.Документ Особливості набряку макулярної ділянки після факоемульсифікації катаракти при дегенеративних захворюваннях сітківки(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Стебловська, Ірина Сергіївна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Steblovska, I.; Bezkorovayna, I.Набряк макулярної ділянки не є самостійним захворюванням, це лише симптом, що спостерігаєть- ся при деяких хворобах очей: діабетичної ретинопатії, увеїтах, тромбозі вен сітківки. Крім того, макулярний набряк може виникати внаслідок травм ока або після хірургічного втручання (http://www.excimerclinic.ru/retina/ozurdeks/). Мета дослідження. Визначення можливості, частоти і типу набряку макулярної ділянки після факоемульсифікації катаракти у хворих з дегенеративними захворюваннями сітківки.Під нашим спостереженням знаходилось 64 пацієнти (64 очей) у віці від 61 до 87 років, що мали катаракту ІІ-ІІІ ступеня щільності ядра за Buratto. До першої групи увійшло 30 пацієнтів (30 очей) з віковою макулярною дегенерацією та катарактою. Другу групу склало 34 пацієнти (34 очей), в яких катаракта ускладнювалась наявністю діабетичної ретинопатії. Всім хворим одномоментно, одним хірургом, було виконано факоемульсифікацію катаракти з імплантацією ІОЛ. Результати та висновки. В результаті нашого дослідження було виявлено наявність набряку макулярної ділянки в терміні 1 місяць після оперативного втручання (53 % від загальної кількості хворих) у пацієнтів з дегенеративними захворюваннями сітківки. Більші показники приросту товщини сітківки макулярної ділянки та зміни її морфології спостерігались у пацієнтів з діабетичною ретинопатією. Виявлена та описана певна закономірність типу та локалізації набряку макулярної ділянки, що залежить від нозологічної форми дегенеративного захворювання; Отек макулярной области не является самостоятельным заболеванием, этот лишь симптом, что наблюдается при некоторых болезнях глаз: диабетической ретинопатии, увеитах, тромбозе вен сет- чатки. Кроме того, макулярный отек может возникать вследствие травм глаза или после хирургическо- го вмешательства (http://www.excimerclinic.ru/retina/ozurdeks/). Цель исследования. Определение воз- можности, частоты и типа отека макулярной области после факоэмульсификации катаракты у боль- ных с дегенеративными заболеваниями сетчатки. Под нашим наблюдением находилось 64 пациента (64 глаз) в возрасте от 61 до 87 лет, имевших катаракту II-III степени плотности ядра по Buratto. В первую группу вошли 30 пациентов (30 глаз) с возрастной макулярною дегенерацией и катарактой. Вторую группу составило 34 пациента (34 глаз), у которых катаракта осложнялась наличием диабети- ческой ретинопатии. Всем больным одномоментно, одним хирургом, было выполнено факоэмульси- фикацию катаракты с имплантацией ИОЛ. Результаты и выводы. В результате нашего исследования было выявлено наличие отека макулярной области в сроке 1 месяц после оперативного вмешательс- тва (53 % от общего количества больных) у пациентов с дегенеративными заболеваниями сетчатки. Большие показатели прироста толщины сетчатки макулярной области и изменения ее морфологии наблюдались у пациентов с диабетической ретинопатией. Выявлена и описана определенная зако- номерность типа и локализации отека макулярной области, что зависит от нозологической формы де- генеративного заболевания; Macular edema is not a separate disease, it is the only a symptom observed in certain eye diseases: diabetic retinopathy, uveitis, retinal vein thrombosis. In addition, macular edema may occur due to eye injuries or after surgical intervention. The purpose of the study was to evaluate the extent, frequency and type of macular area edema after cataract phacoemulsification in patients with degenerative retinal diseases. The study involved 64 patients (64 eyes) aged from 61 to 87 years who had cataract, II-III class of nucleus density by Buratto. The first group included 30 patients (30 eyes) with age-related macular degeneration and cataracts. The second group consisted of 34 patients (34 eyes) in whom cataract was complicated by the presence of diabetic retinopathy. All patients simultaneously, by a single surgeon, were performed on phacoemulsification with AOL implantation. Results and conclusions. We revealed the development of macular area edema in the period of 1 month after surgery (53 % of the total number of patients) in patients with degenerative diseases of the retina. More significant gains of the retinal thickness in macular area and changing its morphology were observed in patients with diabetic retinopathy. We identified and described a certain type and the localization of macular edema, depending on nosological forms of degenerative diseases.Документ Порівняння впливу факоемульсифікації катаракти та фемтосекундного видалення змутнілого кришталика на морфологічні зміни сітківки(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2016) Стебловська, Ірина Сергіївна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Steblovska, I.Показано вплив вибору оперативного втручання екстракції катаракти на зміни морфології сіт¬ківки макулярної зони та шару нервових волокон. У обстеженні взяли участь 32 пацієнта (39 очей), що були розподілені на дві групи у залежності від обраного виду хірургічного лікування катаракти. В результаті до¬слідження виявлено вплив факоемульсифікації катаракти на структури центральної зони сітківки, що про¬являлися потовщенням та набряку останньої. Подібного впливу при фемтосекундному видаленні катаракти не виявлено; Показано влияние выбора оперативного вмешательства экстракции катаракты на изменения морфологии сетчатки макулярной зоны и слоя нервных волокон. В обследовании приняли участие 32 паци¬ента (39 глаз), которые были распределены на две группы в зависимости от выбранного вида хирургичес¬кого лечения катаракты. В результате исследования выявлено влияние факоэмульсификации катаракты на структуры центральной зоны сетчатки, что проявлялось утолщением и развитием отека последней. Подо¬бного влияния при фемтосекундном удалении катаракты не выявлено; The aim of our study was to investigate and compare changes in the morphology of the retina after cataract surgery with the femtosecond laser and phacoemulsification. The analysis of survey data changes in the retina in 32 patients (39 eyes) in age from 39 to 86 years old, which had cataracts II-IV degree of density. All patients were divided into two groups depending on the type of surgery. The first group included 11 patients (19 eyes), of which 4 patients (8 eyes) were identified naprelan signs of diabetic retinopathy. The second group consisted of 21 patients (21 eyes), 9 of whom had a complicated ocular history - the presence of diabetic retinopathy naprelan stage. Patients of the 1st group was conducted cataract surgery on phaco machine Centurion Vision System with the help of the LenSx femtosecond laser on the basis of «New Vision”, Kiev. The usual technique is phacoemulsification was performed in patients of group 2 on phaco machine Constellation Vision System which basis on the ophthalmological department, Poltava. Comparing the postoperative thickness of the retina in both groups of patients revealed that a significantly higher level of the morphology of the retina was in the second group of patients with cataract phacoemulsification (p<0,05). The difference of the average values of the macular region between the groups in the period of 1 month is 12 microns. The retinal thickness of macular region in the second group of patients statistically significantly increased by 29 microns 1 month after surgery. Morphological changes in the retina in patients of the 1st group is not identified, the growth rate of the retinal thickness was 6 microns, which is statistically and clinically not significant. The study revealed the influence of cataract phacoemulsification on the structure of the СЄП^І zone of the retina, which was manifested by thickening and swelling. Edema of the macular area was observed in 4 patients (19% of the total number of patients). Similar effects in femtosecond cataract surgery is not revealed. Removing the cataract using a femtosecond laser is modern and safer type of surgery, as evidenced by the lack of morphological changes in the macular area in the postoperative period. Operation phacoemulsification cataract causes thickening of the retina, especially in patients with existing co-morbidities, diabetic retinopathy. Effect of surgery on the condition of the nerve fibers were detected in any of the suggested methods of surgical treatment of cataracts. Statistically significant changes in the nerve fiber layer is not recorded in any of the groups in all periods of observation. Morphological changes in the form of atrophy or thickening of nerve fibers were not identified in any patient. The increase in the thickness of this decreased 1 month after surgery in patients of the 1st group was 6 microns, patients of the 2nd group and 4.6 microns, which is statistically significant. Another goal is to extend the research on these groups of patients and study the influence of the state on the hyaloid membrane and progress of macular edema area after cataract removal.Документ Порівняння результатів впливу факоемульсифікації катаракти на стан сітківки у хворих з супутньою офтальмологічною патологією(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Стебловська, Ірина Сергіївна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Bezkorovayna, I.; Steblovska, I.Видалення змутнілого кришталика методом факоемульсифікації з імплантацією інтраокулярної лінзи (ІОЛ) вважається не тільки безпечним і ефективним, але одночасно одним з найбільш розповсюджених хірургічних втручань у світі. Хірургія катаракти при діабеті та віковій макулярній дегенерації є фактором ризику виникнення післяопераційного кістозного макулярного набряку як при відсутності змін сітківки до операції, так і при наявності доопераційних макулярних змін. Мета. Оцінити, дослідити та порівняти за даними оптичної когерентної томографії стан центральної зони сітківки у хворих з наявною катарактою та супутньою офтальмологічною патологією (діабетичною ретинопатією, віковою макулярною дегенерацією) в післяопераційному періоді після факоемульсифікації катаракти з імплантацією ІОЛ. Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилось 15 пацієнтів (20 очей), що мали катаракту та діабетичну ретинопатію чи вікову макулярну дегенерацію, які були розділені на дві групи в залежності від типу патології сітківки. Всім хворим було виконано факоемульсифікацію катаракти з імплантацією ІОЛ. В до- та післяопераційному періоді всім хворим проведено ОКТ сітківки. Результати та висновки. Після факоемульсифікації катаракти в обох групах пацієнтів спостерігався макулярний набряк через 1 та 6 місяців після операції. Приріст товщини макулярної ділянки переважав у хворих 1-ї групи, що хворіли на цукровий діабет; Удаление помутневшего хрусталика методом факоэмульсификации с имплантацией интраокулярной линзы (ИОЛ) считается не только безопасным и эффективным, но одновременно одним из наиболее распространенных хирургических вмешательств в мире. Хирургия катаракты при диабете и возрастной макулярной дегенерации является фактором риска возникновения послеоперационного кистозного макулярного отека как при отсутствии изменений сетчатки до операции, так и при наличии доопераційних макулярних изменений. Цель. Оценить, исследовать и сравнить по данным оптической когерентной томографии состояние центральной зоны сетчатки у больных с имеющейся катарактой и сопутствующей офтальмологической патологией (диабетической ретинопатией, вековой макулярною дегенерацией) в послеоперационном периоде после факоэмульсификации катаракты с имплантацией ИОЛ. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 15 пациентов (20 глаз), катаракту и диабетическую ретинопатию или возрастную макулярную дегенерацию, которые были разделены на две группы в зависимости от типа патологии сетчатки. Всем больным было выполнено факоэмульсификацию катаракты с имплантацией ИОЛ. В до - и послеоперационном периоде всем больным проведено ОКТ сетчатки. Результаты и выводы. После факоэмульсификации катаракты в обеих группах пациентов наблюдался макулярный отек через 1 и 6 месяцев после операции. Прирост толщины макулярной области преобладал у больных 1-й группы, что болели сахарным диабетом; Removal of opaque lens by phacoemulsification with following implantation of an intraocular lens (IOL) is considered not only safe and effective, but also one of the most common surgical procedures worldwide. Cataract surgery in diabetes and age-related macular degeneration is a risk factor for postoperative cystic macular edema as in the absence of retinal changes before surgery and in the presence preoperative macular changes. This research was aimed to evaluate, to study and to compare findings obtained by optical coherence tomography on the state of the central zone of the retina in patients with cataract and concomitant ophthalmologic pathologies (diabetic retinopathy, age-related macular degeneration) in the postoperative period after cataract phacoemulsification with IOL implantation. The study involved 15 patients (20 eyes) having cataract, diabetic retinopathy or age-related macular degeneration, which were divided into two groups depending on the type of retinal pathology. All patients were performed on cataract phacoemulsification with following IOL implantation. All the patients underwent retina OCT before and after the surgery. After cataract phacoemulsification the patients of both groups was observed to develop macular edema after 1 and 6 months after surgery. The increase in thickness of the macular area predominated in the patients of I group who had diabetes mellitus.Документ Порівняння рефракційних результатів факоемульсифікації катаракт різної щільності ядра з імплантацією іол(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2013) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Стебловська, Ірина Сергіївна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Bezkorovayna, I.; Steblovska, I.УЗ біометрія-досить точний метод визначення сили ІОЛ при катарактах. При 5 ст. щільності ядра кришталика відповідність прогнозованій рефракції менша, чим при 2-3 ст. щільності ядра. Обстеження з допомогою ІОЛ Майстера дає найточніший результат розрахунку сили ІОЛ. Метою дослідження бу- ло: порівняти рефракційні результати при факоемульсифікації катаракт різного ступеню щільності ядра кришталика в залежності від виду біометрії. Дослідити можливість отримання передбачуваної рефракції в післяопераційному періоді. Матеріал та методи. Нами проаналізовано рефракційні резуль- тати факоемульсифікації катаракти з імплантацією ІОЛ у 135 пацієнтів (188 очей), у віці 65-82 років (72,9±5,5). Пацієнтів розділили на три групи в залежності від ступеню щільності ядра кришталика та від методу біометрії. І група - 65 очей з 5 ст. щільності ядра кришталика, яким вимірювали довжину пе- редньо - заднього відрізку (ПЗВ) ока за допомогою УЗ – біометрії. ІІ група – 60 очей з 2-3 ст. щільності ядра кришталика яким вимірювали ПЗВ ока за допомогою УЗ – біометрії. ІІІ група – 63 ока 2-3 ст. щіль- ності ядра кришталика,яким вимірювали ПЗВ ока за допомогою ІОЛ - Майстера. Всім пацієнтам вико- нали факоемульсифікацію катаракти з імплантацією ІОЛ з використанням факомашини LEGACY SERIES 20000. ПЗВ ока в І та ІІ групах вимірювали за допомогою ультразвукового апарату Ultra Scan фірми Alcon, кератометрію рогівок очей 1-ї та 2-ї групи проводили за допомогою авторефкератомет- ра TOPCON KR 8800. Дані вводили в ІОЛ Майстер і за допомогою формули SRK/T визначали силу ІОЛ. Рефракційні результати (сфероеквівалент післяопераційної об'єктивної рефракції) визначали в термін 1 міс. після оперативного втручання. При проведенні дослідження виявлено, що розрахункова рефракція найбільш відповідала прогнозованій в 3-ій групі, де сила ІОЛ повністю розраховувалась з допомогою ІОЛ- Майстера, так в 82,5% випадків відхилення від прогнозу склало 0,5 Д і в 15,9% відхилення склало 1,0 Д. При розрахунку ІОЛ з допомогою УЗ біометрії при 2-3 ст. щільності ядра (2-га група) в 70% випадків від- хилення від прогнозу склало 0,5 Д і в 28,3% - 1,0 Д. При 5 ст. щільності ядра і розрахунку ІОЛ по даним УЗ біометрії (1-а група) відхилення від прогнозу в 0,5 Д склало 60% і відхилення в 1,0 Д - 32,3%.Документ Спосіб попередження ускладнень після факоемульсифікації катаракти у пацієнтів з діабетичною ретинопатією(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2016) Стебловська, Ірина Сергіївна; Стебловская, Ирина Сергеевна; Steblovska, I.При обстеженні 36 пацієнтів (36 очей) з діабетичною ретинопатією після видалення катаракти було виявлено, що кращі анатомо-фізіологічні та функціональні результати в післяопераційному періоді мають пацієнти, які в до- та післяопераційному періоді отримували додаткову терапію ві- тамінно-мінеральними препаратами. У пацієнтів, що не приймали дану терапію, розвиток усклад- нень після видалення катаракти у вигляді набряку макулярної ділянки спостерігався на 10% частіше, ніж в хворих з медикаментозним підтримуючим лікуванням; При обследовании 36 пациентов (36 глаз) с диабетической ретинопатией после удаления катаракты было выявлено, что лучшие анатомо-физиологические и функциональные результаты в послеоперационном периоде имеют пациенты, которые в до- и послеоперационном периоде получали дополнительную терапию витаминно-минеральными препаратами. У пациентов, не принимавших данную терапию, развитие осложнений после удаления катаракты в виде отека макулярной области наблюдался на 10% чаще, чем у больных с поддерживающим медикаментозным лечением; Having examined 36 patients (36 eyes) with diabetic retinopathy following cataract extraction it was found that the best anatomical, physiological and functional results in the postoperative period were shown by the patients who took additional vitamin and mineral medication during pre-operative and post-operative periods. Patients who did not take the medications developed complications after cataract extraction in the form of edema of macular area that was observed by 10 % more likely than patients with supportive medication.