Перегляд за Автор "Stepanchuk, A. P."
Зараз показуємо 1 - 20 з 62
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Blood Motion: Turbulent or Laminar?(Fundacja Lekarzy Polskich-Pro-Medica, 2017) Stepanchuk, A. P.; Степанчук, Алла Петрівна; Степанчук, Алла ПетровнаIntroduction: The issue on the mode of blood motion in the bloodstream, where the arterial and venous flow is significantly different, has been of greater concern recently. However, the conclusions are largely based on the analysis of the geometric orientation in the wall of arteries of smooth muscle elements. The aim of our study was to examine the characteristics of the prominent configuration of cardial cavities and arterial vessels. Methods and Material:The material for study were specimens of human heart, rabbit aorta and arterial microvessels of rat salivary glands, examined by injection and corrosive methods, scanning and transmission electron microscopy. Results. Specific attachments are to be involved to transform the laminar flow of blood into the turbulent one. We hypothesize that appendages in the atria and muscular trabeculae of heart in the ventricles with particular orientation to the bloodstream from the atria into the aorta and pulmonary trunk should be assigned to such attachments. The longitudinal axes of the auricles are at the right angle to the axial blood flow from the atria to the ventricles. Compound relief of the right auricle is caused by the pectineal muscles and compound relief of the left auricle by the coral-like processes. Vortex flow is formed due to configuration of such relief in auricular systole, which is superimposed on the main bloodstream from the atria to the ventricles, making it turbulent. Ventricles of the heart, due to contractive activity of muscular trabeculae are the place of origination of vortex motion of blood in the initial parts of pulmonary and systemic circulations. Muscular trabeculae in the left ventricle have right-handed helical path with large slope of turns from the apex of the heart to its base, whereas in the right ventricle they are of left-handed flabelliform orientation from the cardiac apex to cardiac base. Such position suggests that the turbulence of blood flow, originating in the cardial cavities, is dictated by the need for even mixing of blood corpuscles while moving on the arteries. We believe that consumed energy could be enough for overcoming a resistance in the main arteries, in the wall of which there is a lack of active contraction elements. Intimal relief of the rabbit aorta is representad by the distinctly pronounced folds, longitudinally oriented on the steep spiral. They acquire especially steep (whirlpool or vortex) nature in the area of the opening into the intercostal arteries, which, as it is well known, in contrast to the aorta, are assigned into the arteries of the mixed type. Minor arterial microvessels (metarterioles-like type) have similar internal relief of the wall, which must extrude into the inner lumen of nuclear zones of endothelial cells. But the motion of blood in the arterial microvessels will greatly depend on the wave myogenic activity of smooth myocytes in their wall. Specific orientation of smooth muscle elements in the arterial microvessels is directed onto the formation of turbulent blood flow, contributing to its better mixing and ten-time increase in the intensity of metabolic processes. Сonclusion: The findings show that the conditions of hemodynamics in the great blood vessels suppose turbulent motion of blood that emerges in the cardial cavities, which is necessary for even mixing of blood corpuscles and their orderly distribution in homogeneous erythrocytic mass that would have been impossible in conditions of laminar motion of blood.Документ Latent forms of the carious lesion of human lower third molars(Fundacja Lekarzy Polskich-Pro-Medica, © Wydawnictwo Aluna, 2018) Костиленко, Юрій Петрович; Талаш, Роман Валентинович; Степанчук, Алла Петрівна; Костиленко, Юрий Петрович; Талаш, Роман Валентинович; Степанчук, Алла Петровна; Kostilenko, Yu. P.; Talash, R. V.; Stepanchuk, A. P.The most pronounced thinning of the enamel is in the intercuspal fissures of the third molars, which are characterized by a wide variety of shapes and sizes up to the abnormal disruption of their development and teething, which often causes all kinds of clinical complications. The aim: The purpose of the paper was to obtain the data on the structural state of the third molars and identify their most damaged areas in the latent form of dental caries. Materials and Methods: 10 lower third molars with an intact crown without clear external signs of tooth decay have been examined. The teeth were embedded into epoxy resin, using the “Himkontakt-Epoxy” glue. Upon the completion of full polymerization, the resulting epoxy blocks were cut by the separation disk. Afterwards, the cross-cut ends with the naked tooth tissues were grinded and polished to obtain even unscratched slice, which was subsequently etched in Trilon-B (disodium salt EDTA) with the follow up staining in 1% borax methylene blue solution. Epoxy tooth slices were studied with the light optics in the reflected light using the MBS-9 binocular loupe, equipped with a digital camera adapter. Results: The process of tooth decay is of endogenous origin. The specimen of the third lower molar shows all pathomorphological signs of the latent carious lesions. Impacted lower third molar with deep carious was detected. It is obvious that, being in the subcortical zone of the alveolar ridge of the lower jaw, this abnormally developed tooth could not be exposed to any external effects. Conclusions: The microscopic study of the tooth, found in the ovarian dermoid cysts, showed that it was affected by caries that completely excludes the exogenous factors in its origination. We hypothesize that the mechanism of tooth decay directly involves the immune responses, antigens of which are (in certain circumstances) proteins of the dentin and enamel. This is the rationale for introduction into the current nosology the term “carious disease” instead of “dental caries”.Документ Morphofunctional purpose of human atrial auricles(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Stepanchuk, A. P.; Royko, N. V.; Fylenko, B. M.; Pryshlyak, A. M.; Степанчук, Алла Петрівна; Ройко, Наталія Віталіївна; Филенко, Борис Миколайович; Пришляк, Антоніна Михайлівна; Степанчук, Алла Петровна; Ройко, Наталия Виталиевна; Филенко, Борис Николаевич; Пришляк, Антонина МихайловнаThe paper is aimed at the topography study of the normal human atrial auricles. Specimens of 24 human hearts of both gender aged 55 to 76 years old with no cardiovascular lesions in the history have been studied. The analysis of the findings has shown that the right atrial auricle area, due to the presence of pectineal muscles and fossae between them, is a special adaptation which, in systole, results in the formation of turbulent streams, overlapping the main blood flow from the right atrium in the ventricles, giving it some turbulence. The longitudinal axis of the left atrial auricle is oriented perpendicular to the axial flow of blood from the left atrium into the ventricle. Generally, this is similar to a special attachment, the purpose of which is to transform the rhythmic reductions of the pectineal muscles of the atrial auricle into the force necessary for lateral shifting of blood flow layers through the atrium to the left ventricle and giving it a turbulent movement. The interior topography of the right and left atrial auricles is irregular and such scalloped surface is formed by the pectineal muscles, trabecules, multiple fossae and rare diverticula-like cavities. The extra and intracorporal models of the artificial heart must have a topography of the plains as close as possible to the human heart to avoid cardiovascular complications. The size of the auricle and its orifice should be considered during surgery on the cardiac valves.; Робота спрямована на вивчення топографії вушок передсердь людини в нормі. Досліджено 24 серця людей обох статей у віці від 55 до 76 років без серцево-судинних уражень в анамнезі. Аналіз отриманих даних показав, що область правого вушка передсердя через наявність гребінчастих м'язів та ямки між ними є спеціальною адаптацією, яка в систолі призводить до утворення турбулентних потоків, що перекривають основний кровоток від правого передсердя у шлуночках, що надає йому певну турбулентність. Продольна вісь вушка лівого передсердя орієнтована перпендикулярно осьовому потоку крові від лівого передсердя до шлуночка. Взагалі це схоже на спеціальне кріплення, метою якого є перетворення ритмічнихскорочень гребінчастої мускулатури вушка передсердя в силу, необхідну для бічного переміщення шарів кровоплину через передсердя до лівого шлуночка і надання йому турбулентного руху. Внутрішня топографії правого та лівого вушок передсердь неправильна, та така зубчаста поверхня утворюється гребінчастими м'язами, трабекулами, множинними ямками та рідкісними дивертикулоподібними порожнинами. Екстра- та інтракорпоральні моделі штучного серця повинні мати рівнинну топографію, максимально наближену до будови серця людини, щоб уникнути серцево-судинних ускладнень. Розмір вушок передсердь та їх отворів слід враховувати під час операції на серцевих клапанах.Документ Pathomorphological state of liver tissues in rats with experimental metabolic syndrome with quercetin correction(Полтавський державний медичний університет, 2023) Frenkel, Yu. D.; Cherno, V. S.; Zyuzin, V. O.; Pshychenko, V. V.; Starchenko, I. I.; Kostenko, V. O.; Stepanchuk, A. P.; Френкель, Юрій Давидович; Черно, Валерій Степанович; Зюзін, Віктор Олексійович; Пшиченко, Вікторія Вікторівна; Старченко, Іван Іванович; Костенко, Віталій Олександрович; Степанчук, Алла ПетрівнаUsing an experimental model, we studied the features of the state of the rat's liver tissues under the conditions of experimental metabolic syndrome with quercetin correction. Features of the state of tissues and their morphometric characteristics were microscopically determined in semi-thin histological sections. The majority of hepatocytes visually did not differ from those in the control group and were characterized by a polygonal shape with distinct contours. Hepatic cells with necrotic changes were not detected. Hepatocytes with signs of fatty dystrophy, in which osmiophilic inclusions were present in the cytoplasm, were periodically encountered. In general, sinusoidal capillaries contained some blood corpuscles, some moderately dilated. Although the cross-sectional area of hepatocytes decreased compared to the previous experimental group without correction, it remained larger compared to intact animals. The area of the cytoplasm of liver cells also decreased significantly. The cross-sectional area of the hepatocyte nucleus did not differ much from the previous experimental group. Accordingly, the nuclear-cytoplasmic ratio significantly increased in hepatocytes after quercetin correction, but was lower compared to intact animals. An increase in the number of mononuclear hepatocytes, which practically did not differ from the corresponding indicator in intact animals, should also be considered a morphological manifestation of the protective action of the polyphenol Quercetin in metabolic syndrome.Документ The normal architectonics of the greater omentum vasculature in elderly people of both gender(Полтавський державний медичний університет, 2022) Stepanchuk, A. P.; Fedorchenko, I. L.; Pryshliak, A. M.; Piliuhin, A. V.; Shepitko, K. V.; Степанчук, Алла Петрівна; Федорченко, Ігор Леонідович; Пришляк, Антоніна Михайлівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Шепітько, Костянтин ВолодимировичVariability of topography of arteries and veins of the greater omentum, taken from 20 cavaders of elderly people was investigated by the methods of anatomical preparation and morphometry. The right and left gastro-omental arteries form the superior arterial arch in 15 of 18 cases, and did not anastomose in 3 cases. The inferior arterial arch was present in 1 of 20 cases. The left gastro-omental artery was absent in 2 of 20 cases. The central artery has a greater length and outer diameter both in women and men. The veins, in comparison with the arteries, have a larger outer diameter and one vein accompanies the artery of the same name. The zone of the central, and in its absence – the right and left medial arteries of the greater omentum can be used for obtaining the graft for transplantation in the quadrangular and triangular shapes of the greater omentum of the elderly people.Документ Автономная нервная система(Українська медична стоматологічна академія, 1999) Костиленко, Юрій Петрович; Костиленко, Юрий Петрович; Kostylenko, Yu. P.; Дев'яткін, Євген Олександрович; Девяткин, Евгений Александрович; Devyatkin, Ye. O.; Степанчук, Алла Петрівна; Степанчук, Алла Петровна; Stepanchuk, A. P.Составляя данное пособие, авторы преследовали цель помочь студентам, стремящимся понять глубинную сущность довольно сложного раздела в учении о нервной системе, коим является автономная нервная система, которая, из-за изобилия описываемых в учебных руководствах по анатомии человека конкретных фактов, многое теряет в целостности своего восприятия. Пытаясь свести их к минимуму, мы уповали на достаточную подготовленность учащихся.Документ Анатомічна будова органа зору. Зоровий аналізатор. Розвиток органа зору. Природжені вади розвитку ока(Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Харківська медична академія післядипломної освіти, Херсонський державний університет, Львівський державний університет фізичної культури, 2020) Степанчук, Алла Петрівна; Степанчук, Алла Петровна; Stepanchuk, A. P.Очне яблуко майже кулястої форми, дещо стиснено у вентро -дорсальному напрямку. Довжина зовнішньої і внутрішньої вісі ока та його поперечний діаметр біля 24 мм. Якщо форма ока і величина вісі ока суттєво змінюється під час розвитку, то виникає природжена вада ока: мікрофтальмія, міопія, гіперметропія, циклопія. Капсула очного яблука складається з трьох оболонок: волокнистої, судинної і сітківки. Волокниста оболонка представлена прозорою рогівкою і білковою оболонкою. Остання містить в своїй товщі венозну пазуху, яка є основним шляхом відтоку водянистої вологи із ока. Форма і прозорість рогівки впливають на рефракцію світла і якість зору. При порушені структури і величини випинання її кривини виникають природжені вади: кератоглобус, кератоконус, макрокорнеа, мікрокорнеа. Судинна оболонка ока багата на пігмент і кровоносні судини. Вона поділяється на три різні відділи за функцією та будовою: власна судинна оболонка, війкове тіло, райдужка. Унікальність будови війкового тіла забезпечує акомодацію (зміна кривини кришталика) при скороченні війкового м’яза та секрецію водянистої вологи ока війковими відростками. Райдужка є діафрагмою ока і розмежовує передню камеру від задньої та через наявну в її центрі зіницю регулює величину діаметра світла, що падає на сітківку. Форма зіниці та її діаметр залежать від тонусу м’яза-розширювача і м’яза-звужувача зіниці. Колір райдужки визначається наявністю в її стромі пігментних клітин. Природжені вади судинної оболонки: відсутність райдужки, зіниці; щілиноподібний дефект райдужки, щілиноподібна зіниця; наявність декількох зіниць; звуження та розширення зіниць, неоднаковий діаметр зіниць. У найважливішій оболонці ока сітківки розташовуються палички і колбочки (фоторецепторні клітини), які забезпечують сприйняття сутінкового, денного і колірного зору. У центрі сітківки знаходиться диск зорового нерва (сліпа пляма), а латерально від нього жовта пляма (ділянка найвищої зорової здатності ока). Порушення внутрішньоутробного розвитку сітківки призводить до природжених вад: аплазія сітківки, гіпоплазія сітківки, колобома сітківки, ахромазія. Зоровий нерв утворений аксонами гангліозних нервових клітин сітківки (III нейрон зорового шляху). Палички і колбочки (I нейрон) своїми відростками закінчуються на біполярних нервових клітинах сітківки (II нейрон). Зорові нерви проходить через зорові канали у порожнину черепа і утворюють зорове перехрестя. Далі зоровий шлях проходить у латеральне колінчасте тіло (IV нейрон) і закінчується в корі головного мозку. Внутрішньоутробні порушення розвитку гангліозних клітин і їх численності призводять до природжених вад зорових нервів як: аплазія, гіпоплазія, колобома диска зорового нерва. Довільні і рефлекторні рухи очних яблук можуть відбуватися навколо фронтальної і вертикальної вісі. Ці обертання ока забезпечують зовні- шні м’язи. При порушенні їхньої іннервації спостерігається розбіжна та збіжна косоокість, блефароптоз. Захист ока від пересихання забезпечується сльозами, які продукує сльозова залоза. Сльозовий шлях (сльозовий струмок, озеро, сосочки, точки, сльозові канальці, сльозовий мішок, нососльозова протока) відводить сльози із кон’юнктивального мішка.Документ Анатомія внутрішнього рельєфу порожнин серця людини в нормі(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2008) Степанчук, Алла Петрівна; Степанчук, Алла Петровна; Stepanchuk, A. P.Исследование проведено на слепках полостей 3 сердец человека полученных методом коррозии. Полученные данные свидетельствуют о том, что условия гемодинамики предполагают турбулентность движения крови в начальных отделах сердечно-сосудистой системы. Данное движение создается в ушках гребенчатыми мышцами и трабекулярными перегородками в желудочках; The investigation was carried out on the casts of the three human hearts’ cavities obtained by the method of corrosion. Obtained data have indicated that the conditions of haemodynamics suppose the turbulence of blood motion in the initial portions of cardio-vascular system. The present blood motion is caused by the auricles’ pectineal muscles and trabecular septa of cardiac ventricles; Дослідження проведене на зліпках порожнин 3 сердець людини отриманих методом корозії. Отримані дані свідчать про те, що умови гемодинаміки припускають турбулентність руху крові в початкових відділах серцево-судинної системи. Цей рух створюється у вушках гребінчастими м'язами і трабекулярними перегородками в шлуночках.Документ Анатомія людини: опорно-рухова система(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2005) Степанчук, Алла Петрівна; Степанчук, Алла Петровна; Stepanchuk, A. P.Посібник підготовлений кандидатом медичних наук, доцентом кафедри анатомії людини Української медичної стоматологічної академії, А.П. Степанчук. В навчально-методичному посібнику викладені матеріали з підготовки до практичних занять з анатомії людини, а саме, з „Остеології”, „Артрології”, „Міології”. Навчально-методичний посібник відповідає навчальній програмі „Анатомія людини” (для студентів медичних вузів, доповнення для стоматологічного факультету) Міністерства охорони здоров'я України, затверджена 24.06.1993 року і призначений для студентів стоматологічного факультету.Документ Будова серця людини в нормі та при набутих поєднаних мітральних вадах серця (морфо-експериментальне дослідження)(Харківський національний медичний університет, 2013) Степанчук, Алла Петрівна; Степанчук, Алла Петровна; Stepanchuk, A. P.У дисертаційній роботі представлені нові дані щодо закономірності внутрішньої будови серця в нормі та при набутій поєднаній ваді мітрального клапана і з'ясування спірного натепер питання про характер руху крові магістральними судинами великого і малого кіл кровообігу.У нормі в порожнині власне передсердь виділяють два відділи: верхній – синусний (порожнистих вен – у правому і легеневих вен – у лівому) і нижній – воронкоподібний, спрямований горловиною до відповідного передсердно-шлуночкового отвору. У проміжному положенні між ними розташовані гирла вушок серця. Внутрішня поверхня стінок передсердь має гладкий рельєф.Поздовжні осі як правого, так і лівого вушок серця розташовані під прямим кутом до осьового потоку крові з передсердь у шлуночки, що слід вважати особливим пристосуванням, яке в систолі вушок приводить до утворення вихрових потоків, що накладаються на основне русло крові з передсердь у шлуночки, надаючи йому деякої турбулентності.Внутрішня поверхня шлуночків серця нерівна через наявність глибокої зритості, утвореної м'язовими трабекулами, які мають упорядкований спіральний хід із великою крутизною витків, що зумовлює в шлуночках у систолі круговий рух крові.У порожнині шлуночків серця виділяють ендокардіальні та міоендокардіальні утвори. До ендокардіальних належать клапанні та позаклапанні сухожильні хорди. Роль позаклапанних хорд полягає в механічній ув'язці між прилеглими різними скоротливими утворами, чим досягається зміцнення стінок шлуночків під час систоли. За всіма ознаками позаклапанні хорди відповідають так званим «несправжнім» хордам.Міоендокардіальні утвори охоплюють загальновідомі сосочкові м'язи і м'язові трабекули та постійно наявні утвори – м'язові перекидні перекладини, що згадуються в літературі під назвою «аномальних» або «аномально розташованих» хорд. У правому шлуночку є особливі м'язові перекладини – міжстінкові трабекулярні перемички, що з'єднують протилежні стінки конуса легеневого стовбура.У процесі експериментальних дослідів установлено, що в поперечному перерізі черевної аорти кролика в суцільний еритроцитарній масі лейкоцити і тромбоцити розподілені рівномірно (лейкоцити – поодинці, а тромбоцити – невеликими груповими сукупностями), в кластерному порядку. Така картина побічно свідчить про те, що всі формені елементи крові містяться в аортальному потоці в рівномірно перемішаному стані, який може досягатися тільки в режимі турбулентного руху.При набутій поєднаній мітральній ваді серця загальний принцип будови передсердь зберігається, проте вони підлягають деформації, що полягає здебільшого в помітному розширенні синусних відділів власне передсердь, унаслідок чого їхні воронкоподібні відділи стають коротшими і ширшими в ділянці лівого та правого передсердно-шлуночкових отворів.Характерна ознака обох форм набутої поєднаної мітральної вади – це деформаційна зміна як клапанних («істинних»), так і позаклапанних («несправжніх») сухожильних хорд, яка полягає в їх укороченні та потовщенні.Тому в обох формах набутої поєднаної мітральної вади ендокардіальні та міоендокардіальні утвори підлягають ізометричній деформації, внаслідок чого внутрішній рельєф шлуночків згладжується, що не може не шкодити режиму руху крові в легеневому стовбурі й аорті, знижуючи її турбулентність, що, своєю чергою, призводить до порушення рівномірного розподілу в еритроцитарному потоці інших формених елементів крові; В диссертационной работе изложено теоретическое обобщение и новое решение научной проблемы относительно закономерностей внутреннего устройства сердца и выяснения спорного, в настоящее время, вопроса о характере движения крови по магистральным сосудам большого и малого кругов кровообращения.Дана классификация внутриполостных образований желудочков сердца, в которой, в естественной связи с известными образованиями, нашли место, так называемые, «ложные» и «аномальные» хорды.Экспериментально на животных установлено, что во внутреннем устройстве сердца предусмотрен механизм для придания крови турбулентного движения в целях равномерного распределения в массовом потоке эритроцитов остальных форменных элементов (лейкоцитов и тромбоцитов).В норме (сердце без патологии) в полости собственно предсердий выделяется два отдела: верхний – синусный (полых вен – в правом и легочных вен – в левом) и нижний – воронкообразный, направленный горловиной к соответствующему предсердно-желудочковому отверстию. В промежуточном положении между ними находятся устья ушек сердца. Внутренняя поверхность стенок предсердий имеет гладкий рельеф.Правое ушко, имея пещеристый внутренний рельеф (из-за наличия гребенчатых перекладин) через широкую горловину соединяется с собственно правым предсердием.Левое ушко, в отличие от правого, является более обособленным от собственно левого предсердия образованием, благодаря наличию в нем осевого червеобразного выроста латеральной стенки левого предсердия. Характерную конфигурацию его полости создают множественные, коралловидной формы выросты, расположенные по верхнему и нижнему краю осевого выроста.Продольные оси как правого, так и левого ушек сердца расположены под прямым углом к осевому потоку крови из предсердий в желудочки, что следует считать особым приспособлением, которое при систоле ушек приводит к образованию вихревых потоков, накладывающихся на основное течение крови из предсердий в желудочки, придавая ему некоторую турбулентность.Полость правого желудочка сравнима с треугольной мешотчатой формой. Внутренняя поверхность его передней и задней стенок отличается сильно изрытым рельефом за счет наличия переплетающихся борозд и разделяющих их гребешков, которые, в целом, имеют веерообразную ориентацию от верхушки к основанию сердца с преимущественным направлением в сторону легочного ствола. При этом их ориентация на задней поверхности оказывается почти перпендикулярной к таковой борозд и гребешков передней поверхности.Полость левого желудочка имеет округло-конусовидную форму. Внутренняя его поверхность (за исключением перегородочной стенки) неровная, из-за наличия глубокой изрытости, образованной мышечными трабекулами, которые имеют упорядоченный правосторонний спиральный ход с большой крутизной витков от верхушки сердца к его основанию, что обусловливает в левом желудочке при систоле круговое движение потока крови в аорту.В полости желудочков сердца выделяются эндокардиальные и миоэндокардиальные образования.К эндокардиальным относятся клапанные и внеклапанные сухожильные хорды. Роль внеклапанных хорд заключается в механической увязке между расположенными близлежащими различными сократительными образованиями, чем достигается упрочнение стенок желудочков во время их систолы. По всем признакам внеклапанные хорды соответствуют, так называемым ложным хордам.Миоэндокардиальные образования включают в себя общеизвестные сосочковые мышцы и мышечные трабекулы и постоянно наблюдаемые образования, которые нами названы мышечными перекидными перекладинами, фигурирующими в литературе под названием «аномальных» или «аномально расположенных» хорд. Мышечные перекладины представляют собой своеобразные сократительно-эластичные стяжки, способствующие кольцевому укреплению основания миокарда изнутри. В правом желудочке имеются особые мышечные перекладины, соединяющие противоположные стенки конуса легочного ствола, названые нами межстеночными трабекулярными перемычками.В процессе экспериментальных опытов установлено, что в поперечном сечении брюшной аорты кролика в сплошной эритроцитарной массе лейкоциты и тромбоциты распределены равномерно (лейкоциты – поодиночке, а тромбоциты – небольшими групповыми совокупностями), в кластерном порядке. Данная картина косвенно свидетельствует о том, что все форменные элементы крови находятся в аортальном потоке в равномерно перемешанном состоянии, которое может достигаться только в режиме турбулентного движения.При приобретенном сочетанном митральном пороке общий принцип устройства предсердий сохраняется, однако они подвергаются деформации, выражающейся, в основном, в заметном расширении синусных отделов собственно предсердий, в результате чего их воронкообразные отделы становятся короче и шире в области левого и правого предсердно-желудочковых отверстий.В состоянии приобретенного сочетанного митрального порока ушки сердца, подвергаясь расширению, сохраняют в целом свою внешнюю и внутреннюю конфигурацию.По сравнению с нормой при преобладании митрального стеноза ширина и длина правого ушка, а также диаметр его устья увеличиваются, тогда как при преобладании митральной недостаточности его длина уменьшается. Длина и ширина левого ушка изменяются более значительно при обеих формах митрального порока.Присущим признаком для обеих форм приобретенного сочетанного митрального порока является деформационное изменение как клапанных (истинных), так и внеклапанных (ложных) сухожильных хорд, что выражается в их укорочении и утолщении. Однако более подверженными этим изменениям становятся внеклапанные (ложные) хорды в левом желудочке.В патогенезе данного заболевания никаких новых образований, которые можно было бы называть «аномальными» или «аномально расположенными» хордами, не возникает, ибо, в точности соответствующие им по описанию в литературе, миоэндокардиальные тяжи занимают в норме постоянное место в составе трабекулярного миокарда желудочков, имея определенное функциональное предназначение.Поэтому, при обеих формах приобретенного сочетанного митрального порока, в связи с расширением желудочков и растяжением их стенок они, как и все остальные мышечные трабекулы, подвергаются изометрической деформации, в результате чего внутренний рельеф желудочков подвергается сглаживанию, что не может не сказаться отрицательно на режиме движения крови в легочном стволе и аорте в виде снижения ее турбулентности, что, в свою очередь, должно приводить к нарушению равномерного распределения в эритроцитарном потоке остальных форменных элементов крови; The dissertation stated the new data relative to mechanism of internal heart structure in the norm and under acquired combined mitral valvular disease, and investigation of currently controversial issue as for the mode of sanguimotion on the great vessels of the greater and lesser circulations.In normal condition there are two parts in the cavity of atriums proper: upper – a sine (of venae cavae – in the right and of pulmonary veins – in the left) and lower – a funnel-shaped, nose section of which is directed onto the relevant atrioventricular opening. In the interposition between them there are orifices of heart auricles. Internal surface of atriums is smooth.Longitudinal axes of both right and left heart auricles are located orthogonally to the axial blood flow from atriums into ventricles that to be considered as the special adaptation, which, under the auricles’ systole, leads to formation of vortex flows, superimposed onto the main flow of blood from atriums into ventricles, making it somewhat turbulent.Internal surface of ventricles of heart is uneven due to presence of deep roughness, formed by muscular trabeculae that have ordered right-side spiral tract with high transconductance of turns from the apex of heart to its base, which causes the circus sanguimotion in the ventricles under systole.In the cavity of ventricle of heart there are endocardial and myoendocardial masses.Valvate and extravalvate tendinous cords are reffered to endocardial masses. Extravalvate cords are served as mechanical connection between existed adjacent various contractile masses, providing the strengthening of walls of ventricles during systole. At all characteristics, the extravalvate cords correspond to so-called “false” cords.Myoendocardial masses include generally known papillary muscles and muscular trabeculae, and constantly observable masses, which we called muscular reversing trabeculae that in the publication are mentioned as “anomalous” or “abnormally located” cords. In the right ventricle there are special muscular trabeculae – intermuscular trabecular intersections that connect opposite walls of pulmonary trunk cone.During the experimental tests it has been identified that in the cross-section of rabbit’s abdominal aorta, in the solid erythrocytic mass, white blood cells and platelets are distributed evenly (white blood cells – one at a time, and platelets – in small group populations), in the cluster order. Such circumstances indirectly show that all blood corpuscles are in the aortic flow in the evenly mixed condition, which can be achieved only in the mode of turbulent motion.Under acquired combined mitral valvular disease the common principle of atriums’ structure is preserved, but they undergo deformity, which is generally represented by the noticeable enlargement of sine parts of atriums proper, resulted in shortening and widening of its funnel-shaped parts in the area of left and right atrioventricular openings.The specific character of both forms of acquired combined mitral valvular disease is the deformation change of both valvate (“true”) and extravalvate (“false”) tendinous cords, which is evident by their shortening and thickening.Thus, in both forms of acquired combined mitral valvular disease endocardial and myoendocardial masses are subject to isometric deformity, due to which the internal relief of ventricles are becoming smoother, which can affect the mode of sanguimotion in the pulmonary trunk and aorta in the form of its turbulence decay, which in its turn, should result in disorder of even distribution of the other blood corpuscles in the erythrocytic flow.Документ Варіанти форми шийного відділу і міжвузлових гілок симпатичного стовбура людини(Українська медична стоматологічна академія, Українська академія наук національного прогресу, 1997) Степанчук, Алла Петрівна; Степанчук, Алла Петровна; Stepanchuk, A. P.Установили варианты формы шейного отдела симпатического ствола человека: концентрированный, смешанный, рассыпной. Варианты отхождения межузловых ветвей: А) единичные, которые в нижней части шейного отдела симпатического ствола разделялись на 2,3 ветви, образуя петлю подключичной и позвоночной артерии; Б) единичные, которые давали ответвления к органам, шейному и плечевому нервному сплетению; В) двойные формы, которые в нижней части симпатического ствола шеи, соединясь между собой, а затем входили в узел; Г) варианты формы шейного отдела симпатического ствола независят от телосложения человека.Документ Влияние воспаления на изменения структурной организации десневых сосочков человека(Українська медична стоматологічна академія, УАННП, 2001) Шерстюк, Олег Алексеевич; Дейнега, Тамара Феодосиевна; Степанчук, Алла Петровна; Шерстюк, Олег Олексійович; Дейнега, Тамара Феодосіївна; Степанчук, Алла Петрівна; Sherstiuk, O. A.; Deineha, T. F; Stepanchuk, A. P.Базуючись на вивченні напівтонких серійних зрізів, була зроблена спроба дослідити розподілення мастоцитів в сполучнотканній основі ясенних сосочків людини. Були досліджені біоптати клінічно інтактних ясен та при катаральному гінгівіті. При цьому мастоцити в обох випадках в серіях напівтонких зрізів не знайдено. Це не узгоджується з даними наукової літератури, згідно яким мастоцити повинні бути неодмінним клітинним компонентом сполучної тканини в нормі і при запаленні. Автори вважають, що в яснах дорослої людини в ділянці міжзубних ясенних сосочків, завдячуючи постійним несприятливим впливам виникає періодична дегрануляція мастоцитів, як в нормі, так і при запаленні. Мастоцити вже не розрізняються серед інших клітинних елементів сполучнотканинної строми. Можливо, що у розвитку гінгівітів мастоцити, виконавши свої медіаторні функції зникають з осередків запалення; On the basis of series half-thin sections there was taken an attempt to study the distribution of obese cells in interdental (gingival) papillae of a man. There were investigated the specimens of clinically intact gum as well as of catarrhal gingivitis. Obese cells were not revealed in both cases at the analysis of series of half-thin sections. it does not correlate with the date of scientific literature, which show the obese cells must be indispensable cell component of connective tissue in norm and in inflammation. The authors consider that in the gum of an adult in the region of interdental (gingival) papillae due to unfavourable influence there takes place periodic degranulation of the obese cells both in norm and in inflammation. The obese cell became unvisible among other cellular elements of connective stroma. It is possible that in development of gingivitis the mastocytes, which have already performed their mediatory functions, disappear from the foci of inflammation.Документ Внутриполостная оснастка желудочков сердца человека(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2011) Степанчук, Алла Петровна; Степанчук, Алла Петрівна; Stepanchuk, A. P.; Костиленко, Юрий Петрович; Костиленко, Юрій Петрович; Kostilenko, Yu. P.Исследовали 35 препаратов сердец человека без отмеченных сердечных заболеваний. Внутриполостные образования в желудочках сердца разделили на две категории: первая – сосочково-клапанные хорды и неклапанные сухожильные хорды, которые в литературе фигурируют под названием «ложных хорд». Ко второй категории внутриполостных образований желудочков сердца отнесли более толстые миоэндокардиальные тяжи, обладающие сократительной активностью. Благодаря этому ламинарное движение крови преобразуется в турбулентное, которое необходимо в целях равномерного перемешивания форменных элементов крови;Дослідили 35 препаратів серця людини без відмічених в анамнезі серцевих захворювань. Внутрішньопорожнинні утворення в шлуночках серця розділили на дві категорії: перша (похідні ендокарда) – сосочково-клапанні хорди та неклапанні сухожилкові хорди, які в літературі фігурують під назвою «несправжніх» хорд. До другої категорії внутрішньо порожнинних утворень шлуночків серця віднесли більш товсті міоендокардіальні тяжі, які мають властивість скорочуватись. Завдяки цьому ламінарний рух крові перетворюється в турбулентний, який необхідний в цілях рівномірного перемішання формених елементів крові; We studied 55 human hearts without drugs mentioned in the history of heart disease. Intracavitary formation in the ventricles of the heart were divided into two categories: the first (derived from the endocardium) - papillary-valve chords and chord nonvalvular tendon, which appear in the literature under the name "false chords." The second category of intracavitary ventricular structures carried thicker myoendokardialnye bands that have contractile activity. Because of this laminar flow of blood is converted into a turbulent, which is necessary for the uniform mixing of blood cells.Документ Вплив карантинних обмежень на розвиток професійного вигорання викладачів вищих навчальних закладів України(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Степанчук, Алла Петрівна; Степанчук, Алла Петровна; Stepanchuk, A. P.индром «професійного вигорання» найчастіше виникає серед представників професій "групи ризику", тобто тих, хто працює у сфері тісного контакту з людьми та вимушений багато й інтенсивно спілкуватися з іншими. До такої групи належать педагоги (викладачі, вчителі, вихователі, психологи), працівники медичної сфери, торгівлі. Перевтома, слабкість, відсутність інтересу до своєї діяльності на тлі хронічного стресу, добре відомі багатьом, насамперед, трудоголікам, які прагнуть встигнути якомога більше, а як наслідок - отримують емоційне вигорання. З початком пандемії Covid-19 вигорання набуло іншої форми, в знаки даються ізоляція, страхи за життя і здоров’я рідних, віддаленість від робочих місць і улюбленого колективу. Дистанційний режим навчання створив нові виклики для викладачів та студентів вишів. Навчання до карантину і так було складним, враховуючи значні навантаження, великі об’єми навчальної програми, постійні нестачі вільного часу. Працюючи в такому ритмі важко зберегти своє психологічне здоров’я та запобігти емоційному вигоранню. Професійна діяльність викладача вишу характеризується підвищеною відповідальністю, широким колом обов’язків та необхідністю постійного професійного удосконалення. Крім навчального процесу, на викладача покладено виконання методичної, організаційної, виховної та наукової роботи. Вплив на організм педагога стресогенів, сприяє виникненню в нього синдрому «професійного вигорання». «Карантинні» фактори впливу на розвиток професійного вигорання, поділяють на дві групи: організаційно-психологічні - фактори пов’язані з новою особливою організацією роботи в умовах карантину; психологічні - фактори, пов’язані з новими психологічними особливостями професійної діяльності та власними суб’єктними особливостями. Для запобігання розвитку професійного вигорання психологи рекомендують: турбуватися про себе; не забувати про відпочинок; реалістично оцінювати свої можkивості та, відповідно, планувати роботу та час; не брати на себе зайвих зобов’язань; не вимагати від себе зайвого; робота повина приносити радість.Документ Гистологическое строение эндомиокардиальных и миоэндокардиальных образований желудочков сердца в норме(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2012) Степанчук, Алла Петровна; Воскресенская, Людмила Константиновна; Степанчук, Алла Петрівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Stepanchuk, A. P.; Voskresenskaya, L. K.Исследовали препараты 15 сердец людей умерших по причинам не связанных с патологией сердца Из-за наличия интерстициальных щелей в толще коллагенового тяжа сухожильной хорды, обеспечения ее трофики осуществляется за счет диффузии питательных веществ и кислорода из протекающей крови через полость желудочка. Трофика внеклапанных («ложных») сухожильных хорд осуществляется не только за счет диффузии питательных веществ со стороны омывающей их крови, но и путем фильтрации плазмы крови из обменных микрососудов. Мышечным перекидным перекладинам и мышечным трабекулам характерный модульный принцип формирования гемомикроциркуляторного русла в данном тканевом регионе. Мышечным перекидным перекладинам характерно наличие под эндокардом пучков атипичных кардиомиоцитов; Досліджували препарати 15 сердець людей які померли з причин не пов'язаних з патологією серця Із-за наявності інтерстиціальних щілин в товщі колагенового тяжа сухожильної хорди, забезпечення її трофіки здійснюється за рахунок дифузії поживних речовин і кисню з протікаючої крові через порожнину шлуночка. Трофіка внеклапанних ("несправжніх") сухожильних хорд здійснюється не лише за рахунок дифузії поживних речовин з боку крові, що омиває їх, але і шляхом фільтрації плазми крові з обмінних мікросудин. М'язовим перекидним перекладинам і м'язовій трабекулі характерний модульний принцип формування гемомікроциркуляторного русла в цьому тканинному регіоні. М'язовим перекидним перекладинам характерна наявність під ендокардом пучків атипових кардіоміоцитів; 15 drugs examined the hearts of people who have died for reasons not related to heart disease. Because of the presence of cracks in the interior of interstitial collagen strand tendon chord ensure its trophic carried by diffusion of nutrients and oxygen from the blood flowing through the cavity of the ventricle. Trophic extravalving (“false”) tendon chords are not only due to the diffusion of nutrients from washing their blood, but by filtering the blood plasma of the exchange microvessels. Muscle changeover beams and muscular trabeculae typical modular formation haemomicrocyrculatory bed in the tissue region. Muscle changeover crossbeams characterized by abnormal endocardium beams cardiomyocytes.Документ Гістоструктура великого чепця людини в нормі і перитоніті(Чорноморський національний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв), 2021) Степанчук, Алла Петрівна; Федорченко, Ігор Леонідович; Тарасенко, Яна Альбертівна; Тихонова, Олеся Олександрівна; Филенко, Борис Миколайович; Степанчук, Алла Петровна; Федорченко, Игорь Леонидович; Тарасенко, Яна Альбертовна; Тихонова, Олеся Александровна; Филенко, Борис Николаевич; Stepanchuk, A. P.; Fedorchenko, I. L.; Tarasenko, Ya. A.; Tykhonova, O. O.; Filenko, B. M.Метою даного дослідження було вивчення гістологічної будови великого чепця в людей у другому зрілому і похилому віці в нормі і перитоніті. Матеріал та методи дослідження. Матеріалом дослідження слугували гістологічні препарати 40 великих чепців померлих людей (20 чоловічої і 20 жіночої статті) другого зрілого і похилого віку без патології в черевній порожнині та 10 великих чепців померлих людей від перитоніту. Результати дослідження показали, що гістологічна структура тканини великого чепця у жінок і чоловіків даних вікових періодів має спільні ознаки будови. На гістологічних зрізах забарвлених гематоксиліном і еозином виявлено, що в нормі ззовні великий чепець покритий суцільним шаром мезотеліоцитів, які розташовувались на базальній пластинці, глибше містилися «молочні плями», білі адипоцити, які утворювали окремі жирові часточки розмежовані волокнами сполучної тканини, лімфатичні вузлики і мікросудини. «Молочні плями» не мають капсули на відміну від лімфатичних вузликів, містять лімфоцити і макрофаги, які виходять із їх фенестрованих посткапілярних венул і мігрують у черевну порожнину через «стигмати». Активні і неактивні «молочніплями» присутніу великому чепців норміу дорослих людей. «Молочніплями» мали овальну, неправильну і кулясту форми та неоднакову величину. Дослідження морфології великого чепця є актуальним на теперішній час, оскільки він є активним учасником в процесі резорбції перитонеальної рідини та захищає черевну порожнину, утворюючи обмежувальний вал навколо внутрішньочеревного вогнища під час патологічних процесів. Висновки. При перитоніті спостерігались порушення суцільного мезотеліального покриву великого чепця внаслідок порушення цілісності мезотеліальних клітин, окремі ділянки їх адгезії та десквамації. В жирових часточках великого чепця були виявлені ділянки із запальною інфільтрацією, повнокрів’ям артеріальних і венозних мікросудин та збільшення активних «молочних плям» з великим вмістом лімфоцитів.Документ До 80-річчя з дня народження талановитого вченого, наставника багатьох поколінь науковців професора Юрія Петровича Костиленка!(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Шерстюк, Олег Олексійович; Степанчук, Алла Петрівна; Гринь, Володимир Григорович; Тихонова, Олеся Олександрівна; Дейнега, Тамара Феодосіївна; Шерстюк, Олег Алексеевич; Степанчук, Алла Петровна; Гринь, Владимир Григорьевич; Тихонова, Олеся Александровна; Дейнега, Тамара Феодосиевна; Sherstiuk, O. O.; Stepanchuk, A. P.; Hryn, V. H.; Tykhonova, O. A; Dejnega, T. F.Документ Діагностика та лікування захворювання периферичних артерій у хворих із цукровим діабетом(Полтавський державний медичний університет, 2023) Лисенко, Руслан Борисович; Рябушко, Роман Миколайович; Оксак, Григорій Анатолійович; Щербань, Дмитро Анатолійович; Скрипник, Г. Ю.; Степанчук, Алла Петрівна; Lysenko, R. B.; Riabushko, R. M.; Oksak, H. A.; Shcherban, D. A.; Skrypnyk, H. Yu.; Stepanchuk, A. P.Не дивно зустріти пацієнта з ураженням серцево-судинної системи на тлі ендокринної патології. Захворювання периферичних артерій у людей із цукровим діабетом ІІ типу має широкі клінічні характеристики та різноманітні наслідки. Відоме як одне з основних – макросудинні ускладнення. Атеросклероз визначають як основну причину, але існують і інші причини. Клінічний перебіг пацієнтів на тлі діабету гірший, частота ампутацій була вищою, була значна різниця в рівнях смертності. Стандартом для діагностики захворюваннями артерій є визначення плечо-гомілкового індексу. Золотим стандартом для вивчення анатомічної складової є ангіографія. Лікування супутніх захворювань, таких як цукровий діабет, високий кров'яний тиск і дисліпідемія, має важливий вплив на клінічний прогрес. В основі механізму виникнення проявів атеросклеротичної хвороби лежить звуження просвіту ураженої судини, що призводить до зменшення прохідності судини. Діагноз захворювання периферичних артерій потребує регулювання супутніх факторів ризику, медикаментозного лікування та втручання при ураженнях нижніх кінцівок. Також відомо, що фізичні вправи ефективні для полегшення симптомів захворювання периферичних артерій, сприяють подовженню дистанції безболісної ходьби. При відсутності позитивного ефекту від проведення консервативного лікування хворим з такою патологією показано виконання хірургічних втручань. Так, якщо атеросклеротичні ураження артерій є незначними і мають мінімальний ризик, який пов’язаний з хірургічним лікуванням, а втручання демонструє високу ймовірність успіху, слід розглядати можливість виконання черезшкірної балонної ангіопластики. Рекомендується раннє втручання при наявності болю в спокої, ішемічної виразки або некрозу. Відомо, що балонна ангіопластика та встановлення стента ефективні для полегшення симптомів у багатьох пацієнтів із захворювання периферичних артерій. Раніше такі оперативні втручання використовували обмежено, але з прогресом технологій ендоваскулярні операції широко застосовуються ще до вибору «відкритих» методів. Для довгострокового успіху черезшкірного судинного втручання важливими є розташування та довжина уражень.Документ Зовнішня будова великого чепця людини у віковому аспекті(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Федорченко, Ігор Леонідович; Степанчук, Алла Петрівна; Федорченко, Игорь Леонидович; Fedorchenko, I. L.; Степанчук, Алла Петровна; Stepanchuk, A. P.На теперішній час великий чепець широко використовується хірургами як джерело транспланта- та при реконструктивно-пластичних операціях. Досліджено великі чепці на трупах людей чоловічої і жіночої статі у другому зрілому, похилому і старечому вікових періодах при брахіоморфному, мезоморфному і доліхоморфному типах статури тіла. Застосовувалися соматоскопічний, морфометричний методи і метод анатомічного препарування. Установлено, що великий чепець має дві частини: закріплену і вільну. Закріплена частина чепця розташовується між великою кривиною шлунка і чепцевою стрічкою поперечної ободової кишки і має назву шлунково-ободовокишкової зв'язки. У другому зрілому, похилому і старечому вікових періодах форма і параметри великих чепців не залежали від типу статури тіла людей. У цих же вікових періодах у жінок і чоловіків наявні великі чепці чотирикутної, трикутної і неправильної форми. Найбільшу площу мають чепці чотирикутної форми, меншу трикутної і неправильної форми. Чотирикутна форма великого чепця більш сприятлива для отримання лоскуту з подовженням для трансплантації на органи з великим дефектом. У всіх вікових періодах ступінь розвитку жирової тканини у великому чепці людини залежала від вираження підшкірно-жирової клітковини і особливо в людей із зайвою масою тіла. За наявності жирової тканини виділили наступні форми чепця: 1)великий чепець з відсутністю жирової тканини, 2) великий чепець із помірно розвиненою жировою тканиною, 3) великий чепець із надмірно розвиненою жировою тканиною. Великі чепці з відсутністю жирової тканини пластичні, на них добре видно судини і їх розгалуження. Жирова тканина на таких чепцях розташовується вздовж судин, а інші ділянки, де вона відсутня, прозорі, як тонке мереживо. У великих чепцях з надмірно розвиненою жировою тканиною судини не верифікувалися через численні жирові часточки, які суцільним шаром покривали всю поверхню чепця. Великий чепець із надмірно розвиненою жировою тканиною стає товстим і втрачає свою пластичність. Пацієнту із зайвою масою тіла перед проведенням оментопластики доцільно в передопераційний період лапароскопічно обстежити великий чепець щодо його використання при трансплантації. Однією із причин защемлення кишки можуть бути наявні наскрізні отвори на вільній частині великого чепця.Документ Иммуногистохимичесая характеристика пролиферативной активности и апоптоза плоскоклеточного рака легких (обзор литературы)(Wydawnictwo ALUNA, 2016) Филенко, Борис Николаевич; Ройко, Наталия Виталиевна; Степанчук, Алла Петровна; Проскурня, Сергей Анатольевич; Filenko, B. M.; Royko, N. V.; Stepanchuk, A. P.; Proskurnya, S. A.; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Степанчук, Алла Петрівна; Проскурня, Сергій АнатолійовичПроведен анализ публикаций, в которых освещаются вопросы иммуногистохимического исследования пролиферативной активности и апоптоза плоскоклеточного рака легких. Установлено, что нарушение баланса между пролиферацией и гибелью клеток является основным процессом в развитии опухолей. Однако, значение онкомаркеров в морфогенезе и гистогенезе опухолей, а также прогноз их течения остается изученным недостаточно. Несмотря на значительное количество научной литературы, посвященной данному вопросу, до сих пор не установлено четкой связи экспрессии иммуногистохимических маркеров пролиферации и апоптоза со степенью дифференцировки плоскоклеточного рака легких. Анализ литературы показывает, что вопросы морфологии данного гистогенетического рака легких на клеточном и субклеточном структурно-функциональных уровнях противоречивы и требуют детального исследования.; The analysis of the publications are describe immunohistochemical study of proliferative activity and apoptosis of lung squamous cell carcinoma. Established that the imbalance between proliferation and cell death is a key process in the development of tumors. However, the value of tumor markers in histogenesis and morfogenesis of tumors and forecast their occurrence is not studied enough. Despite the significant amount of scientific literature devoted to this issue, has not yet established a clear link expression of immunohistochemical markers of proliferation and apoptosis with the degree of differentiation of squamous cell lung cancer. Analysis of the literature shows that the morphology of this histogenetics type lung cancer at the cellular, subcellular structural and functional levels are controversial and require detailed investigation.