Перегляд за Автор "Stetsenko, O. O."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив вакцинального статусу пацієнтів на клінічні особливості перебігу кору(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-20) Марченко, Олена Геннадіївна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Ізюмська, Олена Михайлівна; Стеценко, О. О.; Олефір, С. А.; Marchenko, O. H.; Koval, T. I.; Iziumska, O. M.; Stetsenko, O. O.; Olefir, S. A.Кір є небезпечним і дуже заразним вірусним захворюванням з тенденцією до швидкого поширення. Захворюваність на кір має циклічний характер з періодичністю спалахів раз на 5-6 років та має прямий зв'язок з рівнем вакцинації від даного захворювання. Кір може набувати тяжкого клінічного перебігу та мати серйозні, часом, летальні наслідки. Мета дослідження: порівняти особливості клінічного перебігу кору залежно від вакцинального статусу пацієнтів. Проаналізовано медичні карти 218 пацієнтів віком від 18 до 55 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в комунальному підприємстві «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» з діагнозом кору. Проведений порівняльний аналіз клінічних особливостей кору залежно від вакцинального статусу з використанням методів описової статистики відповідно до передумов аналізу. Порівняння клінічного перебігу захворювання залежно від вакцинального статусу не виявило статистично достовірної різниці у клінічних симптомах між групами вакцинованих і невакцинованих від кору осіб. Однак у групі невакцинованих пацієнтів достовірно частіше мав місце тяжкий перебіг кору, порівняно з невакцинованими (р=0,003). Дослідження частоти реєстрації ускладнень виявило, що у вакцинованих осіб їх частота була нижчою, ніж у неімунних хворих (р=0,051), зокрема пневмонії (р=0,006). Серед вакцинованих осіб не було зафіксовано жодного випадку ускладнення у вигляді корового енцефаліту та ентероколіту. Отже перебіг захворювання характеризувалося типовими клінічними ознаками з переважанням інтоксикаційного синдрому, появою типового висипу, його етапністю, наявністю катарального, та рідше, кишкового синдромів. Встановлено, що у вакцинованих осіб достовірно рідше мав місце тяжкий перебіг кору, а частота виникнення ускладнень, зокрема пневмонії, була вірогідно нижчою, ніж у невакцинованих пацієнтів.Measles is a dangerous and highly contagious viral disease with a tendency to spread rapidly. The incidence of measles is cyclical with outbreaks occurring every 5-6 years and is directly related to the level of vaccination against the disease. Measles can become severe clinical course and have serious, sometimes fatal consequences. The purpose of the study is to compare the clinical course of measles depending on the vaccination status of patients. We analysed medical records of 218 patients aged 18 to 55 years who were inpatients with a diagnosis of measles at the Poltava Regional Clinical Infectious Diseases Hospital. The clinical features of measles were compared based on vaccine status using descriptive statistics methods in accordance with the analysis requirements. Comparison of the clinical course of the disease depending on vaccination status did not reveal a statistically significant difference in clinical symptoms between the groups of vaccinated and unvaccinated individuals. However, in the group of unvaccinated patients, a severe course of measles was significantly more often observed compared to those who were vaccinated (p = 0.003). The incidence of complications was studied and found to be lower in vaccinated individuals than in non-immune patients (p = 0.051), specifically pneumonia (p = 0.006). No cases of complications such as measles encephalitis and enterocolitis were recorded among vaccinated individuals. Thus, the course of the disease was characterised by typical clinical signs with a predominance of intoxication syndrome, the appearance of a typical rash, its stages, the presence of catarrhal and, less often, intestinal syndromes. It was found that vaccinated individuals had significantly less frequent severe measles, and the incidence of complications, including pneumonia, was was significantly lower than in unvaccinated patients.Документ Особливості перебігу ВІЛ-інфекції у пацієнтів з пізньою презентацією захворювання на тлі DTG-вмісних схем антиретровірусної терапії(Полтавський державний медичний університет, 2023-12-20) Марченко, Олена Геннадіївна; Стеценко О. О.; Ізюмська, Олена Михайлівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Marchenko, O. H.; Stetsenko, O. O.; Iziumska, O. M.; Pryimenko, N. O.; Kotelevska, T. M.Пізня презентація ВІЛ-інфекції є одним з найсерйозніших викликів при наданні медичної допомоги пацієнтам, адже затримка у виявленні і лікуванні ВІЛ-інфекції призводить до поступового зниження кількості лімфоцитів та загрози розвитку інфекційних ускладнень та пухлинних процесів. Мета: з’ясувати особливості перебігу ВІЛ-інфекції у осіб з пізньою презентацією захворювання, оцінити ефективність лікування та фактори, що впливають на появу тяжких опортуністичних інфекцій на тлі долутегравір-вмісних схем антиретровірусної терапії. Для досягнення поставленої мети проведено когортне ретроспективне дослідження, в ході якого проаналізовані дані 210 амбулаторних карт пацієнтів. Аналіз реєстрації опортуністичних інфекцій в залежності від рівня лімфоцитів на момент реєстрації показав, що у 123 (58,6 %) із 210 пізніх презентерів опортуністичні інфекції діагностувались на показниках клітин нижче 200 кл/мкл, у 22 осіб, у той же час тяжкі опортуністичні інфекції реєструвались на рівні лімфоцитів вище 500 кл/мкл. Аналіз клінічної ефективності антиретровірусної терапії показав, що на тлі прийому препаратів у деяких пацієнтів продовжували реєструватись такі тяжкі опортуністичні інфекції, як туберкульоз, орофарингеальний кандидоз та тяжкі бактеріальні захворювання. Проведений аналіз кривої виживання Каплана - Мейера показав, що між низьким початковим рівнем CD4+лімфоцитів та розвитком тяжких опортуністичних інфекцій на тлі лікування є достовірний зв'язок. Отже у більшості ВІЛ-інфікованих пацієнтів на момент реєстрації діагностувались синдром виснаження, глибока імуносупресія, тяжкі опортуністичні інфекції, та їх поєднання. У деяких пацієнтів тяжкі пізні опортуністичні інфекції діагностувались при задовільному рівні лімфоцитів вище 500 кл/мкл та в подальшому на тлі отримання антиретровірусної терапії. Низький початковий рівень лімфоцитів визначено як фактор ризику розвитку тяжких опортуністичних інфекцій на тлі отримання антиретровірусної терапії. Late presentation of HIV-infection is one of the most serious challenges in providing medical care to HIVinfected patients, because delay in detection and treatment of HIV-infection leads to a gradual decrease in the number of CD4+lymphocytes and the threat of infectious complications and tumor processes. Objective of this study is to find out the features of HIV-infection in people with late presentation of the disease, to evaluate the effectiveness of treatment and factors influencing the emergence of severe opportunistic infections on the background of dolutegravir-based antiretroviral therapy regimens. To achieve this goal, a cohort retrospective study was conducted, during which data from 210 outpatient records were analyzed. Analysis of opportunistic infections depending on the level of lymphocytes at the time of registration showed that in 123 (58.6%) of 210 late presenters, opportunistic infections were diagnosed at lymphocytes level below 200 cells/mL, in 22 people, while severe opportunistic infections were registered at a lymphocytes level above 500 cells/mL. Analysis of the clinical effectiveness of antiretroviral therapy showed that while taking the drugs, some patients continued to develop severe opportunistic infections such as tuberculosis, oropharyngeal candidiasis and severe bacterial diseases. An analysis of the Kaplan-Meier survival curve showed that there is a significant relationship between low baseline lymphocytes counts and the development of late opportunistic infections during treatment. Thus, the majority of HIV-infected patients were diagnosed with wasting syndrome, profound immunosuppression, severe opportunistic infections, and their combination at the time of registration. In some patients, severe late opportunistic infections were diagnosed with a satisfactory lymphocytes count above 500 cells/mL and subsequently on antiretroviral treatment. A low baseline lymphocytes count was identified as a risk factor for the development of severe opportunistic infections on antiretroviral therapy .