Перегляд за Автор "Stupak, D. S."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Similarities and differences between peyer's patches of the small intestine and milky spots of the greater omentum of white rats
    (WHO Office in Azerbaijan, 2023) Kostylenko, Yu. P.; Hryn, V. H.; Maksymenko, O. S.; Bilash, V. P.; Svintsytska, N. L.; Brovarnyk, Ya. O.; Stupak, D. S.; Костиленко, Юрій Петрович; Гринь, Володимир Григорович; Максименко, Олександр Сергійович; Білаш, Валентина Павлівна; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Броварник, Ярослав Олександрович; Ступак, Дмитро Сергійович
    Представлены результать исследования, проведеннего с целью изучить и сравнить основные принципы структурной организации пейеровых бляшек тонкой кишки с млечными пятнами большого сальника белых крыс. Для этого в эксперименте задействовано 20 белых крыс-самцов репродуктивного возраста, массой от 278,08 до 346,47 грамм. Материалом служили препараты тонкой кишки с визуализированными пейеровыми бляшками и препараты большого сальника, фиксированные в 10% растворе нейтрального формалина, а также тотальные препараты большого сальника, окрашенные гематоксилин-эозином. Исследование осуществлено с помощью традиционных гистологических методов получения серийных парафиновых срезов, толщиной 4 мкм (Microm HM 325), которые окрашивали гематоксилин-эозином. Изучение и документирование осуществлено с помощью МБС-9, а также в световом микроскопе «Коnus», оснащенного цифровой микрофотонасадкой Sigeta DCM-900 9.0MP с адаптированной для данных исследований программой Вiorex 3 (серийный номер 5604). Пейеровые бляшки тонкой кишки у белых крыс представлены в виде приподнятых бугорков белесоватого цвета различной формы и размеров и являют собой определенную совокупность однотипных по строению, лимфоидных узелков, которые интегрированы в единую морфофункциональную общность посредством отдельных модульных ассоциаций кровеносного микроциркуляторного русла. Млечные пятна большого сальника можно визуализировать только путем тотальной окраски этих препаратов базофильными красителями, установлено что они располагаются с двух сторон по ходу сосудисто-жировых аркад в виде мелких лимфоидных узелков различной формы и величины. Таким образом, млечные пятна большого сальника и пейеровы бляшки тонкой кишки белых крыс-самцов не относятся к соразмерным образованиям, так как первые представляют собой дискретную форму рассредоточения по ходу сосудисто-жировых аркад большого сальника определенного количества унифицированных по структуре лимфоидных узелков, тогда как пейеровы бляшки являются консолидированной совокупностью подобных образований.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Малий чепець білих щурів: структурно-функціональна характеристика
    (ВГО «Наукове товариство анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України», Дніпровський державний медичний університет, 2024) Максименко, Олександр Сергійович; Ступак, Дмитро Сергійович; Гринь, Володимир Григорович; Maksymenko, O. S.; Stupak, D. S.; Hryn, V. H.
    Актуальність. Згідно даних літератури, у всіх ссавців, наявні два чепці, один з яких це великий чепець а інший – малий чепець, але у білих щурів, наявні ще два додаткові похідні вісцеральної очеревини, гомологічні за будовою великому чепцю, так звані епідидимальні чепці. На сьогодні великий чепець всебічно досліджується та викликає неабиякий інтерес у дослідників, у свою чергу, малий чепець не користується популярністю серед науковців, внаслідок чого багато деталей його анатомічної та гістологічної будови залишаються нерозкритими. Мета. Вивчити морфо-функціональні особливості будови малого чепця білих щурів шляхом бібліографічного аналізу літератури. Методи. Цей бібліографічний аналіз базується на опублікованих статтях, книгах, навчальних посібниках, монографіях. Пошук яких здійснювався у всесвітній мережі «Інтернет» у науково-метричних базах Google Scholar, Web of Science і PubMed, закордонних джерелах літератури та Національній медичній бібліотеці. Результати. Малий чепець утворюється в результаті послідовного переходу дуплікатури очеревини, з нижньої поверхні печінки на малу кривизну шлунку та дванадцятипалу кишку. На малій кривизні шлунку листки, з яких утворений малий чепець, розходяться і вкривають передньо-верхню та задньо-нижню стінки шлунку. Малий чепець складається з печінково-шлункової зв’язки, що представляє собою вкрай тонку й прозору мембрану, та більш товстої, прозорої мембрани – печінково-дванадцятипалої зв’язки, яка прикріплюється до дванадцятипалої кишки. Мікроскопічно він складається з двох основних структурних елементів: тонких фенестрованих напівпрозорих мембран і багатих жировою тканиною ділянок, де містяться молочні плями, які можуть відігравати роль в імунному захисті очеревинної порожнини. Підсумок. Отже, згідно проведеного аналізу малий чепець виконує переважно сполучну роль і забезпечує підтримання та стабілізацію органів черевної порожнини між якими він знаходиться.
  • Ескіз
    Документ
    Морфофункціональні особливості брижі людини та щурів: анатомічна будова, васкуляризація та роль лімфатичних вузлів
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Ступак, Дмитро Сергійович; Зуб, Ірина Павлівна; Устенко, Роман Леонідович; Каценко, Андрій Любославович; Пілюгін, Андрій Валентинович; Федорченко, Ігор Леонідович; Литовка, Володимир Вікторович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Гринь, Володимир Григорович; Stupak, D. S.; Zub, I. P.; Ustenko, R. L.; Katsenko, A. L.; Pilyuhin, A. V.; Fedorchenko, I. L.; Lytovka, V. V.; Svintsytska, N. L.; Hryn, V. H.
    В сучасних умовах зростання захворювань органів травної системи, таких як рак тонкої та товстої кишки, хвороба Крона та інші, вивчення похідних очеревини стає особливо актуальним. Усвідомлення формування та функції брижі може сприяти покращенню медичних маніпуляцій, зменшенню несприятливих наслідків післяопераційних ускладнень і вдосконалюванню нових діагностичних методів. Мета дослідження. Розглянути та узагальнити існуючі літературні дані про специфічні особливості морфологічної будови брижі та її структурних компонентів. Об'єкт та методи дослідження. Представлений бібліографічний аналіз базується на закордонних та вітчизняних статтях, книгах та монографіях. Для поставленої мети даного системного огляду пошук літературних джерел виконувався за допомогою мережі «Інтернет», науково-метричних базах PubMed, Web of Science, Google Scholar, за ключовими словами: «mesentery», «peritoneum», «anatomy of the abdominal cavity», «mesenteric lymph nodes», «mesenteropathy», «брижа», «очеревина», «анатомія черевної порожнини», «брижові лімфатичні вузли», «мезентеропатії». Період наукового пошуку проведений до 2024 року. Результати та їх обговорення. Брижа є безперервним заочеревинним утвором, що має спіральну конформацію. Кожен відділ шлунково-кишкового тракту по-різному взаємодіє з очеревиною та брижею. Багаторівневий взаємозв'язок між брижею та суміжними органами забезпечує не тільки структурний фундамент для підтримки гомеостазу, але також створює передумови для розвитку захворювань. Деякі автори виділяють поширені захворювання, що супроводжуються первинними та вторинними патологічними станами брижі та називають їх – мезентеропатії, які поділяють на первинні та вторинні. Наявні результати дослідження науковців акцентують нашу увагу на вагомих анатомічних особливостях брижі, верхньої брижової артерії та кровопостачанні тонкої кишки, а також їх залежності від типу тілобудови. Це дозволяє краще розуміти індивідуальні варіації анатомії і потенційно впливати на клінічну практику, особливо під час хірургічних втручань та діагностиці захворювань органів травної системи. Потрібно враховувати те, що найбільш помітний ефект від впливу зовнішніх чинників можна спостерігати у структурах лімфатичної системи, а саме лімфатичних вузлах, що забезпечують дренажну, детоксикаційну та імунну функції. Вивчення етапів розвитку лімфатичних вузлів є базовим для розуміння формування імунної системи плода та його готовності до зовнішнього середовища після народження. Висновки. Брижа забезпечує механічну підтримку тонкої та товстої кишки, виконує життєво важливі функції, пов’язані з кровопостачанням, імунною відповіддю та метаболізмом. Анатомічні особливості брижі залежать від типу тілобудови та можуть мати практичне значення під час хірургічних втручань, що потрібно враховувати при індивідуальному підході до кожного пацієнта. Introduction. With the increasing prevalence of digestive system diseases, including cancers of the small and large intestine, Crohn’s disease, and other gastrointestinal disorders, the study of peritoneal components has become particularly relevant. A deeper understanding of the formation and function of the mesentery can contribute to improving surgical techniques, reducing postoperative complications, and enhancing diagnostic methods. Objective: To review and summarize existing literature on the morphological structure of the mesentery and its structural components. Materials and Methods. This bibliographic analysis is based on a comprehensive review of foreign and domestic articles, books, and monographs. A systematic literature search was conducted using scientific and metric databases, including PubMed, Web of Science, and Google Scholar. The following keywords were used: “mesentery”, “peritoneum”, “anatomy of the abdominal cavity”, “mesenteric lymph nodes”, and “mesenteropathy”. The literature review includes studies published up to 2024. Results and discussion. The mesentery is a continuous retroperitoneal structure with a spiral conformation. Each segment of the gastrointestinal tract interacts differently with the peritoneum and mesentery. The multifaceted relationship between the mesentery and adjacent organs not only provides a structural foundation for maintaining homeostasis but also contributes to the pathogenesis of various diseases. Some researchers classify mesenteropathies, diseases associated with primary and secondary pathological conditions of the mesentery, into primary and secondary forms. These conditions play a significant role in gastrointestinal and systemic pathology. Available research highlights the anatomical variations of the mesentery, superior mesenteric artery, and small intestinal blood supply, emphasizing their dependence on body type. Understanding these variations can enhance clinical decision-making, particularly in surgical interventions and the diagnosis of digestive system disorders. It is important to note that external factors exert the most pronounced effects on the lymphatic system, particularly the lymph nodes, which are responsible for drainage, detoxification, and immune function. The study of the stages of lymph node development is important for understanding the formation of the fetal immune system and its adaptation to the external environment after birth. Conclusion. The mesentery provides mechanical support for the small and large intestine and plays a vital role in blood supply, immune response, and metabolism. Its anatomical characteristics vary based on body type, which may have practical implications for surgical procedures. Therefore, an individualized approach to mesenteric anatomy should be considered in clinical practice to optimize surgical outcomes and patient management.