Перегляд за Автор "Stupak, D. S."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Similarities and differences between peyer's patches of the small intestine and milky spots of the greater omentum of white rats(WHO Office in Azerbaijan, 2023) Kostylenko, Yu. P.; Hryn, V. H.; Maksymenko, O. S.; Bilash, V. P.; Svintsytska, N. L.; Brovarnyk, Ya. O.; Stupak, D. S.; Костиленко, Юрій Петрович; Гринь, Володимир Григорович; Максименко, Олександр Сергійович; Білаш, Валентина Павлівна; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Броварник, Ярослав Олександрович; Ступак, Дмитро СергійовичПредставлены результать исследования, проведеннего с целью изучить и сравнить основные принципы структурной организации пейеровых бляшек тонкой кишки с млечными пятнами большого сальника белых крыс. Для этого в эксперименте задействовано 20 белых крыс-самцов репродуктивного возраста, массой от 278,08 до 346,47 грамм. Материалом служили препараты тонкой кишки с визуализированными пейеровыми бляшками и препараты большого сальника, фиксированные в 10% растворе нейтрального формалина, а также тотальные препараты большого сальника, окрашенные гематоксилин-эозином. Исследование осуществлено с помощью традиционных гистологических методов получения серийных парафиновых срезов, толщиной 4 мкм (Microm HM 325), которые окрашивали гематоксилин-эозином. Изучение и документирование осуществлено с помощью МБС-9, а также в световом микроскопе «Коnus», оснащенного цифровой микрофотонасадкой Sigeta DCM-900 9.0MP с адаптированной для данных исследований программой Вiorex 3 (серийный номер 5604). Пейеровые бляшки тонкой кишки у белых крыс представлены в виде приподнятых бугорков белесоватого цвета различной формы и размеров и являют собой определенную совокупность однотипных по строению, лимфоидных узелков, которые интегрированы в единую морфофункциональную общность посредством отдельных модульных ассоциаций кровеносного микроциркуляторного русла. Млечные пятна большого сальника можно визуализировать только путем тотальной окраски этих препаратов базофильными красителями, установлено что они располагаются с двух сторон по ходу сосудисто-жировых аркад в виде мелких лимфоидных узелков различной формы и величины. Таким образом, млечные пятна большого сальника и пейеровы бляшки тонкой кишки белых крыс-самцов не относятся к соразмерным образованиям, так как первые представляют собой дискретную форму рассредоточения по ходу сосудисто-жировых аркад большого сальника определенного количества унифицированных по структуре лимфоидных узелков, тогда как пейеровы бляшки являются консолидированной совокупностью подобных образований.Документ Малий чепець білих щурів: структурно-функціональна характеристика(ВГО «Наукове товариство анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України», Дніпровський державний медичний університет, 2024) Максименко, Олександр Сергійович; Ступак, Дмитро Сергійович; Гринь, Володимир Григорович; Maksymenko, O. S.; Stupak, D. S.; Hryn, V. H.Актуальність. Згідно даних літератури, у всіх ссавців, наявні два чепці, один з яких це великий чепець а інший – малий чепець, але у білих щурів, наявні ще два додаткові похідні вісцеральної очеревини, гомологічні за будовою великому чепцю, так звані епідидимальні чепці. На сьогодні великий чепець всебічно досліджується та викликає неабиякий інтерес у дослідників, у свою чергу, малий чепець не користується популярністю серед науковців, внаслідок чого багато деталей його анатомічної та гістологічної будови залишаються нерозкритими. Мета. Вивчити морфо-функціональні особливості будови малого чепця білих щурів шляхом бібліографічного аналізу літератури. Методи. Цей бібліографічний аналіз базується на опублікованих статтях, книгах, навчальних посібниках, монографіях. Пошук яких здійснювався у всесвітній мережі «Інтернет» у науково-метричних базах Google Scholar, Web of Science і PubMed, закордонних джерелах літератури та Національній медичній бібліотеці. Результати. Малий чепець утворюється в результаті послідовного переходу дуплікатури очеревини, з нижньої поверхні печінки на малу кривизну шлунку та дванадцятипалу кишку. На малій кривизні шлунку листки, з яких утворений малий чепець, розходяться і вкривають передньо-верхню та задньо-нижню стінки шлунку. Малий чепець складається з печінково-шлункової зв’язки, що представляє собою вкрай тонку й прозору мембрану, та більш товстої, прозорої мембрани – печінково-дванадцятипалої зв’язки, яка прикріплюється до дванадцятипалої кишки. Мікроскопічно він складається з двох основних структурних елементів: тонких фенестрованих напівпрозорих мембран і багатих жировою тканиною ділянок, де містяться молочні плями, які можуть відігравати роль в імунному захисті очеревинної порожнини. Підсумок. Отже, згідно проведеного аналізу малий чепець виконує переважно сполучну роль і забезпечує підтримання та стабілізацію органів черевної порожнини між якими він знаходиться.