Перегляд за Автор "Traverse, G."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Досвід застосування противірусних препаратів рослинного походження у дітей раннього віку з рекурентними захворюваннями на тлі персистуючої герпесвірусної інфекції 6-го типу (HHV-6)(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Траверсе, Галина Михайлівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Ананевич, Олена Іванівна; Андрущенко, Ірина Іванівна; Білан, Олена Василівна; Траверсе, Галина Михайловна; Зюзина, Лариса Степановна; Ананевич, Елена Ивановна; Андрущенко, Ирина Ивановна; Билан, Елена Васильевна; Traverse, G.; Ziuzina, L.; Ananevich, O.Резюме. У статті представлені результати вивчення ефективності застосування противірусних препа- ратів рослинного походження у дітей раннього віку з рекурентними захворюваннями на тлі персистуючої герпевірусної інфекції 6-го типу (HHV-6). Показано, що персистенція HHV-6 у дітей призводить до значного зниження активності макрофагальної ланки імунітету і підвищення хелперної активності Т-лімфоцитів з активацією вироблення імуноглобулінів А,М,G. Використання флавоноїдів дозволяє підвищити активність макрофагів, зняти напруження імунної системи і значно знизити захворюваність на ГРВІ у дітей раннього віку; Резюме. В статье представлены результаты изучения эффективности применения противовирусных препаратов растительного происхождения у детей раннего возраста с рекуррентными заболеваниями на фоне персистирующей герпевирусной инфекции 6-го типа (HHV-6). Показано, что персистенция HHV-6 у детей приводит к значительному снижению активности макрофагального звена иммунитета и повышению хелперной активности Т-лимфоцитов с активацией вырабатывания иммуноглобулинов А,М,G. Применение флавоноидов позволяет повысить активность макрофагов, снять напряжение иммунной системы и значительно снизить заболеваемость ОРВИ у детей раннего возраста; Abstract. The research was based on observing 102 children who had repeatedly undergone in-patient treatment at the early childhood department of children’s city clinical hospital of Poltava during 2013-2015 with reference to acute respiratory viral infections (ARVI) of complicated course (they formed the group of children with recurrent diseases) and 32 children with episodic ARVI, usually without complications. The age category of observed children ranged from 9 months to 3 years (average age – 1.9 years). The following complications were observed in children with recurrent diseases: acute obstructive bronchitis, laryngeal stenosis, pneumonia of viral and bacterial nature, acute herpetic stomatitis, lymphadenopathy, and lymphadenitis. In 63 (61.7%) infants with recurrent diseases, the presence of viral DNA of herpes virus type 6 (HHV-6) in the blood was laboratory-confirmed; these infants constituted the main group. The comparison group consisted of 32 children with episodic disorders in which blood tests for HHV-6 were negative. In all children, the underlying disease was treated with antiviral drugs, symptomatic therapy, in complications – with antibiotics. 30 children of the main group (the first subgroup) received Flavozid and 33 children received treatment only according to the protocol (the second subgroup). Flavozid was prescribed under the following scheme: children up to 1 year – 0.5 ml 2 times a day; from 1 year to 2 years – 1 ml 2 times a day; 2 to 3 years: from the first to the third day – 1.5 ml, 2 times a day, since the fourth day – 3 ml, 2 times a day. For the effective suppression of replication of intracellularly persistent infections (activation of the infectious process), Flavozid therapy was administered for 3 months. Analyzing the obtained results of repeated laboratory examination of children depending on the application of Flavozid, it was found that children who received immune correction had significantly lower levels of white blood cell count of 6.7±0.53 ths./mcl as against 8.86±0.62 ths./mcl respectively, (p<0.05) which was close to the level of healthy children against the raising level of lymphocytes was observed in 40.76±8.6% of children of the first subgroup against 21.5±7.9% of children who did not receive the medication (p <0.05); the level of eosinophils was significantly lower in the first subgroup was and amounted to 2.40%±1.14% as against 4.27%±1.1 in children of the second subgroup (p<0.05). In children of the first subgroup, the level of monocytes level increased and amounted to 6.77±0.81% as against 5.08+0.63% in children of the second subgroup, indicating the increased activity of macrophage link of the immune system. Thus, herpes virus infection not only causes an acute infectious process with toxic damage of cellular structures of various organs and tissues, but also even in case of latent flow contributes to changes and disturbances of the immune response, determines the development of chronic inflammatory diseases, plays a major role in recurrent course of respiratory infections in young children from the group of frequently and chronically ill patients. Taking into account the frequency of HHV-6 detection in different somatic diseases in young children, one can recommend the practitioners to include the tests for antibodies to HHV-6 into the plan of examination of children with recurrent diseases with severe acute respiratory viral infection and febrile convulsions, and subsequently adjust the therapy to the results of these tests.Документ Коррекция отрицательного йодного баланса преждевременно родившихся детей в неонатальном периоде путем введения в рацион матерей йодсодержащих препаратов(Издательский дом Заславский, 2012) Траверсе, Галина Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Фастовец, Марина Николаевна; Траверсе, Галина Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фастовець, Марина Миколаївна; Traverse, G.; Tsvirenko, S.; Fastovets, M.В работе показано, что у матерей, которые родили маловесных недоношенных детей, в два раза чаще наблюдается патология щитовидной железы по данным УЗИ. В пуповинной крови у их детей значи- тельно снижен уровень гормонов щитовидной железы, что при дефиците йодного обеспечения матери может негативно влиять на адаптацию новорожденного. Обогащение рациона питания кормящих матерей,родивших маловесных детей, йодсодержащими препаратами значительно улучшает лактацию, достоверно повышая суточное количество молока и длительность грудного вскармливания на первом году жизни;В роботі показано, що у матерів, які народили передчасно маловагових недоношених дітей, в два рази частіше зустрічається патологія щитоподібної залози за даними УЗД. У пуповинній крові в їх дітей значно знижений рівень гормонів щитоподібної залози, що при дефіциті йодного забезпечення матері може негативно впливати на адаптацію новонародженого. Збагачення раціону харчування матерів-годувальниць, які народили передчасно маловагових дітей, йодовмісними препаратами значно покращує лактацію, вірогідно підвищуючи добову кількість молока і тривалість годування груддю на першому році життя;It is shown that in mothers who gave birth to low birth-weight babies prematurely thyroid pathology on ultrasound is observed twice more often. In umbilical blood of their children the level of thyroid hormones is significantly reduced, that in iodine deficiency of the mother may affect the adaptation of the newborn. Enrichment of the diet of nursing mothers, which gave birth to low birth-weight babies, with iodine-containing drugs significantly improves the lactation,significantly increasing daily amount of milk and the duration of breast feeding at first year of life.Документ Опыт применения беродуала у детей грудного возраста с синдромом бронхиальной обструкции(Издательский дом Заславский, 2013) Траверсе, Галина Михайловна; Зюзина, Лариса Степановна; Ананевич, Елена Ивановна; Билан, Елена Васильевна; Андрущенко, Ирина Ивановна; Траверсе, Галина Михайлівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Ананевич, Олена Іванівна; Білан, Олена Василівна; Андрущенко, Ірина Іванівна; Traverse, G.; Zyuzina, L.; Ananevich, O.; Bilan, O.; Andruschenko, I.В работе показана эффективность применения Беродуала в ингаляциях через небулайзер у де- тей первого года жизни при бронхообструктивном синдроме в качестве бронхолитического средства неотложной помощи; У роботі показана ефективність застосування Беродуалу в інгаляціях через небулайзер у дітей першого року життя при бронхообструктивному синдромі як бронхолітичного засобу невідкладної допомоги; The paper shows the effectiveness of Berodual use as inhalations via nebulizer in infants with bronchoobstructive syndrome as a bronchodilator of emergency care.Документ Особенности метаболизма и нутритивного статуса у преждевременно родившихся новорожденных в условиях интенсивной терапии.(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» м. Полтава, 2012) Траверсе, Галина Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Зюзина, Лариса Степановна; Калюжка, Елена Александровна; Траверсе, Галина Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Traverse, G.; Tzvirenko, S.; Zuzina, L.; Kaljuzhka, O.Резюме. В обзоре показаны основные проблемы нутритивного обеспечения преждевременно родившихся детей в раннем неонатальном периоде, а также пути решения этих проблем на современном этапе. Особое внимание уделено энтеральному питанию с первых часов жизни. Подчеркнуто, что энтеральное питание способствует улучшению функциональной активности печени, нормализации синтеза антитромбина-3 и стабилизации коагуляционного потенциала крови к концу раннего неонатального периода недоношенных детей; Резюме. В огляді показано основні проблеми нутрітивного забезпечення передчасно народжених дітей в ранньому неонатальному періоді, а також шляхи вирішення цих проблем на сучасному етапі. Особливу увагу приділено ентеральному харчуванню з перших годин життя. Підкреслено, що ентеральне харчування сприяє покращенню функціональної активності печінки, нормалізації синтезу антитромбіну-3 і стабілізації коагуляційного потенціалу крові до кінця раннього неонатального періоду у недоношених дітей; Summary. In a review the basic problems of the nutritive providing of the prematurely born children are shown in an early neonatal period, and also way of decision of these problems on the modern stage. The special attention is spared to the enteroalimentation from the first o'clock of life. Underline, that an enteroalimentation assists the improvement of functional activity of liver, normalization of synthesis of antithrombin - 3 and stabilizing of coagulative potential of blood by the end of early neonatal period of prematurely born children.Документ Особенности функциональных нарушений со стороны ЖКТ в неонатальном периоде у преждевременно родившихся детей(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2010) Траверсе, Галина Михайловна; Зюзина, Лариса Степановна; Дудченко, Татьяна Николаевна; Traverse, G.; Zyuzina, L.; Dudchenko, T.; Траверсе, Галина Михайлівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Дудченко, Тетяна МиколаївнаВ статье представлены результаты наблюдения за функциональным состоянием ЖКТ у преждевременно родившихся детей с массой тела менее 2 кг в раннем неонатальном периоде в зависимости от обогащения рациона питания их матерей препаратами йода. Показано положительное влияние приема йодсодержащих препаратов кормящими матерями на снижении вегето- висцеральных расстройств и восстановление функцинальной способности кишечника у их детей, что проявляется снижением интенсивности вздутия кишечника у них; In article results of supervision over functional condition of AT at prematurely born children with weight of a body less than 2 kg in early neonatal period depending on enrichment of a food allowance of their mothers by iodine preparations are presented. Positive influence of reception iodine-content preparations feeding mothers on decrease vegeto - visceral frustration and restoration of functional ability of intestines at their children that is shown by decrease in intensity of swellings of intestines at them.Документ Передчасно народжені діти: сучасний погляд на постнатальну адаптацію та стан здоров'я у ранньому віці.(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» м. Полтава, 2016) Похилько, Валерій Іванович; Траверсе, Галина Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Оскоменко, Микола Миколайович; Похилько, Валерий Иванович; Траверсе, Галина Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Жук, Людмила Анатольевна; Оскоменко, Николай Николаевич; Pokhylko, V.; Traverse, G.; Tsvirenko, S.; Zhuk, L.; Oskomenko, M.Резюме. В статті представлено аналіз сучасних літературних даних стосовно частоти передчасних пологів в країнах світу та в Україні. Особливу увагу привернули діти, які народилися до 30-го тижня вагітності з надзвичайно малою масою тіла або дуже малою масою тіла при народженні. Наведено структуру захворюваності та причин смерті цих дітей в неонатальному періоді. Показано, що зі збільшенням виживання глибоко недоношених дітей, кількість патологічних станів, що супроводжують їх постнатальну адаптацію, не зменшується і є майже однаковою в усіх країнах. Значна незрілість їх обумовлює найвищий ризик смерті та розвитку патології нервової системи, сенсорного апарату, органів дихання та пов’язаної з нею інвалідизації. Важливим є організація катамнестичного спостереження для здійснення в повному обсязі необхідних лікувально-діагностичних та реабілітаційних заходів передчасно народженим дітям; Резюме: В статье представлен анализ современных литературных данных о частоте преждевременных родов в мире и в Украине. Особое внимание среди недоношенных новорожденных привлекли дети, родившиеся до 30-й недели беременности с чрезвычайно малой массой тела или очень малой массой тела при рождении. Приведена структура заболеваемости и причин смерти этих детей в неонатальном периоде. Показано, что с увеличением выживаемости глубоко недоношенных детей, количество патологических состояний, сопровождающих их постнатальную адаптацию, не уменьшается. Значительная незрелость их обусловливает высокий риск смерти и развития патологии нервной системы, сенсорного аппарата, органов дыхания и связанной с ней инвалидности. Важна организация катамнестического наблюдения за этими детьми для осуществления в полном объеме необходимых лечебно-диагностических и реабилитационных мероприятий недоношенным детям; Abstract. The paper presents the analysis of current literature data on the frequency of premature birth in the world and in Ukraine. It has been shown that significant advances in medicine and pharmacology, achieved in recent years, almost did not affect the incidence of premature birth. All over the world, regardless of the economic development, there is a steady upward trend in their frequency. According to WHO, about 15 million children are born prematurely each year. 11.1% of all births worldwide are premature. 1 mln. of these infants die in the first days of life. In 184 countries, premature birth rates range from 5% to 18% of the total number of born children. More than 60% of premature births occur in Africa and Asia. In low-income countries, on average, 12% of children are born prematurely, as compared with 9% in countries with high income. The most vulnerable among premature infants are those born before 30 weeks of gestation with extremely low birth weight (1000-1499 g) or very low birth weight (500-999 g). In most cases (70%) premature birth occurs spontaneously for unspecified reasons, among which the trigger role belongs to inflammation. Over the last decade, one has observed the upward tendency of survival among children with extremely low birth weight or very low birth weight in the US and Europe. Despite modern perinatal technologies based on international experience, the survival of infants in Ukraine still displays a slow upward tendency. The researches related to the morbidity of this category of infants show that with the increase in survival of premature infants, the number of pathological conditions that accompany their postnatal adaptation does not actually decrease. Global researches show that chronic pathology that develops as a result of diseases during the first months of life, intensive care and iatrogenic exposure define the long-term effects and reduced quality of life for children born with extremely low birth weight. The main factors for fatal cases in premature infants are gestational age, infection with the development of sepsis, intra-ventricular hemorrhage and respiratory distress syndrome. Cerebral palsy is one of the most alarming consequences, whose frequency among premature infants is by 70-80 times higher than in full-term ones. The analysis of world experience in implementing the regionalization of perinatal care shows that this system is the most efficient in the organization of care for premature infants. It is important to arrange the follow-up monitoring of these children, since the standard methods of dispensary observation at children’s clinics in management of children from different risk groups do not allow to implement to the full extent all the necessary diagnostic, medical and rehabilitation measures for premature infants.Документ Роль про- та пребіотиків у первинній профілактиці алергії у дітей на основі доказової медицини(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Похилько, Валерій Іванович; Траверсе, Галина Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Похилько, Валерий Иванович; Траверсе, Галина Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Артемова, Наталия Сергеевна; Pokhilko, V.; Traverse, G.; Tsvirenko, S.; Artemova, N. S.У статті проведено аналіз наукових досліджень на основі доказової медицини про значення пробіотиків та пребіотиків у первинній профілактиці алергії у дітей. Показана неоднозначність ролі пробіотиків і пребіотиків у профілактиці даного захворювання. Заходи щодо первинної профілактики алергії актуальні у дітей першого року життя. В даний час не викликає сумніву той факт, що формування здорової кишкової мікрофлори у немовляти сприяє розвитку харчової толерантності і зниженню ризику розвитку алергії. Встановлено, що харчові антигени і представники кишкової мікрофлори є основними і головними джерелами антигенної стимуляції, сприяючи адекватному формуванню імунітету дитини. Встановлено, що харчові алергени та представники кишкової мікрофлори є основним джерелом антигенної стимуляції, що сприяє адекватному формуванню імунної відповіді у дитини. Показано, що на сьогодні вивчена імуномоделююча активність природної мікрофлори та її вплив на формування харчової толерантності. Встановлено, що взаємодія з PRR-рецепторами антиген-презетуючих клітин забезпечує збалансований синтез прозапальних та протизапальних цитокінів на слизових оболонках шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів. Значну роль у забезпеченні даних процесів відводиться бактеріям-коменсалам, які ко- лонізують кишківник поза патологічним процесом в організмі. Зміна в первинній колонізації організму дитини, особливо кишечника, може несприятливо вплинути на подальший розвиток алергії. Доведено, що фізіологічна незрілість ШКТ, що забезпечує зниження толерантності до харчових антигенів за рахунок імунних та неімунних механізмів, визначає вираженість клінічного перебігу харчової алергії, особливо у дітей раннього віку. Показані суттєві відмінності у складі мікрофлори кишечника у дітей раннього віку в залежності від характеру вигодовування, що впливає на формування харчової толерантності та імунної відповіді. Своєчасне заселення кишечника нормальною мікрофлорою позитивно впливає на мукозальний імунітет. Окремі результати клінічних досліджень показують можливість використання продуктів, що містять пребіотики і пробіотики, для профілактики алергії у дітей. Але на сьогодні переконливих доказів подібного ефекту ще не представлено; В статье проведен анализ научных исследований на основе доказательной медицины о значении пробиотиков и пребиотикив в первичной профилактике аллергии у детей. Показана неоднозначность роли пробиотикив и пребиотикив в профилактике данного заболевания. Мероприятия по первичной профилактике аллергии особенно актуальны у детей первого года жизни. В настоящее время не вызывает сомнения тот факт, что формирование здоровой кишечной микрофлоры у младенца спорсобствует развитию пищевой толерантности и снижению риска развития аллергии. Установлено, что пищевые антигены и представители кишечной микрофлоры являются основными и главными источниками антигенной стимуляции, способствуя адекватному формированию иммунитета ребенка. Показано, что на данный момент изучена иммуномодулирующая активность естесственной микрофлоры кишечника и её влияние на формирование пищевой толарантности. Установлено, что взаимодействие с PRR-рецепторами антиген-представляющих клеток обеспечивает сбалансированный синтез провоспалительных и антивостпалительных цитокинов на слизистих оболочках желудочно-кишечного тракта, дыхательных путей. Значительную роль в обеспечении данных процессов отводится бактериям-коменсалам, колонизирующим кишечник вне патологического процесса в организме. Изменения в первичной колонизации организма ребенка, особенно кишечника, может неблагоприятно повлиять на последующее развитие аллергии. Доказано, что физиологическая незрелость ЖКТ, обеспечивающая отсутствие толерантности к пищевым антигенам за счет иммунных и неимунных механизмов, определяет выраженность клинического течения пищевой аллергии, особенно у детей раннего возраста. Показаны существенные отличия в составе микрофлоры кишечника у детей раннего возраста в зависимости от характера вскармливания, которое влияет на формирование пищевой толерантности и иммунного ответа. Своевременное заселение кишечника нормальной микрофлорой положительно влияет на мукозальный иммунитет, формирование которого зивисит от взаимодействия штаммов в зависимости от вида первичной и дальнейшей терапевтической дозы пробиотика. Отдельные результаты клинических исследований показывают возможность использования продуктов, которые содержат пребиотики и пробиотики, для профилактики аллергии у детей. Но на сегодня убедительных доказательств подобного эффекта еще не представлено; This article presents the analysis of the researches on the significance of probiotics and prebiotics in the primary prevention of allergies in children grounded on the evidence-based medicine. The ambiguity of the role of probiotics and prebiotics in the prevention of this disease has being discussed in numerous reports.Primary measures aimed to prevent the development of allergies in infants are of particular clinical and social importance. There is no doubt about that the formation of healthy intestinal microflora in infants contributes to the development of food tolerance and reduces the risk of allergies. It has been proven that physiological immaturity of gastrointestinal tract ensuring intolerance to dietary antigens by immune and non-immune mechanisms, determines the severity of the clinical course of food allergies, especially in young infants. There are significant differences in the composition of intestinal microflora in infants depending on the nature of feeding, which affects the formation of food tolerance and immune response. Timely completed settlement of normal intestinal microflora provides positive effects on mucosal immunity, the formation of which mainly caused by the strains interaction depending on the type of primary and following therapeutic dose of probiotics.Some of the results of clinical studies indicate the possibility to take products containing prebiotics and probiotics in order to prevent allergies in children. But until recently there is no convincing evidence of such effects.Документ Сучасна медична наука очима студентів(Тернопільський державний медичний університет імені І. Горбачевського МОЗ України, 2016) Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Траверсе, Галина Михайлівна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Pohylko, V.; Tsvirenko, S.; Traverse, G.; Cherniavska, Yu.; Artemova, N. S.В статті наведено аналіз результатів анкетування студентів-медиків стосовно їх ставлення до науки, оцінки рівня розвитку науки в Україні, характеристики складових іміджу науки, бачення можливих змін, загальних принципів наукової роботи студентів. Всі респонденти вказали важливість науки для суспільства, та необхідність зміни ставлення до науки в державі на сучасному етапі. Аналіз відповідей показав, що студенти мають чіткі характеристики предметного і соціального іміджу науки та особистісних рис сучасного науковця. Нажаль, престиж професії вченого вони схильні оцінювати як невисокий; The article contains the analysis of medical students survey about their attitudes to science, assessing the level of the science development in Ukraine, the characteristics of the science image components, visions of possible changes, general principles of student’s scientific work. All the respondents indicated the importance of science to society and the need to change the attitudes to science in our country today. Analysis of the responses showed that students had clear characteristics of objective and social science image and personality traits of the modern scientist. Unfortunately, they tend to evaluate the prestige of the scientist as low.