Перегляд за Автор "Trofymenko, M. V."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ EMG activity of muscles of the craniomandibular system in subjects with narrowing upper jaw and posterior crossbite(Полтавський державний медичний університет, 2024) Smaglyuk, L. V.; Echarri, P.; Liakhovska, A. V.; Trofymenko, M. V.; Смаглюк, Любов Вікентіївна; Ечеррі, П.; Ляховська, Анастасія Віталіївна; Трофименко, Марина ВікторівнаPosterior crossbite in children and adolescents has been linked to asymmetrical function and performance of the masticatory muscles. Electromyography (EMG) serves as an objective and widely applicable evidence-based method for diagnosing muscle function. The aim of our study was to analyze electromyographic (EMG) activity of muscles of the craniomandibular system in subjects with a narrowing upper jaw and unilateral posterior crossbite. Material and methods. The first (study) group consisted of 18 subjects with narrow maxilla and unilateral posterior crossbite. 20 age-matched children with normal occlusion were included in the control group. The average age of subjects in the study group was 8.4±1.4 years, in the control group – 8.8±1.6 years. The exclusion criteria of the study were as follows: previous or active orthodontic treatment, clefts, traumas in the maxillofacial region, and general diseases. EMG activity of the anterior temporal, masseter, sternocleidomastoid (SCM), orbicularis oris, and mentalis muscles on both sides (left and right) was recorded during two 30-second tests: maximum voluntary clenching and swallowing a sip of water. Maximum voluntary clenching was performed in the intercuspal position. EMG data were processed using Neurotech's Synapsis software. EMG activity for each muscle was estimated by the maximum amplitude of the muscle contractions (μV). Results. EMG activity in children with narrowing upper jaw and unilateral posterior crossbite of anterior temporal, masseter, and sternocleidomastoid muscles was asymmetrical and differed between the left and right sides. Higher bioelectrical muscle activity was found on the crossbite side for the masseter and anterior temporalis muscle, and on the opposite side – for sternocleidomastoid muscles. Values of maximum amplitude of sternocleidomastoid muscles were higher in the study group than in the control group without significant difference. There was a statistically significant difference in EMG activity of mentalis and orbicularis oris muscles between the two groups of children (p<0.05). Values of EMG activity of mentalis and orbicularis oris were higher in the study group. Перехресний прикус у дітей і підлітків пов’язаний з асиметричною роботою жувальних м’язів. Об’єктивним, доказовим методом функціональної діагностики активності м’язів щелепно-лицевої ділянки є електроміографія (ЕМГ). Метою нашого дослідження було проаналізувати електроміографічну (ЕМГ) активність м’язів краніомандибулярної системи в осіб зі звуженням верхньої щелепи та одностороннім перехресним прикусом. Матеріали та методи. Дослідну групу склали 18 осіб зі звуженням верхньої щелепи та одностороннім перехресним прикусом. До контрольної групи увійшли 20 дітей відповідного віку з нормальним прикусом. Середній вік обстежених дослідної групи становив 8,4 ± 1,4 років, контрольної – 8,8 ± 1,6 років. Критеріями виключення з дослідження були: попереднє або активне ортодонтичне лікування, незрощення, травми щелепно-лицевої ділянки, загальні захворювання. За допомогою поверхневої ЕМГ визначали біоектричну активність переднього скроневого, жувального, груднино-ключично-соскоподібного м’язів з лівої та правої сторін, підборідного, кругового м’яза рота у 2 пробах, тривалістю 30 с кожна: максимальне довільне стискання зубів з обох сторін, ковток води. Дані ЕМГ обробляли за допомогою програмного забезпечення Synapsis компанії Neurotech. ЕМГ-активність для кожного м’яза оцінювали за максимальною амплітудою м’язових скорочень (мкВ). Результати. ЕМГ-активність у дітей зі звуженням верхньої щелепи та одностороннім перехресним прикусом переднього скроневого, жувального та грудинно-ключично-соскоподібного м’язів була асиметричною та відрізнялася між лівою та правою сторонами. Вищу біоелектричну активність виявлено на боці перехресного співвідношення зубів для жувального та переднього скроневого м’язів, з протилежного боку – для груднино-ключично-соскоподібного м’яза. Значення максимальної амплітуди груднино-ключично-соскоподібних м’язів були вищими в дослідній групі, ніж у контрольній без достовірної різниці. Між двома групами дітей виявлено статистично значущу різницю ЕМГ-активності підборідного та колового м’яза рота (р<0,05). Значення їх ЕМГ-активності були вищими в дослідній групі.Документ EMG-activity of muscles of the cranio-mandibular system during functions of the dento-facial region(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Смаглюк, Любов Вікентіївна; Смаглюк, Валерій Іванович; Ляховська, Анастасія Віталіївна; Трофименко, Марина Вікторівна; Смаглюк, Любовь Викентьевна; Смаглюк, Валерий Иванович; Ляховская, Анастасия Витальевна; Трофименко, Марина Викторовна; Smaglyuk, L. V.; Smaglyuk, V. I.; Liakhovska, A. V.; Trofymenko, M. V.Було проведено дослідження електроміографічної (ЕМГ) активності скроневого, власне жувального, колового, підборідного та грудино-ключично-сосцеподібного м’язів у 30 пацієнтів віком 20-28 років без соматичної патології, морфологічних, функціональних та естетичних порушень зубо-щелепної ділянки. Результати дослідження доводять участь мімічних м’язів та м’язів шиї у стисканні зубів, рухах нижньої щелепи та ковтанні, що вказує на функціональну єдність нейромускулярної складової стоматогнатичної системи. Це обумовлює необхідність вивчення роботи цих м’язів у осіб із порушенням функцій зубощелепної ділянки, особливо тих, що пов’язані із рухами нижньої щелепи та язика на всіх етапах ортодонтичного лікування.Документ Оптимізація ортодонтичного лікування пацієнтів з порушенням функцій ковтання та мовлення(Полтавський державний медичний університет, 2023) Смаглюк, Любов Вікентіївна; Трофименко, Марина Вікторівна; Ляховська, Анастасія Віталіївна; Smaglyuk, L. V.; Trofymenko, M. V.; Liakhovska, A. V.На сучасному рівні порушення функцій язика розглядаються науковцями у тісному взаємозв’язку із станом краніо-мандибулярних структур, постурологічними змінами та різними загальносоматичними порушеннями стану організму людини. Мета дослідження. Підвищення ефективності результатів ортодонтичного лікування пацієнтів із порушенням функцій ковтання та мовлення на підставі систематизації літературних даних та особистого клінічного досвіду. Матеріали та методи. Проведений аналіз сучасних вітчизняних та іноземних літературних джерел з 2000 року і по теперішній час, узагальнено клінічний досвід обстеження та лікування 1024 пацієнтів із порушенням функцій ковтання та мовлення за останні 8 років. Результати. Розроблено «Алгоритм вивчення стану та положення язика під час функцій ковтання та мовлення», який включає етапи клінічного та параклінічного аналізу (оцінка положення язика, стану над- та під’язикового простору, глоткових дихальних шляхів, положення під’язикової кістки, фотопалатографія, електропалатографія, електроміографія). Авторський спосіб корекції неправильного положення язика під час ковтання та мовлення включає нормалізацію загально-соматичного стану пацієнта за рахунок рекомендацій щодо здорового харчування, рухливого способу життя і спеціальної міогімнастики, нормалізацію міодинамічної рівноваги між зовнішнім і внутрішнім м’язовим колом зубощелепної ділянки, контрольовану міогімнастику для язика з використанням спеціально розробленого пристрою. Висновки. Розроблений алгоритм вивчення стану та положення язика під час функцій ковтання та мовлення, а також запропонований спосіб корекції неправильного положення язика під час ковтання та мовлення дозволить підвищити ефективність діагностики зубо-щелепних аномалій, що спричинені або супроводжуються порушеннями функцій язика і забезпечить об’єктивізацію результатів ортодонтичного лікування.