Перегляд за Автор "Tyaglaya, O. S."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості експресії апоптотичних маркерів у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень на тлі артеріальної гіпертензії(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Тягла, О. С.; Тяглая, О. С.; Tyaglaya, O. S.Відомо, що і хронічне обструктивне захворювання легень, і артеріальна гіпертензія являються мультифакторіальними захворюваннями та розвиваються внаслідок складної взаємодії генетичних факторів та чинників зовнішнього середовища. Метою даного дослідження було вивчення метаболізму каспази-7 та каспази-9 у пацієнтів на тлі хронічного обструктивного захворювання легень в поєднанні з артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. Було обстежено 23 хворих з діагнозом гіпертонічна хвороба ІІ стадії і хронічного обструктивного захворювання легень ІІ стадії без клінічно значущої супутньої патології. Вміст каспаза-7 і каспаза-9 в плазмі крові визначали з використанням відповідних тест-систем ІФА (виробник - Bender Medsystems, Австрія) в Навчальному медико-лабораторному центрі ЗДМУ згідно з доданою до набору інструкцією. Результати дослідження. Аналіз динаміки досліджуваних цистеїнових протеаз свідчить про статистично значущу елевацію даних маркерів апоптозу в умовах артеріальної гіпертензії та хронічного обструктивного захворювання легень. Значення каспази-7 в когорті хворих на хронічне обструктивне захворювання легень + артеріальна гіпертензія істотно перевищувало аналогічні для груп хворих із монопатологією у вигляді артеріальної гіпертензії або хронічного обструктивного захворювання легень, і складало в середньому 0,41±0,09 нг / мл. Суттєва статистично значуща елевація рівня каспази-9 у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень + артеріальна гіпертензія до 2,16±0,29 нг / мл порівняно з іншими групами також свідчить на користь більш значної індукції апоптотичних процесів при коморбідній патології, ніж при ізольованій артеріальній гіпертензії або хронічному обструктивному захворюванні легень. Висновок. Отримані результати потребують подальшого уточнення характеру взаємозв'язку зміни метаболізму цистеїнових протеаз і первинності патогенетичних процесів в механізмах формування ризику розвитку ускладнень і прогресування вентиляційних порушень у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у поєднанні з артеріальною гіпертензією.Документ Параметри спектрального та часового аналізу варіабельності серцевого ритму в умовах дисрегуляції апоптотичної активності при бронхо-легеневій патології у коморбідності із артеріальною гіпертензією(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Тягла, О. С.; Тяглая, О. С.; Tyaglaya, O. S.Згідно досліджень цілого ряду вчених, частота виникнення системної артеріальної гіпертензії у хронічних пульмонологічних хворих варіює від 0,4 до 27,7%. Мета: дослідження змін параметрів варіабельності серцевого ритму в залежності від рівня стану апоптотичних процесів у хворих із артеріальною гіпертензією на тлі хронічного обструктивного захворювання легень. Матеріали та методи. Було обстежено 25 чоловіків з діагнозом гіпертонічна хвороба ІІ стадії і хронічне обструктивне захворювання легень ІІ стадії без клінічно значущої супутньої патології, середній вік 51,72±1,22, більше 80% активні курці, індекс пачко-років 17,06±2,41, на шкідливий професійний фактор (виробничий) вказали 1/4 осіб. Результати. Index SDNN статистично достовірно (p<0,05) паралельно із елевацією значень маркера апопозу каспази-9 знижувався на 13,68%, порівнюючи між групами пацієнтів менше і більше IV квартиля згідно значень каспази-9. Значення LF у пацієнтів когорт менше і більше IV квартиля згідно значень каспази-9 демонструвало зниження на третину – 32,67% статистично достовірно (p<0,05). HF при наростанні активності процесів апоптозу згідно значень каспази-9 знизився найбільш суттєво – на 48,92% статистично достовірно (p<0,05). Висновок. У пацієнтів із хронічними обструктивним захворюванням легень на тлі артеріальної гіпертензії виявлена елевація стану симпатичного відділу вегетативної нервової системи і зниження активності парасимпатичної частини вегетативного забезпечення, що може потенційно асоціюватися із підвищеним ризиком появи серйозних кардіоваскулярних кейсів у пацієнтів із даною коморбідністю.