Перегляд за Автор "Vasylyeva, G. Yu."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Intolerance of uncertainty and resilience among Ukrainian undergraduate students during the war(Полтавський державний медичний університет, 2024) Skrypnikov, A. M.; Dvornyk, V. M.; Vasylyeva, G. Yu.; Kundii, Zh. P.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Дворник, Валентин Миколайович; Васильєва, Ганна Юріївна; Кундій, Жанна ПетрівнаПитання охорони психічного здоров'я стало першочерговим завданням у зв'язку з російським вторгненням в Україну. Молоді люди зазнають значних негативних наслідків для свого психічного здоров'я через глобальну надзвичайну ситуацію, викликану повномасштабною війною в Україні та пов'язаними з нею заходами. Екстремальні стресові фактори можуть викликати реакцію, яка може призвести до тривоги, страху, депресії, переживань та проблем зі спілкуванням. У дослідженні взяли участь студенти Полтавського державного медичного університету. У 72±2,3% студентів рівень толерантності до невизначеності був низьким, а у 28±2,7% – високим. Низький рівень життєстійкості виявлено в більшості студентів із високим рівнем непереносимості невизначеності 82,7±2,9%, що зумовлено складністю відновлення психологічного комфорту самостійно, що свідчить про високу ймовірність розвитку стресових психічних розладів. Середній рівень психологічної стійкості виявлено у 254 ± 39% студентів із низьким рівнем непереносимості невизначеності. Дослідження показує, що люди із цієї групи більш здатні відновлюватися, змінюватись та адаптуватися після стресових подій, змін і неприємностей.Документ Schizophrenia and disruption of circadian rhythms: An overview of genetic, metabolic and clinical signs(Elsevier, 2024) Boiko, D. I.; Chopra, Hitesh; Bilal, Muhammad; Kydon, P. V.; Herasymenko, L. O.; Rud, V. O.; Bodnar, L. A.; Vasylyeva, G. Yu.; Isakov, R. I.; Zhyvotovska, L. V.; Mehta, Aashna; Skrypnikov, A. M.; Бойко, Дмитро Іванович; Кидонь, Павло Володимирович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Рудь, Вадим Олексійович; Боднар, Леся Анатоліївна; Васильєва, Ганна Юріївна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій МиколайовичA molecular clock in the suprachiasmatic nucleus of the anterior hypothalamus, which is entrained by the dark-light cycle and controls the sleep-wake cycle, regulates circadian rhythms. The risk of developing mental disorders, such as schizophrenia, has long been linked to sleep abnormalities. Additionally, a common aspect of mental disorders is sleep disturbance, which has a direct impact on the intensity of the symptoms and the quality of life of the patient. This relationship can be explained by gene alterations such as CLOCK in schizophrenia which are also important components of the physiological circadian rhythm. The function of dopamine and adenosine in circadian rhythm should also be noted, as these hypotheses are considered to be the most popular theories explaining schizophrenia pathogenesis. Therefore, determining the presence of a causal link between the two can be key to identifying new potential targets in schizophrenia therapy, which can open new avenues for clinical research as well as psychiatric care. We review circadian disruption in schizophrenia at the genetic, metabolic, and clinical levels. We summarize data about clock and clock-controlled genes' alterations, neurotransmitter systems' impairments, and association with chronotype in schizophrenia patients. Our findings demonstrate that in schizophrenia either homeostatic or circadian processes of sleep regulation are disturbed. Also, we found an insufficient number of studies aimed at studying the relationship between known biological phenomena of circadian disorders and clinical signs of schizophrenia.Документ Ментальне здоров’я населення Полтавської області(ПП "Астрая", 2023) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Волошин, Віктор Анатолійович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Лілія Валентинівна; Васильєва, Ганна Юріївна; Рудь, Вадим Олексійович; Фисун, Юрій Олександрович; Телюков, Олесь Станіславович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Погорілко, Олег Володимирович; Гринь, Катерина Вікторівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Борисенко, Володимир Васильович; Кидонь, Павло Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Voloshyn, V. A.; Isakov, R. I.; Zhyvotovska, L. V.; Vasylyeva, G. Yu.; Rud, V. O.; Fysun, Yu. O.; Telyukov, O. S.; Shynder, V. V.; Pohorilko, O. V.; Hryn, K. V.; Bodnar, L. A.; Borysenko, V. V.; Kydon, P. V.; Kazakov, O. A.Колективна монографія присвячена багаторічній праці професора А.М. Скрипнікова - вчителя, лікаря та науковця, під керівництвом якого досліджено різноманітні аспекти порушень ментального здоров’я населення Полтавської області, розроблено та оновлено методи діагностики та терапії. У колективній монографії подано сучасну інформацію щодо етіопатогенетичних теорій формування психогенних психічних розладів, наведено їх розповсюждення та клінічна характеристика, висвітлено епідеміологічні дані маніакальнивх станів, шизофренії та розладів шизофренічного спектру, суїцидальної поведінки у дорослого населення та підлітків. Значну увагу приділено питанням ментального здоров’я молоді та дітей, аспектам формування розладів аутистичного спектру, аналізу поширеності захворюваності на епілепію у дитячому віці.Документ Спосіб комплексного лікування симптоматичного (соматогенного) депресивного розладу у хворих із коморбідною хронічною соматичною патологією на первинній ланці надання медико-санітарної допомоги(Український інститут науково-технічної експертизи та інформації, 2023-12-19) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Животовська, Лілія Валентинівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Васильєва, Ганна Юріївна; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Zhyvotovska, L. V.; Isakov, R. I.; Vasylyeva, G. Yu.Запропоновано спосіб лікування симптоматичних (соматогенних) депресивних розладів у пацієнтів з коморбідною хронічною соматичною патологією шляхом поєднання фармакотерапії відповідно до симптомокомплексу основного захворювання з психотерапією. Психофармакотерапія проводилася за принципом монотерапії емоційних розладів та диференційованого використання антидепресантів, залежно від структурної коморбідності власне депресивних розладів, що виявляються астенічними, тривожними, іпохондричними, апатичними та особистісними розладами. При астенодепресивному синдромі застосовувався флуоксетин (20 мг на добу), при тривожно-депресивному синдромі - сертралін (50 мг на добу), при депресивно-іпохондрічному – тразодон (75 мг на добу), депресивно-апатичному – пароксетин (20 мг на добу).Документ Технологія лікування посттравматичного стресового розладу у жінок з урахуванням психосоціальної дезадаптації різного ступеня тяжкості та у різноманітних сферах(Український інститут науково-технічної експертизи та інформації, 2023) Герасименко, Лариса Олександрівна; Рудь, Вадим Олексійович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Васильєва, Ганна Юріївна; Кидонь, Павло Володимирович; Herasymenko, L. O.; Rud, V. O.; Isakov, R. I.; Vasylyeva, G. Yu.; Kydon, P. V.Запропоновано спосіб комбінованого лікування жінок, хворих на посттравматичний стресовий розлад у жінок з урахуванням психосоціальної дезадаптації різного ступеня тяжкості та у різноманітних її сферах за допомогою психотерапії та фармакотерапії. Комплексне застосування когнітивно-біхевіоральної психотерапії із поєднанням індивідуальної і групової форми роботи (імплозивна терапія, систематична десенсибілізація, поведінковий тренінг, тренінг стійкості до стресів), а також групова сімейна психотерапія, екзистенціальна психотерапія за Дж. Бьюдженталем проводилася жінкам 1-2 рази на тиждень по 60-90 хвилин. Фармакотерапія призначалася у вигляді антидепресанту сертралін, що є селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну у дозі 50 мг 1 раз на добу зранку незалежно від прийому їжі. Курс комплексного психотерапевтичного та фармакологічного втручання становить не менш як 3 місяці.