Перегляд за Автор "Vasylyeva, G. Yu."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Intolerance of uncertainty and resilience among Ukrainian undergraduate students during the war(Полтавський державний медичний університет, 2024) Skrypnikov, A. M.; Dvornyk, V. M.; Vasylyeva, G. Yu.; Kundii, Zh. P.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Дворник, Валентин Миколайович; Васильєва, Ганна Юріївна; Кундій, Жанна ПетрівнаПитання охорони психічного здоров'я стало першочерговим завданням у зв'язку з російським вторгненням в Україну. Молоді люди зазнають значних негативних наслідків для свого психічного здоров'я через глобальну надзвичайну ситуацію, викликану повномасштабною війною в Україні та пов'язаними з нею заходами. Екстремальні стресові фактори можуть викликати реакцію, яка може призвести до тривоги, страху, депресії, переживань та проблем зі спілкуванням. У дослідженні взяли участь студенти Полтавського державного медичного університету. У 72±2,3% студентів рівень толерантності до невизначеності був низьким, а у 28±2,7% – високим. Низький рівень життєстійкості виявлено в більшості студентів із високим рівнем непереносимості невизначеності 82,7±2,9%, що зумовлено складністю відновлення психологічного комфорту самостійно, що свідчить про високу ймовірність розвитку стресових психічних розладів. Середній рівень психологічної стійкості виявлено у 254 ± 39% студентів із низьким рівнем непереносимості невизначеності. Дослідження показує, що люди із цієї групи більш здатні відновлюватися, змінюватись та адаптуватися після стресових подій, змін і неприємностей.Документ Intolerance of uncertainty and resilience among ukrainian undergraduate students during the war(Полтавський державний медичний університет, 2023) Skrypnikov, A. M.; Dvornyk, V. M.; Vasylyeva, G. Yu.; Kundii, Zh. P.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Дворник, Валентин Миколайович; Васильєва, Ганна Юріївна; Кундій, Жанна ПетрівнаThe issue of safeguarding mental health has become a primary concern due to the start ofRussia's invasion in Ukraine.Young people experience significant negative effects on their mental health due to the global emergency caused by a full-scale war in Ukraine and its related measures. Extreme stress factors can cause war, which can lead to anxiety, fear, depression, experiences, and communication problems. Students from PoltavaStateMedicalUniversity were a part of the study. 72±2,3% of students had levels of uncertainty tolerance that were low, while 28±2,7% had levels that were high. A low level of resilience was found in most students with high levels of intolerance of uncertainty 82,7±2,9%, due to the difficulty in restoring psychological comfort on one's own, this indicates a high likelihood of stress-related mental disorders. The average level of psychological resilience revealed in 25,4±3,9% students with a low level of intolerance of uncertainty. The survey suggests that individuals from this group are more capable of recovering, changing, and adapting after stressful events, changes, and troubles. Students who are highly intolerant of uncertainty exhibit a variety of non-constructive maladaptive coping strategies. Питання охорони психічного здоров'я стало першочерговим завданням у зв'язку з російським вторгненням в Україну. Молоді люди зазнають значних негативних наслідків для свого психічного здоров'я через глобальну надзвичайну ситуацію, викликану повномасштабною війною в Україні та пов'язаними з нею заходами. Екстремальні стресові фактори можуть викликати реакцію, яка може призвести до тривоги, страху, депресії, переживань та проблем зі спілкуванням. У дослідженні взяли участь студенти Полтавського державного медичного університету. У 72±2,3% студентів рівень толерантності до невизначеності був низьким, а у 28±2,7% – високим. Низький рівень життєстійкості виявлено в більшості студентів із високим рівнем непереносимості невизначеності 82,7±2,9%, що зумовлено складністю відновлення психологічного комфорту самостійно, що свідчить про високу ймовірність розвитку стресових психічних розладів. Середній рівень психологічної стійкості виявлено у 254 ± 39% студентів із низьким рівнем непереносимості невизначеності. Дослідження показує, що люди із цієї групи більш здатні відновлюватися, змінюватись та адаптуватися після стресових подій, змін і неприємностей.Документ Schizophrenia and disruption of circadian rhythms: An overview of genetic, metabolic and clinical signs(Elsevier, 2024) Boiko, D. I.; Chopra, Hitesh; Bilal, Muhammad; Kydon, P. V.; Herasymenko, L. O.; Rud, V. O.; Bodnar, L. A.; Vasylyeva, G. Yu.; Isakov, R. I.; Zhyvotovska, L. V.; Mehta, Aashna; Skrypnikov, A. M.; Бойко, Дмитро Іванович; Кидонь, Павло Володимирович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Рудь, Вадим Олексійович; Боднар, Леся Анатоліївна; Васильєва, Ганна Юріївна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій МиколайовичA molecular clock in the suprachiasmatic nucleus of the anterior hypothalamus, which is entrained by the dark-light cycle and controls the sleep-wake cycle, regulates circadian rhythms. The risk of developing mental disorders, such as schizophrenia, has long been linked to sleep abnormalities. Additionally, a common aspect of mental disorders is sleep disturbance, which has a direct impact on the intensity of the symptoms and the quality of life of the patient. This relationship can be explained by gene alterations such as CLOCK in schizophrenia which are also important components of the physiological circadian rhythm. The function of dopamine and adenosine in circadian rhythm should also be noted, as these hypotheses are considered to be the most popular theories explaining schizophrenia pathogenesis. Therefore, determining the presence of a causal link between the two can be key to identifying new potential targets in schizophrenia therapy, which can open new avenues for clinical research as well as psychiatric care. We review circadian disruption in schizophrenia at the genetic, metabolic, and clinical levels. We summarize data about clock and clock-controlled genes' alterations, neurotransmitter systems' impairments, and association with chronotype in schizophrenia patients. Our findings demonstrate that in schizophrenia either homeostatic or circadian processes of sleep regulation are disturbed. Also, we found an insufficient number of studies aimed at studying the relationship between known biological phenomena of circadian disorders and clinical signs of schizophrenia.Документ Ментальне здоров’я населення Полтавської області(ПП "Астрая", 2023) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Волошин, Віктор Анатолійович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Лілія Валентинівна; Васильєва, Ганна Юріївна; Рудь, Вадим Олексійович; Фисун, Юрій Олександрович; Телюков, Олесь Станіславович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Погорілко, Олег Володимирович; Гринь, Катерина Вікторівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Борисенко, Володимир Васильович; Кидонь, Павло Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Voloshyn, V. A.; Isakov, R. I.; Zhyvotovska, L. V.; Vasylyeva, G. Yu.; Rud, V. O.; Fysun, Yu. O.; Telyukov, O. S.; Shynder, V. V.; Pohorilko, O. V.; Hryn, K. V.; Bodnar, L. A.; Borysenko, V. V.; Kydon, P. V.; Kazakov, O. A.Колективна монографія присвячена багаторічній праці професора А.М. Скрипнікова - вчителя, лікаря та науковця, під керівництвом якого досліджено різноманітні аспекти порушень ментального здоров’я населення Полтавської області, розроблено та оновлено методи діагностики та терапії. У колективній монографії подано сучасну інформацію щодо етіопатогенетичних теорій формування психогенних психічних розладів, наведено їх розповсюждення та клінічна характеристика, висвітлено епідеміологічні дані маніакальнивх станів, шизофренії та розладів шизофренічного спектру, суїцидальної поведінки у дорослого населення та підлітків. Значну увагу приділено питанням ментального здоров’я молоді та дітей, аспектам формування розладів аутистичного спектру, аналізу поширеності захворюваності на епілепію у дитячому віці.Документ Особливості корекції тривожних та депресивних розладів у осіб, які здійснюють догляд за важкохворими із онкологічною патологією(Полтавський державний медичний університет, 2023-12) Васильєва, Ганна Юріївна; Страшко, Євген Юрійович; Кундій, Жанна Петрівна; Vasylyeva, G. Yu.; Strashko, E. Yu.; Kundii, Zh. P.Проблеми, з якими стикається сім'я пацієнта, що страждає на онкологічне захворювання, можна об'єднати у три групи: емоційні розлади в осіб, які доглядають за хворим: тривога, почуття неви-значеності щодо стану здоров'я онкологічно хворого родича, почуття безпорадності; зміна поведі-нки: зміна сімейних ролей і життєвого стилю, необхідність турботи про пацієнта, що зростає на пізніх етапах лікування, фінансові труднощі, обумовлені протипухлинним лікуванням; проблеми, по-в'язані з системою догляду і лікування; проблеми, пов'язані з системою догляду; проблеми, що вини-кають у сім'ї. У 69,3±3,8% родичів пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями були виявлені тривож-но-депресивні порушення. Для корекції емоційних розладів в осіб, які здійснюють догляд за пацієн-тами з онкологічною патологією, запропоновано корекційний комплекс, що включав поєднання раці-ональної, короткострокової позитивної, когнітивно-біхевіоральної та сімейної психотерапії з пси-хофармакотерапією. Під впливом запропонованого комплексу корекції тривожно-депресивних роз-ладів в осіб, які здійснюють догляд за пацієнтами, що страждають на онкологічні захворювання, через 4 тижні відмічено достовірне зменшення виразності симптомів депресії (за шкалою MADRS, p<0,05) і тривоги (за шкалою HAM-A), що клінічно проявлялося в суб'єктивному поліпшенні настрою, зниженні амплітуди коливань афективних розладів, редукції ознак емоційної лабільності, покращен-ні сну, підвищенні рівня продуктивності в повсякденних справах, а також редукції ознак тривоги та занепокоєнняДокумент Спосіб комплексного лікування симптоматичного (соматогенного) депресивного розладу у хворих із коморбідною хронічною соматичною патологією на первинній ланці надання медико-санітарної допомоги(Український інститут науково-технічної експертизи та інформації, 2023-12-19) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Животовська, Лілія Валентинівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Васильєва, Ганна Юріївна; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Zhyvotovska, L. V.; Isakov, R. I.; Vasylyeva, G. Yu.Запропоновано спосіб лікування симптоматичних (соматогенних) депресивних розладів у пацієнтів з коморбідною хронічною соматичною патологією шляхом поєднання фармакотерапії відповідно до симптомокомплексу основного захворювання з психотерапією. Психофармакотерапія проводилася за принципом монотерапії емоційних розладів та диференційованого використання антидепресантів, залежно від структурної коморбідності власне депресивних розладів, що виявляються астенічними, тривожними, іпохондричними, апатичними та особистісними розладами. При астенодепресивному синдромі застосовувався флуоксетин (20 мг на добу), при тривожно-депресивному синдромі - сертралін (50 мг на добу), при депресивно-іпохондрічному – тразодон (75 мг на добу), депресивно-апатичному – пароксетин (20 мг на добу).Документ Технологія лікування посттравматичного стресового розладу у жінок з урахуванням психосоціальної дезадаптації різного ступеня тяжкості та у різноманітних сферах(Український інститут науково-технічної експертизи та інформації, 2023) Герасименко, Лариса Олександрівна; Рудь, Вадим Олексійович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Васильєва, Ганна Юріївна; Кидонь, Павло Володимирович; Herasymenko, L. O.; Rud, V. O.; Isakov, R. I.; Vasylyeva, G. Yu.; Kydon, P. V.Запропоновано спосіб комбінованого лікування жінок, хворих на посттравматичний стресовий розлад у жінок з урахуванням психосоціальної дезадаптації різного ступеня тяжкості та у різноманітних її сферах за допомогою психотерапії та фармакотерапії. Комплексне застосування когнітивно-біхевіоральної психотерапії із поєднанням індивідуальної і групової форми роботи (імплозивна терапія, систематична десенсибілізація, поведінковий тренінг, тренінг стійкості до стресів), а також групова сімейна психотерапія, екзистенціальна психотерапія за Дж. Бьюдженталем проводилася жінкам 1-2 рази на тиждень по 60-90 хвилин. Фармакотерапія призначалася у вигляді антидепресанту сертралін, що є селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну у дозі 50 мг 1 раз на добу зранку незалежно від прийому їжі. Курс комплексного психотерапевтичного та фармакологічного втручання становить не менш як 3 місяці.Документ Трихобезоари як прояв порушень психічного здоров’я дітей: погляд хірурга та психіатра(Група компаній МедЕксперт, 2024-09-09) Ксьонз, Ігор Володимирович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Васильєва, Ганна Юріївна; Гриценко, Євген Миколайович; Пилипюк, Євген Вікторович; Овчар, Олег Володимирович; Ksonz, I. V.; Skrypnikov, A. M.; Vasylyeva, G. Yu.; Grytsenko, Ie. M.; Pylypiuk, Y. V.; Ovchar, O. V.Трихобезоари в дітей являють собою рідкісні сторонні тіла шлунка та тонкої кишки, які мають властивості з часом непомітно збільшуватися в розмірах, клінічно проявляючись диспепсичними розладами, пухлиноподібним утворенням в епігастральній ділянці, симптомами високої шлунково-дуоденальної або тонкокишкової непрохідності. Діти із зафіксованими епізодами трихотиломанії та трихофагії потребують консультації психіатра та психотерапевта, а також фіброгастродуоденоскопії для заперечення трихобезоарів. Діти, оперовані з приводу трихобезоарів, потребують післяопераційної психіатричної допомоги та психологічної підтримки для попередження рецидиву. Aim - to summarise the experience of treating children with trichobezoars, to consider aspects of the relationship between surgery and psychiatry, and to determine the tactics of postoperative psychiatric/psychological care. Materials and methods. In the period from 2002 to 2023,6 girls aged 9 to 13 years with trichobezoars were treated. In 3 cases the children had gastric trichobezoars, in 2 cases Rapunzel syndrome was diagnosed, and in 1 case a small intestinal trichobezoar was found. In one child, a small gastric trichobezoar was removed endoscopically, in 5 children, large trichobezoars were removed during laparotomy. Results. The presented clinical cases illustrate this rare pathology in terms of the relationship between pediatric surgery and psychiatry. Effective correction of mental disorder, which is a predictor of trichobezoar formation in children, allows stabilising the patient's emotional condition and prevents the disease recurrence. A comprehensive multidisciplinary approach to the management of patients with trichobezoars after surgery should include patient consultation by a mental health professional, psychoeducational consultation of parents and relatives regarding trichotillomania and trichophagia as pathological conditons that precede the formaton of trichobezoars. Neuropsychiatric examination and treatment, long-term follow-up, and behavioural therapy are recommended as a regular part of comprehensive treatment and relapse prevention. Conclusions. Trichobesoars in children are rare foreign bodies of the stomach and small intestine that have the ability to increase imperceptibly in size over time, clinically manifesting as dyspeptic disorders, tumour-like masses in the epigastric region, and symptoms of high gastroduodenal or small intestinal obstruction. Children with documented episodes of trichotillomania and trichophagia require consultation with a psychiatrist and psychotherapist, as well as fibrogastroduodenoscopy to exclude trichobesoar. Children who have been operated on for trichobezoar require postoperative psychiatric care and psychological support to prevent relapse. The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. Informed consent was obtained from parents (or guardians) and children.