Перегляд за Автор "Vatsenko, A. I."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Diarrhoeal syndrome: algorithm of examination and tactics of patient management(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ізюмська, Олена Михайлівна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Ваценко, Анастасія Ігорівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Прийменко, Наталія Олегівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Iziumska, O. M.; Koval, T. I.; Vatsenko, A. I.; Marchenko, O. H.; Poltorapavlov, V. A.; Pryimenko, N. O.; Bodnar, V. A.The article analyzes the current data on the diagnosis and treatment of diarrhoeal syndrome and proposes an algorithm for diagnostic search and tactics for managing a patient with acute infectious diarrhoea. General statistical information about the nature and prevalence of diseases associated with diarrhoea and adverse effects are presented. A modern definition of diarrhoea is given, and classification is provided by the course duration. The leadingpathogenetic mechanism of development is presented. The article describes the primary syndromes in the clinic of infectious diarrhoea, particularly gastrointestinal tract lesions, dehydration and intoxication, which is necessary for a doctor to conduct a topical diagnosis, understand the severity of the disease and determine treatment tactics. The diagnostic search stages, which include a thorough general clinical examination of patients and the use of laboratory and instrumental research methods, are described in detail and, summarised and schematized in an algorithm. Attention is paid to the differential diagnosis of infectious and non-infectious genesis diarrhoea, primarily acute surgical and therapeutic conditions requiring different patient management tactics. A separate section is devoted to treating patients with diarrhoea of infectious origin, indications for hospitalization, and types of drug treatment. It is emphasized that rehydration is the cornerstone of treatment, symptomatic drugs are of limited interest, and antibiotics should be prescribed only in severe cases and in case of suspected invasive intestinal infections with enteropathogenic bacteria, as well as in patients at high risk of complications.В клінічній практиці діарейний синдром зустрічається при багатьох захворюваннях, які розрізняються за причинами, методами діагностики і лікування, тактикою ведення пацієнтів та прогнозом. Більшість випадків гострої діареї спричинені інфекційними чинниками. Діарея неінфекційного походження зустрічається значно рідше, зокрема при гострій хірургічній патології (апендицит, тромбоз мезентеріальних судин та ін.), отруєннях різними токсичними речовинами, грибами, хворобі Крона тощо, і потребує іншого алгоритму ведення хворого. Вищезазначене обумовлює практичну цінність диференціальної діагностики діарейного синдрому, необхідність застосування новітніх підходів у діагностиці та визначенні лікувальної тактики. Мета дослідження – проаналізувати сучасні підходи до діагностики і лікування діарейного синдрому та розробити алгоритм діагностичного пошуку і тактику ведення пацієнта з гострою діареєю інфекційного генезу.Документ Вивчення обізнаності населення з питань імунопрофілактики грипу(Національний Університет Охорони Здоров'я України імені П. Л. Шупика, Громадська організація «Українська асоціація сімейної медицини», Громадська організація «Всеукраїнська асоціація безперервної професійної освіти лікарів та фармацевтів», Видавничий дім «Професіонал-Івент», 2025-02-27) Прийменко, Наталія Олегівна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Марченко, Олена Геннадіївна; Ізюмська, Олена Михайлівна; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Ваценко, Анастасія Ігорівна; Здор, Олег Іванович; Pryimenko, N. O.; Koval, T. I.; Bodnar, V. A.; Marchenko, O. G.; Iziumska, O. M.; Poltorapavlov, V. A.; Vatsenko, A. I.; Zdor, O. I.Грип є серйозним захворюванням, яке може спровокувати загострення хронічних захворювань та викликати небезпечні для життя ускладнення, зокрема пневмонію, бронхіт і, в окремих випадках, запалення головного мозку. Найбільш схильні до цих серйозних ускладнень особи, які входять до груп підвищеного ризику, а саме: люди похилого віку – понад 65 років, вагітні, діти, наявність хронічних захворювань. Мета дослідження: аналіз охоплення вакцинацією проти грипу груп ризику в Україні та обізнаності населення щодо специфічної профілактики захворювання. Матеріали та методи. Вивчення рівня обізнаності населення щодо специфічної профілактики грипу, факторів впливу на цей показник проводили серед населення Шишацької об’єднаної територіальної громади в Миргородському районі Полтавської області шляхом опитування 100 респондентів віком від 18 до 76 років (середній вік — 38,40 ± 1,38 року). Серед опитаних було 26 чоловіків та 74 жінки. Анкетування проводили у вересні-жовтні 2023 року, перед початком епідемічного сезону грипу та ГРВІ 2023/2024, шляхом заповнення респондентами Google Forms, поширеної через мобільні пристрої та соціальні мережі Facebook і Telegram. Статистичний аналіз отриманих даних здійснювали за допомогою методів математичної статистики з використанням електронних таблиць Microsoft Excel і програми Statistica 17.0 (StatSoft Inc., США). Результати. Протягом епідемічних сезонів з 2017/2018 по 2022/2023 рівень охоплення щепленнями проти грипу був низьким, вакцинувалося близько 0,5% населення України загалом та 0,9–1,6% осіб із груп медичного та епідемічного ризику. За результатами опитування встановлено недостатню обізнаність населення Шишацької територіальної громади щодо специфічної профілактики грипу. Чверть (22,0%) респондентів мали «негативне» ставлення до вакцинації, 54,0% мали хибну думку щодо її основного призначення, лише 38,0% вважали її найбільш ефективним методом профілактики ускладнень та 32,0% планували зробити щеплення перед епідемічним сезоном. Серед осіб віком понад 60 років 62,5% жодного разу не робили щеплення. Водночас 25,0% осіб вважали вакцинацію найбільш ефективним способом профілактики захворювання. Більшість (71,4%) респондентів віком 18–24 роки не визначилися щодо свого ставлення до вакцинації проти грипу і лише 35,0% опитаних обговорювали із сімейним лікарем питання вакцинації проти грипу. Висновки. Рівень охоплення щепленнями проти грипу населення України загалом і груп ризику зокрема протягом епідемічних сезонів з 2017/2018 по 2022/2023 був низьким. Встановлено недостатню обізнаність населення Шишацької територіальної громади у питаннях специфічної профілактики грипу, що свідчить про потребу підвищення якості санітарно-просвітницької роботи та підготовки кваліфікованих кадрів для цього серед медичних працівників. Забезпечення вакциною коштом держави дозволило б змінити своє рішення на користь щеплення 37,0% опитаних.Документ Вікові особливості перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 у госпіталізованих пацієнтів у Полтавській області(Полтавський державний медичний університет, 2022) Ваценко, Анастасія Ігорівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Ваценко, Анастасия Игоревна; Марченко, Елена Геннадиевна; Vatsenko, A. I.; Marchenko, O. H.Вивчення факторів, які можуть вплинути на тяжкість перебігу коронавірусної інфекції та смертність стало одним із основних напрямків у багатьох дослідженнях. На сучасному етапі серед можливих факторів ризику тяжкого перебігу COVID-19 розглядаються вплив віку, як предиктора прогресування захворювання у госпіталізованого пацієнта. Мета: визначити клініко-лабораторні характеристики перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 в залежності від віку госпіталізованих пацієнтів Полтавської області. Матеріали та методи: проведено ретроспективне когортне дослідження за участі 150 пацієнтів із лабораторно підтвердженим діагнозом «Гостра респіраторна хвороба COVID-19», які перебували на стаціонарному лікуванні у Комунальному підприємстві «Пол- тавська обласна клінічна інфекційна лікарня» Полтавської обласної Ради. Учасників було поділено на 2 вікові групи: від 60 до 95 років та від 18 до 59 років. Статистична обробка проводилась зо до- помогою програми SPSS Statistics 25.0. Результати та висновки: у результаті проведеного дослі- дження встановлено, що клініко-лабораторні характеристики перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 виявилися типовими за винятком окремих особливостей: госпіталізовані пацієнти ста- рше 60 років достовірно частіше мали тяжкий (p=0,037) та критичний (p=0,063) перебіг захворю- вання, потребували кисневої підтримки (p=0,000), зокрема з використанням низьких потоків кисню (p=0,027). У пацієнтів вікової групи старше 60 років у 3,4 рази частіше діагностувався лейкоцитоз (p=0,032), у той час як у осіб, молодших 60 років у 2,2 рази частіше мали місце лейкопенія (p=0,022) та тромбоцитопенія (p=0,0041). Тяжкий перебіг захворювання достовірно частіше мав місце у госпіталізованих жінок віком до 60 років, у порівнянні з чоловіками відповідної вікової групи (p=0,046).Документ Методичні аспекти підвищення якості викладання на кафедрі інфекційних хвороб з епідеміологією(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-20) Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Коваль, Тетяна Ігорівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Марченко, Олена Геннадіївна; Ваценко, Анастасія Ігорівна; Poltorapavlov, V. A.; Koval, T. I.; Pryimenko, N. O.; Marchenko, O. G.; Vatsenko, A. I.Реформування української вищої медичної освіти важливе і необхідне не тільки через потребу вирішити проблеми визнання українських дипломів за кордоном, підвищивши конкурентоспроможність українських вищих медичних навчальних закладів освіти та їхніх випускників на європейському і світовому ринках праці, а й підвищити ефективність і якість освіти, оскільки ми втратили і продовжуємо втрачати після повномасштабного вторгнення один з найпотужніших потенціалів медичних ВУЗів південно-східного регіону України. На сучасному етапі реформування української системи вищої освіти відбувається переорієнтування всіх вищих навчальних закладів на компетентністно зорієнтований підхід, метою якого є розвиток і формування в осіб, які навчаються, певних типів, видів і підвидів компетентностей шляхом комплексного засвоєння необхідних знань і способів практичної діяльності. Підготовка висококваліфікованих медичних кадрів включає багатопрофільну підготовку лікаря, яка охоплює окрім терапії знання з більш як двох десятків спеціальностей. Найважливішими з них являється діагностика і лікування пацієнтів з гострими і хронічними терапевтичними та хірургічними хворобами, надання медичної допомоги хворим з невідкладними станами. В багатьох країнах епідеміологічна ситуація щодо низки інфекційних хвороб не має сприятливої стабілізації. В Україні і в наших сусідів продовжує зростати захворюваність на вірусні гепатити, туберкульоз, грип, ГРВІ, СНІД, Лайм-бореліоз та ін.. Зовсім новим викликом для світової спільноти є спалах у Західній Африці лихоманки Ебола, мавпячої віспи та її розповсюдження по всьому світу. Викликає стурбованість поява збудників інфекційних хвороб стійких до розроблених раніше ефективних лікарських препаратів. Сьогодні ми в режимі реального часу можемо спостерігати світову кризу зумовленого новітнім коронавірусом людини – SARS-CoV-2. З’явилося і набирає швидкість вчення про емерджентні та ре-емерджентні інфекції. Тому дуже важливим є кваліфікаційний рівень майбутніх спеціалістів з інфекційних хвороб та епідеміології, які зможуть організувати і надавати медичну допомогу у вкрай несприятливих умовах воєнного лихоліття, пандемії, нестачі медичного персоналу та медикаментів, відсутності теоретичних і практичних знань при появі новітніх інфекцій. Для більш сприятливого засвоєння матеріалу і підвищення якості викладання здобувачам освіти під час широкомасштабного вторгнення доцільне централізоване використання дистанційної лекційної освіти і класичних практичних занять на першому етапі, видання і розповсюдження методичного забезпечення з інфекційних хвороб та епідеміології на другому етапі, створення умов для засвоєння практичних навичок на третьому етапі.Документ Переваги методу ділової гри при викладанні дисципліни «Інфекційні хвороби» майбутнім лікарям-стоматологам(Полтавський державний медичний університет, 2023) Марченко, Олена Геннадіївна; Марченко, Костянтин Валентинович; Ваценко, Анастасія Ігорівна; Полторапавлов, Володимир Анатолійович; Здор, Олег Іванович; Marchenko, O. H.; Marchenko, K. V.; Vatsenko, A. I.; Poltorapavlov, V. A.; Zdor, O. I.Стоматологія як спеціальність належить до професій з високим ризиком професійного зараження інфекційними захворюваннями. Знання клінічного перебігу цих захворювань може суттєво допомогти у діагностичному процесі та сприяти своєчасному виявленню хвороби і зниженню ризику передачі в стоматологічному кріслі. Навчання майбутніх лікарів-стоматологів на сучасному етапі потребує використання інноваційних методів викладання, спрямованих на формування в студентів творчого й критичного мислення, зокрема методу ділової гри. Тому метою статті було покращити фахові компетенції студентів-стоматологів шляхом впровадження методу ділової гри при вивченні дисципліни «Інфекційні хвороби». У статті наведено сучасні підходи викладання дисципліни для майбутніх стоматологів з метою покращення фахових компетенцій та практичних навичок при роботі з пацієнтами. Використання ділової гри надає можливість кожному студенту відпрацювати алгоритм дій у відповідності до обраної клінічної ситуації, виявити помилки у роботі з хворим чи використанні стоматологічного інструментарію, що є важливим у запобіганні поширення внутрішньолікарняних інфекцій та сприяє формуванню професійних вмінь і навичок майбутнього лікарястоматолога. Впровадження зазначеного методу викладання спрямоване на підвищення якості знань студентів-стоматологів щодо клінічної картини інфекційних хвороб, допоможе у формуванні лікарської настороги щодо діагностики інфекційних захворювань за ураженнями слизової оболонки, шляхів реалізації епідемічного процесу в стоматологічному кріслі, інфекційного контролю та заходів специфічної профілактики інфекційних захворювань. Отже, участь студентів у навчальній діловій грі дає можливість покращити фахові компетенції майбутніх стоматологів, що є необхідними в професійній діяльності лікаряДокумент Поліморфізм рецептора ангіотензину ІІ першого типу (A1166C AT1R) як фактор, що ускладнює перебіг COVID-19(Державна наукова установа "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами, 2023-08-04) Ваценко, Анастасія Ігорівна; Коваль, Тетяна Ігорівна; Vatsenko, A. I.; Koval, T. I.Актуальність: гостра респіраторна хвороба COVID-19 продовжує нести загрозу для здоров'я людей в усіх куточках світу. Визначення нових предикторів тяжкого перебігу коронавірусної хвороби є необхідним для попередження нових спалахів та зниження рівня летальності серед населення. Мета дослідження - проаналізувати поширеність і вплив поліморфізму рецептора ангіотензину ІІ першого типу (A1166C at1r) на тяжкість перебігу COVID-19. Матеріали і методи: нами було проведено дослідження «випадок-контроль» за участі 151 пацієнта, яким було встановлено діагноз COVID-19 та які перебували на стаціонарному лікуванні у КП «ПОКІЛ» ПОР та КП «3-я МКЛ ПОР» з квітня 2020 року по березень 2021 року. Діагноз було встановлено на підставі обстеження пацієнтів методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та виявленням у матеріалі назофарингельного зішкрібу РНК вірусу SARS-CoV-2. У кожного із пацієнтів було виділено один із трьох генотипів гена at1r (rs5186): АА, АС та СС. Розподіл генотипів був наступним: AA – 58 чоловік (38,4%), АС – 70 (46,4%), СС – 23 (15,2%). Група здорових осіб мала такий розподіл генотипів: АА – 42 особи (51,2%), АС – 28 осіб (34,1%) та СС – 12 осіб (14,7%). З метою визначення впливу поліморфізму гена at1r на перебіг COVID-19, пацієнти (n=151) були розподілені на 2 групи залежно від носійства С-алелю. Результати: комбінований генотип АС+СС достовірно частіше зустрічався в групі з тяжким (р=0,011) та тяжким +критичним (р=0,003) перебігом у порівнянні з контрольною групою. Пацієнти з комбінованим генотипом АС+СС достовірно частіше були госпіталізовані до стаціонару як із середньотяжким (p=0,016) так і з тяжким та критичним перебігом захворювання (p=0,016). Пацієнти з комбінованим генотипом АС+СС достовірно частіше потребували оксигенотерапії (67,7%), по відношенню до пацієнтів з АА-генотипом (44,8%), р=0,005. Вони частіше знаходились на підтримці з використанням лицевої маски - 49 (52,7%). Висновки: поліморфізм рецептора ангіотензину ІІ першого типу (A1166C at1r) є фактором, що впливає на тяжкість перебігу COVID-19. Пацієнти з комбінованим генотипом АС+СС достовірно частіше мають тяжкий перебіг захворювання та потребують кисневої підтримки.