Перегляд за Автор "Veretilnik, A. V."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив гігієнічних та харчових звичок на ураженість карієсом дітей молодшого шкільного віку з нормальною та надмірною масою тіла(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Шешукова, Ольга Вікторівна; Веретільник, Анастасія Володимирівна; Шешукова, Ольга Викторовна; Веретильник, Анастасия Владимировна; Sheshukova, O. V.; Veretilnik, A. V.Проведений аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури з поточного стану епідемії ожиріння та доказів її асоціації з захворюванням порожнини рота та обстеження дітей молодшого шкільного віку з нормальною та надмірною масою тіла. Метою дослідження стала оцінка гігієнічних та харчових звичок у дітей молодшого шкільного віку з надмірною та нормальною масою тіла та їх зв'язок з ураженістю карієсом. Матеріали та методи. У дослідження було включено 628 дітей (учні 1-4 класів школи м. Полтава) у віці 6-11 років. Проводилося вивчення антропометричних даних і оцінка фізичного розвитку, збір анамнестичних даних шляхом анкетування дітей, клінічне стоматологічне обстеження Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою спрощеного гігієнічного індексу Green-Vermillion (1964). Результати. За даними проведеного антропометричного дослідження встановлено, що 32, 64% (205 дітей) обстежених дітей мали надмірну масу тіла. Проаналізувавши отримані дані з анкети можна з впевненістю стверджувати, що достовірної різниці у гігієнічних звичках дітей молодшого шкільного віку не простежується. Тільки близько 70% дітей молодшого шкільного віку чистять зуби кожного дня, але тільки 15% дітей молодшого шкільного віку отримують допомогу від батьків, сестри/брата. Такі дані викликають занепокоєння, адже діти до 10-річного віку повинні чистити зуби в присутності батьків, оскільки дитина сама ще не може якісно почистити зуби. Харчові звички дітей молодшого шкільного віку з надмірною масою тіла та нормальною істотно відрізняються. Індекс гігієни у дітей з надмірною масою тіла був у межах 2,1 бала, що відповідає незадовільній гігієні, що ж стосується дітей з нормальною масою тіла, цей показник, не істотно був менший і коливався у межах 1,8 бала. Результати проведеного стоматологічного обстеження показали, що поширеність карієсу становила 60,78% та 58,63% для дітей з нормальною та надмірною масою тіла відповідно. Ці показники не мали істотної різниці у зазначеній віковій групі дітей з надмірною та нормальною масою тіла. Вивчення інтенсивності карієсу показало, що у обстежених дітей з нормальною масою тіла кп+КПВ складає 1,89±0,01 у дітей з нормальною масою тіла і цей показник був 1,82±0,04 для дітей з надмірною масою тіла- достовірна різниця не простежується. Ураженість карієсом тимчасових зубів у дітей з надмірною масою тіла була вірогідно нижчою, ніж у групі дітей з нормальною масою тіла (2,46±0,05 та 2,82±0,02 відповідно). У обстежених нами дітей із надмірною масою тіла також визначено вірогідно нижчий показник інтенсивності ускладненого карієсу тимчасових зубів (1,07±0,04 та 1,28±0,02 відповідно). Висновки. Достовірної різниці у гігієнічних звичках дітей з нормальною масою тіла та дітей з надмірною масою тіла не спостерігається, що підтверджене незадовільним станом гігієни порожнини рота у них. Визначена істотна різниця у відношенні до солодощів при анкетуванні дітей з різною масою тіла. При нижчих показниках інтенсивності карієсу та його ускладнень тимчасових зубів у дітей з надмірною масою тіла у порівнянні з однолітками з нормальною масою тіла визначений ріст інтенсивності карієсу постійних зубів у групі дітей з надмірною масою тіла. У сукупності з неналежною гігієною та відсутністю збалансованого харчування з превалюванням вуглеводневого раціону, діти з цими невідкоригованими звичками є уразливою категорією стоматологічних хворих.Документ Морфо-рентгенологічна характеристика неврогенного дохоспастичного сіалозоаденіту за даними сіалографії(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Веретільник, Анастасія Володимирівна; Рибалов, Олег Васильович; Веретільник, Володимир Анатолійович; Веретильник, Анастасия Владимировна; Рыбалов, Олег Васильевич; Веретильник, Владимир Анатольевич; Veretilnik, A. V.; Ribalov, O. V.; Veretilnik, V. A.У науково-практичній літературі детального опису сіалограм хворих з неврогенним дохоспастичним сіалозоаденітом недостатньо. Авторами проведена оцінка сіалограм привушних та під нижньощелепних слинних залоз при різному степені тяжкості захворювання. Визначено, що при легкому ступені перебігу дохоспастичного сіалозоаденіту спостерігається рівномірне звуження всій протоковій системи, починаючи з головної протоки. Стромальний компонент залозі був збільшеним. При помірному ступені важкості дохоспастичного сіалозоаденіту привушних залоз явища дохоспазму, особливо протоків III - V порядків , були ще більш вираженими в порівнянні з легким ступенем. У хворих з вираженими клінічними проявами захворювання поряд з різким звуженням всієї протоковій системи бути наявні одиничні ектазії. У хворих з піднижньощелепним неврогенним сіалозоаденітом найчастіше спастичні явища відносилися до початкових відділів основної протоки. Отримані дані дадуть змогу провести адекватний комплекс лікувальних заходів для підвищення функціональної активності слинних залоз; В научно-практической литературе детального описания сиалограм больных с неврогенным дохоспастическим сиалозоаденитом недостаточно. Авторами проведена оценка сиалограм околоушных и поднижнечелюстных слюнных желез при разной степени тяжести заболевания. Определено, что при легкой степени течения дохоспастического сиалозоадениту наблюдается равномерное сужение всей протоковой системы, начиная с главной протоки. Стромальный компонент железы был увеличенным. При умеренной степени тяжести дохоспастического сиалозоаденита околоушных желез явления дохоспазма, особенно протоков III - V порядков, были еще более выраженными по сравнению с легкой степенью. У больных с выраженными клиническими проявлениями заболевания наряду с резким сужением всей протоковой системы присутствовали единичные эктазии. У больных с неврогенным сиалозоаденитом поднижнечелюстных слюнных желез чаще спастические явления относились к начальным отделам основного протока. Полученные данные позволят провести адекватный комплекс лечебных мероприятий для повышения функциональной активности слюнных желез; In the scientific and practical literature, a detailed description of the sialogram of patients with neurogenic prehospital sialozoadenitis is not enough. The authors evaluated the sialogram of parotid and submandibular salivary glands with different degrees of severity of the disease. It was determined that with a mild degree of flow of the pre-spastic sialozoadenitis, uniform narrowing of the entire duct system is observed, beginning with the main duct. The stromal component of the gland was enlarged. With moderate severity of the pre-spastic sialozoadenitis of the parotid gland, the phenomena of doxospasm, especially III-V orders, were even more pronounced compared with the mild degree. In patients with severe clinical manifestations of the disease, along with a sharp narrowing of the entire duct system, single ectasias were present. In patients with neurogenic sialozoadenitis of the submandibular salivary glands, spasmodic phenomena were more frequent in the initial sections of the main ducts. The obtained data will allow to conduct an adequate set of therapeutic measures for increasing the functional activity of the salivary glands.Документ Характер саливации у больных глоссалгией(Московский государственный медико-стоматологический университет имени А. И. Евдокимова, 2016) Рыбалов, Олег Васильевич; Яценко, Павел Игоревич; Андриянова, Ольга Юрьевна; Веретильник, Анастасия Владимировна; Рибалов, Олег Васильович; Яценко, Павло Ігорович; Андріянова, Ольга Юріївна; Веретільник, Анастасія Володимирівна; Ribalov, O. V.; Yatsenko, P. I.; Andriyanova, O. Yu.; Veretilnik, A. V.В патогенезе глоссалгии немаловажную роль играет секреторная функция не только околоушных слюнных желез, но и остальных больших и малых желез полости рта. Остается нерешенным вопрос о том, что является первичным: нарушение секреции слюнными железами или расстройство чувствительности языка приводящее к ксеростомии?; У патогенезі глосалгії важливу роль відіграє секреторна функція не тільки привушних слинних залоз, а й інших великих і малих залоз порожнини рота. Залишається невирішеним питання про те, що є первинним: порушення секреції слинних залоз або розлад чутливості язика приводить до ксеростомии ?; In the pathogenesis of glossalgia an important role is played by the secretory function of not only parotid salivary glands, but also of other large and small glands of the oral cavity. The question of what is primary is still unsettled: a violation of salivary glandular secretion or a sensitivity of the language leading to xerostomia ?.