Логотип репозитарію
  • English
  • Yкраї́нська
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь. Забули пароль?
Логотип репозитарію
  • Фонди та зібрання
  • Пошук за критеріями
  • English
  • Yкраї́нська
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь. Забули пароль?
  1. Головна
  2. Переглянути за автором

Перегляд за Автор "Vlasenko, N. A."

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Вплив 2-етил-6-метил-3-оксипіридину сукцинату на регенераторну реакцію еритрону при крововтраті та іммобілізаційному стресі
    (Харків, Національний фармацевтичний університет, 2014) Власенко, Наталія Олександрівна; Власенко, Наталья Александровна; Vlasenko, N. A.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    К вопросу о действии кофеина на вегетативную регуляцию системы кровообращения
    (Українська медична стоматологічна академія, 2019) Власенко, Наталья Александровна; Важничая, Елена Митрофановна; Власенко, Наталія Олександрівна; Важнича, Олена Митрофанівна; Vlasenko, N. A.; Vazhnichaya, E. M.
    У 36 здорових добровольців 20-22 років чоловічої та жіночої статі вивчали вплив одноразового прийому кофеїну-бензоату натрію (200 мг) на частоту дихання, частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск (АТ) і вегетативний індекс Кердо. Показано, що початково у випробовуваних обох груп переважала парасимпатикотонія. Через 40 хв. після прийому всередину препарат збільшував систолічний АТ у осіб чоловічої і жіночої статі, а також підвищував діастолічний АТ і посилював парасимпатикотонію в чоловіків. Під дією кофеїну-бензоату натрію частота випадків підвищення тонусу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи серед чоловіків була достовірно більше, ніж серед жінок.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Нанотехнологии как путь создания новых лекарственных средств на основе эфирных масел
    (Харків, Національний фармацевтичний університет, 2019) Власенко, Наталья Александровна; Балюк, Елена Евгеньевна; Важничая, Елена Митрофановна; Власенко, Наталія Олександрівна; Балюк, Олена Євгеніївна; Важнича, Олена Митрофанівна; Vlasenko, N. A.; Balyk, O. E.; Vazhnycha, O. M.
    По данным последних исследований, создание наносистем для доставки ЭМ и композитных НЧ с ними способно устранить недостатки этих биологически активных веществ и существенно усилить их антибактериальное и антифунгальное действие, что может быть использовано при создании инновационных фармацевтических композиций. Виявлено, що використання наносистем суттєво підсилить антибактеріальну та антифунгінальну дію ефірних масел.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Особливості застосування противірусних лікарських засобів для лікування і профілактики захворювань, що спричинені вірусною інфекцією COVID-19
    (Полтавський державний медичний університет, 2021) Власенко, Наталія Олександрівна; Капустник, Юрій Олексійович; Vlasenko, N. A.; Kapustnik, Yu. О.
    Противірусні препарати рибавірин та ремдесевір мають провідне місце при терапії різних форм коронавірусної хвороби, в тому числі для лікування хворих з тяжкою формою, коли для них є необхідною киснева підтримка. Механізм дії рибавірину пов’язаний з тим, що цей препарат конкурує із гуаназином та аденозином за зв’язок із ферментами, які забезпечують синтез ДНК та РНК та пригнічує активність вірусних полімераз. Рибавірин є гуанозиновим (рибонуклеїновим) аналогом, що блокує синтез вірусної РНК. Отже, за механізмом дії він є інгібітором нуклеотидів. Рибавірин є проліками, які при метаболізмі нагадують нуклеотиди пуринової РНК. Рибавірин проходить через клітинні мембрани і далі метаболізується із утворенням моно-, ди- та трифосфату. Фармакологічну активність має рибавірин трифосфат. Саме рибавірин трифосфат порушує синтезвірусної РНК завдяки порушенню метаболізму РНК, який забезпечує реплікацію вірусу. Ремдесевір є аденозиновим нуклеотидним препаратом та належить до проліків. Препарат є сполукою, що містить аденозиннуклеозидфосфат. Препарат метаболізується в клітинах організму з наступним утворенням фармакологічно активного метаболіту нуклеозидтрифосфату. Ремдесевіру трифосфат є аналогом АТФ. Він конкурує з природним АТФ-субстратом за включення у склад РНК-ланцюга, що формується, за допомогою РНК-залежної РНК-полімерази вірусу SARS-CoV-2. Під впливом ремдесевіру відбувається затримання обриву ланцюга під час реплікації вірусної РНК. На відміну від багатьох інших препаратів, які є термінаторами збірки ланцюга, дія ремдесевіру не пов’язана із запобіганням додавання безпосередньо наступного за ним нуклеотиду. Його дія реалізується завдяки перериванню ланцюгу збірки РНК після додавання п’яти додаткових основ до зростаючого ланцюга РНК. Противірусні лікарські засоби фавіпіравір та його аналоги авіфавір, арепливір та коронавір, а також ергоферол доцільно використовувати лише для лікування хворих, інфікованих вірусом SARS-CoV-2, із легким та середнім за тяжкістю перебігом. Препарат, що використовується для терапії СНІДу лопінавір/ритонавір полегшує перебіг навіть тяжкої форми коронавірусної хвороби. У комплексну терапію полісегментарної COVID-пневмонії слід включати антибіотики: напівсинтетичні пеніциліни широкого спектру дії – амоксицилін та аугментин, цефалоспорини, фторхінолони, азитроміцин та доксициклін. Для профілактики і лікування коронавірусної хвороби слід використовувати інтерферони та індуктори інтерферону. Найбільш доцільним є застосування інтерферону альфа-2b та індуктору інтерферону циклоферону. Для лікування пацієнтів з COVID-інфекцією різного ступеню тяжкості для її профілакти доцільно призначати препарати, що містять реліз-активні антитіла до інтерферону гамма – ергоферон та анаферон. До запобіжних заходів при інфікуванні вірусом SARS-CoV-2 належить використання інтерферонів та індукторів інтерферону, зокрема циклоферону. У терапію коронавірусної хвороби слід включати препарати, що містять реліз-активні атитіла до інтерферону гамма – ергоферон та анаферон. Крім того, дані препарати застосовуються для профілактики COVID інфекції. Лікарські засоби, що вироблені із рослини Solanum Tuberosum, в особливості панавір, мають найбільшу ефективність у порівнянні з іншими імуномоделювальними засобами рослинного походження. Профілактичний ефект препаратів полину, зокрема артемізину, не є повністю доведеним. Ефект арбідолу для профілактики та лікування хворих із COVID інфекцією не є повністю доведеним. Використання хлорохіну (делагілу), гідроксихлорохіну (плаквенілу) та інших похідних хлорохіну, наприклад мефлохіну, не є ефективним для попередження і лікування коронавірусної хвороби.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Сучасні дослідження лучних фітоценозів Полтавщини
    (Полтавський державний медичний університет, 2018) Орлова, Л. Д.; Власенко, Н. О.; Коваль, О. В.; Орлова, Л. Д.; Власенко, Н. А.; Коваль, О. В.; Orlova, L. D.; Vlasenko, N. A.; Koval, O. V.
    У статті проаналізовані літературні відомості останніх десятиліть щодо вивчення лучних травостоїв в межах Полтавської області. На сучасному етапі вчені все більше уваги приділяють питанням збереження та відтворення природної рослинності внаслідок недбалого користування, розробляють методики ефективного та малозатратного ведення сільського господарства. На основі історичного дослідження нами виокремлено основні напрямки досліджень лучних фітоценозів: флористичний, созологічний, геоботанічний та фізіологічний.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Уміст еритропоетину при корекції похідним 3-гідроксипіридину гострого стресу з різним ступенем ушкодження системи еритрону
    (ТОВ «Видавничий дім «Авіцена», 2014) Мокляк, Євгеній Володимирович; Власенко, Наталія Олександрівна; Важнича, Олена Митрофанівна; Мокляк, Евгений Владимирович; Важничая, Елена Митрофановна; Mokliak, Ye. V.; Vlasenko, N. A.; Vazhnycha, Ye. M.
    В експериментах на 46 білих щурах-самцях відтворювали гострий анемічний або іммобілізаційний стрес. З метою фармакологічної корекції тваринам вводили 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат (мексидол) інтраперитонеально в дозі 100 мг/кг маси відразу після крововтрати або початку іммобілізації. Уміст еритропоетину (ЕПО) у плазмі крові визначали методом імуноферментного аналізу. Показано, що розвиток стрес-синдрому супроводжується підвищенням вмісту ЕПО, яке реєструється при анемічному стресі (крововтраті) через 72 год, а при іммобілізаційному стресі – через 3 та 72 год від початку дії стресорного фактора. Мексидол підтримує підвищену концентрацію ЕПО у плазмі крові при крововтраті та зменшує її при іммобілізації, тобто демонструє регуляторну дію на рівень цього гормону залежно від ступеня ушкодження еритрону під час ініціації стрес-синдромe; Известно, что стресс приводит к изменениям концентрации эритропоэтина (ЭПO) в организме, что обеспечивает развитие постстрессорной активации эритропоэза, а также реализацию нейропротекторного действия ЭПО, но влияние лекарственных препаратов на вышеуказанные процессы исследовано слабо. Цель исследования – изучить особенности влияния 2-этил-6-метил-3гидроксипиридина сукцината (мексидола) на содержание ЭПО в условиях двух видов стресса с различной степенью повреждения системы эритрона. Острый анемический стресс (как кровопотерю) и иммобилизационный стресс воспроизводили у 46 белых крыс-самцов линии Вистар. Мексидол вводили внутрибрюшинно в дозе 100 мг/кг сразу же после кровопотери или начала иммобилизации. Крысы контрольных групп получали инъекцию растворителя. Через 3 и 72 часа от начала действия стрессора животных подвергали эвтаназии. Содержание ЭПО в плазме крови определяли с помощью иммуноферментного анализа. Показано, что развитие стресс-синдрома сопровождается повышением уровней ЭПО в 2–2,4 раза (р < 0,01–0,001) по сравнению с интактными животными, что регистрируется через 72 часа при анемическом стрессе (кровопотере) и через 3 и 72 часа при иммобилизационном стрессе. По-видимому, гемодилюция, как нормальная компенсаторная реакция, объясняет отсутствие достоверных изменений концентрации ЭПО в ранний период после кровопотери. Введение мексидола поддерживает повышенное содержание ЭПO при острой кровопотере. В то же время препарат уменьшает этот параметр в 1,6 раза (р < 0,01) при иммобилизации, то есть проявляет регулирующее действие на уровень ЭПО в зависимости от степени повреждения эритрона во время инициации стресс-синдрома. Предполагается, что потеря железа и прямое взаимодействие производного 3-гидроксипиридина с этим элементом может быть ключевой причиной наблюдаемых особенностей; It is known that stress leads to the changes in concentration of erythropoietin (EPO) in the organism that provides the development of post-stress activation of erythropoiesis as well as realization of EPO’s neuroprotective action, but the influence of medicinal drugs on the mentioned processes is investigated poorly. The goal of this paper was to study the peculiarities of 2-ethyl-6-methyl-3-hydroxypyridine succinate (mexidol) influence on the EPO content under the conditions of two kinds of stress with different damage of erythron system. Acute anemic stress as blood loss and immobilization stress were designed in 46 albino male Wistar rats. The animals were administered with mexidol intraperitoneally in the dose of 100 mg/kg immediately after the blood loss or beginning of immobilization. Rats of control groups received the injection of solvent. After 3 or 72 h from the start of stressor’s action they were euthanized. EPO content in blood plasma was determined by enzyme-linked immunosorbent assay. It is shown that development of stress syndrome is accompanied by enhance of EPO levels in 2–2,4 times (p < 0,01– 0,001) as compared to intact animals that is registered within 72 h in anemic stress (blood loss), and within 3 and 72 h in the immobilization stress. Hemodilution, as a normal compensatory reaction, probably, is the reason for the absence of significant changes in EPO concentration in the early period after the blood loss. Mexidol’s administration maintains enhanced EPO concentration in acute blood loss. At the same time, the drug reduces this parameter in 1,6 time in the immobilization, i.e. exhibits a regulatory effect on the level of EPO depending on the degree of erythron damage during stress syndrome initiation. It is supposed that the loss of iron and direct interaction of 3-hydroxipiridine derivative with this mineral in the body may be the key factor for the observed peculiarities.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Флористична структура лучних травостоїв околиць с. Весела Долина Глобинського району Полтавської області
    (Українська медична стоматологічна академія, 2018) Орлова, Л. Д.; Власенко, Н. О.; Жук, М. В.; Орлова, Л. Д.; Власенко, Н. А.; Жук, М. В.; Orlova, L. D.; Vlasenko, N. A.; Zhuk, M. V.
    Проведено дослідження видового складу лучної квіткової флори в околицях с. Весела Долина Глобинського району Полтавської області. Встановлено, що флора досліджених лучних фітоценозів нараховує 68 видів, які належать до 64 родів та 27 родин. Серед виявлених покритонасінних рослин дводольні види переважають над однодольними. Перше місце у спектрі родин флори належать родині Asteraceae (23,4% від загальної кількості). Високі місця займають такі інші провідні родини флори: Fabaceae та Poaceae (9,3%), Rosaceae та Lamiaceae (7,8%). Перші 5 провідних родин включають 60,2% від загальної кількості видів. Індекс видового багатства на одну родину лучної флори становить 2,5.
BASEROARRORROARMAPOpenDOARЕ-каталог PSMU

36011, Poltava, 23 Shevchenko Street

DSpace software and Poltava State Medical University copyright © 2017-2025 | Library PDMU

  • Налаштування куків
  • Політика приватності
  • Угода користувача
  • Зворотний зв'язок