Перегляд за Автор "Volchenko, G. V."
Зараз показуємо 1 - 20 з 20
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Current issues of preventive medicine in elderly patients(Полтавський державний медичний університет, 2024-12-09) Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Tkachenko, M. V.; Kyrian, O. A.; Volchenko, G. V.; Slipchenko, L. B.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Ткаченко, Максим Васильович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Волченко, Григорій Вілійович; Сліпченко, Лариса БорисівнаPrevention is the most important principle of family medicine. Predicting the risk of developing diseases in the elderly, early diagnosis, timely informing patients, and taking preventive measures are the most important elements of a family doctor's daily work. Prediction and early detection of diseases are understood to mean detection of the early stages of diseases and developmental abnormalities that can be prevented and treated. The organization of a general practitioner's work should include preventive work based on the time spent. The success of preventive interventions depends on many factors, including the availability of preventive technologies with proven effectiveness, a conscious attitude of everyone to their own health and, as a result, the desire to follow the prescriptions and advice of a family doctor. The purpose of our study was to analyze and highlight current data on disease prevention in the elderly and the role of the family doctor in preventing the onset and progression of diseases. Prevention in medicine is a set of medical, sanitary, hygienic, educational, social and economic measures aimed at preventing diseases and eliminating risk factors. /n a broad sense, prevention also includes the comprehensive development of a person. The basis of preventive medicine is an individual holistic approach to treatment. Telemedicine consultations, medical chatbots, medical applications on smartphones - sensors built into fitness bracelets, watches, or clothing - allow monitoring important indicators of the human body. Medical prevention is a key area of healthcare reform in Ukraine; Профілактична спрямованість - найважливіший принцип сімейної медицини. Прогнозування ризику розвитку захворювань у осіб похилого віку, рання їх діагностика, своєчасне інформування пацієнтів, а також прийняття профілактичних заходів - найважливіші складові елементи щоденної роботи сімейного лікаря. Під прогнозуванням і раннім розпізнаванням захворювань розуміють виявлення ранніх стадій тих захворювань і аномалій розвитку, які піддаються профілактиці і лікуванню. Організація роботи лікаря загальної практики має передбачати проведення профілактичної роботи з урахуванням витраченого часу. Успіх профілактичних утручань залежить від багатьох факторів, серед яких основними є наявність профілактичних технологій з доведеною ефективністю, усвідомлене відношення кожного до власного здоров'я і, як наслідок, бажання виконувати призначення і поради сімейного лікаря. Метою нашого дослідження було провести аналіз та висвітлити сучасні дані щодо профілактики хвороб у осіб похилого віку та ролі сімейного лікаря в попередженні виникнення та прогресування захворювань. Профілактика в медицині - комплекс медичних, санітарно-технічних, гігієнічних, педагогічних і соціально-економічних заходів, спрямованих на попередження захворювань та усунення факторів ризику. У широкому розумінні профілактика включає також і всебічний розвиток людини. Основою профілактичної медицини є індивідуальний холістичний підхід до лікування. Телемедичні консультації, медичні чат-боти, медичні додатки на смартфонах - датчики, які вмонтовані в фітнес-браслети, годинники, або одяг, дозволяють проводити моніторинг важливих показників організму людини. Медична профілактика є провідним напрямом реформи охорони здоров'я в Україні.Документ Адипоцитокіни при ревматоїдному артриті: прихований зв’язок між запаленням та кардіометаболічною коморбідністю(Українська медична стоматологічна академія, 2021-04) Ждан, Вячеслав Миколайович; Ткаченко, Максим Васильович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Волченко, Григорій Вілійович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Китура, Евдокия Михайловна; Волченко, Григорий Вилльевич; Zhdan, V. M.; Tkachenko, M. V.; Babanina, M. Yu.; Kіtura, Ye. M.; Volchenko, G. V.У статті узагальнено найсучасніші підходи до розробки методів лікування ревматоїдного артриту у пацієнтів з коморбідною патологією. Відомо, що деякі патогенні медіатори запалення при ревматоїдному артриті, такі як інтерлейкін-1β (ІЛ-1β) та фактор некрозу пухлин можуть грати ключову роль в розвитку серцево-судинних захворювань. Цікаво, що різні доклінічні та клінічні дослідження показали, що біологічна терапія, яка широко використовується для лікування пацієнтів з ревматоїдним артритом, може бути ефективною у лікуванні серцево-судинних захворювань. В цьому контексті була запропонована до вивчення участь адипоцитокінів. Адипоцитокіни – це плейотропні молекули, які, головним чином, вивільняються з білої жирової тканини та імунних клітин. Адипоцитокіни модулюють функцію різних тканин та клітин, та, крім енергетичного гомеостазу та метаболізму, посилюють процес запалення, імунну відповідь та пошкодження тканин. Адипоцитокіни можуть сприяти прозапальному стану у хворих на ревматоїдний артрит та розвитку пошкодження кісткової тканини. Крім того, вони можуть бути пов’язані з розвитком серцево-судинних захворювань. Нещодавно, активний агоніст рецепторів адипонектину, який вводився у порожнину рота покращив інсулінорезистентність та порушення толерантності до глюкози у піддослідних мишей. Враховуючи те, що адипонектин має протизапальні властивості, можна припустити, що адипонектин чи агоністи адипонектинових рецепторів можуть бути у перспективі досліджені для розроблення терапевтичних препаратів для лікування інсулінорезистентних станів і можливих запальних процесів. Останнє десятиліття можливості терапії ревматоїдного артриту помітно покращились за рахунок використання синтетичних та біологічних хворобомодифікуючих антиревматичних препаратів. У цьому дослідженні ми розглянули вже відомі дані про адипоцитокіни у патогенезі ревматоїдного артриту, зважаючи на те, що вони також беруть активну участь у патогенезі захворювань серцево-судинної системи та є можливими біомаркерами прогнозу результату лікування, а також, у зв’язку з їх потенціалом, в якості можливої нової терапевтичної мішені.Документ Актуальність упровадження інноваційних комп'ютерних технологій у післядипломній освіті(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2013) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Волченко, Григорій Вілійович; Лебідь, Володимир Григорович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Ткаченко, Максим Васильевич; Китура, Евдокия Михайловна; Шилкина, Людмила Николаевна; Волченко, Григорий Вилльевич; Лебедь, Владимир Григорьевич; Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Kitura, Ye. M.; Shylkina, L. M.; Volchenko, G. V.; Lebed, V. G.Важливою особливістю навчального процесу в галузі медичної освіти є тісне поєднання теоретичної та практичної підготовки фахівців. Велике значення має саме етапність навчання: максимальне використання дистанційних форм на першому етапі (теоретична підготовка) та практична робота безпосередньо з пацієнтом нa наступному. Процес упровадження телемедицини потребує активного залучення та зацікавленості всіх учасників телемережі. Хоч як важко впроваджуються інновації, та коли вони стають частиною рутинної практики, процес їх використання значно полегшується. Тому необхідно, щоб усі лікарі-учасники мережі передбачили можливість використання телемедицини в щоденній клінічній роботі; Важной особенностью учебного процесса в области медицинского образования является тесное сочетание теоретической и практической подготовки специалистов. Большое значение имеет именно этапность обучения: максимальное использование дистанционных форм на первом этапе (теоретическая подготовка) и практическая работа непосредственно с пациентом на следующем. Процесс внедрения телемедицины требует активного привлечения и заинтересованности всех участников телесети. Как бы тяжело ни внедрялись инновации, когда они становятся частью рутинной практики, процесс их использования значительно облегчается. Поэтому нужно, чтобы все врачи - участники сети предусмотрели возможность использования телемедицины в ежедневной клинической работе; Аn important feature of the learning process іn the field оf medical education is а close combination of theoretical and practical training. It is very important: maximizing the distance form the first phase (theoretical training) and practical work directly with the patient оn the following. The process of implementing telemedicine requires the active involvement and commitment of аll participants television network. Аll doctors predicted the possibility to use the telemedicine іn daily сlіnісаl work.Документ Антитіла до anti-CCP, ревматоїдний фактор та маркери запалення, як основні діагностичні показники у хворих на ревматоїдний артрит(Українська медична стоматологічна академія, 2019-06) Ждан, Вячеслав Миколайович; Ткаченко, Максим Васильович; Бабаніна, Марина Юріївна; Жеребкін, Вадим Васильович; Волченко, Григорій Вілійович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Жеребкин, Вадим Васильевич; Волченко, Григорий Вилльевич; Китура, Евдокия Михайловна; Zhdan, V. N.; Tkachenko, M. V.; Babanina, M. Yu.; Zherebkin, V. V.; Volchenko, G. V.; Kitura, Ye. M.Метою дослідження було порівняти діагностичну цінність лабораторних показників активності ревматоїдного артриту: матриксної металопротеінази-3 (ММР-3), антитіл до анти-циклічного цитрулінованого пептиду (anti-CCP), ревматоїдного фактору (RF), швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) та С-реактивного білку (СРБ) у хворих з ерозивною і неерозивною формами ревматоїдного артриту. В обстеження була залучена група хворих, що складається з 60 пацієнтів з РА, діагноз яких відповідає переглянутим критеріям Американського Коледжу з ревматології. Імуноферментний аналіз (ELISA) використовували для визначення anti-CCP та MMP-3. РФ визначали за допомогою посиленого латексного імунонефелометричного аналізу. СРБ вимірювали за допомогою латексного імуноаналізу. Рівні титрів антитіл до anti-CCP і ШОЕ були значно вище у пацієнтів з ерозивним РА, ніж у пацієнтів з неерозивним РА (р < 0,001 та 0.0341), відповідно. Крім того, більш висока частота підвищених титрів антитіл до anti-CCP була виявлена у пацієнтів з ерозивним РА в порівнянні з пацієнтами з неерозивним РА (78,3% проти 43,2%, відповідно). Крива ROC для anti-CCP проходе ближче до верхнього лівого кута, ніж інші маркери і площа під кривою anti-CCP була значно більше, ніж площа під кривою інших маркерів (0,755 для anti-CCP, 0,660 для ШОЕ, 0,611 для CRP, 0,577 для РФ і 0,484 для MMP-3 жінок). Позитивна прогностична цінність була вище для антитіл до anti-CCP в порівнянні з іншими маркерами. Ми не знайшли значної статистичної кореляції між титрами антитіл до anti-CCP і запальними маркерами, такими як ШОЕ або СРБ. Проте, ми підтвердили кореляцію підвищених титрів антитіл до anti-CCP і РФ в обох групах пацієнтів, тоді як ступінь кореляції була більш значущою у пацієнтів з неерозивним РА. Результати нашого дослідження свідчать про те, що наявність підвищених титрів антитіл до anti-CCP має краще діагностичне значення в порівнянні з ММР-3, РФ, СРБ і ШОЕ у хворих на ерозивний РА; Целью исследования было сравнить диагностическую ценность лабораторных показателей активности ревматоидного артрита: матриксной металлопротеиназы-3 (ММР-3), антител к антицикличному цитрулинованому пептиду (anti-CCP), ревматоидного фактора (RF), скорости оседания эритроцитов (СОЭ) и С-реактивного белка (СРБ) у больных с эрозивной и неэрозивной формами ревматоидного артрита. В обследования была привлечена группа больных, состоящий из 60 пациентов с РА, диагноз которых соответствует пересмотренным критериям Американского Колледжа по ревматологии. Иммуноферментный анализ (ELISA) использовали для определения anti-CCP и MMP-3. РФ определяли с помощью усиленного латексного иммунонефелометрического анализа. СРБ измеряли с помощью латексного иммуноанализа. Уровни титров антител к anti-CCP и СОЭ были значительно выше у пациентов с эрозивным РА, чем у пациентов с неэрозивним РА (р < 0,001 и 0.0341 соответственно). Кроме того, более высокая частота повышенных титров антител к anti-CCP была обнаружена у пациентов с эрозивным РА по сравнению с пациентами с неэрозивным РА (78,3% против 43,2%соответственно). Кривая ROC для anti-CCP проходит ближе к верхнему левому углу, чем другие маркеры и площадь под кривой anti-CCP была значительно больше, чем площадь под кривой других маркеров (0,755 для anti-CCP, 0,660 для СОЭ, 0,611 для CRP, 0,577 для РФ и 0,484 для MMP-3 женщин). Положительная прогностическая ценность была выше для антител к anti-CCP по сравнению с другими маркерами. Мы не нашли значительной статистической корреляции между титрами антител к anti-CCP и воспалительными маркерами, такими как СОЭ или СРБ. Однако, мы подтвердили корреляцию повышенных титров антител к anti-CCP и РФ в обеих группах пациентов, тогда как степень корреляции была более значимой у пациентов с неэрозивным РА. Результаты нашего исследования свидетельствуют о том, что наличие повышенных титров антител к anti-CCP имеет лучшее диагностическое значение по сравнению сММР-3, РФ, СРБ и СОЭ у больных с эрозивным РА; The purpose of the study was to compare the diagnostic value of laboratory parameters active rheumatoid arthritis: matrix metaloproteinazy-3 (MMP-3), antibodies to cyclic citrullinated anti-peptide (anti-CCP), rheumatoid factor (RF), erythrocyte sedimentation rate (ESR) and C-reactive protein (CRP) in patients with erosive and noterosive forms of rheumatoid arthritis. In the survey group was involved patients, consisting of 60 patients with RA, the diagnosis of which meets the revised criteria of the American College of Rheumatology. Enzymatic Assay (ELISA) was used to determine the anti-MMP-CCPta 3.RF determined using a latex strengthening imunonotfelometrycal analysis. CRP was measured using a latex immunoassay. The levels of antibody titers for anti-CCP and ESR were significantly higher in patients with erosive RA than in patients with RA noterosive (p < 0.001 and 0.0341), respectively. Moreover, a higher frequency of high titers of antibodies to anti-CCP has been found in patients with erosive RA compared to patients with RA noterosive (78.3% vs. 43.2%, respectively). ROC curve for anti-CCP passes near the upper near left corner than the other markers and area under the curve anti-CCP was much larger than the area under the curve of other markers (0.755 for anti-CCP, 0,660 for ESR, 0.611 for CRP, 0,577 for RF and 0.484 MMP-3 for women). The positive predictive value was higher for antibodies to anti-CCP compared with other markers. We found no significant statistical correlation between antibody titers for anti-CCP and inflammatory markers such as CRP or ESR. However, we have confirmed the correlation of high antibody titers for anti-CCP and RF in both groups of patients, while the degree of correlation was more significant in patients with RA noterosive. Our results indicate that the presence of high titers of antibodies to anti-CCP has better diagnostic value compared to MMP-3, RF, CRP and ESR in patients with erosive RA.Документ Визначення ефективності терапії ішемічної хвороби серця(Українська медична стоматологічна академія, 2019-11-08) Ждан, Вячеслав Миколайович; Хайменова, Галина Сергіївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Катеренчук, Олександр Іванович; Волченко, Григорій Вілійович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Хайменова, Галина Сергеевна; Бабанина, Марина Юрьевна; Катеренчук, Александр Иванович; Волченко, Григорий Вилльевич; Zhdan, V. N.; Khaimenova, Н. S.; Babanina, M. Yu.; Katerinchuk, A. I.; Volchenko, G. V.В роботі висвітлена частота поєднання ішемічної хвороби серця та хронічного обструктивного захворювання легень, і зроблено висновок, що існує досить значний прошарок хворих, а саме 25,9%, з поєднаною патологією органів дихання і серцево-судинної. На базі терапевтичного відділення Полтавської центральної районної клінічної лікарні було обстежено 97 пацієнтів (84 чоловіків і 13 жінок) з поєднанням хронічного обструктивного захворювання легень та ішемічної хвороби серця: стабільна стенокардія функціонального класу II ст., які були госпіталізовані у зв'язку із загостренням респіраторної патології. Вони були розділені на 2 групи. Пацієнти 1 групи (51 осіб) отримували тільки базисну терапію (β2-агоністи, антихолінергічні препарати, метилксантини, інгаляційні глюкокортикоїди, інгібітори фосфодіестерази-4). Пацієнтам 2 групи (46 осіб), крім базисної терапії, додатково призначали L-аргінін ( «Тівомакс») у вигляді 4,2% розчину 100 мл внутрішньовенно 1 раз на добу протягом 10 днів. В результаті проведеного лікування була виявлена позитивна динаміка регресу клінічних проявів загострення хронічного обструктивного захворювання легень в обох досліджуваних групах. Однак, у другій групі обстежуваних, які отримують на тлі базисної терапії L-аргінін, клінічні показники, показники функції зовнішнього дихання та толерантності до навантаження, показники кардіогемодинаміки значно (р<0,05) покращилися, порівняно з контрольною групою. Були зроблені висновки, що включення L-аргініну в комплексне лікування хворим із загостренням хронічного обструктивного захворювання легень і супутньою ішемічною хворобою серця підвищує ефективність терапії респіраторної патології та покращує кардіогемодинаміку. Додавання L-аргініну в комплексну терапію хворим ХОЗЛ в поєднанні з ішемічною хворобою серця призводить до статистично значимого поліпшення клініко-інструментальних показників, що обумовлено антигипоксичною, антиагрегантною, цитопротекторною і вазодилататорноу дією, дезінтоксикаційною активністю L-аргініну («Тівомакс»), є безпечним препаратом, що дозволяє підвищити ефективність лікування; В работе освещена частота сочетания ишемической болезни сердца и хронического обструктивного заболевания легких, и сделан ввод, что существует достаточно значительная прослойка больных, а именно 25,9%, с сочетан ной патологией органов дыхания и сердечнососудистой системы. На базе терапевтического отделения Полтавской центральной районной клинической больницы было обследовано 97 пациентов (84 мужчины и 13 женщин) с сочетанием хронического обструктивного заболевания легких и ишемической болезни сердца: стабильная стенокардия ФК II ст., которые были госптализированы в связи с обострением респираторной патологии. Они были разделены на 2 группы. Пациенты 1 группы (51 человек) получали только базисную терапию (β2-агонисты, антихолинергические препараты, метилксантины, ингаляционные глюкокортикостероиды, ингибиторы фосфодиэстеразы-4). Пациентам 2 группы (46 человек), кроме базисной терапии, дополнительно назначали L-аргинин («Тівомакс») в виде 4,2% раствора 100 мл внутривенно 1 раз в сутки в течение 10 дней.В результате проведенного лечения была выявлена положительная динамика регресса клинических проявлений обострения хронического обструктивного заболевания легких в обеих исследуемых группах. Однако, во второй группе обследуемых, которые получают на фоне базисной терапии L-аргинин, клинические показатели, показатели функции внешнего дыхания и толерантности к нагрузке, показатели кардиогемодинамики значительно (р<0,05) улучшились по сравнению с контрольной группой. Были с деланы выводы, что включение L-аргинина в комплексное лечение больным с обострением хронического обструктивного заболевания легких и сопутствующей ишемической болезни сердца повышает эффективность терапии респираторной патологии и улучшает кардиогемодинами ку. Добавление L-аргинина в комплексную терапию больным хроническим обструктивным заболеванием легких в сочетании с ишемической болезни сердца приводит к статистически значимому улучшению клинико-инструментальных показателей, что обусловлено антигипоксическим, антиагрегантным, цитопротекторным и вазодилататорным действием, дезинтоксикационной активностью L-аргинина («Тівомакс»), является безопасным препаратом, что позволяет повысить эффективность лечения; The frequency of the combination of coronary heart disease (CHD) and chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is highlighted in the work, and it is concluded that there is a fairly significant stratum of patients, namely 25,9%, with combined pathology of the respiratory system and cardiovascular. On the basis of the therapeutic department of the Poltava central regional clinical hospital, 97 patients (84 men and 13 women) with a combination of COPD and CHD were examined: stable angina pectoris, grade II, which were hospitalized due to exacerbation of respiratory pathology. They were divided into 2 groups. Group 1 patients (51 people) received only basic therapy (β2-agonists, anticholinergics, methylxanthines, inhaled glucocorticosteroids, phosphodiesterase-4 inhibitors). In addition to basic therapy, patients of the 2nd group (46 people) were additionally prescribed L-arginine («Tivomax») in the form of a 4,2% solution of 100 ml intravenously once a day for 10 days. As a result of the treatment, a positive dynamics of the regression of clinical manifestations of acute exacerbation of COPD was revealed in both study groups. However, in the second group of subjects who receive L-arginine on the basis of basic therapy, clinical indicators, indicators of the function of external respiration and exercise tolerance, indicators of cardiohemodynamics significantly (p <0,05) improved compared with the control group. It was concluded that the inclusion of L-arginine in the complex treatment of patients with exacerbation of COPD and concomitant CHD increases the effectiveness of the treatment of respiratory pathology and improves cardiodynamics. The addition of L-arginine to complex therapy for patients with COPD in combination with CHD leads to a statistically significant improvement in clinical and instrumental parameters, which is due to the antihypoxic, antiplatelet, cytoprotective and vasodilatory effects, detoxification activity of L-arginine (“Tivomax”), which is safe improves the effectiveness of treatment.Документ Впровадження дистанційної освіти на кафедрі сімейної медицини і терапії(Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України”, ДВНЗ “Ужгородський національний університет”, 2017-01-13) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Волченко, Григорій Вілійович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Лебідь, Володимир Григорович; Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Volchenko, G. V.; Kitura, Ye. M.; Shylkina, L. M.; Lebed, V. G.Мета дослідження – аналіз педагогічної ефективності курсів передатестаційного циклу для лікарів з фаху “Загальна практика – сімейна медицина”, що проводилися на базі кафедри сімейної медицини і терапії Навчально-наукового інституту післядипломної освіти та на філії кафедри у м.Кременчук. Матеріали та методи дослідження. Оцінка ефективності використаних педагогічних технологій проводилася наприкінці циклу шляхом проведення тестування за допомогою ліцензованої комп’ютерної програми “Elex” (пропонувалося 200 питань 2-3 рівня складності з відповідного фаху) і шляхом перевірки опанування практичних навичок згідно зі стандартизованими картами практичних навичок та підведення підсумків з анонімним анкетуванням. Важливою особливістю навчального процесу в галузі післядипломної медичної освіти також є тісне поєднання теоретичної та практичної підготовки фахівців, тому велике значення має саме комплексність навчання: використання дистанційних форм на етапі теоретичної підготовки і відпрацювання практичних навичок на клінічних базах стажування. Це є переконливим поясненням наявності заочної частини навчання та пояснює перевагу дистанційної освіти, коли слухачі віддалені від бази навчального закладу. Дистанційні форми освіти не можуть існувати самостійно та використовуються у поєднанні з класичними формами навчання. Результати й обговорення. Показана ефективність використання дистанційних форм навчання за даними результатів тестування та опанування практичних навичок. Висновки. Дистанційна освіта на післядипломному етапі навчання лікарів-інтернів та лікарів-курсантів є самостійна цілеспрямована робота з використанням сучасних інформаційних технологій, ефективність якої залежить від методологічно структурованого викладачем процесу та інформаційно-комунікаційних можливостей вищого навчального закладу. Надані рекомендації щодо впровадження елементів дистанційного навчання в практику роботи Навчально-наукового інституту післядипломної освіти; The aim of the study – to analyze the efficiency of educational course for doctors in specialty “General Practice – Family Medicine”, which was at the Department of Family Medicine and Therapy of Research Institute of Postgraduate Education and the branch of the department in Kremenchuh. Materials and Methods. Evaluating the efficacy of educational technology was performed at the end of the cycle testing using licensed computer program “Elex” (2-3 asked 200 questions difficulty level from the corresponding profession) and by checking the mastering of practical skills by standardized maps of practical skills and summarizing anonymous questioning. An important feature of the educational process in postgraduate medical education is also a close combination of theoretical and practical training, because great importance is the complexity of learning: the use of distance education on the stage of theoretical knowledge and practical skills training at the clinical sites. This is a convincing explanation for the presence of part-time study and explain the advantage of distance education where the students away from the base of the institution. Distance education forms can not be used alone and in combination with classical forms of education. Results and Discussion. There were seen the efficiency of distance learning, according to test results and mastering of practical skills. Conclusions. Distance education at the postgraduate stage training of interns and medical students of interns is self-focused work using modern information technologies, the effectiveness of which depends on the teacher methodologically structured process, information and communication capacity of higher education. There were given recommendations on the implementation of elements of distance learning in the practice of the research institute of postgraduate education.Документ Ефективність протизапальної терапії у хворих на ХОЗЛ при поєднанні з остеоартритом(Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України». ТДМУ «Укрмедкнига», 2015-06-17) Ждан, Вячеслав Миколайович; Потяженко, Максим Макарович; Волченко, Григорій Вілійович; Хайменова, Галина Сергіївна; Ткаченко, Максим Васильович; Zhdan, V. M.; Potyazhenko, M. M.; Volchenko, G. V.; Haymenova, G. S.; Tkachenko, M. V.Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – хвороба 21 століття. ХОЗЛ страждає 210 мільйонів чоловік у всьому світі, і щороку від цієї хвороби помирає 3 млн. людей. Під впливом різноманітних факторів (тютюнопаління, повітряні полютанти, гази та пари хімічних сполук, продукти згорання палива) розвивається запальний процес в тканинах легень, тривале існування якого на тлі морфологічних змін у легенях забезпечує розвиток системних запальних проявів. Системне запалення в даний час розглядається як значуща складова патогенезу ХОЗЛ, яка здатна слугувати фактором ризику розвитку і прогресування численних ускладнень захворювання.Серед системних ефектів ХОЗЛ досить часто виділяють розвиток остеопорозу як основи для розвитку остеоартриту (ОА). В комплексному лікуванні ХОЗЛ у поєднанні з ОА все частіше приділяється увага протизапальній дії фенспіриду. Включення фенспіриду гідрохлориду до схеми лікування дозволяє зменшити та стабілізувати основні клінічні прояви, пролонгувати термін ремісії даної констеляції хворих; Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) – is a disease of the 21st century. COPD suffers 210 million people worldwide, and every year from the disease kills 3 million people. Under the influence of various factors (smoking, air pollutants, gases and steam and etc.) develops inflammation in the tissues of the lung, whose continued existence against the background of morphological changes in the lungs responsible for the development of systemic inflammatory manifestations. Systemic inflammation is now considered as a significant component of the pathogenesis of COPD, which is able to serve as a risk factor for complications and progression of many diseases. Among the systemic effects of COPD are often distinguished the development of osteoporosis as a basis for the development of osteoarthritis (OA). In the treatment of COPD with OA increasingly focuses on anti–inflammatory action fenspiride. Inclusion fenspiride hydrochloride for treatment regimens to reduce and stabilize the main clinical manifestations, prolong remission time this constellation of patients.Документ Коморбідні стани у пацієнтів з псоріатичним артритом(Українська медична стоматологічна академія, 2020-12-07) Ждан, Вячеслав Миколайович; Ткаченко, Максим Васильович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Волченко, Григорій Вілійович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Китура, Евдокия Михайловна; Волченко, Григорий Вилльевич; Zhdan, V. M.; Tkachenko, M. V.; Babanina, M. Yu.; Kіtura, Ye. M.; Volchenko, G. V.Метою дослідження було визначити, чи наявність псоріатичного артриту пов’язана з більшою кількістю супутніх захворювань, зокрема серцево-судинних захворювань, порівняно з шкірною формою псоріазу. Досліджено 56 пацієнтів із псоріатичним артритом у ревматологічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР» та 38 пацієнтів з шкірною формою псоріазу із поліклінічного відділення КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР». Для визначення поширеності серцево-судинних та інших супутніх захворювань використовувалась анамнестичні данні пацієнтів з псоріатичним артритом та шкірною формою псоріазу. Одновимірний та багатовимірний логістичний регресивний аналіз проводився для оцінки коефіцієнта вірогідності, порівнюючи шанс отримати дане супутнє захворювання у пацієнтів з псоріатичним артритом та пацієнтів з шкірною формою псоріазу. Фактори ризику (коваріанти) включали вік, стать, статус курця, тяжкість і тривалість псоріазу, лікування, наявність супутніх захворювань. За результатами дослідження виявлено, що поширеність гіпертензії, ожиріння, гіперліпідемії, цукрового діабету 2 типу та, принаймні, одного серцево-судинного захворювання у хворих на псоріатичний артрит складало 36,9%, 31,1%, 20,3%, 11,09% та 8,7% відповідно. Це значно вище, ніж у пацієнтів з псоріазом без артриту з діапазоном некорегованого коефіцієнту вірогідності від 1,55 до 2,58. При мультиваріантному аналізі показники артеріальної гіпертензії залишалася значно вищими (корегований коефіцієнт вірогідності 2,18). Псоріатичний артрит був також в значній мірі пов’язаний з інфекційними захворюваннями, які не лікувалися антибіотиками (імовірно вірусними), неврологічними станами, розладами шлунково-кишкового тракту та хворобами печінки (корегований коефіцієнт вірогідності 2,79; 4,75; 21,47; та 7,68 відповідно). Інфекції, які лікувалися антибіотиками та депресія/тривожність були відносно поширені при псоріатичному артриті з розповсюдженістю у 31,8% та 19,3% відповідно. Однак, ці показники не значно відрізнялися від таких при шкірній формі псоріазу після багатоваріантної корекції.За даними дослідження виявлено, що запальне захворювання суглобів (псоріатичний артрит) відіграє важливу роль у виникненні як серцево-судинної, так і іншої супутньої патології у пацієнтів з псоріатичним артритом.Документ Оптимізація лікування НПЗП-гастропатії у ревматологічних хворих(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Волченко, Григорій Вілійович; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Ткаченко, Максим Васильович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Китура, Евдокия Михайловна; Волченко, Григорий Вилльевич; Шилкина, Людмила Николаевна; Ткаченко, Максим Васильевич; Zhdan, V. N.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Volchenko, G. V.; Shylkina, L. N.; Tkachenko, M. V.Захворювання та пошкодження органів опорно-рухової системи займають одне з провідних місць у структурі загальної захворюваності населення більшості європейських країн, в тому числі і України. Лікування гастропатій, індукованих НПЗП, є не лише актуальною проблемою, але і складним завданням, оскільки в більшості хворих не вдається відмінити НПЗП у зв'язку з високим ризиком загострення захворювання, із приводу якого пацієнт їх систематично приймає. Мета дослідження – оцінити клінічну ефективність 10-денної послідовної та стандартної АХБТ у ревматологічних хворих з НПЗП-гастропатією. Дослідження проводилося на базі ревматологічного відділення ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського. Обстежено 28 хворих на ревматоїдний артрит, остеоартроз та подагру з НПЗП-гастропатією. Призначення 10-денної послідовної АХБТ у 92,0% випадків дає змогу досягти ерадикації H.Руlori-інфекції у ревматологічних хворих з НПЗП-гастропатією. Ефективність стандартної схеми лікування у ревматологічних хворих з НПЗП-гастропатією не досягає значень, рекомендованих міжнародними угодами; Заболевания и травмы органов опорно-двигательной системы занимают одно из ведущих мест в структуре общей заболеваемости населения большинства европейских стран, в том числе и Украины. Лечение гастропатий, индуцированных НПВП, является не только актуальной проблемой, но и сложной задачей, поскольку у большинства больных не удается отменить НПВП в связи с высоким риском обострения заболевания, по поводу которого пациент их систематически принимает. Цель исследования - оценить клиническую эффективность 10-дневной последовательной и стандартной АХБТ у ревматологических больных с НПВП-гастропатией. Исследование проводилось на базе ревматологического отделения ПОКБ им. Н.В. Склифосовского. Обследовано 28 больных с ревматоидным артритом, остеоартрозом и подагрой в сочетании с НПВП-гастропатией. Назначение 10-дневной последовательной АХБТ в 92,0% случаев позволяет добиться эрадикации H.Руlori-инфекции у ревматологических больных с НПВП-гастропатией. Эффективность стандартной схемы лечения у ревматологических больных с НПВП-гастропатией не достигает значений, рекомендованных международными соглашениями; Diseases and injuries of the musculoskeletal system rank one of the leading positions in the structure of the overall incidence rate of the population in most European countries, including Ukraine. The therapy of gastropathy induced by NSAIDs is not only an urgent problem, but also a challenge because the majority of patients are unable to discontinue NSAIDs due to the high risk of exacerbation of the underlying disease for which the patient takes them systematically. The purpose of the study is to evaluate the clinical efficacy of the 10-day sequential and standard anti-helicobacter therapy in rheumatic patients with NSAID-gastropathy. The study involved 28 patients with rheumatoid arthritis, osteoarthrosis and gout in combination with NSAID-gastropathy who underwent the course of treatment at the rheumatological department of M. Sklifosofskiy Poltava Regional Clinical Hospital. The course of 10-day sequential anti-helicobacter therapy in 92.0% of cases enables to achieve eradication of H.Rulori infection in rheumatic patients with NSAID-gastropathy. Effectiveness of standard treatment regimens in patients with rheumatic NSAID-gastropathy does not reach the values recommended by international protocols.Документ Організація навчання лікарів-інтернів на кафедрі сімейної медицини і терапії(ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», 2017-05-16) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Іваницький, Ігор Валерійович; Волченко, Григорій Вілійович; Ткаченко, Максим Васильович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Китура, Евдокия Михайловна; Шилкина, Людмила Николаевна; Иваницкий, Игорь Валериевич; Волченко, Григорий Вилльевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Кирьян, Елена Анатольевна; Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Shylkina, L. M.; Ivanickiy, I. V.; Volchenko, G. V.; Tkachenko, M. V.; Kyryan, O. A.В статье рассмотрены особенности организации обучения врачей-интернов на кафедре семейной медицины и терапии: амбулаторный прием, курация больных в стационаре, участие в подготовке клинических и клинико-анатомических конференций, реферативных обзоров, мультимедийных презентаций; изложены формы дистанционного обучения, организации научно-исследовательской работы врачей-интернов, занятия в учебно-практическом центре; The article considers features of organization of training of interns at the department of family medicine and therapy: outpatient care, follow-up ofpatients in the hospital, participation in the preparation of clinical and clinical-anatomical conferences, abstract reviews, multimedia presentations; describes forms of distance learning, organization of scientific work of interns, study in the educational and practical center.Документ Особливості підготовки сімейних лікарів на факультеті післядипломної освіти ВДНЗУ «УМСА»(Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, 2012) Ждан, Вячеслав Миколайович; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Скрипник, Ігор Миколайович; Капустянська, Анна Анатоліївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Штомпель, Вікторія Юріївна; Волченко, Григорій Вілійович; Лебідь, Володимир Григорович; Zhdan, V. N.; Shilkina, L. N.; Skrypnyk, I. N.; Kapustyanskaya, A. A.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V. ; Shtompel, V. Yu.; Volchenko, G. V.; Lebid, V. G.У сучасній підготовці лікарів сімейної медицини важливим є поєднання зусиль державних, громадських і професійних медичних організацій і установ у контексті як створення університетських клінік згідно з міжнародними стандартами і зразками, так і формування державної політики щодо важливості ролі первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини у забезпеченні громадського здоров’я.Документ Оцінка впливу алопуринолу на функцію нирок(Українська медична стоматологічна академія, 2019-09-01) Ждан, Вячеслав Миколайович; Ткаченко, Максим Васильович; Бабаніна, Марина Юріївна; Волченко, Григорій Вілійович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Волченко, Григорий Вилльевич; Китура, Евдокия Михайловна; Zhdan, V. N.; Tkachenko, M. V.; Babanina, M. Yu.; Volchenko, G. V.; Kitura, Ye. M.Гіперурикемія асоціюється з розвитком подагри, артеріальної гіпертензії та хронічної хвороби нирок. Вплив алопуринолу та гіпоурикемічної терапії на функцію нирок недостатньо вивчений, особливо у пацієнтів з хронічною хворобою нирок, які мають підвищений ризик розвитку реакції гіперчутливості. Метою цього дослідження було визначення впливу алопуринолу на функціональну здатність нирок у пацієнтів з гіперурикемією. Це ретроспективне дослідження когорти пацієнтів, які проходили лікування на базі ревматологічного відділення та поліклініки Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського з використанням клінічних, фармакологічних та лабораторних даних. Ретроспективний аналіз був проведений з жовтня 2015 року по вересень 2017 року. В дослідженні брали участь 40 пацієнтів з гіперурикемією, яка визначалась за підвищенням сироваткового рівня сечової кислоти вище 380 ммоль/л (в середньому ~ 500 ммоль/л), які нещодавно розпочали терапію алопуринолом з будь-якої причини, з верифікованою відповіддю на лікування. Група порівняння складалась із 40 пацієнтів з гіперурикемією без клінічної маніфестації, які не лікувались алопуринолом. Всі пацієнти були розподілені за віком, статтю та за швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ). У пацієнтів, які отримували алопуринол у середній дозі 250 мг на день (SD, 78), було відзначено збільшення рівню ШКФ на 11,8 мл/хв (95% довірчий інтервал, доза 4,7-11,8 мг на день, P=0,01), ніж в контрольній групі. Встановлено, що ефект лікування залежав від вихідного рівня ШКФ, про що свідчить більш значний терапевтичний ефект у пацієнтів з нижчим початковим рівнем ШКФ (P=0,004). У групі лікування алопуринолом був відзначений нижчий кінцевий рівень креатиніну на 0,12 мг/дл (95% довірчий інтервал, 0,003-0,20 мг/дл, P=0,04), ніж у групі контрольних пацієнтів, розподілених за початковим рівнем креатиніну і віком. Серед досліджуваних пацієнтів у двох було зареєстровано побічні явища. Лікування хворих на гіперурикемію алопуринолом середньою тривалістю 15 місяців призвело до значного покращення функції нирок в когорті чоловіків з гіперурикемією. Клініцистам слід враховувати потенційну користь алопуринолу при лікуванні хворих на гіперурикемію, особливо у тих, хто потребує підтримки і контролю функції нирок; Гиперурикемия ассоциируется с развитием подагры, артериальной гипертензии и хронической болезни почек. Влияние аллопуринола и гипоурикемической терапии на функцию почек недостаточно изучен, особенно у пациентов с хронической болезнью почек, которые имеют повышенный риск развития реакции гиперчувствительности. Целью данного исследования было определение влияния аллопуринола на функциональные возможности почек у пациентов с гиперурикемией. Это ретроспективное исследование когорты пациентов, проходивших лечение на базе ревматологического отделения и поликлиники Полтавской областной клинической больницы им. Н.В. Склифосовского с использованием клинических, фармакологических и лабораторных данных. Ретроспективный анализ был проведен с октября 2015 по сентябрь 2017 года. В исследовании участвовали 40 пациентов с гиперурикемией, которая определялась по повышению сывороточного уровня мочевой кислоты выше 380 ммоль/л (в среднем ~ 500 ммоль/л), которые недавно начали терапию аллопуринолом по любой причине, с верифицированным ответом на лечение. Группа сравнения состояла из 40 пациентов с гиперурикемией без клинической манифестации, которые не лечились аллопуринолом. Все пациенты были распределены по возрасту, полу и по скорости клубочковой фильтрации (СКФ). У пациентов, получавших аллопуринол в средней дозе 250 мг в день (SD, 78), было отмечено увеличение уровня СКФ на 11,8 мл/мин. (95% доверительный интервал, доза 4,7-11,8 мг в день, P=0,01), по сравнению с контрольной группой. Установлено, что эффект лечения зависел от исходного уровня СКФ, о чем свидетельствует более значительный терапевтический эффект у пациентов с низким начальным уровнем СКФ (P=0,004). В группе лечения аллопуринолом был отмечено снижение конечного уровня креатинина на 0,12 мг/дл (95% доверительный интервал, 0,003-0,20 мг/дл, P= 0,04), по сравнению с группой контрольных пациентов, распределенных по начальным уровням креатинина и возрасту. Среди исследуемых пациентов у двух были зарегистрированы побочные явления. Лечение больных гиперурикемией аллопуринолом средней продолжительностью 15 месяцев привело к значительному улучшению функции почек в когорте мужчин с гиперурикемией. Клиницистам следует учитывать потенциальную пользу аллопуринола при лечении больных гиперурикемией, особенно у тех, кто нуждается в поддержке и контроля функции почек; Hyperuricemia is associated with the development of gout, arterial hypertension and chronic kidney disease. The influence of allopurinol and hypo-uremic therapy on renal function has not been adequately studied, especially in patients with chronic kidney disease who are at increased risk of developing hypersensitivity reactions. The purpose of this study was to determine the effect of allopurinol on the functional capacity of the kidneys in patients with hyperuricemia. This is a retrospective study of a cohort of patients undergoing treatment on the basis of the rheumatologic department and the polyclinics of the Poltava Regional Clinical Hospital. M.V. Sklifosovsky using clinical, pharmacological and laboratory data. Retrospective analysis was conducted from October 2015 to September 2017. The study involved 40 patients with hyperuricemia, which was determined by an increasing in serum uric acid levels higher than 380 mmol / l (an average of ~ 500 mmol / l) who had recently begun therapy with allopurinol for any reason with a verified response to treatment. The comparison group consisted of 40 patients with hyperuricemia without a clinical manifestation who were not treated with allopurinol. All patients were divided by age, sex and glomerular filtration rate (GFR). Patients receiving allopurinol at an average dose of 250 mg / day (SD, 78) showed an increase in GFR of 11.8 ml / min (95% confidence interval, a dose of 4.7-11.8 mg / day , P = 0.01) than in the control group. It was found that the treatment effect depended on the baseline level of GFR, which is evidenced by a more significant therapeutic effect in patients with lower baseline GFR (P = 0.004). In the allopurinol treatment group, the lower endpoint of creatinine was 0.12 mg / dL (95% confidence interval, 0.003-0.20 mg / dl, P = 0.04) than in the control group of patients at baseline creatinine and age. Among the patients studied, two cases of adverse events were reported. Treatment of patients with hyperuricemia with allopurinol with an average duration of 15 months has led to a significant improvement in renal function in a cohort of men with hyperuricemia. Clinicians should take into account the potential benefits of allopurinol in the treatment of patients with hyperuricemia, especially those who need support and control of kidney function.Документ Оцінка динаміки клініко-лабораторних показників у лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у поєднанні з остеоартритом(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Ждан, Вячеслав Миколайович; Хайменова, Галина Сергіївна; Іваницький, Ігор Валерійович; Волченко, Григорій Вілійович; Ткаченко, Максим Васильович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Хайменова, Галина Сергеевна; Иваницкий, Игорь Валериевич; Волченко, Григорий Вилльевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Zhdan, V. N.; Khaymenova, G. S.; Ivanickiy, I. V.; Volchenko, G. V.; Tkachenko, M. V.Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – хвороба 21 століття. На ХОЗЛ страждає 210 млн. людей в усьому світі, щорічно помирає від цієї хвороби 3 млн. хворих. Під впливом різних факторів (куріння, гази, пари хімічних сполук, продукти згоряння палива) розвивається запальний процес в тканинах легень, який на тлі морфологічних змін в легенях забезпечує розвиток системих запальних проявів. Системне запалення розглядається як складова патогенезу ХОЗЛ, яке забезпечує розвиток і прогресування численних ускладнень захворювання. Серед великої кількості ускладнень і системних ефектів ХОЗЛ досить часто виділяють розвиток остеопорозу, як основи остеоартриту (ОА). В комплексному лікуванні ХОЗЛ в поєднанні з ОА приділяється увага протизапальній терапії, зокрема дії фенспірид гідро хлориду; Хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) - болезнь 21 века. ХОЗЛ страдает 210 млн. человек во всем мире, ежегодно умирает от этой болезни 3 млн. больных. Под влиянием различных факторов (курение, газы, продукты сгорания топлива) развивается воспалительный процесс в тканях легких, который на фоне морфологических изменений в легких обеспечивает развитие системных воспалительных проявлений. Системное воспаление рассматривается как составная часть патогенеза ХОЗЛ, которая обеспечивает развитие и прогрессирования многочисленных осложнений заболевания. Среди большого количества осложнений и системных эффектов ХОЗЛ достаточно час- то выделяют развитие остеопороза, как основы остеоартрита (ОА). В комплексном лечении ХОЗЛ в сочетании с ОА уделяется внимание противовоспалительной терапии, в частности действия фенспирид гидрохлорида; Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is a disease of the 21st century. 210 million people worldwide suffer from COPD, 3 million people die of the disease every year. Under the influence of various factors (smoking, gases, chemicals, products of fuel combustion) inflammation starts developing in the lung tissue and against the backdrop of morphological changes in the lungs results in the development of systemic inflammatory manifestations. Systemic inflammation is regarded as part of the pathogenesis of COPD that provides the occurrence and progression of a number of complications of the diseases. Among the large number of complications and systemic effects of COPD, the development of osteoporosis is commonly considered as the basis of osteoarthritis (OA). In the treatment of COPD and comorbid OA much attention is paid to anti-inflammatory therapy, including effects of fenspirid hydrochloride.Документ Паліативна допомога коморбідним пацієнтам в ревматології(Полтавський державний медичний університет, 2022-10-19) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Ткаченко, Максим Васильович; Волченко, Григорій Вілійович; Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Kyrian, O. A.; Tkachenko, M. V.; Volchenko, G. V.В результаті аналізу встановлено, що демографічні тенденції і зрушення в бік старіння населення, сприяють зростанню розповсюдженості в суспільстві дегенеративних захворювань суглобів (остеоартроз) і хребта (спондилоартроз, остеохондроз). Залишається актуальною проблема постменопаузального і сенильного остеопорозу, як причини перелому шийки стегна, хребців і нижньої третини передпліччя. Значна частина цих осіб потребує професійної паліативної допомоги в спеціалізованих відділеннях онкологічних та багатопрофільних лікарень, окремих хоспісах та в інтернатах для людей похилого віку або вдома, у сім’ї, за участі професійних виїзних бригад лікарів, медичних сестер та психологів, як це робиться в багатьох країнах Заходу. Паліативні пацієнти та члени їх родин потребують адекватного знеболювання й симптоматичного лікування, професійного догляду, морально-психологічної та духовної підтримки, а часом просто людського співчуття та уваги. Відповідно до реального стану організації паліативної медицини в Україні доцільно вважати, що хоспісна медицина займається комплексом питань, пов’язаних із допомогою паліативним пацієнтам у термінальний період життя у спеціальних медико-соціальних установах – хоспісах або відділеннях паліативної та хоспісної допомоги лікувальних закладів. Запровадження паліативної допомоги повинно бути на ранньому етапі. Допомогу слід вводити після встановлення діагнозу. Люди літнього віку з коморбідною патологією страждають від болю більше, ніж представники інших вікових груп. Посилювати біль може малорухливий спосіб життя, що спричинює скутість м’язів, погіршення рухомості суглобів, посилення остеопорозу. У людей літнього віку спостерігають поєднання м’язово-скелетного болю, закрепів, інфекцій, нейропатії периферичних нервів, емоційних порушень, великих і малих травм та ін. Протибольову терапію слід розпочинати в разі появи перших ознак болю. Анальгетики призначають через однакові проміжки часу, не чекаючи відновлення болю, з метою забезпечити постійне знеболювання. Ад’ювантні і симптоматичні препарати необхідно призначати суворо за показаннями. За пацієнтами встановлюють постійний контроль, особливо на початку лікування. Надалі також потрібне ретельне спостереження для корекції лікування і профілактики можливих ускладнень. У паліативній медицині існують медикаментозні (фармакологічні) та немедикаментозні консервативні (застосовуються переважно при слабкому або помірному болю) й агресивні (нейрохірургічні, застосовуються при сильному та нестерпному болю) методи контролю хронічного больового синдрому. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, існують три основних рівні знеболювання при хронічному больовому синдромі у паліативних хворих. У ревматологічних хворих виникнення болю зумовлене патологічними змінами в периферичних структурах (шкіра, м’язи, сухожилля, зв’язки, синовіальна оболонка, капсула суглоба, хрящ, кістки). Під час оцінки осоливостей больового синдрому слід враховувати анамнестичні дані, коморбідні стани, результати клініко-лабораторних методів обстеження та індивідуальні особливості пацієнта. Тільки такий комплексний підхід дозволяє розробити ефективний план лікувально-реабілітаційних заходів. Найпопулярнішим інструментом аналгетичної терапії в медичній практиці завдяки поєднанню ефективності, безпеки, доступності та зручності застосування є НПЗП. При хронічному болю середнього ступеня тяжкості або тяжкому в пацієнта з невиліковною формою захворювання застосовують опіоїди. Тобто медицина в силах позбавити пацієнта болісних страждань і дати йому можливість пройти свій останній шлях з гідністю. Для паліативного пацієнта важливо сформулювати зі своїм лікарем чіткий план дій. Впоратися із цим допоможе своєчасне звернення до свого сімейного лікаря.Документ Пацієнт похилого віку із хронічною серцевою недостатністю в загальнолікарській практиці(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія». Українська Академія наук національного прогресу, 2016-10) Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Оксана Євгенівна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Волченко, Григорій Вілійович; Ткаченко, Максим Васильович; Гордієнко, Олена Вікторівна; Мороз, Тетяна Вікторівна; Zhdan, V. M.; Kitura, O. Ye.; Kitura, Ye. M.; Babanina, M. Yu.; Volchenko, G. V.; Tkachenko, M. V.В статье освещаются особенности течения сердечной недостаточности у пациентов пожилого возраста, вопросы фармакотерапии хронической сердечной неокончательности, рассматриваются особенности патогенетической терапии ß-адреноблокаторами и ингибиторами АПФ, а также диуретиками и сердечными гликозидами; The paper elucidates the peculiarities of heart failure course in elderly patients, as well as issues of pharmacotherapy, chronic heart failure. Features of the pathogenetic therapy of ß-blockers and ACE inhibitors, as well as diuretics and cardiac glycosides have been considered.Документ Подагрична нефропатія: вибір стартової терапії у коморбідного пацієнта(Полтавський державний медичний університет, 2022-10-19) Ждан, Вячеслав Миколайович; Ткаченко, Максим Васильович; Бабаніна, Марина Юріївна; Волченко, Григорій Вілійович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Zhdan, V. M.; Tkachenko, M. V.; Babanina, M. Yu.; Volchenko, G. V.; Kitura, Ye. M.; Kyrian, O. A.The increase in the prevalence of gout leads to an increase in the frequency of concomitant diseases associated with a persistent increase in the level of uric acid (UA), the degree of decompensation associated with the frequency of arthritis exacerbations. A complex cascade of events is formed the pathogenetic mechanisms of which are closely related to the progress of each of its components. Ukrainian and international recommendations define the standards for the treatment of gouty arthritis, which provide for the mandatory achievement of the target level of UA in the blood serum. The need for a steady decrease to the target level is justified by the desire to influence the process of UA dissolution, the violation of which leads to the formation of urate crystals with their subsequent deposition in the joint cavity and soft tissues, exacerbation of arthritis and an increase in the probability of an undesirable result. Hypouricemic therapy is a mandatory component of standard drug therapy for patients with gout. The literature provides data on the severe febuxostat advantages over other hypouricemic agents. This work aimed to determine the possibility of obtaining a clinical and laboratory effect in a short time after the start of febuxostat therapy (up to 3 months) in patients with gouty nephropathy who have concomitant pathology. Achieving normouricemia in a patient with gout and comorbidities is essential for controlling the course of gout, preventing new gout attacks, and reducing the threat to life and health caused by comorbidities. Analysis of the use of febuxostat in our patients demonstrated the achievement of target values or a significant reduction in UA levels within 3 months of therapy.Документ Самостійна робота лікарів-інтернів на кафедрі сімейної медицини і терапії(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016-09-22) Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Волченко, Григорій Вілійович; Ткаченко, Максим Васильович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Китура, Евдокия Михайловна; Бабанина, Марина Юрьевна; Волченко, Григорий Вилльевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Zhdan, V. M.; Kitura, Ye. M.; Babanina, M. Yu.; Volchenko, G. V.; Tkachenko, M. V.В статті розглянуто особливості організації самостійної роботи лікарів-інтернів на кафедрі сімейної медицини і терапії: амбулаторний прийом, курація хворих в стаціонарі, участь у підготовці клінічних і клініко-анатомічних конференцій, реферативних оглядів, мультимедійних презентацій; приведено форми дистанційного навчання, організацію науково-дослідної роботи лікарів-інтернів; В статье рассмотрены особенности организации самостоятельной работы врачей-интернов на кафедре семейной медицины и терапии: амбулаторный прием, курация больных в стационаре, участие в подготовке клинических и клинико-анатомических конференций, реферативных обзоров, мультимедийных презентаций; изложены формы дистанционного обучения, организации научно-исследовательской работы врачей-интернов; The article says about the features of organization self-education of interns in the chair of family medicine and therapy: outpatient care, observetion of patients in the hospital, participation in the preparation of clinical and clinical-anatomical conferences, abstract reviews, multimedia presentations; given the form of distance learning, organization of scientific work of interns.Документ Современные аспекты лечения кислотозависимых заболеваний, ассоциированных с хеликобактериозом(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2013-08-15) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Волченко, Григорій Вілійович; Ткаченко, Максим Васильович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Китура, Евдокия Михайловна; Волченко, Григорий Вилльевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Zhdan, V. N.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Volchenko, G. V.; Tkachenko, M. V.Целью исследования было изучение клинической эффективности использования L.reuteri для коррекции микробиоциноза и иммунного статуса у больных кислотозависимыми заболеваниями при проведении эрадикационной терапии. Обследовано 38 больных. Применение L.reuteri у данной категории больных приводит к улучшению и нормализации состояния кишечной микрофлоры, улучшению клеточного и гуморального иммунитета; Метою дослідження було вивчення клінічної ефективності використання L.reuteri для корекції мікробіоцинозу та імунного статусу у хворих на кислотозалежні захворювання при проведенні ерадикаційної терапії. Обстежено 38 хворих. Застосування L.reuteri у даної категорії хворих призводить до поліпшення та нормалізації стану кишкової мікрофлори, поліпшенню клітинного та гуморального імунітету; The aciddependent diseases of the digestive system are extremely common in family doctor′s practice. In addition, the relevance of this problem is due to a complex diagnostic search, the frequent development of serious complications.Since ancient times, the preparations containing normal flora have been used in medicine. The bifidumbakterii and lactobacilli are the main group of microorganisms used in the modern drugs. Lactobacillus reuteri are very interesting. They synthesize the short-chain fatty acids (lactic, acetic, formic,succinic), which reduces the pH of the intestinal contents, and as a result, the inhibition of reproduction putrefactive pathogenic microorganisms, ensures the stability of the intestinal microflora. L.Reuteri – a type of lactic acid bacteria in human strain was isolated from breast milk, mouth, stomach, small and large intestines, vagina. The using of L.reuteri has a positive effect in diseases of the gastrointestinal tract, protectes against infectious diseases, stimulates the immune system during the scientific research. Purpose of research was studying clinical efficiency of preparation L.Reuteri for correction microflora and the immune status at patients acid-dependent diseases at carrying out antihelicobacter therapies. It is surveyed 38 patients with aciddependent diseases, infected H.Pylori. Probiotic containing L.reuteri, named BioGaia drug was administered from the first day of eradication therapy (amoxicillin + clarithromycin + rabeprazole) 1 tablet once a day. The course of treatment was 2 weeks. Probiotic BioGaia was tolerated well by all observed patients. The side effects were not noted during treatment. When probiotic BioGaia was prescribed with other drugs it was not any undesirable interactions. State of the microflora improved in patients in the first group after two weeks of treatment with the probiotic BioGaia. Conducted monitoring bacteriological tests in those patients who had the original intestinal dysbiosis, allowed to improve the state of the microflora in 62% patients and to normalize in 20% patients. There is a normalization of IgA (it had increased significantly), reduction the number of IgG and IgM was not credible after treatment. After that the probiotic BioGaia was used the phagocytic activity of leukocytes has increased according to the phagocytic index. The use of probiotic containing L. reuteri, contributes to improving the functional state of the gastrointestinal tract, the normalization of a condition of intestinal microflora and improvement of a condition of cellular and humoral immunity according to indicators of T-lymphocytes, increasing the content of IgA, which is a substrate for the formation of secretory IgA, increasing of the phagocytic activity of leukocytes. Scientific research have proved the effectiveness and feasibility of a probiotic containing L.Reuteri in patients with aciddependent diseases during the eradication therapy for the prevention and correction of mikrobiotsinoz and immune status.Документ Сучaснi пoгляди нa невiдклaдну дoпoмoгу при пaтoлoгiї oргaнiв серцевo-судиннoї системи(Українська медична стоматологічна академія, 2020-11-30) Ждан, Вячеслав Миколайович; Хайменова, Галина Сергіївна; Іщейкіна, Юлія Олексіївна; Волченко, Григорій Вілійович; Катеренчук, Олександр Іванович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Хайменова, Галина Сергеевна; Ищейкина, Юлия Алексеевна; Волченко, Григорий Вилльевич; Катеренчук, Александр Иванович; Zhdan, V. M.; Khaimenova, Н. S.; Ischeykina, Yu.О.; Volchenko, G. V.; Katerenchuk, O. I.Артеріальна гіпертензія – oдна з найбільш гoстрих медикo-сoціальних прoблем в усьoму світі. Незважаючи на oчевидні успіхи в лікуванні артеріальної гіпертензіі, загальне числo хвoрих в світі, перевищила 1 млрд. чoлoвік і неухильнo збільшується, дo 2022 р за приблизними рoзрахунками може скласти більше 1,5 млрд. випадків. При цьoму артеріальна гіпертензія є прoвіднoю причинoю смерті населення (12,8%), щo станoвить 7,5 млн. oсіб на рік. У свoю чергу, гіпертoнічний криз – це стан, викликаний раптoвим підвищенням артеріальнoгo тиску дo індивідуальнo висoких величин,щo супрoвoджується клінічними симптoмами і вимагає негайнoгo зниження артеріальнoгo тиску для пoпередження ураження oрганів-мішеней. Грунтуючись на цьoму визначенні, ще раз важливо підкреслити неприйнятність віднесення дo гіпертензивних кризів епізoдів гoстрo виниклoгo вираженoгo підвищення артеріальнoгo тиску, щo не супрoвoджуються клінічнoю симптoматикoю. Крім тoгo, важливo не віднoсити дo гіпертензивних кризів випадки гoстрoгo інфаркту міoкарда, гoстрoгo пoрушення мoзкoвoгo крoвooбігу, щo супрoвoджуються втoринним вираженим підвищенням артеріальнoгo тиску (oбумoвленим бoльoвим синдрoмoм, гoстрoю ішемією гoлoвнoгo мoзку і т. д.). Таким чином, дo гіпертензивних кризів слід віднoсити ті випадки, кoли гoстрo виниклo виражене підвищення артеріальнoгo тиску і є причинoю гoстрoгo ураження oрганів-мішеней. Питання лікування артеріальнoї гіпертензії та гіпертoнічних кризів не втрачає свoєї актуальнoсті і зараз. Мoжливoсті швидкoгo і ефективнoгo купірування кризи на дoгoспітальнoму етапі зрoсли в кілька разів з пoявoю сучасних фармпрепаратів. На сьогодні оснoвними зaвдaннями терaпiї гіпертонічного кризу є: купiрувaння кризу, пoсткризoвa стaбiлiзaцiя i прoфiлaктикa пoвтoрних гіпертонічних кризів.Документ Сучасний підхід до терапії коморбідної патології(Українська медична стоматологічна академія, 2019-07-19) Ждан, Вячеслав Миколайович; Хайменова, Галина Сергіївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Волченко, Григорій Вілійович; Іваницький, Ігор Валерійович; Ждaн, Вячеслав Николаевич; Хайменова, Галина Сергеевна; Бабанина, Марина Юрьевна; Волченко, Григорий Вилльевич; Иваницкий, Игорь Валериевич; Zhdan, V. N.; Khaіmenova, H. S.; Babanina, M. Yu.; Volchenko, G. V.; Ivanitsky, I. V.Oстеoaртрит – нaйчaстiше, пoлiетioлoгiчне захворювання суглобів, виникнення тa рoзвитoк якoгo пoв’язaнi з низкoю генетичних, ендoгенних (гoрмoнaльний бaлaнс, iмуннi пoрушення, oксидaцiйний стрес) тa екзoгенних фaктoрiв (трaвмa, перевaнтaження). Пoєднaння метaбoлiчнoгo синдрoму тa oстеoaртриту – oднa з нaйбiльш aктуaльних медикo-сoцiaльних прoблем теперiшньoгo суспiльствa. Це oбумoвленo як їх нaдзвичaйнo висoкoю пoширенiстю, тaк i висoкoю кoмoрбiднiстю з iншими стaнaми i зaхвoрювaннями, якi мaють iстoтний вплив нa якiсть життя пaцiєнтiв. Метoю нaшoї рoбoти стaлo вивчення плейoтрoпнoгo ефекту рoзувaстaтину нa вирaженiсть бoльoвoгo синдрoму i aктивнiсть зaхвoрювaння при oстеoaртриты в oсiб з МС, a тaкoж йoгo вплив нa рiвень aртерiaльнoгo тиску, чaстoту серцевих скoрoчень, рiвень aнтрoпoметричних пoкaзникiв тa пoкaзникiв лiпiдoгрaми. Було обстежено 30 хвoрих нa остеоартрит i метaбoлiчним синдрoмом. Хворі були розділені на дві зіставні за віком групи. Рoзувaстaтин признaчaли І групі (n=15) пo 20 мг 1 рaз нa дoбу прoтягoм 12 днiв. Критерiями ефективнoстi лiкувaння були: вираженість больового синдрому, суглобові і антропометричні показники, лабораторно-інструментальні показники, рівень якості життя. Oбстеження пaцiєнтiв прoвoдилoсь двiчi: дo пoчaтку лiкувaння i нa 12 день лiкувaння. Встaнoвленo, щo зaстoсувaння рoзувaстaтину у дaнoї кaтегoрiї хвoрих дoзвoляє зменшити бoльoвий синдрoм, пoлiпшити функцiю суглoбiв, знизити aктивнiсть зaхвoрювaння тa пiдвищити якiсть життя пaцiєнтiв. Дo тoгo ж, рoзувaстaтин не впливaє нa рiвень систoлiчнoгo тa дiaстoлiчнoгo aртерiaльнoгo тиску тa мoже викoристoвувaтись при супутнiй aртерiaльнiй гiпертензiї; Oстеoaртрит– частое, пoлиэтиологическое заболевание суставов, возникновение и развитие которого связано с рядом генетических, эндогенных (гормональный баланс, иммунные нарушения, oксидaнтный стресс) и экзогенных факторов (травма, перегрузка). Сочетание метaбoлического синдрoма и остеoaртрита – oднa с наиболее актуальных медикo-сoциaльных проблем сегодняшнего общества. Это обусловлено как их чрезвычайно высоким распространением, так и высокой кoмoрбидностью с другими состояниями и заболеваниями, которые оказывают существенное влияние на качество жизни пациентов. Целью нашей работы стало изучение плейoтрoпнoгo эффекта рoзувaстaтина на выраженность болевого синдрома и активность заболевания при остеoaртрите у больных с метaбoлическим синдрoмом, a также его влияние на уровень артериального давления, частоту сердечных сокращений, уровень антропометрических показателей и показателей липидoгрaммы. Было обследовано 30 больных остеoaртритом и метaбoлическим синдрoмом. Больные были разделены на две сопоставимые по возрасту группы. Рoзувaстaтин назначали I группе (n = 15) по 20 мг 1 раз на день на протяжении 12 дней. Критериями эффективности лечения были: выраженность болевого синдрома, суставные и антропометрические показатели, лабораторноинструментальные показатели, уровень качества жизни. Обследование пациентов проводилось дважды: перед лечением и на 12 день лечения. Установлено, что использование рoзувaстaтина в данной категории больных позволяет уменьшить болевой синдром, улучшить функцию суставов, снизить aктивность заболевания и повысить качество жизни пациентов. К тому же, рoзувaстaтин не влияет нa уровень систолического и диастолического артериального давления, может использоваться при сопутствующий артериальной гипертензии; Osteoarthritis (OA) is a common, poly-etiological disease of the joints, the occurrence and development of which is associated with a number of genetic, endogenous (hormonal balance, immune disorders, oxidative stress) and exogenous factors (trauma, overload). The combination of metabolic syndrome (MS) and OA is one of the most pressing medical and social issues for healthcare today. This is due to both theirm extremely high prevalence and high comorbidity with other conditions and diseases that have a significant impact on the quality of life of patients. The aim of our work was to study the pleurotropic effect of rosuvastatin on the pain intense and disease intensity in the course of OA in patients with comorbid MS, as well as its effect on blood pressure (BP), heart rate (HR), level of anthropometric indicators and lipidogram indicators. 30 patients were examined for OA and MS. Patients were divided into two age-matched groups. Rosuvastatin was prescribed to group I (n = 15) in a dose of 20 mg once a day for 12 days. The criteria for assessing the therapy efficacy included pain severity, articular and anthropometric parameters, laboratory and instrumental parameters, the level of quality of life. Patients were examined twice: before the therapy and on the day 12 of the therapy. It has been established that the rozuvastatin prescribed for this category of patients can reduce pain, improve joint function, lower the intensity of the disease and improve the quality of life of patients. In addition, rozustastatin does not affect the level of systolic and diastolic blood pressure, and can be prescribed for patients with concomitant arterial hypertension.