Перегляд за Автор "Volkov, K. S."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Histophysiology of submandibular salivary glands end pieces in rats with chronic ethanol intoxication(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Шевченко, Костянтин Васильович; Шевченко, Константин Васильевич; Shevchenko, K. V.; Гарець, В. І.; Гарец, В. И.; Garets, V. I.; Федонюк, Лариса Ярославівна; Федонюк, Лариса Ярославовна; Fedonyuk, L. Ya.; Волков, Костянтин Степанович; Волков, Константин Степанович; Volkov, K. S.; Нестерук, С. О.; Нестерук, С. О.; Nesteruk, C. O.The paper presents the morphometric study of the submandibular salivary gland parenchyma in chronic intoxication with ethanol. It has been established, that chronic ethanol intoxication affects the morphofunctional state of the submandibular gland lobules’ end pieces in rats, which is confirmed by the lumen diameter reduction and the epithelial cells height growth up to 15.44 ± 0.41 µm at the early stages of observation. Reduction in the external diameter and the lumen diameter with the reduced epithelial cells height were observed on the thirtieth day of the experiment. This is due to dystrophic changes in the cells of the of the submandibular glands end pieces in rats at the later stages of the experiment, and is confirmed by reduction in their size, the number of secretory granules and the increased optical density of cells;В роботі представлені дані морфометричного дослідження паренхіми піднижньощелепної слинної залози при хронічній інтоксикації етанолом. Встановлено, що хронічна інтоксикація етанолом впливає на морфофункціональний стан кінцевих відділів часточок піднижньощелепної залози щурів, що підтверджується зменшенням діаметру просвіту та збільшенням висоти епітеліоцитів до 15,44±0,41мкм на ранніх стадіях спостереження. Зменшенням діаметру зовнішнього та діаметру просвіту із зменшенням висоти епітеліоцитів на тридцяту добу експерименту. Що обумовлене дистрофічними змінами в клітинах кінцевих відділів піднижньощелепних залоз щурів на пізніх стадіях експерименту, та підтверджується зменшенням їх розмірів, кількості секреторних гранул та підвищенням оптичної щільності клітин; В работе представлены данные морфометрического исследования паренхимы поднижнечелюстной слюнной железы при хронической интоксикации этанолом. Установлено, что хроническая интоксикация этанолом влияет на морфофункциональное состояние конечных отделов долек поднижнечелюстной слюнной железы крыс, что подтверждается уменьшением диаметра просвета и увеличением высоты эпителиоцитов до 15,44±0,41мкм на ранних стадиях наблюдения. Уменьшением наружного диаметра и диаметра просвета с уменьшением высоты епителиоцитов на тридцатые сутки эксперимента. Что объясняется дистрофическими изменениями в клетках конечных отделов поднижнечелюстных слюнных желез крыс на поздних стадиях эксперимента и подтверждается уменьшением их размеров, количества секреторных гранул с увеличением оптической плотности клеток.Документ Structural features of the normal major salivary glands stroma of rats(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Volkov, K. S.; Yeroshenko, H. A.; Koptev, M. M.; Kramarenko, D. R.; Horbachevsky, I. Ya; Волков, Костянтин Степанович; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Коптев, Михайло Миколайович; Крамаренко, Денис Русланович; Горбачевський, І. Я; Волков, Константин Степанович; Ерошенко, Галина Анатольевна; Коптев, Михаил Николаевич; Крамаренко, Денис Русланович; Горбачевский, И. Я.Метою роботи стало встановлення особливостей структурної організації строми великих слинних залоз щурів у нормі. Дослідження було виконано на 20дорослих білих щурах-самцях лінії Вістар з масою тіла 260-300 грамів, віком 10-12 місяців. Дослідження показало, що строма великих слинних залоз щурів представлена аморфною речовиною, колагеновими волокнами і відростками фібробластів між сусідніми кінцевими відділами часточок; тіла фібробластів розміщені у вузлових інтерстиційних відсіках – місцях контакту 3-4 кінцевих відділів. Із судин гемомікроцир- куляторного русла навколо кінцевих відділів часточок переважають капіляри і пост капіляри, у перипротоковій сполучній тканині – посткапіляри і венули. У стромі великих слинних залоз щурів місцевий захисний бар‘єр переважно представлений плазмоцитами і макрофагами в міжацинарному інтерстиції та макрофагами і мастоцитами в перипротоковій сполучній тканині; Целью работы стало установление особенностей структурной организации стромы больших слюнных желез крыс в норме. Исследование было выполнено на 20 взрослых белых крысах-самцах линии Вистар с массой тела 260-300 граммов и возрастом 10-12 месяцев. Исследование показало, что строма больших слюнных желез крыс представлена аморфным веществом, коллагеновыми волокнами и отростками фибробластов; тела фибробластов расположені в узловых интерстициальных отсеках – местах контакта 3-4 конечных отделов. Из сосудов гемомикроциркуляторного русла вокруг конечных отделов долек преобладают капилляры и посткапилляры, в перипротоковой соединительной ткани – посткапилляры и венулы. В строме больших слюнных желез крыс местный защитный барьер преимущественно представлен плазмоцитами и макрофагами в межацинарном интерстиции и макрофагами и мастоцитами в перипротоковой соединительной ткани; The aim of the study was to determine the stroma structural features in the major salivary glands of rats in normal state. The study was carried out on 20 adult white male Wistar rats with body weight 260-300 grams, aged 10-12 months. Histological examination of the parotid stroma determined that the intralobular connective tissue was represented by amorphous substance, collagen fibers and fibroblast processes between adjacent terminal parts. The fibroblast bodies were located in the nodular interstitial compartments − the contact points of 3-4 terminal parts of the gland lobules as well as collagen fibers and blood vessels of the hemomicrocirculatory bed − capillaries and postcapillaries. Postcapillaries and venules were revealed in periductal connective tissue. The local protective barrier of the major salivary glands stroma in rats is predominantly represented by plasmocytes and macrophages in the interacinar interstitium as well as macrophages and mast cells in the periductal connective tissue.Документ Морфометрична характеристика резистивної ланки гемомікроциркуляторного русла слинних залоз щурів при хронічній інтоксикації етанолом(Дніпропетровська медична академія МОЗ України, 2018) Сілкіна, Юлія Валеріївна; Силкина, Юлия Валерьевна; Silkina, Yu. V.; Волков, Костянтин Степанович; Волков, Константин Степанович; Volkov, K. S.; Шевченко, Костянтин Васильович; Шевченко, Константин Васильевич; Shevchenko, K. V.Численними клінічними спостереженнями і експериментальними даними доведено, що практично немає такого органу, який не піддавався би токсичній дії алкоголю. Безумовно, істотний патогенний вплив алкоголь робить саме на систему травлення, так як їй доводиться першій вступати в контакт з етанолом. У порожнині рота етанол пригнічує секрецію і підвищує в'язкість слини. Відомі дані про токсичний вплив етанолу на внутрішні слизові оболонки органів, що викликає їх опік і порушення диференціювання. Значний вплив на функціонування органів має стан ланок гемомікроциркуляторного русла, особливо резистивної, яка забезпечує надходження крові до паренхіматозних елементів та адекватну оксигенацію. В деяких роботах встановлено, що при експериментальній гіпосалівації, як ендогенного, так і екзогенного генезу відбувається стійке звуження резистивної ланки гемомікроциркуляторного русла. Застосування морфометричного методу дозволяє об’єктивно оцінити зміни в структурних елементах органів після дії різних ендогенних та екзогенних чинників. Метою роботи було встановити динаміку змін метричних показників резистивної ланки гемомікроциркуляторного русла піднижньощелепних залоз щурів в нормі та при хронічній інтоксикації етанолом. У роботі проведене морфометричне дослідження, яке встановило, що хронічна інтоксикація етанолом впливає на резистивну ланку гемомікроциркуляторного русла часточок піднижньощелепної слинної залози. На ранніх термінах спостереження визначається спазм судин, що підтверджується збільшенням товщини судинної стінки на 41,8 %. На девʼяту добу спостерігається дилатація, яка проявляється достовірним збільшенням діаметру зовнішнього і діаметру просвіту, та зменшенням товщини судинної стінки. Нормалізація показників до тридцятої доби не визначається; Многочисленными клиническими наблюдениями и экспериментальными данными доказано, что практически нет такого органа, который не поддавался бы токсическому действию алкоголя. Безусловно, существенное патогенное влияние алкоголь оказывает именно на систему пищеварения, так как ей приходится первой вступать в контакт с этанолом. Целью работы было установить динамику изменений метрических показателей резистивной звена гемомикроциркуляторного русла поднижнечелюстных желез крыс в норме и при хронической интоксикации этанолом.В работе проведено морфометрическое исследование, которое установило, что хроническая интоксикация этанолом влияет на резистивное звено гемомикроциркуляторного русла долек поднижнечелюстной слюнной железы. На ранних сроках наблюдения определяется спазм сосудов, что подтверждается увеличением толщины сосудистой стенки на 41,8%. На девятые сутки наблюдается дилатация, которая проявляется достоверным увеличением диаметра внешнего и просвета, и уменьшением толщины сосудистой стенки. Нормализация показателей к тридцатым суткам не определяется; Background. To date, numerous clinical observations and experimental data have proven that there is practically no such organ that would not be subjected to toxic effects of alcohol. Purpose of the work was to determine the dynamics of changes in the metric indices of the submandibular glands’ resistive link of the haemomicrovascular bed of the rats in chronic ethanol intoxication. Methods. The work was performed on 45 white, non-breeding rats. 5 animals were an intact group, which was washed out 4 times a day with isotonic sodium chloride solution, and 40 - experimental, which was injected intrastomach 1 times a day with 12 mg / kg 400 ethanol (in terms of pure alcohol). Animals were withdrawn from the experiment at 5, 9, 12 and 30 days by overdose of thiopental anesthesia (25 mg / kg). Sections of the submandibular glands were enclosed in epon-812 according to the generally accepted method. The mean values of the outer diameter and diameter of the arterioles lumen were determined using a microscope with a digital microphocamera Biorex 3 with an adapted for data research program. Results. In the morphometric study it was found that on the fifth day after ethanol introduction, the mean values of the outer diameter of the arterioles decreased significantly by 15.8%, compared with the control group, and amounted to 15.28 ± 0.06 μm. Also, the diameter of the arteriol lumen was reduced by 53.5%, compared with the control group (p<0.05), and equaled 7.47 ± 0.03 μm. The average thickness of the vascular wall significantly increased by 41.8% and was 3.91 μm. On the ninth day after the introduction of ethanol, the mean values of the outer diameter of the arterioles increased significantly by 27.4% compared to the fifth day of the experiment and amounted to 19.46 ± 0.04 μm, but slightly higher than the control group (p<0.05) by 7.3%. Relatively on the thirtieth day of the experimental model of chronic ethanol intoxication, the outer diameter of the arteriol wall was 18.39 ± 0.04 μm and increased by 0.8%, compared to the twelfth observation day, and by 1.4% compared with the control group of rats. Conclusion. In the early stages of observation, vasospasm is determined, which is confirmed by an increase in the thickness of the vascular wall by 41.8%. At the ninth day there is dilatation, which manifests itself in a significant increase in the diameter of the outer and the lumen, and the decrease in the thickness of the vascular wall. The normalization of the indicators by the thirtieth day is not determined.Документ Роль мультимедийной обучающей системы в реализации учебного процесса на кафедрах гистологии, цитологии и эмбриологии высших медицинских учебных заведений Украины(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Барінов, Едуард Федорович; Баринов, Эдуард Федорович; Barinov, E. F.; Волков, Костянтин Степанович; Волков, Константин Степанович; Volkov, K. S.; Геращенко, Cергій Борисович; Геращенко, Сергей Борисович; Geraschenko, S. B.; Кащенко, Світлана Аркадіївна; Кащенко, Светлана Аркадьевна; Kaschenko, S. A.; Луцик, Олександр Дмитрович; Луцик, Александр Дмитриевич; Lutsik, O. D.; Масловський, Сергій Юрійович; Масловский, Сергей Юрьевич; Maslovskiy, S. Yu.; Чайковський, Юрій Богданович; Чайковский, Юрий Богданович; Chaikovskiy, Yu. B.; Шепітько, Володимир Іванович; Шепитько, Владимир Иванович; Shepit'ko, V. I.; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Ерошенко, Галина Анатольевна; Yeroshenko, G. A.Эффективность применения в учебном процессе моделирования гистофизиологических процессов при помощи обучающих компьютерных программ, требует соблюдения следующих принципов – четкой формулировки конечной цели обучения; междисциплинарной интеграции; иерархического принципа организации; отбора необходимой и достаточной учебной информации; использования корректных, информативных фото и видеоматериалов; привлечение современных научных фактов в учебный процесс; последовательность изложения материала, отражающих сущность процесса; интерактивности обучения; возможности контроля приобретенных навыков. Важным элементом создания обучающих компьютерных программ является интерактивность обучения, которая достигается за счет: активаторов внимания; комментариев; доступности дополнительной информации; возможности повторения сложных обучающих блоков; возврата к базисному уровню информации. Уверенность в достижении конечной цели обучения возможна лишь при наличии системы контроля приобретенных знаний и умений студентов, которая должна обеспечить: - понимание сущности морфогенетических процессов. Дизайн может улучшить восприятие компьютерной программы, он должен быть достаточно запоминающимся своими эффектами, однако он не должен «перекрывать» сущность и отвлекать внимание от смыслового наполнения программы; Ефективність застосування у навчальному процесі моделювання гістофізіологічних процесів за допомогою навчальних комп'ютерних програм, вимагає дотримання наступних принципів - чіткого формулювання кінцевої мети навчання; міждисциплінарної інтеграції; ієрархічного принципу організації; відбору необхідної і достатньої навчальної інформації; використання коректних, інформативних фото та відеоматеріалів; залучення сучасних наукових фактів у навчальний процес; послідовність викладу матеріалу, що відображають сутність процесу; інтерактивності навчання; можливості контролю набутих навичок. Важливим елементом створення навчальних комп'ютерних програм є інтерактивність навчання, яка досягається за рахунок: активаторів уваги; коментарів; доступності додаткової інформації; можливості повторення складних навчальних блоків; повернення до базисному рівню інформації. Впевненість у досягненні кінцевої мети навчання можлива лише при наявності системи контролю набутих знань і вмінь студентів, яка повинна забезпечити: - розуміння сутності морфогенетичних процесів. Дизайн може поліпшити сприйняття комп'ютерної програми, він повинен запам'ятовуватись своїми ефектами, однак він не повинен «перекривати» сутність і відволікати увагу від змістового наповнення програми; Efficiency of application in educational process modeling histopathologically processes using educational computer programs, requires compliance with the following principles - a clear statement of the ultimate goal of learning; interdisciplinary integration; hierarchic principle of the organization; selection of necessary and sufficient educational information; use the correct, informative photo and video materials; involvement of modern scientific facts in the learning process; the sequence of the material, which reflects the essence of the process; classroom interaction; control of the acquired skills. An important element of an educational computer programs is training interactivity, which is achieved through: activators attention; comments; the availability of further information; the possibility of a repetition challenging training units; return to the base level of information. Confidence in achieving the ultimate goal of training is possible only in the presence of the system of control of acquired knowledge and skills of students, which should ensure: - the understanding of the essence of morphogenetic processes. Design can improve the perception of a computer program, it must be quite memorable for its effects, but it should not "override" the essence and to divert attention from the content of the program.