Перегляд за Автор "Voloshyn, V. A."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Cучасні підходи до фармакотерапії посттравматичного стресового розладу(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Сокіл, Антон Андрійович; Погорілко, Олег Володимирович; Волошин, Віктор Анатолійович; Животовская, Лилия Валентиновна; Бойко, Дмитрий Иванович; Сокол, Антон Андреевич; Погорелко, Олег Владимирович; Волошин, Виктор Анатольевич; Zhyvotovska, L. V.; Boiko, D. I.; Sokil, A. A.; Pogorilko, O. V.; Voloshyn, V. A.У дослідженні розглянуті сучасні тенденції розвитку психофармакології посттравматичного стресового розладу з використанням MДMA, D-циклосерина, канабідіола, кетаміна та нейропептида Y. При лікуванні ПТСР перевага надається психотерапії, тоді як фармакотерапія розглядається як вторинна. В даний момент розглядається можливість використання вищезазначених речовин як у складі комплексної, так і комбінованої терапії з огляду на їх нейробіологічні ефекти, які, в свою чергу, впливають на різні ланки біохімічних процесів реконсолідації пам’яті. Так дослідження у здорових людей показали, що МДМА опосередковує обробку емоційної пам’яті. DCS впливає на специфічні підтипи рецепторів NMDA, однією з функцій яких є модуляція відповіді на екстинцію страху. Заслуговує на увагу збереження потенціалу нейропластичності та стимуляція глутаматергічної системи кетаміном у якості нового напряму фармакотерапії ПТСР. Нині на доклінічному етапі перебувають лікарські препарати, що використовують NPY-рецептори у якості терапевтичних мішеней. Незважаючи на цілу низку отриманих позитивних результатів, багато питань у цій сфері залишаються нерозв’язаними та вимагають подальшого опрацювання та поглибленого вивчення.Документ Вимушена міграція як фактор виникнення психосоціальної дезадаптації та невротичних розладів(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Гальченко, Аліна Василівна; Погорілко, Олег Володимирович; Волошин, Віктор Анатолійович; Гринь, Катерина Вікторівна; Лук'янченко, Олег Вікторович; Гальченко, Алина Васильевна; Погорилко, Олег Владимирович; Волошин, Виктор Анатольевич; Гринь, Екатерина Викторовна; Лукъянченко, Олег Викторович; Halchenko, A. V.; Pohorilko, O. V.; Voloshyn, V. A.; Hryn, K. V.; Lukyanchenko, O. V.Міграція – це складний суспільний процес, що впливає на різні сторони соціально-економічного життя людства. Всі види міграції призводять до переживання стресу, відчуття втрати, які мають певні наслідки. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що наслідки бойових дій на території нашої країни лише набирають обертів. Незважаючи на інтенсивну дослідницьку діяльність фахівців різних країн світу, залучення наукових, економічних, суспільно-політичних та інших ресурсів у її розв'язання, проблема наслідків вимушеного переселення через бойові дії в зоні конфлікту в Україні залишається далекою від вирішення. Вимушене переселення є сприяючим фактором для виникнення дезадаптивних станів, межової патології, такі як тривожно-депресивні розлади, ПТСР, психосоматичні порушення, а також може бути провокуючим фактором для ендогенних психічних захворювань такі як шизофренія.Документ Ментальне здоров’я населення Полтавської області(ПП "Астрая", 2023) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Волошин, Віктор Анатолійович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Лілія Валентинівна; Васильєва, Ганна Юріївна; Рудь, Вадим Олексійович; Фисун, Юрій Олександрович; Телюков, Олесь Станіславович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Погорілко, Олег Володимирович; Гринь, Катерина Вікторівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Борисенко, Володимир Васильович; Кидонь, Павло Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Voloshyn, V. A.; Isakov, R. I.; Zhyvotovska, L. V.; Vasylyeva, G. Yu.; Rud, V. O.; Fysun, Yu. O.; Telyukov, O. S.; Shynder, V. V.; Pohorilko, O. V.; Hryn, K. V.; Bodnar, L. A.; Borysenko, V. V.; Kydon, P. V.; Kazakov, O. A.Колективна монографія присвячена багаторічній праці професора А.М. Скрипнікова - вчителя, лікаря та науковця, під керівництвом якого досліджено різноманітні аспекти порушень ментального здоров’я населення Полтавської області, розроблено та оновлено методи діагностики та терапії. У колективній монографії подано сучасну інформацію щодо етіопатогенетичних теорій формування психогенних психічних розладів, наведено їх розповсюждення та клінічна характеристика, висвітлено епідеміологічні дані маніакальнивх станів, шизофренії та розладів шизофренічного спектру, суїцидальної поведінки у дорослого населення та підлітків. Значну увагу приділено питанням ментального здоров’я молоді та дітей, аспектам формування розладів аутистичного спектру, аналізу поширеності захворюваності на епілепію у дитячому віці.Документ Сучасні підходи до фармакотерапії посттравматичного стресового розладу(Полтавський державний медичний університет, 2019) Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Сокіл, Антон Андрійович; Погорілко, Олег Володимирович; Волошин, Віктор Анатолійович; Zhyvotovska, L. V.; Boiko, D. I.; Sokil, A. A.; Pogorilko, O. V.; Voloshyn, V. A.У дослідженні розглянуті сучаснітенденції розвитку психофармакології посттравматичного стресового розладу з використанням MДMA, D-циклосерина, канабідіола, кетаміна та нейропептида Y. При лікуванні ПТСР перевага надається психотерапії, тоді як фармакотерапія розглядається як вторинна. В даний момент розглядається можливість використання вищезазначених речовин як у складі комплексної, так і комбінованої терапії з огляду на їх нейробіологічні ефекти, які, в свою чергу, впливають на різні ланки біохімічних процесів реконсолідації пам’яті. Так дослідження у здорових людей показали, що МДМА опосередковує обробку емоційної пам’яті. DCS впливає на специфічні підтипи рецепторів NMDA, однією з функцій яких є модуляція відповіді на екстинцію страху. Заслуговує на увагу збереження потенціалу нейропластичності та стимуляція глутаматергічної системи кетаміном у якості нового напряму фармакотерапії ПТСР. Нині на доклінічному етапі перебувають лікарські препарати, що використовують NPY-рецептори у якості терапевтичних мішеней. Незважаючи на цілу низку отриманих позитивних результатів, багато питань у цій сфері залишаються нерозв’язаними та вимагають подальшого опрацювання та поглибленого вивчення.