Перегляд за Автор "Yavtushenko, I. V."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Вплив модуляторів редоксчутливих транскрипційних чинників на неврологічний дефіцит у щурів після відтворення черепно-мозкової травми
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Явтушенко, Іван Валерійович; Костенко, Віталій Олександрович; Yavtushenko, I. V.; Kostenko, V. O.
    Досліджено вплив модуляторів факторів транскрипції NF-κB, AP-1 та Nrf2 на виживаність білих щурів і розвиток у них неврологічного дефіциту після нанесення експериментальної черепно-мозкової травми (ЧМТ). Досліди були проведені на 110 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 180-220 г, розподілених на 6 груп: контрольна - після моделювання експериментальної ЧМТ (n=30); тваринам інших груп (по 16 щурів) після відтворення ЧМТ протягом 7-діб внутрішньочеревинно вводили модулятори транскрипційних чинників: інгібітор ядерної транслокації NF-κB піролідиндиті-окарбамат амонію в дозі 76 мг/кг, інгібітор AP-1 SR 11302 в дозі 1 мг/кг, індуктори системи Nrf2-ARE: диметилфумарат в дозі 15 мг/кг у 10% розчині диметилсульфоксиду та епігалокатехін-3-галат в дозі 1 мг/кг, а також водорозчинну форму кверцетину (корвітин), що виявляє властивості інгібітора NF-κB та індуктора Nrf2, у дозі 100 мг/кг (10 мг/кг у перерахунку на кверцетин). Тваринам контрольної групи замість сполук, що досліджувалися, внутрішньочеревинно вводили 1 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. Показано, що на 7 добу після моделювання ЧМТ середнього ступеня тяжкості у більшості тварин виявляються ознаки неврологічного дефіциту: порушення м’язового тонусу (у 83.3%), координації рухів (у 83.3%) і больової реакції (у 66.7%); інтегральний показник неврологічного дефіциту за 100-бальною шкалою Todd et al. становить 51.33±2.95 балів. Застосування інгібіторів транскрипційних чинників NF-κB (піролідиндитіокарбамату амонію) та AP-1 (SR 11302), індукторів системи Nrf2-ARE (диметилфумарату та епігалокатехін-3-галату) та водорозчинної форми кверцетину (корвітину) вірогідно збільшує на 7 добу посттравматичного періоду виживаність білих щурів, істотно обмежує у них ознаки неврологічного дефіциту та його інтегральний показник.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Вплив індукторів транскрипційного чинника NRF2 на розвиток окисно-нітрозативного стресу в тканині великих півкуль головного мозку щурів після моделювання черепно-мозкової травми
    (2020) Явтушенко, Іван Валерійович; Костенко, Віталій Олександрович; Явтушенко, Иван Валерьевич; Костенко, Виталий Александрович; Yavtushenko, I. V.; Кostenko, V. O.
    Досліджено вплив індукторів активації сигнальної системи Nrf2 – антиоксидант-респонсивний елемент (ARE) на показники розвитку окисно-нітрозативного стресу в тканині великих півкуль головного мозку щурів після відтворення черепно-мозкової травми. Досліди були проведені на 28 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 180-220 г, розподілених на 4 групи по 7 тварин: 1-ша (хибнотравмовані тварини) – після виконання таких же маніпуляцій (проведення ефірного наркозу, фік- сація), що і в експериментальних серіях, за винятком нанесення черепно-мозкової травми; 2-га – після моделювання експериментальної черепно-мозкової травми; 3-тя та 4-та – тваринам після від- творення черепно-мозкової травми протягом 7-діб внутрішньоочеревинно вводили індуктори системи Nrf2-ARE: диметилфумарат (DMF) в дозі 15 мг/кг у 10% розчині диметилсульфоксиду та епігалокате- хін-3-галат (EGCG) в дозі 1 мг/кг відповідно.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Зміни поведінкових реакцій щурів після відтворення черепно-мозкової травми та їхня корекція модуляторами транскрипційних чинників
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Явтушенко, Іван Валерійович; Левков, Анатолій Анатолійович; Костенко, Віталій Олександрович; Явтушенко, Иван Валерьевич; Левков, Анатолий Анатольевич; Костенко, Виталий Александрович; Yavtushenko, I. V.; Levkov, A. A.; Kostenko, V. A.
    Досліджено вплив модуляторів факторів транскрипції NF-κB, AP-1 та Nrf2 на поведінкові реакції в тестах «Темно-світла камера» та «Відкрите поле» після нанесення експериментальної черепно-мозкової травми (ЧМТ). Досліди були проведені на 42 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 180-220 г, розподілених на 6 груп по 7 щурів: контрольна (тестування проводилося до моделювання експериментальної ЧМТ та через 3 і 7 діб після нього); тваринам інших груп після відтворення ЧМТ протягом 7-діб внутрішньочеревинно вводили модулятори транскрипційних чинників: інгібітор ядерної транслокації NF-κB піролідиндитіокарбамат амонію в дозі 76 мг/кг, інгібітор AP-1 SR 11302 в дозі 1 мг/кг, індуктори Nrf2: диметилфумарат в дозі 15 мг/кг у 10% розчині диметилсульфоксиду та епігалокатехін-3-галат в дозі 1 мг/кг, а також водорозчинну форму кверцетину (корвітин), що виявляє властивості інгібітора NF-κB та індуктора Nrf2, у дозі 100 мг/кг (10 мг/кг у перерахунку на кверцетин). Тваринам контрольної групи замість досліджуваних сполук внутрішньочеревинно вводили 1 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. Показано, що протягом першого тижня після ЧМТ порушується локомоторна активність і психоемоційний стан білих щурів: погіршуються показники рухової та дослідницької активності, орієнтувальної реакції, зростає рівень емоційної тривожності, страху, підвищується частота актів грумінгу. Застосування інгібіторів транскрипційних чинників NF-κB (піролідиндитіокарбамату амонію) та AP-1 (SR 11302), індукторів Nrf2 (диметилфумарату та епігалокатехін-3-галату) та водорозчинної форми кверцетину (корвітину) покращує протягом першого тижня після відтворення ЧМТ показники рухової та дослідницької активності, орієнтувальної реакції, зменшує рівень емоційної тривожності та страху.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Пригнічення транскрипційних чинників nf kappa b та ap-1 обмежує розвиток окисно-нітрозативного стресу в тканині великих півкуль головного мозку щурів після відтворення експериментальної черепно-мозкової травми
    (Українська медична стоматологічна академія, 2020) Явтушенко, Іван Валерійович; Костенко, Віталій Олександрович; Yavtushenko, I. V. ; Kostenko, V. O.
    Досліджено вплив інгібіторів активації транскрипційних чинників NF kappa B та AP-1 на показники розвитку окисно-нітрозативного стресу в тканині великих півкуль головного мозку після відтво-рення експериментальної черепно-мозкової травми (ЧМТ). Досліди були проведені на 60 білих щу-рах-самцях лінії Вістар масою 180-220 г, розподілених на 4 групи по 7 тварин: 1-ша (хибнотравмо-вані тварини) – після виконання таких же маніпуляцій (проведення ефірного наркозу, фіксація), що і в експериментальних групах, за винятком нанесення ЧМТ, 2-га – після моделювання експеримен-тальної ЧМТ, 3-тя та 4-та – тваринам після відтворення ЧМТ протягом 7-діб вводили інгібітор ядерної транслокації NF kappa B піролідиндитіокарбамат амонію (PDTC) в дозі 76 мг/кг та інгібітор AP-1 SR 11302 в дозі 1 мг/кг відповідно. Показано, що на 7 добу після моделювання ЧМТ середнього ступеня тяжкості у тканині великих півкуль головного мозку щурів виявляються ознаки окисно-нітрозативного стресу: збільшення вироблення супероксидного аніон-радикала NADPH– і NADH–залежними електронно-транспортними ланцюгами, підвищення активності синтази оксиду азоту (загальної та індуцибельної), зменшення та порушення спряженості її конститутивної ізоформи, зростання концентрації пероксинітриту, розвиток декомпенсованого пероксидного окиснення лі-підів. Застосування інгібіторів транскрипційних чинників NF kappa B (PDTC) та AP-1 (SR 11302) іс-тотно обмежує в тканині великих півкуль головного мозку щурів на 7 добу експерименту ознаки окисно-нітрозативного стресу, зменшує генерацію супероксидного аніон-радикала та активність синтази оксиду азоту (загальної та індуцибельної), покращує спряженність її конститутивної ізо-форми, обмежує концентрацію пероксинітриту, підвищує антиоксидантний потенціал.