Перегляд за Автор "Yeryomina, N."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Морфологічні зміни та характеристика морфометричних показників капсули надниркової залози при корекції експериментального перитоніту введенням кріоконсервованої плаценти(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Скотаренко, Тетяна Анатоліївна; Скотаренко, Татьяна Анатольевна; Skotarenko, T.; Шепітько, Володимир Іванович; Шепитько, Владимир Иванович; Shepit'ko, V.; Єрьоміна, Ніна Федорівна; Еремина, Нина Федоровна; Yeryomina, N.Eкспериментальне вивчення змін гістологічної будови та кількісних параметрів структурних елементів надниркової залози при асептичному перитоніті та його корекції введенням кріоконсервованої плаценти є актуальним напрямом експериментальної медицини та дозволить поліпшити уже існуючі методи лікування. Метою роботи було морфологічне та морфометричне дослідження капсули надниркових залоз та її кровоносного русла при введенні кріоконсервованої плаценти, асептичному перитоніті та його корекції кріоконсервованою плацентою. Таким чином, виявлено, що при введенні ККП при експериментальному перитоніті та його корекції відбуваються зміни не тільки ендокриноцитів надниркової залози, а й її сполучнотканинних компонентів. Виявлено, що активація клітинних компонентів капсули при ЕП відбувається раніше ніж при введенні ККП. Достовірне збільшення резистивної та обмінної ланок КР капсули при ЕП від 3 до 7 доби та від 10 до 14 доби і ємнісної – на 5 та 10 добу підтверджує реакцію елементів КР капсули, як відповідь на запалення. Введення ККП на тлі експериментального перитоніту коригує зміни структурних компонентів капсули надниркової залози з 3 по 7 добу, з 10 доби у капсулі виникають зміни аналогічні запальним; Экспериментальное изучение изменений гистологического строения и количественных параметров структурных элементов надпочечника при асептическом перитоните и его коррекции введением криоконсервированной плаценты является актуальным направлением экспериментальной медицины и позволит улучшить уже существующие методы лечения. Целью работы было морфологическое и морфометрическое исследование капсулы надпочечников и их кровеносного русла при введении криоконсервированной плаценты, асептическом перитоните и его коррекции криоконсервированной плацентой. Таким образом, обнаружено, что при введении ККП, при экспериментальном перитоните и его коррекции происходят изменения не только эндокриноцитов надпочечника, но и ее соединительнотканных компонентов. Обнаружено, что активация клеточных компонентов капсулы при ЭП происходит раньше, чем при введении ККП. Достоверное увеличение резистивного и обменного звена КР капсулы при ЭП от 3 до 7 суток и от 10 до 14 суток и емкостного – на 5 и 10 сутки подтверждает реакцию элементов КР капсулы, как ответ на воспаление. Введение ККП на фоне экспериментального перитонита коррегирует изменения структурных компонентов капсулы надпочечника с 3 по 7 сутки, с 10 суток в капсуле возникают изменения аналогичные воспалительным; Experimental study of changes in the histological structure and quantitative parameters of the adrenal gland structural elements in aseptic peritonitis and its correction by the administering of cryopreserved placenta (CPP) is topical direction of experimental medicine that can considerably contribute to the improvement of the existing methods of its treatment. The purpose of the work was to investigate the morphological and morphometric parameters of the adrenal gland capsule and its circulatory bed when administering the cryopreserved placenta in aseptic peritonitis, and its correction with the cryopreserved placenta. Thus, it has been found that when administering CPP in the experimental peritonitis (EP) and its correction, the changes occur not only in endocrinocytes of adrenal glands, but also in its connective tissue components. It was found that the activation of cellular components of the capsule with experimental peritonitis occurs earlier than when administering CPP. A significant increase in resistive and metabolic units of the capsule’s circulatory bed with EP is registered on the 3rd to the 7th days and on the 10th to the 14th days, and of a capacitive unit – on the 5th and the 10th days that confirms the reaction of the elements of the capsule circulatory bed as a response to inflammation. The introduction of CPP against experimental peritonitis corrects changes in the structural components of the adrenal gland capsule from the 3rd to the 7th days, from the 10th day the changes in the capsule are similar to the inflammatory ones.Документ Особливості структури секреторних відділів слинних залоз в залежності від їх функціонального стану(Вінницький національний медичний університетам.М.І.Пирогова, 2007) Єрошенко, Галина Анатоліївна; Ерошенко, Галина Анатольевна; Yeroshenko, G.; Шепітько, Володимир Іванович; Шепитько, Владимир Иванович; Shepit'ko, V.; Білаш, Сергій Михайлович; Билаш, Сергей Михайлович; Bilash, S.; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Лисаченко, Ольга Дмитриевна; Lysachenko, O.; Кривега, Лідія Григорівна; Кривега, Лидия Григорьевна; Kryvega, L.; Пелипенко, Лариса Борисівна; Пелипенко, Лариса Борисовна; Pelypenko, L.; Єрьоміна, Ніна Федорівна; Еремина, Нина Федоровна; Yeryomina, N.В роботі проведена оцінка впливу адрено- і холіноміметиків на структуру епітеліальних залозистих компонентів слинних залоз. Посилення секретоутворення визначається кінцевих відділах привушної й підщелепної залози при введенні адреналіну та ацетилхоліну. Процеси екструзії секреторних гранул пригнічуються при застосуванні ацетилхоліну. Протокова система привушної і підщелепної залоз, забезпечуючи виведення секрету й формування вторинної слини, проявляє морфологічні ознаки функціональної активності при використанні обох подразників. Реакція епітеліальних комплексів під'язикової залози була мінімальною на обидва стимулятори. Лише клітини серозних півмісяців активно виводили секреторні гранули після введення ацетилхоліну, що підвищувало вміст органічних речовин у складі "парасимпатичної" остаточної слини;В работе проведена оценка влияния адрено- и холиномиметиков на структуру эпителиальных железистых компонентов слюнных желез. Усиление секретообразования определяется в концевых отделах околоушной, и подчелюстной желез при введении адреналина и ацетилхолина. Процессы экструзии секреторных гранул подавляются после применения ацетилхолина. Протоковая система околоушной и подчелюстной желез, обеспечивая выведение секрета и формирование вторичной слюны, проявляет морфологические признаки функциональной активности при использовании обоих раздражителей. Реакция эпителиальных комплексов подъязычной железы была минимальной на оба стимулятора. Т клетки серозных полумесяцев активно выводили секреторные гранулы после введения ацетилхолина, что повышало содержание органических веществ в составе "парасимпатической" окончательной слюны; In work estimation of adreno- and cholinomimetic agents influencing is conducted on the structure of epithelial glandular components of salivary glands. Increasing of secret formatidn is determined in end-pieces of parotid and submandibular glands both at introducing of adrenalin and acetylcholine. Processes of secretory granules' extrusion inhibited after acet'ylcholihe introduction. Ductal system of parotid and submandibular glands, providing conduction of sebret and forming of the secondary saliva, shows the morphological signs of functional activity at using of both irritants. The reaction of epithelial complexes of sublingual grand was minimal on both irritants. Only ceils of serous demilunes actively provided secretory granules after acetylcholine introduction that promoted -maintenance of organic substances in composition of ”parasympathetic" final saliva.