Перегляд за Автор "Yovenko, I. A."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Когнитивный профиль пострадавших при критических состояниях, связанных с боевой и небоевой травмой
    (Українська медична стоматологічна академія, 2018) Криштафор, А. А.; Йовенко, И. А.; Криштафор, Д. А.; Оленюк, Д. В.; Кріштафор, А. А.; Йовенко, І. А.; Кріштафор, Д. А.; Оленюк, Д. В.; Krishtafor, A. A.; Yovenko, I. A.; Krishtafor, D. A.; Oleniuk, D. V.
    Мета дослідження: визначити особливості когнітивних порушень при критичних станах, пов’язаних з бойовою і небойовою травмою. Обстежено 56 постраждалих: 19 з бойової травмою і 37 з небойовою травмою. Тяжкість травми оцінювалася за шкалою ISS, тяжкість при надходженні – за шкалами SAPS II і EmTraS. Стан когнітивних функцій до травми оцінювався ретроспективно з використанням опитувальника CFQ. Когнітивні функції після травми оцінювалися на другу добу, перед переведенням з відділення інтенсивної терапії та перед випискою з лікарні. Для оцінки когнітивних функцій використовували шкали MoCA і MMSE. Результати: У хворих з небойовою травмою відповідно до шкали MoCA зниження найбільше торкнулося уваги і мови, а у хворих з бойовою – уваги, зорово-конструктивних навичок і відстроченого відтворення. Згідно з даними шкали MMSE у хворих з небойовою травмою зниження відзначалося переважно за субшкалах уваги і рахунку, відтворення і малювання. У хворих з бойовою травмою картина зниження когнітивних функцій була схожою. Висновки: Застосування шкал MoCA і MMSE є важливим елементом моніторингу стану ЦНС при інтенсивній терапії постраждалих з бойовою та небойовою травмою; постраждалі з бойовою травмою мають деякі відмінності в когнітивному профілі від хворих з небойовою травмою.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Особливості інтенсивної терапії хребетно-спинномозкової травми
    (Полтавський державний медичний університет, 2018) Сальков, М. М.; Овчаренко, Д. В.; Царьов, О. В.; Йовенко, І. О.; Дубина, В. М.; Сальков, Н. Н.; Овчаренко, Д. В.; Царев, А. В.; Йовенко, И. А.; Дубина, В. Н.; Salkov, M. M.; Ovcharenko, D. V.; Tsarev, O. V.; Yovenko, I. A.; Dubina, V. M.
    Робота ґрунтується на спостереженнях 200 хворих з хребетно-спинномозковою травмою у віці від 17 до 73 років, оперованих у різні періоди після травми. Відповідно до мети дослідження всі хворі з хребетно-спинномозковою травмою були розділені на 4 клінічні групи залежно від строків проведення оперативного втручання: у першу добу (група 2а), на 2 і 3 добу (група 2в), 4-6 доба (група 2с) і понад 6 добу (група 1). Статистичні дані показують найбільшу смертність у групі 2в, що відбувається внаслідок збільшення ускладнень, таких як, тромбоемболія легеневої артерії, стовбура головного мозку. Висновки. Згідно з проведеним дослідженням летальність переважала в групі 2в (2-3 добу) 25%. Тромбоз і тромбоемболія хребетної артерії є причиною розвитку ішемії в стовбурі головного мозку. Ключовою роллю інтенсивної допомоги являється корекція кардиопульмональної дисфункції і венозної тромбоемболії.