Перегляд за Автор "Zakolodna, O. E."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Доцільність включення індивідуальної наукової роботи в якості обов’язкового компонента до освітньо-професійної програми «Медицина»(Полтавський державний медичний університет, 2024-02) Акімов, Олег Євгенович; Міщенко, Артур Володимирович; Соловйова, Наталія Веніамінівна; Назаренко, Світлана Миколаївна; Заколодна, Олена Едуардівна; Костенко, Віталій Олександрович; Akimov, O. Y.; Mishchenko, A. V.; Solovyova, N. V.; Nazarenko, S. M.; Zakolodna, O. E.; Kostenko, V. O.Серед завдань «Концепції сталого розвитку» варто виділити 3 та 4 завдання: «Міцне здоров'я та благополуччя» (Good health and well-being) та «Якісна освіта» (Quality education). Таким чином підготовка здобувачів освіти за освітньо-професійною програмою «Медицина» в Полтавському державному медичному університеті відповідає двом завданням із «Концепції сталого розвитку». Сучасні фахівці медичного профілю перебувають в умовах необхідності використання у своїй професійній діяльності наукового підходу та елементів критичного мислення. На даному етапі освітньо-професійна програма «Медицина», що передбачає підготовку здобувачів освіти в Полтавському державному медичному університеті не має в своєму складі освітніх компонент, які надають здобувачам освіти компетенції, пов’язані із науковою діяльністю (наукове письмо, критичний аналіз літературних джерел, методи проведення наукових досліджень). Метою даної роботи є обгрунтування доцільності включення в освітньо-професійну програму «Медицина» в Полтавському державному медичному університеті обов’язкового компоненту «Наукова підготовка» розробленого на базі обов’язкового компоненту «Патофізіологія». В статті використані загальнонаукові теоретичні методи дослідження такі як: аналіз, синтез, співставлення концепцій, абстрагування та узагальнення. Нами пропонується наступна структура обов’язкового компоненту «Наукова підготовка», який складається з наступних модулів: Модуль 1 «Моделювання типових патологічних процесів в різних органах та системах», Модуль 2 «Методи дослідження патологічних змін у органах та системах», Модуль 3 «Принципи патогенетичної корекції типових патологічних процесів» та Модуль 4 «Методичний підхід до аналізу отриманих експериментальних результатів». Сумарна кількість кредитів, що передбачається на вивчення обов’язкового компоненту «Наукова підготовка» складає 16 кредитів відповідно до Європейської кредитно-трансферної системи. Приблизно 2/3 годин, що передбачені на вивчення обов’язкового компоненту «Наукова підготовка» планується відвести на самостійну роботу здобувачів вищої освіти. Така кількість годин на самостійну роботу аргументується необхідністю написання індивідуальної наукової роботи, яка є аналогом дипломної магістерської роботи в інших спеціальностях. Модернізація освітньо-професійної програми «Медицина» шляхом включення обов’язкового компоненту «Наукова підготовка» є перспективним засобом покращення якості освіти для здобувачів освіти ІІ (магістерського) рівня, що навчаються за спеціальністю 222 «Медицина».Документ Методичний підхід до викладання патофізіології гіпоксичних станів для студентів медичного факультету(Полтавський державний медичний університет, 2022) Соловйова, Наталія Веніамінівна; Заколодна, Олена Едуардівна; Міщенко, Артур Володимирович; Костенко, Віталій Олександрович; Акімов, Олег Євгенович; Akimov, O. Ye.; Solovyova, N. V.; Zakolodna, O. E.; Mishchenko, A. V.; Kostenko, V. O.Гіпоксія є одним із найрозповсюдженіших факторів, що призводить до загибелі клітин. Тому знання сучасних поглядів на механізми розвитку гіпоксичного ушкодження на клітинному рівні є необхідними для здобувачів освіти для покращення якості лікування багатьох захворювань. Мета даної роботи розробити та обґрунтувати методичний підхід до викладання патофізіології гіпоксичних станів для студентів медичного факультету з урахуванням сучасних поглядів на механізми розвитку гіпоксій. Основний зміст. В історичному аспекті для вивчення здобувачам освіти пропонується класифікація гіпоксичних станів, яка запропонована С.Н. Єфуні. Вивчати дану класифікацію для майбутніх практикуючих лікарів необхідно лише у історичному аспекті. А для майбутніх вчених вона буде цікавою після корекції її недоліків відповідно до сучасних уявлень про функціонування мітохондрій. Для практикуючих лікарів найбільш прийнятною буде етіологічна класифікація. Дана класифікація є простішою та найбільше підходить для майбутніх практикуючих лікарів, оскільки вона дозволяє, після аналізу певних параметрів газового складу крові, встановити причину розвитку гіпоксичного стану та спрямувати лікувально-профілактичні заходи на корекцію впливу етіологічного фактора. Також запропоновано акцентувати увагу здобувачів освіти на простому та ефективному алгоритмі визначення типу гіпоксії за показниками газового складу крові. Алгоритм включає в себе п’ять послідовних кроків: 1) виключення наявності гіпоксичної гіпоксії; 2) виключення наявності респіраторної (дихальної) гіпоксії; 3) виключення наявності гемічної (кров’яної) гіпоксії; 4) виключення наявності циркуляторної (гемодинамічної) гіпоксії; 5) виключення наявності тканинної (гістотоксичної) гіпоксії. Висновки. Використання зазначеного методичного підходу при викладанні студентам патофізіології гіпоксичних станів покращить якість освіти, збільшить рівень підготовки студентів до іспиту КРОК-1 та надасть необхідні практичні навички для оцінки газового складу крові, що будуть необхідні на клінічних дисциплінах.Документ Інтерактивні методи навчання з використанням методики "Стандартизований пацієнт" у викладанні клінічних дисциплін(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Гриценко, Євген Миколайович; Овчар, Олег Володимирович; Заколодна, Олена Едуардівна; Гриценко, Евгений Николаевич; Овчар, Олег Владимирович; Заколодная, Елена Эдуардовна; Grytsenko, Ie. M.; Ovchar, О. V.; Zakolodna, O. E.Проблемами класичної системи клінічної медичної освіти є неможливість практичної ілюстрації всього різноманіття клінічних ситуацій, а також морально-етичні та законодавчі обмеження в спілкуванні здобувача освіти та пацієнта. Для подолання цих проблем використовують симуляційне навчання, навчаль-не моделювання за допомогою діагностичних і лікувальних завдань, проблемних ситуацій і ділових ігор. В симуляції навчання виділяють окрему форму – «стандартизованого пацієнта». При достатньому опануванні навчальним матеріалом студент може і повинен вміти відтворити клінічні прояви відомих захворювань при класичному перебігу та різноманітних варіантах, виступаючи в ролі «стандартизованого пацієнта». Розгляну-то етапи рольової гри на прикладі теми «Гострий апендицит у дітей». Рольова гра імітує ситуацію звернення до лікаря – хірурга батьків з хворою дитиною, ролі яких грають студенти. Використання рольової гри в такому форматі дає змогу студентам імітувати професійну діяльність максимально наближену до реальних життєвих ситуацій, провести диференційну діагностику раціональним шляхом в мінімальні терміни, проаналізувати варіанти та наслідки правильних та помилкових дій і рішень.