Перегляд за Автор "Zelinka-Khobzey, M. M."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Severity of endothelial dysfunction manifestations in response to therapeutic and prophylactic complex aimed at preventing preeclampsia in women with concomitant obesity(Дніпровський державний медичний університет, 2022) Zelinka-Khobzey, M. M.; Tarasenko, K. V.; Зелінка-Хобзей, Марта Миколаївна; Тарасенко, Костянтин ВолодимировичAbstract. Severity of endothelial dysfunction manifestations in response tо thеrареutіс аnd рrорhylасtіс соmрlеx аіmеd аt рrеvеntіng рrеесlаmрsіа іn wоmеn wіth соnсоmіtаnt оbеsіty. Zelinka-Khobzey М.М., Tarasenko К.V. Reducing the incidence of preeclampsia (PE) is one of the main tasks of modern obstetrics, since PE has been known as one of the most serious hyреrtеnsіvе dіsоrdеrs оf prеgnаncy due to its impact on maternal and child health. This issue is especially revenant for managing prеgnаnt wоmеn wіth соnсоmіtаnt оbеsіty as they are at high risk for PE. Endothelial dysfunction is known as a leading pathogenetic chain in the pathogenesis of PE. Сіrсulаtіng еndоthеlіаl mісrораrtісlеs (СЕM) have been proved to act as markers of endothelial damage. The aim of this study is to evaluate the effectiveness оf thе thеrареutіс аnd рrорhylасtіс соmрlеx (ТРС) developed to prevent the occurrence of preeclampsia іn рrеgnаnt wоmеn wіth оbеsіty оf vаryіng sеvеrіty by аssеssіng thе sеvеrіty оf mаnіfеstаtіоns аssоcіated wіth thе sеvеrіty оf еndоthеlіаl dysfunctіоn. Thе study іnсludеd 48 pregnant women in the third trimester wіth physіоlоgical bоdy wеіght, clаss І оbеsіty аnd clаss II–III оbеsіty wіthоut prеесlаmpsіа, similar groups with PE, and groups of pregnant women with class I obesity and class II-III obesity who had preeclampsia during the course of receiving the thеrаpеutіc аnd prоphylасtіс соmplеx. We counted сіrсulаtіng еndоthеlіаl mісrораrtісlеs СD32+СD40+ in the peripheral blood by flоw сytоfluоrоmеtry. According to the level of expression of сіrсulаtіng еndоthеlіаl mісrораrtісlеs СD32+СD40+ іn thе blооd рlаsmа оf prеgnаnt wоmеn wіth оbеsіty оf vаryіng sеvеrіty, who developed preeclampsia during the thеrаpеutіс аnd рrоphylасtіс соursе іnсludіng аcetylsalicylic acіd, L-arginine, calcium supplements and calcium supplements in order to prevent preeclampsia, there was a decrease in the severity of endothelial dysfunction. We also observed the reduction in the incidence of obstetric and prenatal complications associated with еndоthеlіаl dysfunctіоn іn prеgnаnt wоmеn wіth cоnсоmіtant оbеsіty whо recеived thіs cоursе thаt рrоvеs its effесtіvеnеss аnd аррrорrіаteness in obstetric practice.Документ Гістоморфологічні особливості плацент у жінок із ожирінням та прееклампсією(Український журнал медицини, біології та спорту, 2021-06) Зелінка-Хобзей, Марта Миколаївна; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Зелинка-Хобзей, Марта Николаевна; Тарасенко, Константин Владимирович; Zelinka-Khobzey, M. M.; Tarasenko, K. V.Зниження частоти виникнення прееклампсії є важливою проблемою сучасного акушерства, так як вона залишається однією з основних причин материнської і перинатальної захворюваності та смертності. Особливо ця проблема є гострою у вагітних із супутнім ожирінням, оскільки ці жінки складають групу високого ризику по виникненню прееклампсії. Плацентарна ішемія призводить до розвитку ендотеліальної дисфункції і, як результат, до виникнення гестаційного ендотеліозу, що є провідною патогенетичною ланкою у патогенезі прееклампсії. Метою роботи було вивчення гістоморфологічних особливостей плацент жінок із фізіологічною масою тіла, із супутнім ожирінням ІІ ступеня, при прееклампсії та на фоні застосування лікувальнопрофілактичного комплексу (ЛПК), спрямованого на запобігання виникнення прееклампсії у вагітних жінок із супутнім ожирінням ІІ ступеня. Матеріали та методи. Досліджувалось 25 плацент від жінок із фізіологічною масою тіла та із ожирінням ІІ ступеня, перебіг вагітності яких був ускладнений розвитком прееклампсії. Сформовано 5 досліджуваних груп: І групу склали жінки з ожирінням ІІ ступеня, вагітність яких ускладнилась прееклампсією; до ІІ групи увійшли жінки з фізіологічною масою тіла, вагітність яких супроводжувалась розвитком прееклампсії; ІІІ група – жінки з ожирінням ІІ ступеня, які застосовували лікувально-профілактичний комплекс; ІV група – жінки з ожирінням ІІ ступеня, які не застосовували лікувально-профілактичний комплекс, та контрольна група. Проводилася комплексна оцінка структурних особливостей плацент: макроскопічна діагностика, органометрія та оглядова гістологія. Результати та висновки. Встановлено домінуючі та клінічно значущі гістологічні параметри структури патологічно зміненої тканини плацент від жінок, перебіг вагітності яких був ускладнений розвитком прееклампсії. Патоморфологічні зміни у тканині досліджуваних плацент, ступінь їх вираженості свідчать про значне порушення плацентарного кровотоку, що ініціює розвиток процесів адаптації і компенсації з фактом недостатності компенсаторно-пристосувальних реакцій. У плацентах від жінок із супутнім ожирінням ІІ ступеня на фоні застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу (ацетилсаліцилова кислота, L-аргінін, препарати кальцію) та напівсинтетичного діосміну з метою профілактики виникнення прееклампсії, відмічалися інволютивно-дистрофічні процеси та помірно виражені компенсаторно-пристосувальні реакції в межах гестаційної норми без фіксування патологічних морфологічних змін в плацентарній тканині. Відсутність виникнення прееклампсії пов’язаної із дисфункцією ендотелію у вагітних жінок із супутнім ожирінням ІІ ступеня, вагітність, яких проходила на фоні застосування лікувально-профілактичного комплексу, доводить свою ефективність та доцільність для використання у даної когорти пацієнток.Документ Ендотеліальна дисфункція, як патогенетична основа акушерських ускладнень у вагітних з ожирінням (огляд літератури)(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Зелінка-Хобзей, Марта Миколаївна; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Зелинка-Хобзей, Марта Николаевна; Тарасенко, Константин Владимирович; Zelinka-Khobzey, M. M.; Tarasenko, K. V.Огляд присвячений одній з актуальніших проблем сьогодення – проявам ендотеліальної дисфункції у вагітних жінок із ожирінням, оскільки частота надлишкової маси тіла у вагітних невпинно зростає та є причиною материнських і перинатальних ускладнень – прееклампсії, невиношування вагітності, плацентарної дисфункції, внутрішньоутробної затримки розвитку плоду. Метою огляду літератури є встановлення ролі ендотеліальної дисфункції у причині виникнення прееклампсій у вагітних жінок із супутнім ожирінням. Аналіз літературних джерел доводить, пусковим механізмом виникнення даної патології вагітності є пошкодження ендотелію судин у прегравідарному періоді, що провокують такі фактори, як артеріальна гіпертензія, ожиріння, дисліпідемія. Це, в свою чергу, індукує порушення процесів плацентації у вигляді сповільнення першої та другої хвиль інвазії цитотрофобласту. На підставі проведеного аналізу можна вважати, що розробка профілактичних заходів буде знижувати прогресування ендотеліальної дисфункції та попереджувати розвиток прееклампсії у вагітних жінок із ожирінням.Документ Ендотеліальний фактор росту судин як маркер ендотеліальної дисфункції у вагітних жінок із ожирінням(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Зелінка-Хобзей, Марта Миколаївна; Зелинка-Хобзей, Марта Николаевна; Zelinka-Khobzey, M. M.На сьогодні ожиріння є одним з найпоширеніших у всьому світі захворювань і являється фактором ризику виникнення акушерських та перинатальних ускладнень. Саме тому метою дослідження є визначення показників ендотеліального фактору росту судин у сироватці крові вагітних жінок з фізіологічною масою тіла та при ожирінні різного ступеня в І та ІІІ триместрах вагітності. Матеріали і методи. Для проведення дослідження нами було сформовано 6 груп. Першу групу (контрольну) склали вагітні жінки із фізіологічною масою тіла у І триместрі; друга група – вагітні жінки із фізіологічною масою тіла у ІІІ триместрі; третя група – вагітні жінки із ожирінням І ступеня у І триместрі (по 20 жінок у кожній групі); четверта група – вагітні жінки із ожирінням І ступеня у ІІІ триместрі (15 жінок); п'ята група – вагітні жінки із ожирінням ІІ та ІІІ ступеня у І триместрі (20 жінок); шоста група – вагітні жінки із ожирінням ІІ та ІІІ ступеня у ІІІ триместрі (15 жінок). Результати дослідження та їх обговорення. У статті наведена оцінка показників ангіогенезу у вагітних із фізіологічною масою тіла та у вагітних із супутнім ожирінням. Резюмуючи отримані результати, спостерігалась закономірність зниження даного ангіогенного фактору у сироватці крові у міру зростання ожиріння у І та ІІІ триместрах вагітності. Одержані показники ендотеліального фактору росту судин у І триместрі дають можливість прогнозування виникнення акушерських ускладнень у вагітних жінок із ожирінням. Висновки: 1. Ендотеліальний фактору росту судин у сироватці крові вагітних з фізіологічною масою тіла зростає у міру прогресування вагітності. 2. Концентрація фактору росту ендотелію судин у сироватці крові вагітних з супутнім ожиріння у І та ІІІ триместрах вагітності закономірно знижується відповідно до зростання тяжкості ожиріння, а його показники у вагітних жінок із ожирінням в І триместрі можуть бути використаними для прогнозування виникнення акушерських ускладнень пов'язаних із ожирінням.Документ Особливості перебігу вагітності у жінок із супутнім ожирінням на фоні застосування лікувально-профілактичного комплексу, спрямованого на запобігання виникнення прееклампсії(Полтавський державний медичний університет, 2021-06) Зелінка-Хобзей, Марта Миколаївна; Зелинка-Хобзей, Марта Николаевна; Zelinka-Khobzey, M. M.Стрімке збільшення частоти надмірної ваги та ожиріння у жінок дітородного віку порушує конкретні питання, пов'язані з веденням їх вагітності та визначає безсумнівну актуальність вибору адекватної та ефективної тактики профілактики прееклампсії у жінок із супутнім ожирінням, як групи високого ризику по виникненню цього ускладнення. Мета дослідження полягає в проведені оцінки частоти виникнення та характеру акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із супутнім ожирінням, які застосовували лікувально-профілактичний комплекс спрямований на попередження виникнення прееклампсії. Матеріали і методи. Нами досліджено перебіг вагітності 255 жінок, які були розділені на 3 групи відповідно до ступеня ожиріння, які у свою чергу поділялись на підгрупи, враховуючи наявність прееклампсії та застосування лікувально-профілактичного комплексу. Результати дослідження та їх обговорення. Висока ефективність комплексу лікувальнопрофілактичних заходів із застосуванням препарату L-аргініну та діосміну для жінок із ожирінням дозволяє: зменшити прояви ендотеліальної дисфункції, частоту прееклампсії та частоту виникнення її тяжких форм; знизити частоту інших ускладнень вагітності (загроза передчасних пологів, плацентарна недостатність, дистрес та затримка росту плода); уникнути перинатальної смертності та покращити стан плода. Висновки. Використання розробленого нами патогенетично обґрунтованого лікувально-профілактичного комплексу (ацетилсаліцилова кислота, L-аргінін, препарати кальцію та напівсинтетичний діосмін) спрямованого на попередження виникнення прееклампсій у вагітних жінок із супутнім ожирінням, як групи високого ризику, сприяє зниженню частоти та вираженості акушерських та перинатальних ускладнень, у основі виникнення яких лежить ендотеліальна дисфункція. Застосування даного лікувально-профілактичного комплексу у вагітних жінок із супутнім ожирінням доводить свою ефективність враховуючи відсутність випадків тяжкої та ранньої прееклампсії.Документ Роль ендотеліальної дисфункції у патогенезі пізніх гестозів у вагітних з ожирінням(Полтавський державний медичний університет, 2022-08-31) Зелінка-Хобзей, Марта Миколаївна; Zelinka-Khobzey, M. M.Зелінка-Хобзей М. М. Роль ендотеліальної дисфункції у патогенезі пізніх гестозів у вагітних з ожирінням. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 «Медицина» – Полтавський державний медичний університет МОЗ України, Полтава, 2022. Дисертація присвячена вивченню ролі ендотеліальної дисфункції (ЕД) у патогезі виникнення прееклампсій (ПЕ) у вагітних жінок на фоні супутнього ожиріння. У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нові підходи для вирішення цієї актуальної науково-практичної задачі в акушерстві, що полягає у дослідженні рівня фактора росту ендотелію судин (VEGF) і підрахунку циркулюючих ендотеліальних мікрочастинок (ЦЕМ) у крові, як прогностичних критеріїв розвитку ПЕ, та визначення поляризації макрофагів плаценти при ПЕ, а також в розробці ефективних заходів по її профілактиці у вагітних жінок з ожирінням. На сьогодні ПЕ продовжує залишатися актуальною проблемою сучасного акушерства та неонатології, що обумовлено високими показниками материнських та перинатальних ускладнень, захворюваності, смертності, репродуктивними втратами та витратами на лікування вагітних, роділь, породіль та новонароджених, соціальними та економічними збитками. Проблема виникнення ПЕ є особливо гострою серед вагітних із супутнім ожирінням, оскільки ця категорія жінок складає групу високого ризику по виникненню даного акушерського ускладнення. Важливим завданням сучасного акушерства є більш поглиблене вивчення ПЕ за умови наявності супутнього ожиріння та формування в ранні терміни вагітності груп високого ризику по виникненню ПЕ та інших акушерських ускладнень пов’язаних із прогресуванням ЕД, що дозволило б своєчасно розпочати застосування необхідних профілактичних заходів. Ключовим елементом для забезпечення фізіологічного перебігу вагітності являється переважання проангіогенних факторів росту, таких як VEGF, над антиангіогенними факторами (концентрація яких домінує при ПЕ), що є необхідним для регуляції функціонального стану плаценти та розвитку плода. Не менш важливим залишається стан самого ендотелію, порушення у функціонуванні якого призводить до цілої низки акушерських ускладнень та викликає необхідність у компетентній оцінці вираженості ЕД при вагітності, що протікає на фоні супутнього ожиріння. Таким вагомим діагностичним маркером оцінки стану ендотелію дотепер залишається підрахунок ЦЕМ. Важливу роль у регуляції вагітності та підтриманні гомеостазу в системі «мати-плацента-плід» відіграють макрофаги. Порушення поляризації макрофагів плаценти спостерігається при плацентарній дисфункції з усіма її наслідками та при ПЕ. Отже дотепер триває пошук нових прогностичних маркерів ранньої діагностики ПЕ серед вагітних жінок із супутнім ожирінням та постає пοтреба в рοзрοбці методів прοфілактики цього захвοрювання, які б дали мοжливість стандартизувати ефективну тактику ведення вагітних із супутнім ожирінням, цілеспрямοванο направлену на покращення стану ендотелію та зниження відсотку випадків виникнення ПЕ серед даного контингенту пацієнток. В результаті виконаного дослідження з'ясовано зв'язок між наявністю ЕД та можливістю виникнення ПЕ. Проведено аналіз показників VEGF та ЦЕМ CD32+CD40+ у І триместрі вагітності у жінок із супутнім ожирінням, що надає змогу прогнозувати розвиток ПЕ у другій половині вагітності. Виявлено суттєве зниження концентрації VEGF у сироватці крові та зростання кількості ЦЕМ CD32+CD40+ у периферичній крові серед вагітних із супутнім ожирінням, зіставляючи із даними вагітних із фізіологічною масою тіла. Так, концентрація VEGF у сироватці крові вагітних із ожирінням І ступеня в 1,5 раза (р<0,05) є нижчою, ніж у жінок з фізіологічною масою тіла, а у вагітних із ожирінням ІІ-ІІІ ступенів у 2,7 раза (р<0,001), що підтверджує зв'язок ожиріння та ЕД. У ІІІ триместрі вагітності було виявлено, що рівень концентрації VEGF у сироватці крові вагітних з ожирінням І ступеню є достовірно нижчими у 3,7 раза на відміну від показників групи жінок з фізіологічним перебігом вагітності та фізіологічною масою тіла (р<0,001). Аналогічна закономірність спостерігалась і у вагітних жінок із ожирінням ІІ-ІІІ ступенів, де рівень концентрації VEGF вірогідно нижче у 6,2 раза, ніж у групі жінок із фізіологічною масою тіла (р<0,001). Під час оцінювання одержаних нами показників концентрації VEGF у сироватці крові вагітних із ПЕ, встановлено, що даний показник у 1,8 раза менший у вагітних із ПЕ та ожирінням І ступеня порівняно з групою жінок із ПЕ та фізіологічною масою тіла (р<0,005). Тоді як рівень концентрації VEGF у вагітних з ПЕ, обтяженою ожирінням ІІ-ІІІ ступенів, достовірно у 2,2 раза нижче, ніж у групі вагітних з ПЕ та фізіологічною масою тіла (р<0,0001). Кількість ЦЕМ CD32+CD40+ у І триместрі вагітності у периферичній крові у вагітних жінок із ожирінням І ступеня у 3,1 раза (р<0,05), а у вагітних із ожирінням ІІ-ІІІ ступенів в 3,7 раза (р<0,005) перевищував відповідний показник у жінок із фізіологічною масою тіла. Аналогічна закономірність змін показників кількості ЦЕМ CD32+CD40+ у периферичній крові відмічена і у ІІІ триместрі вагітності. При проведені аналізу змін кількості ЦЕМ CD32+CD40+ серед досліджуваних груп у всіх вагітних жінок із ПЕ, що виникла на фоні супутнього ожиріння, виявлено підвищення вмісту ЦЕМ CD32+CD40+ у периферичній крові, порівняно із жінками із ПЕ та фізіологічною масою тіла: середній показник ЦЕМ CD32+CD40+ у групі жінок із ПЕ та ожирінням І ступеня був на 27,7% вищим, порівнюючи з середнім показником ЦЕМ CD32+CD40+ групи жінок із ПЕ та фізіологічною масою тіла; середнє значення цього показника у вагітних жінок з ПЕ та із ожирінням ІІ-ІІІ ступенів у 1,7 разів перевищував показник групи жінок із ПЕ та фізіологічною масою тіла (р<0,05). Проведений аналіз рівня експресії М1 та М2 децидуальних макрофагів плаценти у терміні гестації 37-40 тижнів демонструє більш виражене переважання М1 прозапального профілю над М2 протизапальним профілем у вагітних жінок із ПЕ та з ожирінням, при порівнянні із вагітними жінками із фізіологічною масою тіла, що свідчить про переважання запального компонента при ПЕ та при ожирінні. Сформований та патогенетично обґрунтований нами лікувальнопрофілактичний комплекс (ЛПК), включає в себе препарати з антиоксидантною та ангіопротекторною діями, що позитивно впливають на стан ендотелію та мікроциркуляцію, покращують стан фетоплацентарного комплексу, мають протизапальну дію, здатні нормалізувати баланс М1 та М2 плацентарних макрофагів. ЛПК включав у себе, окрім регламентованих наказами МОЗ України профілактичних заходів, застосування комбінації препаратів L-аргініну та напівсинтетичного діосміну. Розроблений та запроваджений нами у практику алгоритм використання патогенетично обґрунтованого ЛПК у вагітних жінок із супутнім ожирінням призводить до зниження проявів ЕД (збільшення концентрація VEGF та зниження кількості ЦЕМ CD32+CD40+ у крові вагітних жінок). Концентрація VEGF у сироватці крові зростає в 1,6 раза (p<0,0005) у вагітних жінок з ожирінням І ступеня у порівнянні із показниками вагітних жінок та у 1,4 раза (p<0,005) у жінок з ожирінням ІІ-ІІІ ступенів, які отримували ЛПК, порівнюючи із відповідною групою, яка не застосовувала ЛПК. Кількість ЦЕМ CD32+CD40+ у периферичній крові знизилась в 1,9 раза (p<0,05) при ожирінні І ступеня та в 1,1 раза (p>0,05) при ожирінні ІІ-ІІІ ступенів, відповідно. Шляхом нормалізації стану ендотелію на фоні застосування ЛПК у вагітних жінок із супутнім ожирінням, ЛПК профілактує виникнення тяжкої та ранньої ПЕ і зменшує її частоту на 14,63%.