Перегляд за Автор "Zezekalo, Ye. O."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Substantiation of the application of gasless laparoscopic cholecystectomy in patients with a background of Covid-19 respiratory infection(Полтавський державний медичний університет, 2023) Zaiets, S. M.; Prikhidko, R. A.; Kravtsiv, M. I.; Ivashchenko, D. M.; Shevchuk, M. P.; Dudchenko, M. O.; Zezekalo, Ye. O.; Заєць, Сергій Миколайович; Прихідько, Роман Анатолійович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Шевчук, Микола Петрович; Дудченко, Максим Олександрович; Зезекало, Єфім ОлеговичDuring the COVID-19 pandemic, calculous cholecystitis is one of the most frequent emergency pathologies requiring immediate surgical intervention. Laparoscopic surgery around the world has successfully replaced open surgery. However, high intra abdominal pressure of carbon dioxide, which is used according to the technology, leads to a high level of standing diaphragm, and can exert an extremely negative influence at the end of the operation in patients with COVID-19 respiratory infection. One of the ways to prevent complications is the further development of the laparolifting gasless laparoscopy technique. The aim of the study was to improve the surgical treatment of patients with acute calculous cholecystitis against the background of COVID-19 infection. We conducted an analysis of the effectiveness of cholecystectomies using the pneumoperitoneum and gasless method with the help of the laparolifting device, which we developed. The study involved the observation of patients who were immediately admitted to the surgical department with acute calculous cholecystitis against a background of COVID-19. The study showed that conducting cholecystectomy with the use of laparolifting in patients with COVID-19 respiratory infection allows us to reduce the risk of perioperative complications from the lungs, overstrain of the cardiovascular system and reduce the need for oxygen after surgery in patients with respiratory disorders, as well as to reduce the risk of increased blood pressure, eliminate the imbalance of the coagulation system in patients with COVID-19 infection much faster and restore the enzymatic activity of the liver in patients after surgery.Документ Варіант закінчення операції у пацієнта із синдромом Міріззі(Полтавський державний медичний університет, 2023) Зезекало, Єфім Олегович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Шевчук, Микола Петрович; Zezekalo, Ye. O.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Ivaschenko, D. M.; Shevchuk, M. P.Синдром Міріззі являється одним із найтяжчих ускладнень жовчнокам’яної хвороби і найскладнішим патологічним процесом в біліарній хірургії взагалі. Синдром Міріззі являє собою стиснення загальної жовчної або печінкової протоки жовчним конкрементом, який, зазвичай, знаходиться в кармані Гартмана, та подальшим формування холецисто-холедохіальної фістули. Даний синдром названий на честь аргентинського хірурга який за допомогою інтраопераційної холангіографії описав відсутність конкрементів в жовчних протоках при наявності її контрактури та явищ холестазу. На сьогоднішній день найпопулярніше класифікація включає в себе 4 типи синдрому Міріззі: І тип –наявні сть стискання загальної печінкової протоки конкрементом зі сторони жовчного міхура; ІІ тип –наявність холецисто-холедохіальної фістули на 1/3 діаметру холедоха; ІІІ тип –на 2/3 діаметру; ІV тип –повна деструкція стінки загальної печінкової протоки з формування повної біліобіліарної нориці. Не дивлячись на те, що синдром Міріззі не має власної, специфічної клініки, а скринінгові методи, такі як ультразвукове дослідження черевної порожнини, чітко не вказують на дану патологію, найбільшу ефективність в діагностиці даного захворювання на доопераційному етапі показує ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) жовчовивідних шляхів, що можуть дати змогу, до проведення хірургічного доступу, встановити діагноз та визначити правильний об’єм операції[4,5,6]. В статті представлений клінічний випадок Пацієнтки М. 29 років, яка поступила в ургентному порядку в хірургічне відділення. Визначається невідповідність даних магнітно-резонансної томографії жовчних шляхів та виявлених змін анатомічної будови гепатобіліарного тракту при діагностичній лапароскопії, але незважаючи на всю складність ситуації, завдяки навичкам та знанням хірургів, повному дотриманні правил безпечної холецистектомії вдалося успішно завершити операцію мініінвазивним способом, без переходу на серединну лапаротомію.Документ Вплив COVID-19 на структуру та вираженість урологічної патології у ургентних пацієнтів(Полтавський державний медичний університет, 2023) Іващенко, Дмитро Миколайович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Шевчук, Микола Петрович; Прихідько, Роман Анатолійович; Заєць, Сергій Миколайович; Зезекало, Єфім Олегович; Ivashchenko, D. M.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Shevchuk, M. P.; Prykhidko, R. A; Zaiets, S. M.; Zezekalo, Ye. O.Коронавірусна хвороба (COVID-19), увійшла в наше життя у 2019 році. Спричинене це важке респіраторне захворювання - коронавірусом 2-го типу(SARS-CoV-2). З часу першої появи в грудні 2019 року захворювання призвело до всесвітньої пандемії, яка триває і донині. Нирки можуть бути одними з органів-мішеней при інфікуванні коронавірусом 2 типу (SARS-COV-2). Потрібно приділити увагу і оперативним втручанням на сечовивідній системі на фоні COVID-19. При багатьох станах запропоновані різні методи корекції як гнійно-септичних, так і обструктивних урологічних захворювань, але конкретні показання, протипоказання у пацієнтів з коронавірусом ще не були досліджені. Мета дослідження – проаналізувати вплив захворюваності на COVID-19 на розповсюдженість та вираженість гострої урологічної патології, визначити частоту та розповсюдження ускладнень. Дослідження базується на аналізі 323 історій пацієнтів з гострою урологічною патологією, які самостійно звернулися або були доставлені екстреною медичною допомогою до лікувальних закладів міста Полтави в 2020-2021 роках. Були проаналізовані 2 групи пацієнтів: без, та з наявним супутнім інфікуванням COVID-19. Проаналізувавши структуру ургентних урологічних захворювань та їх перебігу у пацієнтів з супутнім захворюванням COVID-19 ми змогли виділити певні статистично достовірні моменти: збільшення кількості запальних захворювань нирки та сечових шляхів, збільшення кількості випадків макрогематурії та підвищення кількості екстрених втручань з приводу гнійно-септичної патології нирок. Патогенетичні механізми розвитку даних станів на даний час є ще недостатньо вивченими та потребують проведення окремих досліджень, для подальшого покращення надання урологічної допомоги пацієнтам в умовах персистування пандемії COVID-19.Документ Особливості лікувальної тактики при рецидивних шлунково-кишкових кровотечах з використанням ендоскопічного гемостазу(Полтавський державний медичний університет, 2022) Іващенко, Дмитро Миколайович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Шевчук, Микола Петрович; Прихідько, Роман Анатолійович; Заєць, Сергій Миколайович; Зезекало, Єфім Олегович; Ivashchenko, D. M.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Shevchuk, M. P.; Pryhidko, R. A.; Zaiets, S. M.; Zezekalo, Ye. O.На даний час ендоскопічний гемостаз є основним методом зупинки кровотечі та профілактики його рецидиву у хворих з гастродуоденальною виразковою кровотечею, але дотепер відсутня єдина думка про перевагу того чи іншого способу ендоскопічного гемостазу. Зараз, на думку багатьох фахівців, рецидив виразкової кровотечі вже не є абсолютним показанням до оперативного лікування, особливо у осіб з важким соматичним статусом, а служить показанням до повторного ендоскопічного гемостазу. Метою дослідження було порівняння ефективності різних способів ендоскопічного гемостазу у профілактиці рецидиву виразкової кровотечі, а також вивчення доцільності повторного ендоскопічного гемостазу при рецидиві кровотечі. Дослідження базується на аналізі лікування 268 пацієнтів з клінікою шлунково-кишкової кровотечі, які були ургентно доставлені та госпіталізовані в хірургічні відділення. Первинний ендоскопічний гемостаз був проведений 142 (52,9%): аргоноплазмову коагуляцію використовували у 56 (39,5%) спостереженнях, ін'єкційний метод – у 47 (33%), їх комбінацію – у 39 (27,5%) спостережень. Згідно даних дослідження більша частина рецидивів – 34 (51,5%) – виникла протягом 1 -ї доби після надходження до стаціонару. Вивчення ймовірності виникнення рецидиву кровотечі в залежності від початкової інтенсивності (Forrest) визначило, що частота розвитку рецидиву статистично більша при класі I -А і I-В, ніж при II-А і II-В. З 66 хворих з рецидивом кровотечі ефективний повторний гемостаз виконаний у 51 (77,3%). При цьому ефективність ін'єкційного методу становила 60%, аргоноплазмової коагуляції – 81,4%, комбінованого методу – 94,7%. За результатами можна стверджувати, що при рецидиві кровотечі повторний ендоскопічний гемостаз є доволі вагомою альтернативою оперативному лікуванню, особливо у хворих із тяжкими соматичними захворюваннями. Застосування при рецидивах кровотечі ендоскопічного повторного гемостазу дозволяє достовірно знизити летальність з 28 до 13,6%.