Перегляд за Автор "Zhamardii, V. O."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Use of innovative technologies and computer programs for the recovery of cognitive functions after stroke(Rehabilitation & Recreation, 2024) Horoshko, V. I.; Zhamardii, V. O.; Hordiienko, O. V.; Горошко, Вікторія Іванівна; Жамардій, Валерій Олександрович; Гордієнко, О. В.Abstracts. The use of electromechanical and robotic devices in neurorehabilitation can significantly improve the quality of life and daily activities of patients who have suffered a stroke or suffer from other movement disorders. The purpose of this scientific work is to study and analyze the integration of innovative methods into rehabilitation programs for patients after a stroke, and the creation of new rehabilitation algorithms for the restoration of cognitive functions in the early stages of rehabilitation. Material. The clinical study was conducted in the period from 2022 to 2024 based on the Neurological Department of the Municipal Enterprise “Poltava Regional Clinical Hospital named after M.V. Sklifosovsky of Poltava Regional Council”. A total of 103 people took part in the study, of which 44 were women (42.72%) and 59 were men (57.28%). The age of the total group ranged from 45 to 64 years, with an average age of Criteria for assignment to subgroups 1.1–1.4: age from 45 to 74 years, both men and women with ischemic stroke, first (and only) stroke in history, with moderate cognitive impairment, mild dementia, without severe aphasia, epilepsy or epileptic syndromes in the anamnesis and available informed consent to participate in the study. Results. During stroke recovery, the use of a computer stimulation program can successfully improve cognitive function in 54.0% of patients. This is significantly different from the typical standard rehabilitation recovery (22.5%). Conclusions. The use of innovative methods in rehabilitation programs after a stroke helps to improve the results of the recovery of motor functions and increase the quality of life of patients. For the successful implementation of innovative methods, it is necessary to ensure appropriate training of personnel, create appropriate conditions, and carry out individualization of rehabilitation programs. Research on the longterm effects of innovative methods and their impact on the quality of life of patients is necessary to provide an objective assessment of their effectiveness. Мета. Використання електромеханічних та роботизованих пристроїв у нейрореабілітації може значно покращити якість життя та повсякденну діяльність пацієнтів, які перенесли інсульт або страждають іншими руховими розладами. Мета статті полягає у вивченні та аналізі інтеграції інноваційних методів у реабілітаційні програми для пацієнтів після інсульту, створення нових алгоритмів реабілітації для відновлення когнітивних функцій на ранніх етапах реабілітації. Матеріал. Клінічне дослідження проводилось у період з 2022 по 2024 роки на базі неврологічного відділення Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Усього в дослідженні взяли участь 103 людини, з них 44 жінки (42,72%) і 59 чоловіків (57,28%). Вік загальної групи коливався від 45 до 64 років із середнім віком. Критерії віднесення до підгруп 1.1–1.4: вік від 45 до 74 років, як чоловіки, так і жінки з ішемічним інсультом, перший (і єдиний) інсульт в анамнезі, з помірними когнітивними порушеннями – легка деменція, не маючи тяжкої афазії, епілепсії чи епілептичних синдромів в анамнезі та наявну інформовану згоду на участь у дослідженні. Результати. Під час відновлення після інсульту використання програми комп’ютерної стимуляції може успішно покращити когнітивні функції у 54,0% пацієнтів. Це значно відрізняється від типового стандартного реабілітаційного відновлення (22,5%). Висновки. Використання інноваційних методів у реабілітаційних програмах після інсульту сприяє покращенню результатів відновлення рухових функцій та підвищенню якості життя пацієнтів. Для успішного впровадження інноваційних методів необхідно забезпечити відповідну підготовку персоналу, створити належні умови та здійснити індивідуалізацію реабілітаційних програм. Дослідження з вивчення довгострокових ефектів інноваційних методів та їх впливу на якість життя пацієнтів є необхідним для забезпечення об’єктивної оцінки їх ефективності.Документ Дієта з нульовою калорійністю: переваги та недоліки(Сумський державний педагогічний універистет ім. А. С. Макаренка, 2025) Міхеєнко, Олександр Іванович; Жамардій, Валерій Олександрович; Літвінов, Петро; Неусмехова, Ірина Сергіївна; Mikheienko, O. I.; Zhamardii, V. O.; Litvinov, P.; Neusmekhova, I. S.У свідомості пересічної людини, вихованої згідно із сучасними культурними традиціями, припинення на деякий час вживання їжі асоціюється з голодомором, знесиленням, дискомфортом та іншими неприємними відчуттями суб’єктивного характеру, а відомі факти смерті від голоду сприяють формуванню негативного ставлення до голодування. Водночас значній частині людства здавна відома практика утримання від їжі як ефективний природний засіб оздоровлення і/або лікування. Природа як сміливий діалектик здатна одними й тими самими засобами і вражати, і зцілювати, а отже, парадоксальність її методів іноді складно усвідомлюється. Сучасна наука намагається всебічно дослідити механізми фізіологічних процесів, які активізує голод і виявляє їх значний потенціал для зміцнення здоров’я, активного довголіття та зниження ризику багатьох хронічних захворювань. Одним із загальних механізмів дії голодування є активізація адаптивних реакцій клітин на стрес, які підвищують здатність організму протидіяти хворобливим процесам, захищають клітини від пошкодження ДНК, пригнічують ріст ослаблених клітин, стимулюють їх апоптоз, запобігають виникненню та розвитку раку. Окрім того, механізми, за допомогою яких голодування покращує стан здоров’я і протидіє хворобливим процесам, включають активацію сигнальних шляхів адаптивної клітинної відповіді на стрес, які покращують функції мітохондрій, відновлюють ДНК, активізують аутофагію. Результати багатьох досліджень вказують на те, що різні схеми голодування можуть забезпечити ефективні стратегії уповільнення процесів старіння та оптимізації стану здоров’я. Водночас на сьогодні немає достатньо даних щодо впливу голодування на дитячий організм, людей поважного віку і тих, хто має низьку вагу тіла. Отже, висловлюється припущення, що можливо, для цих груп дієта з нульовою калорійністю може більше завдати шкоди, аніж давати користі. Одним із найбільш безпечних варіантів вважається утримання від їжі та калорійних напоїв протягом 12–24 годин один або кілька днів щотижня чи щомісяця у поєднанні з регулярним виконанням фізичних вправ. In the mind of an average person, brought up according to modern cultural traditions, the cessation of eating for a while is associated with starvation, exhaustion, discomfort and other unpleasant sensations of a subjective nature, and the known facts of death from starvation contribute to the formation of a negative attitude to starvation. At the same time, the practice of abstinence from food has long been known to a significant part of humanity as an effective natural means of recovery and/or treatment. Nature, as a bold dialectician, is capable of striking and healing with the same means, and therefore, the paradoxical nature of its methods is sometimes difficult to understand. Modern science tries to comprehensively investigate the mechanisms of physiological processes activated by hunger and reveals their significant potential for strengthening health, active longevity and reducing the risk of many chronic diseases. One of the general mechanisms of starvation is the activation of adaptive responses of cells to stress, which increase the body's ability to counteract disease processes, protect cells from DNA damage, inhibit the growth of weakened cells, stimulate their apoptosis, and prevent the occurrence and development of cancer. In addition, the mechanisms by which fasting improves health and counteracts disease processes include the activation of signaling pathways of the adaptive cellular response to stress, which improve mitochondrial function, repair DNA, and activate autophagy. The results of many studies indicate that various fasting patterns can provide effective strategies for slowing the aging process and optimizing health. At the same time, today there is not enough data on the impact of starvation on children's bodies, people of a respectable age and those with low body weight. Therefore, it is suggested that a zero-calorie diet may do more harm than good for these groups. One of the safest options is to abstain from food and high-calorie drinks for 12-24 hours one or more days each week or month, accompanied by regular exercise.Документ Освіта дорослих як інструмент професійного й особистісного розвитку(Полтавський державний медичний університет, 2025) Бєляєва, Олена Миколаївна; Жамардій, Валерій Олександрович; Білаш, Сергій Михайлович; Лисанець, Юлія Валеріївна; Синиця, Валентина Григорівна; Філатова, Валентина Луківна; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Мартинюк, Дарина Ігорівна; Сліпченко, Лариса Борисівна; Варданян, Анаіт Оганесівна; Bieliaieva, O. M.; Zhamardii, V. O.; Bilash, S. M.; Lysanets, Yu. V.; Filatova, V. L.; Shylkina, L. M.; Martyniuk, D. I.; Slipchenko, L. B.; Vardanian, A. O.Розглянуто важливість освіти дорослих як ключового елемента професійного й особистісного розвитку в умовах сьогодення. Закцентовано увагу, що впродовж останніх десятиліть концепція освіти дорослих істотно розширилася, охоплюючи як професійні, а й особистісні аспекти навчання. Структуровано ключові компетентності, сформульовані в Рекомендації Ради Європи для навчання впродовж життя. У висновках зазначається, що основні вектори освіти дорослих в контексті навчання впродовж життя і навчання шириною в життя передбачають розвиток і вдосконалення навичок, пов’язаних з (зі): 1) розумінням, пошуком і представленням інформації (знань/досвіду) в усній або писемній формі; уміннями комунікувати, демонструвати перцепцію та забезпечувати інтеракцію; здатністю працювати в команді, мотивувати інших; 2) мультилінгвальними навичками, що передбачають володіння і постійне використання хоча б однієї іноземної мови, усвідомлення і прийняття культурної розмаїтості, інтерес до чужих мов і культур; 3) STEM-навичками, які дають змогу використовувати наукові підходи й досягнення в професійній діяльності, забезпечують критичне й рефлексивне мислення (оцінювання/контроль), перспективну і когнітивну гнучкість; 4) цифровими навичками, які уможливлюють різні види навчання в цифровому суспільстві, пошук інформації, дотримання кібергігієни та інформаційної гігієни, комунікацію шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій; 5) особистісними й соціальними навичками, пов’язаними з навчанням, що виявляються в мотивації, бажанні вчитися, робити внесок у життя суспільства, здатності обирати доцільні й ефективні стратегії навчання, займатися самоосвітою, підтриманням саморегуляції, самоконтролю, самоефективності, установкою на зростання, відкритістю мислення щодо нового досвіду, нових ідей, інших людей; 6) громадянською компетентністю, що гарантує здатність активно й відповідально реалізовувати свої права й обовʼязки, довіру до державних інституцій; 7) підприємницькою компетентністю, що співвіднесена з проактивністю (ініціативністю, наполегливістю, здатністю до розвʼязання проблем), дає змогу вільно й ефективно діяти в межах своєї компетенції, ефективно виконувати поставлені завдання або користуватися делегованими повноваженнями, уміння працювати в команді, усвідомлювати ризики; 8) компетентністю у сфері культурної свідомості та самовираження, що зумовлює повагу до людської гідності, справедливості, прийняття культурних загальнолюдських, національних, регіональних, професійних цінностей, а також забезпечує толерантність і повагу до різних культурних проявів незалежно від расової, гендерної, соціальної приналежності, розвиває навички, повʼязані з мистецтвом, музикою, фізичною культурою. The significance of adult education as a vital component of both professional and personal development in today's world has been thoroughly explored. It is highlighted that in recent decades, the scope of adult education has expanded considerably, now encompassing not only professional growth but also personal learning. The key compe tencies outlined in the Council of Europe's Recommendations for lifelong learning have been systematically organ ized. The conclusions emphasize that the main focus of adult education, in the context of lifelong and life-wide learn ing, involves the development and enhancement of skills related to: 1) the ability to understand, search for, and pre sent information (knowledge/experience) both orally and in writing; communication skills, demonstrating perception, and ensuring effective interaction; teamwork, and the capacity to motivate others; 2) multilingual skills, which include proficiency in and continuous use of at least one foreign language, as well as an appreciation of cultural diversity and an interest in foreign languages and cultures; 3) STEM skills, which allow for the application of scientific methods and advancements in professional activities, fostering critical and reflective thinking (evaluation/control), and encouraging cognitive flexibility; 4) digital skills, facilitating various forms of learning in a digital society, information retrieval, main taining cyber hygiene and information security, and effective communication through information and communication technologies; 5) personal and social skills related to learning, expressed through motivation, the desire to grow, contributing to society, selecting effective learning strategies, engaging in self-education, maintaining self-regulation, selfcontrol, self-efficacy, fostering a growth mindset, and embracing new experiences, ideas, and people; 6) civic competence, which ensures the capacity to actively and responsibly exercise one's rights and duties, while also fostering trust in public institutions; 7) entrepreneurial competence, linked to proactivity (initiative, perseverance, problem solving abilities), enabling effective action within one's scope of competence, executing tasks efficiently, working well in teams, and managing risks; 8) cultural awareness and self-expression, which fosters respect for human dignity and justice, embraces universal, national, regional, and professional cultural values, and promotes tolerance and respect for diverse cultural expressions regardless of race, gender, or social background, while developing skills related to art, music, and physical education.Документ Оцінка пріоритетів у ставленні до чинників здорового способу життя студентів різних курсів(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2024) Міхеєнко, Олександр Іванович; Іваній, Ігор Володимирович; Жамардій, Валерій Олександрович; Неусмехова, Ірина Сергіївна; Mikheienko, O. I.; Ivanii, I. V.; Zhamardii, V. O.; Neusmekhova, I. S.В останні десятиліття спосіб життя як один із найважливіший факторів здоров’я викликає значний інтерес дослідників. Студентська молодь становить сегмент суспільства, який має найбільший потенціал в аспекті опанування знань про здоров’я, отримання користі від політики та ініціатив у сфері охорони здоров’я, заснованих на обґрунтованих дослідженнях та інфор-мації. Метою нашого дослідження було визначення складових здорового способу життя та чинників здоров’я, які мають для студентів пріоритетне значення в аспекті ефективності впливу на здоров’я; з’ясування спектру засобів оздоровлення, які використовують студенти у власній оздоровчий практиці, окреслення чинників, які перешкоджають їм піклуватися про своє здоров’я, а також аналіз динаміки змін під час навчання студентів у вищому навчальному закладі. Результати експерименту стали підґрунтям для пошуку і реалізації нових педагогічних форм, засобів, інтерактивних методів навчання, які актуалізують знання про здоров’я в свідомості студентів, підвищують їх значимість, створюють можливості для успішного оволодіння цими знаннями і ефективного практичного застосування. Здобуття досвіду здоров’ятворення є важливим не тільки з погляду опанування відповідних практичних умінь і навичок, які потім стають звичками і складовими здорового способу життя, але в аспекті формування мотивації студентської молоді до використання набутих знань. Поведінка завжди пов’язана з мотива-цією, яка створюється саме в процесі навчання, виховання та розвитку особистості. Широке використання інтерактивних методів навчання, в основі яких є більш тісні суб’єкт-суб’єктні стосунки між викладачами і студентами, повноправність тих, хто навчає, і тих, хто вчиться, сприяють більш відповідальному ставленню студентів до самопідготовки, самоосвіти як у процесі навчання, так і в побутовій чи професійній діяльності. In recent decades, lifestyle as one of the most important health factors has attracted considerable interest from researchers. Student youth are the segment of society that has the greatest potential to become health literate and benefit from evidence-based research and information-based health policies and initiatives. The purpose of our study was to determine the components of a healthy lifestyle and health factors that are of priority importance for students in terms of the effectiveness of the impact on health; elucidation of the spectrum of health care products used by students in their own health care practice, delineation of factors that prevent them from taking care of their health, as well as analysis of the dynamics of changes during the study of students at a higher educational institution. The results of the experiment became the basis for the search and implementation of new pedagogical forms, means, interactive teaching methods that actualize knowledge about health in the minds of students, increase their significance, create opportunities for successful mastery of this knowledge and effective practical application. Gaining health-building experience is important not only from the point of view of mastering relevant practical skills and abilities, which then become habits and components of a healthy lifestyle, but also from the aspect of forming the motivation of student youth to use the acquired knowledge. Behavior is always related to motivation, which is created precisely in the process of training, education and personality development. Wide use of interactive teaching methods, which are based on closer subject-subject relationships between teachers and students, empowerment of those who teach and those who learn, contribute to a more responsible attitude of students to self-training, self-education as a learning process, as well as in household or professional activities.