Перегляд за Автор "Zhyvotovska, A. I."
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Peculiarities of clinico-psychopathological manifestations and sleep quality in patients with anxiety disorders depending on the level of stress load(Полтавський державний медичний університет, 2023) Zhyvotovska, A. I.; Isakov, R. I.; Животовська, Анастасія Ігорівна; Ісаков, Рустам ІсроїловичModern scientific studies indicate a close connection between psychological distress, anxiety and impaired sleep quality. The assessment of psychopathological symptoms and components of sleep disorders in 81 patients with anxiety disorders of neurotic origin was carried out using clinical-psychopathological, psychodiagnostic and statistical methods. The psychodiagnostic method included the use of the Psychological stress measure (PSM-25), the Symptom Check List-90-Revised (SCL-90-R) and the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI). All respondents, depending on the level of psychological stress, were divided into 3 groups, representative by age and gender: 1st group (n=25) – patients with a low level of stress, 2nd group (n=29) – with an average level, 3rd group (n=27) – with a high level of stress. In patients of group 1, indicators on all scales of the SCL-90-R questionnaire were significantly lower than in group 2 (p<0,05) and group 3 (p<0,01). Significant differences were found between group 1 and groups 2 and 3 on the PSQI total score and on the scales of subjective sleep quality, sleep latency, sleep duration, and sleep efficiency. Significantly higher indicators were found in group 3 compared to group 1 on the daily dysfunction scale. The severity of obsessive-compulsive symptoms, additional symptoms, hostility, interpersonal sensitivity, and phobic anxiety had a positive correlation with deterioration in sleep duration, subjective sleep quality, sleep efficiency, sleep latency, and daytime dysfunction according to the PSQI (p<0,01). Disturbances during sleep were positively correlated (p<0,01) with the somatization index. The obtained data should be taken into account when conducting personalized pharmacotherapy and psychocorrection of this cohort of patients.Документ Sleep and armed conflict: future complications of war in Ukraine(Elsevier, 2022) Shkodina, A. D.; Zhyvotovska, A. I.; Boiko, D. I.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Животовська, Анастасія Ігорівна; Бойко, Дмитро ІвановичДокумент The combined influence of anxiety and COVID-19 on sleep quality and insomnia severity(Wiley-Blackwell Publishing Ltd, 2022-09) Boiko, D. I.; Zhyvotovska, A. I.; Skrypnikov, A. M.; Sonnik, G. T.; Бойко, Дмитро Іванович; Животовська, Анастасія Ігорівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Сонник, Григорій ТрохимовичBased on recent studies, we put forward a hypothesis about the synergistic effect of anxiety disorders and previous COVID-19 on the deterioration of the quality of sleep and the occurrence of insomnia. The objective was to investigate the impacts of anxiety disorders, COVID-19 in anamnesis, and its combined effect on sleep disturbances.Документ The influence of anxiety level and past COVID-19 on sleep quality and insomnia severity(2022) Boiko, D. I.; Zhyvotovska, A. I.; Skrypnikov, A. M.; Бойко, Дмитро Іванович; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій МиколайовичBased on recent studies, we put forward a hypothesis about the synergistic effect of anxiety disorders and previous COVID-19 on the deterioration of the quality of sleep and occurring of insomnia. The purpose of the study was to investigate the impacts of anxiety disorders, and COVID-19 on anamnesis and its combined effect on sleep disturbances. We conducted a case-control study, which included 60 patients, who were divided into 3 groups depending on the occurrence of anxiety disorders and COVID-19 in their medical history during the last 6 months. Patients were assessed by the Beck anxiety inventory, Pittsburgh Sleep Quality Index, and the Insomnia Severity Index. We found a worsening sleep quality and a higher frequency of insomnia in patients with COVID-19. Along with this, concomitant anxiety disorders worsened both the quality of sleep and the level of insomnia in these respondents. It was determined that patients with an anxiety disorder with a history had a lower subjective assessment of sleep quality, higher sleep latency, and more pronounced diurnal dysfunction, while patients without a history had better sleep efficiency and a lower frequency of sleeping pills. Anxiety disorders and having experienced COVID-19 are associated with poorer sleep quality and more severe insomnia. Their combination significantly reduces the quality of sleep and increases the degree of insomnia. These findings suggest a potential role for COVID-19 in exacerbating the association between anxiety and sleep disorders.Документ Клініко-динамічні особливості тривожних розладів з диссомнічними порушеннями (хронобіологічні, генетичні та лікувально-реабілітаційні аспекти)(Полтавський державний медичний університет, 2025) Животовська, Анастасія Ігорівна; Zhyvotovska, A. I.Мета дослідження: на підставі результатів комплексного клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного, хронобіологічного та молекулярно-генетичного дослідження виявити прогностичні фактори ризику розвитку порушень сну при тривожних розладах та оптимізувати комплекс лікувально-реабілітаційних заходів для пацієнтів з тривожними розладами та диссомнічними порушеннями. Завдання дослідження: 1. Виявити клініко-психопатологічні особливості пацієнтів з тривожними розладами та порушеннями сну. 2. Визначити особливості та встановити взаємозв’язок між порушеннями сну, клініко-психопатологічними характеристиками та якістю життя у пацієнтів з тривожними розладами. 3. Дослідити роль психопатологічних, хронобіологічних та молекулярногенетичних факторів у розвитку порушень сну при тривожних розладах. 4. Встановити прогностичні фактори ризику розвитку порушень сну при тривожних розладах. 5. Оптимізувати комплекс терапевтичних заходів із застосуванням групової психотерапії на основі інтегрованого підходу за протоколами терапії прийняття та відповідальності АСТ для лікування тривоги та АСТ-І для лікування інсомнії в поєднанні з фармакотерапією. 6. Оцінити ефективність запропонованих методів комплексної терапії пацієнтів з тривожними розладами та диссомнічними порушеннями. Наукова новизна одержаних результатів. У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі, що полягала в виявленні прогностичних факторів ризику розвитку порушень сну при тривожних розладах на основі вивчення комплексу клініко-психопатологічних чинників у порівняльному аспекті та підвищенні ефективності комплексу лікувально-реабілітаційних заходів для пацієнтів з тривожними розладами та порушеннями сну. Вперше визначено клініко-феноменологічні прояви та проведено порівняльний аналіз психопатологічних особливостей пацієнтів з тривожними розладами з порушеннями та без порушень сну. Встановлено взаємозв’язок порушень сну з клініко-психопатологічними характеристиками при тривожних розладах невротичного ґенезу. Вперше проаналізовано провідні чинники, що впливають на якість життя пацієнтів з тривожними розладами та порушеннями сну. Визначено кореляційні зв’язки між показниками якості життя, вираженості психопатологічної симптоматики та рівня стресового навантаження даної когорти пацієнтів. Вперше досліджено вплив якості сну на якість життя у пацієнтів з тривожними розладами. Встановлено зв’язок тяжкості інсомнії, втоми та сонливості з інтегральними показниками якості життя. Вперше проведена оцінка хронобіологічних та молекулярно-генетичних факторів у розвитку порушень сну при тривожних розладах. Виявлено особливості психопатологічних проявів, показників якості сну та якості життя в залежності від індивідуального хронотипу. Визначено різницю рівнів експресії циркадного гену BMAL1 зранку та ввечері при тривожних розладах з порушеннями та без порушень сну. Встановлено прогностичні фактори ризику розвитку порушень сну при тривожних розладах невротичного ґенезу. Набули подальшого розвитку заходи психотерапевтичного супроводу пацієнтів з тривожними розладами та порушеннями сну. Доведено доцільність запропонованої комплексної терапії із застосуванням групової психотерапії прийняття та відповідальності АСТ, що дозволяє створити передумови для оптимізації лікування даного контингенту хворих.Документ Клініко-психопатологічні особливості невротичних розладів у дітей(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Животовська, Анастасія Ігорівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Zhyvotovska, A. I.; Skripnikov, A. M.Проблема обумовленості невротичних розладів в дитячому віці є актуальною в наш час через часте виникнення і велику поширеність афективних порушень. Спостерігається тісна залежність між психоемоційною напругою та поя- вою невротичних розладів. Якщо тривалість і сила психічних подразників виходять за межі нормальних, то саморегуляція діяльності організму дитини може бути порушена на біохімічному, фізичному, психічному рівнях, що в подальшому потребує тривалого лікування.Документ Патопсихологічні чинники дезадаптивних станів при афективних розладах невротичного генезу(2018) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. M.; Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L. V.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L. A.; Животовська, Анастасія Ігорівна; Животовская, Анастасия Игоревна; Zhyvotovska, A. I.Проведено комплексне обстеження 65 пацієнтів з афективними розладами невротичного ґенезу. Отримані результати дозволили визначити клінічні та патопсихологічні особливості формування вираженої психосоціальної дезадаптації, що виражалося в переважанні проявів тривоги та депресії, високого рівня соціальної фрустрованості та суб’єктивного відчуття самотності, використанні неадаптивних копінг-механізмів подолання конфліктних ситуацій. Виокремлені патопсихологічні чинники формування дезадаптивних станів є мішенями для психотерапевтичної корекції та психологічної підтримки, диференційованої в залежності від рівня психосоціальної дезадаптації; Проведено комплексное обследование 65 пациентов с аффективными расстройствами невротического генеза. Полученные результаты позволили выделить клинические и патопсихологические особенности формирования выраженной психосоциальной дезадаптации, которые выражались в преобладании проявлений тревоги и депрессии, высокого уровня социальной фрустрированности и субъективного ощущения одиночества, использовании неадаптивных копинг-механизмов преодоления конфликтных ситуаций. Выделенные патопсихологические факторы формирования дезадаптивных состояний являются мишенями для психотерапевтической коррекции и психологической поддержки, дифференцированной в зависимости от уровня психосоциальной дезадаптации; A complex examination of 65 patients with affective disorders of neurotic genesis was carried out. The obtained results made it possible to distinguish clinical and pathopsychological features of the formation of severe psychosocial maladaptation, which were expressed in the prevalence of anxiety and depression, high level of social frustration and subjective sensation of loneliness, and use of non-adaptive coping mechanisms for overcoming conflict situations. Allocated pathopsychological factors of the formation of maladaptive states are the targets for psychotherapeutic correction and psychological support, differentiated depending on the level of psychosocial disadaptation.Документ Профілактика шкідливих звичок серед студентів медичних вишів(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Животовська, Анастасія Ігорівна; Шапошніков, П. С.; Голованова, Ірина Анатоліївна; Zhyvotovska, A. I.; Shaposhnikov, P. S.; Golovanova, I. A.Актуальність наукових досліджень визначається значним значенням способу життя у збереженні та зміцненні здоров'я населення. Дослідники одностайні у своїй думці про необхідність забезпечення оптимізації профілактичних заходів у сфері комплексного надання медичної допомоги.Документ Хронобіологічні аспекти тривожних розладів і диссомнічних порушень та їх поширеність в контексті пандемії СOVID-19(Полтавський державний медичний університет, 2022) Животовська, Анастасія Ігорівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся Анатоліївна; Борисенко, Володимир Васильович; Шкідченко, Олександр Ігорович; Zhyvotovska, A. I.; Isakov, R. I.; Boiko, D. I.; Bodnar, L. A.; Borysenko, V. V.; Shkidchenko, O. I.В даній роботі наведено узагальнення сучасних даних про хронобіологічні механізми розвитку тривожних та диссомнічних розладів та їх поширеність в контексті пандемії COVID-19. Аналіз стану захворюваності психічної сфери показує, що тривожні розлади належать до хронічних захворювань, які мають найбільший вплив на життя пацієнтів, пов’язані з великими витратами на охорону здоров’я і мають значну супутню коморбідність. Диссомнічні порушення є несприятливим фактором розвитку афективної патології, посилюють тяжкість клінічних проявів і мають загальний вплив на здатність регулювати емоції. Останні дослідження показують, що хронотип також може бути важливим маркером виникнення хронічного первинного безсоння та фактором ризику тривожних розладів. Останнім часом все більшу увагу науковців привертає вивчення психопатологічної симптоматики у пацієнтів, інфікованих COVID-19, як в гострій фазі захворювання, так і в постковідному періоді. Симптоми, ознаки або аномальні клінічні параметри, які зберігаються протягом двох або більше тижнів після початку COVID-19 та не повертаються до здорового вихідного рівня, потенційно можуть вважатися довгостроковими наслідками захворювання. В проведених дослідженнях вказується на значну поширеність симптомів тривоги, депресії та розладів сну як в умовах пандемії, так і в структурі проявів постковідного синдрому. В численних наукових публікаціях наведені дані когортних досліджень, в яких вивчалися перебіг та наслідки коронавірусної хвороби. Проте широкий огляд усіх можливих довготривалих наслідків COVID-19 залишається актуальним.Документ Хронобіологічні основи терапії афективних психічних розладів(Медична психологія, 2019) Скрипніков, Андрій Миколайович; Животовська, Лілія Валентинівна; Рудь, Вадим Олексійович; Шкідченко, Олександр Ігорович; Животовська, Анастасія Ігорівна; Скрипников, Андрей Николаевич; Животовская, Лилия Валентиновна; Рудь, Вадим Алексеевич; Шкидченко, Александр Игоревич; Животовская, Анастасия Игоревна; Skrypnikov, A. M.; Zhyvotovska, L. V.; Rood, V. O.; Shkidchenko, О. I.; Zhyvotovska, A. I.Розглянута хронобіологічна детермінованість ряду афективних психічних розладів, визначена спрямованість терапевтичних та профілактичних стратегій з урахуванням індивідуального хронотипу.