Перегляд за Автор "Zhyvotovska, L."
Зараз показуємо 1 - 17 з 17
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Clinical and psychopathological characteristics ofthe autoagressive behavior in patients with the first psychotic episode with considering circadian rhythms(Wiadomości Lekarskie, 2017) Бойко, Дмитро Іванович; Животовська, Лілія Валентинівна; Сонник, Григорій Трохимович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Бойко, Дмитрий Иванович; Животовская, Лилия Валентиновна; Сонник, Григорий Трофимович; Скрипников, Андрей Николаевич; Boiko, D.; Zhyvotovska, L.; Sonnik, G.; Skrypnіkov, A.В ході дослідження виявлено, що деякі психіатричні симптоми пов'язані з рівнем ризику суїциду при першому епізоді психозу, такими як «напруженість», «ворожість», «манірність та позування», «хвилювання», «підозрілість», «соматична стурбованість», «тривога», «депресія», «відчуття провини». Циркадні ритми включають рівень ризику виникнення і тяжкості аутоагресивної поведінки, а саме чітко і невиразно виражені вечірні види добової активностіі. Тому подальше дослідження аутоагресії під час першого психотичного епізоду з урахуванням впливу біологічних ритмів є актуальною темою дослідження в психіатрії, спрямованою на покращення профілактики, лікування та реабілітації; В ходе исследования выявлено, что некоторые психиатрические симптомы связаны с уровнем риска суицида при первом эпизоде психоза, такими как «напряженность», «враждебность», «манерность и позирование», «волнения», «подозрительность», «соматическая озабоченность», «тревога», «депрессия», «чувство вины». Циркадные ритмы включают уровень риска возникновения и тяжести аутоагрессивного поведения, а именно четко и слабо выраженные вечерние виды суточной активности. Поэтому дальнейшее исследование аутоагрессии в первую психотического эпизода с учетом влияния биологических ритмов является актуальной темой исследования в психиатрии, направленной на улучшение профилактики, лечения и реабилитации; The high rate of autoagressive action in patients with psychotic symptoms manifested during the beginning of active psychopharmatherapy, and they are often the reason for psychiatric help. The continuous growth of autoagressive behavior indicates the number of unsolved problems in clinical suicidology. Aim: The aim of this research was to explore the clinical and psychopathological characteristics of the autoagressive behavior in patients with the first psychotic episode with considering circadian rhythms. Material and Methods: There was a research in regional clinical psychiatric hospital and 130 patients were involved in the research with autoagressive behavior during the first psychotic episodes. Clinical and psychopathological, psychodiagnostic and statistical methods were used. Characteristic clinical manifestations of first psychotic episode is determined by PANSS [1986] and BPRS [1962], level of suicidal risk is determined by Lyuban-Plotstsa’s scale [2000], characteristics of biological rhythms is established by Estberg’s questionnaire [1986]. Results: Certain psychiatric symptoms were associated with the level of suicide risk in the first episode of psychosis, such as «tension”, «hostility”, «mannerisms and posturing, «excitement», «suspiciousness», «somatic concern», «anxiety», «depression», «guilt». Circadian rhythms include the level of risk occurrence and severity autoagressive behavior such as clearly and dimly expressed evening types of daily activity. Conclusions: Therefore, further research of autoagression during the first psychotic episode with considering the influence of biological rhythms is a given area of current research in psychiatry aimed to improve the prevention, treatment and rehabilitation.Документ Perceived Stress and Quality of Life in Healthcare Workers of Non-COVID-19-Designated Hospitals During the COVID-19 Pandemic in Ukraine(Ivano-Frankivsk National Medical University, 2020-09-01) Mats, O.; Karpik, Z.; Boiko, D.; Rud, V.; Zhyvotovska, L.; Карпік, Зоряна Іванівна; Бойко, Дмитро Іванович; Рудь, Вадим Олексійович; Животовська, Лілія ВалентинівнаIntroduction. Healthcare workers are more vulnerable to negative influences of the Covid-19 pandemic than cross-border travelers as they experience greater occupational stress, exacerbated by the possibility of self-contamination or contamination of their relatives through direct contact with patients, reduced social communication, deterioration in self-care and quality of life due to lack of energy and time. The aim of the study was to assess the level of stress and quality of life in healthcare workers of non-COVID-19-designated hospitals in Ukraine during the COVID-19 pandemic. Materials and Methods. There was carried out a case-control study that included 150 respondents divided into three groups: experimental groups (EG) 1 and 2 comprised 50 physicians and 50 nurses of non-COVID-19-designated hospitals, respectively; the control group (CG) included 50 healthy individuals not working in the healthcare field. The data were collected using paper questionnaires involving sociodemographic questions, the Perceived Stress Scale, and the 36-Item Short Form Health Survey. Results. EG 1 and EG 2 had significantly increased stress levels as compared to the CG. Physical functioning criterion in EG 2 was significantly lower than those in EG 1 and the CG. Vitality and social functioning indicators were significantly lower in EG 1 and EG 2 as compared to the CG. Quality of mental health was worse in EG 1 than in the CG. Conclusions. During the COVID-19 pandemic, healthcare workers of non-COVID-19-designated hospitals experienced a significant reorganization of their work environment, which required them to adjust rapidly to new conditions and psychological difficulties. The medical staff was found to have an increased level of perceived stress and decreased quality of life, which could affect the quality of medical care. Our findings suggest that the COVID-19 pandemic necessitates the development and implementation of stress coping measures to improve mental and physical health of healthcare workers, which can be used to achieve proper work and rest routines, create a microclimate within the team, and restore the work-life balance.Документ The human toll and humanitarian crisis of the Russia-Ukraine war: the first 162 days(2022-10) Haque, U.; Naeem, A.; Wang, S.; Espinoza, J.; Holovanova, I.; Gutor, T.; Bazyka, D.; Galindo, R.; Sharma, S.; Kaidashev, I. P.; Chumachenko, D.; Linnikov, S.; Annan, E.; Lubinda, J.; Korol, N.; Bazyka, K.; Zhyvotovska, L.; Zimenkovsky, A.; Nguyen, Uyen-Sa D T; Голованова, Ірина Анатоліївна; Кайдашев, Ігор Петрович; Животовська, Лілія ВалентинівнаBackground We examined the human toll and subsequent humanitarian crisis resulting from the Russian invasion of Ukraine, which began on 24 February 2022. Method We extracted and analysed data resulting from Russian military attacks on Ukrainians between 24 February and 4 August 2022. The data tracked direct deaths and injuries, damage to healthcare infrastructure and the impact on health, the destruction of residences, infrastructure, communication systems, and utility services – all of which disrupted the lives of Ukrainians. Results As of 4 August 2022, 5552 civilians were killed outright and 8513 injured in Ukraine as a result of Russian attacks. Local officials estimate as many as 24 328 people were also killed in mass atrocities, with Mariupol being the largest (n=22 000) such example. Aside from wide swaths of homes, schools, roads, and bridges destroyed, hospitals and health facilities from 21 cities across Ukraine came under attack. The disruption to water, gas, electricity, and internet services also extended to affect supplies of medications and other supplies owing to destroyed facilities or production that ceased due to the war. The data also show that Ukraine saw an increase in cases of HIV/ AIDS, tuberculosis, and Coronavirus (COVID-19). Conclusions The 2022 Russia-Ukraine War not only resulted in deaths and injuries but also impacted the lives and safety of Ukrainians through destruction of healthcare facilities and disrupted delivery of healthcare and supplies. The war is an ongoing humanitarian crisis given the continuing destruction of infrastructure and services that directly impact the well-being of human lives. The devastation, trauma and human cost of war will impact generations of Ukrainians to come.Документ Аналіз сімейного здоров'я при шизофренії у одного з батьків(Медична психологія, 2015-01-01) Казаков, Олексій Анатолійович; Казаков, Алексей Анатольевич; Kazakov, O.; Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L.; Борисенко, Володимир Васильович; Борисенко, Владимир Васильевич; Borysenko, V.Наведено результати вивчення особливостей функціонування сімей, в яких один із членів хворіє на параноїдну форму шизофренії. Досліджено значення та вплив сімейних чинників на процес формування клінічних особливостей, ступінь вираженості і перебіг психічних розладів у дітей, які зростають у таких родинах. Проведено системно-структурнй аналіз 124 подружніх пар, результати якого свідчили про порушення майже усіх компонентів і складових здоров’я сім’ї. Виявлено роль психогенних і соціогенних факторів у генезі сімейної дезадаптації і показано можливості диференційованого психотерапевтичного впливу; Приведены результаты изучения особенностей функционирования семей, в которых один из членов болеет параноидной формой шизофрении. Исследованы значение и влияние семейных факторов на процесс формирования клинических особенностей, степень выраженности и течение психических расстройств у детей, которые растут в таких семьях. Проведен системно-структурный анализ 124 супружеских пар, результаты которого свидетельствовали о нарушениях почти всех компонентов и составляющих здоровья семьи. Выявлена роль психо- и социогенних факторов в генезе семейной дезадаптации и показаны возможности дифференцированного психотера- певтического влияния; The authors report the results of the study of the functioning of families with a member suffering from paranoid schizophrenia. Significance and impact of family factors on development of clinical features, severity and course of mental disorders in children who grow up in such families were investigated. A systemic structural analysis of 124 married couples showed disorders of almost all components of family health. The role of psychogenic and sociogenic factors in the development of family deadaptation was revealed, which opens the possibility of differentiated psychotherapeutic influence.Документ Епідеміологічні аспекти першого психотичного епізоду з урахуванням впливу геліогеофізичних факторів(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Скрипніков, Андрій Миколайович; Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Скрипников, Андрей Николаевич; Животовская, Лилия Валентиновна; Бойко, Дмитрий Иванович; Skrypnikov, A.; Zhyvotovska, L.; Boiko, D.Перший психотичний епізод у сучасних дослідженнях визначений як тяжкий психічний розлад. Існують дослідження, які свідчать про кореляцію ризику виникнення психічних захворювань з геліогеофізичною обстановкою і рівнем сонячної активності. Метою даного дослідження було вивчення епідеміологічних аспектів першого психотичного епізоду з урахуванням впливу геліогеофізичних факторів. Дослідження проводилось на базі Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева і грунтувалось на опрацюванні архівної документації щодо госпіталізацій хворих за період 1997-2007 роки (11-річний сонячний цикл). В результаті проведеного дослідження, встановлено що геліометеорологічні фактори такі як сонячна активність, мають безпосередній вплив на організм людини, в тому числі на психічні процеси та є фактором, який потрібно враховувати при подальшому вивченні психічних розладів. Отримані результати свідчать про надзвичайно важливе значення подальших біоритмологічних досліджень в клінічній психіатрії, удосконалення та оптимізацію діагностичних, лікувальних та реабілітаційно-профілактичних заходів; Первый психотический эпизод в современных исследованиях определен как тяжелое психическое расстройство. Существуют исследования, которые свидетельствуют о корреляции риска возникновения психических заболеваний и уровнем солнечной активности. Целью данного исследования было изучить эпидемиологические аспекты первого психотического эпизода с учетом гелиогеофизических факторов. Исследование проводилось на базе Полтавской областной клинической психиатрической больницы и включало работу с архивной документацией о госпитали зациях больных за период 1997-2007 годов (11-летний солнечный цикл). В результате исследования установлено, что гелиометеофакторы имеют непосредственное влияние на организм человека, в том числе на психические процессы, и являются фактором, который необходимо учитывать при дальнейшем исследовании психических расстройств. Полученные результаты свидетельствуют о важности дальнейших биоритмологических исследований в клинической психиатрии, оптимизации диагнотических, терапевтических и реабилитационно-профилактических мер; The first psychotic episode in contemporary research identified as a severe mental disorder that could be the debut of various nosological forms of mental illness: schizophrenia, organic, vascular, intoxication psychosis may be part of the depressive and manic phases of bipolar affective disorder. There are studies that indicate a correlation between the risk of mental illness geliophysic of the situation and the level of solar activity, reducing the effectiveness of the mechanisms of psychological adaptation, and promote the development of affective psychoses, autoagressive behavior, neurotic disorders, alcoholic psychoses and other disorders. Therefore, without a doubt, the practical value should study first psychotic episode in the context depending on biological rhythms. The aim of this study was to investigate the epidemiological aspects of the first psychotic episode, taking into account factors heliogeophysical. The study was conducted at the Poltava Regional Clinical Psychiatric Hospital of Maltsev and processing based on archival documentation of hospitalizations of patients over the period 1997- 2007 years (11-year solar cycle). Total for the period 1773 hospitalized patients with a first psychotic episode, 1308 of them later met the criteria for diagnosis of “schizophrenia, paranoid type,” and 465 diagnosed with “acute polymorphic psychotic disorder.” Among patients of group 1 was 761 male and 547 women in group 2 – 204 men and 261 women. By age patients were distributed as follows: in the first group aged 16-30 years was 869 persons, 30-40 years – 316 older than 40 years – 123 in the second group aged 16-30 years – 231 patient, 30-40 years – 174, older than 40 years – 60. Based on the law Schwabe-Wolf, according to which marked the peak of solar activity for 4-5 year solar cycle, and modern studies of the 23 solar cycle – the largest activity and sunspot number is registered in the period 2000-2002, which coincides with peaks of hospitalizations of patients with first psychotic episode, established as a result of processing archived medical records. So, as a result of the study, we can conclude that heliometeorological factors such as solar activity have a direct effect on the human body, including the mental processes and is a factor that must be considered in the further study of mental disorders. The results indicate essential biorytmological further research in clinical psychiatry, improvement of existing and development of new diagnostic, therapeutic and preventive measures.Документ Ефективність гештальт-терапії при лікуванні психічних розладів в осіб з косметичними дефектами та деформаціями зовнішнього носа(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2013) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.У статті охарактеризована система комплексного лікування психічних порушень в осіб, які зверталися до пластичних хірургів для проведення естетичної ринопластики, розроблена на підставі гештальт-терапії в поєднанні з використанням медикаментозних засобів та оцінена її ефективність; В статье охарактеризована система комплексного лечения психических нарушений у пациентов, которые обращались к пластическим хирургам для проведения эстетической ринопластики, разработанная на основании гештальт-терапии в сочетании с использованием медикаментозных средств и оценена её эффективность; The article described a system of integrated treatment for mental disorders in individuals who consulted plastic surgeons to perform aesthetic rhinoplasty. We developed the system including Gestalt therapy and medication and evaluated its effectivenessДокумент Ефективність іксела при лікуванні пацієнтів з затяжними депресивними розладами при наявності у них супутньої соматичної патології(2009) Сонник, Григорій Трохимович; Сонник, Григорий Трофимович; Sonnik, G.; Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L.; Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Grin', E.Проведена оцінка ефективності комплексної терапії з використанням іксела при лікуванні пацієнтів з затяжними депресивними розладами при наявності у них супутньої соматичної патології. Отримані дані дозволяють зробити висновок про доцільність застосування іксела при лікуванні таких пацієнтів, оскільки препарат має позитивний ефект відносно емоційних, когнітивних, соматовегетативних та поведінкових розладів, що дозволяє його використовувати і сприяє успішній соціальній реадаптації хворих та значному покращенню комплаентності; Проведена оценка эффективности комплексной терапии с применением иксела при лечении пациентов с затяжными депрессивными расстройствами при наличии у них сопутствующей соматической патологии. Полученные данные позволяют сделать вывод о целесообразности применения иксела при лечении таких пациентов, поскольку препарат имеет положительный эффект относительно эмоциональных, когнитивных, соматовегетативных и поведенческих расстройств, что позволяет его использовать и содействует успешной социальной реадаптации больных и значительному улучшению комплаэнтности; Conducted estimation of efficiency of complex therapy with the use of ixel at treatment of patients with the protracted depressed disorders at presence of for them concomitant somatic pathology allow to conclusion about expedience of application of ixel at treatment of such patients, as a positive effect has preparation in relation to emotional, kognitival, somatovegetaion disorders, that allows him to use and in successful social readaptation of patients and considerable improvement of complaenceness.Документ Клініко-психопатологічні аспекти психогенно обумовлених депресивних розладів(Вісник проблем біології і медицини, 2016) Животовська, Лілія Валентинівна; Сонник, Григорій Трохимович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Боднар, Леся Анатоліївна; Животовская, Лилия Валентиновна; Сонник, Григорий Трофимович; Шиндер, Вячеслав Владимирович; Боднар, Леся Анатольевна; Zhyvotovska, L.; Sonnyk, G.; Shynder, V.; Bodnar, L.Проведено комплексне обстеження 45 пацієнтів з психогенними депресивними розладами. В результаті проведеного дослідження в залежності від характеристики психопатологічних симптомів та ступеню їх вираженості виокремлено наступні варіанти депресивного синдрому: тривожний, дисфоричний, астенічний, іпохондричний. Визначено типи копінг-стратегій подолання конфліктних ситуацій в залежності від провідного афективного симптомокомплексу; Проведено комплексное обследование 45 пациентов с психогенными депрессивными рас- стройствами. В результате проведенного исследования в зависимости от характеристики психопатологи- ческих симптомов и степени их выраженности выделены следующие варианты депрессивного синдрома: тревожный, дисфорический, астенический, ипохондрический. Определены типы копинг-стратегий преодо- ления конфликтных ситуаций в зависимости от ведущего аффективного симптомокомплекса; The increasing urgency of the depressive disorders problem is caused by their prevalence, significant influence on the life quality and social activity of a person. The aim of research was to study clinical and psychopathological features of patients with psychogenic depressive disorders. A complete physical examination of 45 patients (35 women, 10 men) aged from 23 to 44 years was performed. According to ICD-10, the adjustment disorder (F43.2) was diagnosed in all the patients. The disease duration at the time of the examination ranged from 1 to 6 months. To define the state of the patients, clinical and psychopathological, clinical and anamnestic, psychometric, and statistical methods were used. The clinical picture of the patients indicated depression, loss of interest in former activities, reduction of enthusiasm and initiative that affected their self-perception, work decrement and cognitive activity level. The sleep disorders were stated in 38 (84.4%) of examined patients, loss of appetite in 31 (68,9%), different degrees of somatic symptom disorders in 37 (82,2%). On the basis of clinical and psychopathological data examinations, the following types of psychogenic depressions of neurotic level were defined: anxious in 19 (42,2%) persons, dysphoric in 7 (15,6%), asthenic in 11 (24.4%), and hypochondriac in 8 (17.8%) persons. Anxious type of psychogenic depression was characterized by feeling of anxiety based on depressed mood, tension and inability to relax, feeling of threat associated with the presence of altered somatic sensations, autonomic paroxysms. There were high (>46 points) and moderate (31-45 points) levels of reactive and personal anxiety according to Spielberger – Hanin scale, severe (>28 points) and moderate (17-27 points) depression level according to HDRS scale, the clinical manifestations of anxiety and depression according to Hamilton scale (>11points). The clinical picture of dysphoric type of psychogenic depression was characterized by depression, sadness, anxiety, severe irritability, dreariness, anger. Predominantly moderate (31-45 points) and low (11points) or subclinical (8-10 points) anxiety and depression manifestations according to HADS scale were stated. Asthenic type of depression tended to lingering course. On the background of clinical symptoms of depressive spectrum, asthenic manifestations in the form of physical weakness, emotional instability, fatigue, attention diminution, tearfulness were observed. Low anxiety according to Spielberger – Hanin scale, moderate (17- 27 points) or easy (7-16 points) depressive episode according to HDRS scale, subclinical manifestations of anxiety and depression according to HADS scale were mainly noted. The clinical picture of hypochondriac type of psychogenic depression was characterized by the dominance of motiveless anxiety pertaining health on the background of depressed mood in combination with intolerance to emotional pain, fixation on discomfort. Predominantly moderate and low anxiety levels according to Spielberger – Hanin scale, easy depressive episode according to Hamilton scale, subclinical manifestations of anxiety and depression according to HADS scale were noted. In the process of individual coping strategies diagnostics that aimed to solve conflict situations using technique of coping mechanisms diagnostics (Heim E., 1995) it was found, that among cognitive strategies, the choice of non-adaptive models in patients with psychogenic depression was demonstrated in 38 (84,4%) cases, relatively adaptive in 3 (6,7%), adaptive in 4(8,8%) cases; among emotional – in 34 (75,6%), 7 (15,6%) and 4 (8,8%) correspondingly; among behavioral – in 30 (66,7%), 8 (17,7%) and 7 (15.6%) cases. The analysis of the data showed that the non-adaptive models of the coping behavior were dominated among the examined patients, mostly of the emotional and cognitive type. Thus, the analysis of clinical and psychopathological structure of psychogenic depressive disorders stated that depending on the dominant leading affective component, different clinical variants of psychopathological symptoms can be defined, that significantly influences the coping strategies structure of solving conflict situations in cognitive, emotional and behavioral types.Документ Мігрень та депресія: коморбідність патології, клінічний перебіг та лікування(Київ : Медкнига, 2013) Фисун, Юрій Олександрович; Фисун, Юрий Александрович; Fysun, Yu.; Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L.; Фисун, Святослав Юрійович; Фисун, Святослав Юрьевич; Fysun, S.«Декілька тисячоліть людство знає про таке захворювання як мігрень, але зацікавленість до цієї хвороби не зменшується а тільки зростає. Це не тільки стародавня але і одна з найбільш поширених хвороб людства, що суттєво перешкоджає втіленню життєвих планів та порушує якість життя». О.М.Вейн За останні роки вдалося значно розширити знання про природу захворювання і особливо коморбідності цієї патології. Все це пояснює неабияку зацікавленість до мігрені і пов’язаної з нею депресивних епізодів, що і обумовлює необхідність знання її лікарями багатьох спеціальностей. В цій статті автори досліджували 22 пацієнта хворих на мігрень з аурою, 29 пацієнтів хворих на мігрень без аури та 31 особу хворих на хронічну мігрень з проявами абузусного головного болю. У всіх пацієнтів коморбідним проявом була депресія легкої та середньої інтенсивності. Лікування проводилося антидепресантом есциталопрам у дозі 10-20 мг/добу протягом 12 тижнів. Пароксизми мігренозних нападів знеболювалися препаратом золмітріптан у дозі 2,5-5 мг. До та після лікування всіх пацієнтів було тестовано за шкалами: шкала МIDAS (визначає повсякденну активність пацієнта), ВАШ (визначає інтенсивність головного болю), MADRS (визначає ступінь депресії) и C-SSRS (визначає суїцідальність пацієнтів). Після проведеного лікування було встановлено достовірне покращення перебігу мігрені у більшості пацієнтів та збільшення їхньої повсякденної активності, зменшення інтенсивності головного болю, зменшення ступеню депресії та відсутність суїцідальної поведінки. У висновках автори рекомендують для всіх пацієнтів хворих на мігрень та депресію лікування розпочинати з антидепресанта есциталопрам у дозі 10-20 мг/добу, для пацієнтів хворих на хронічну мігрень з проявами абузусного головного болю лікування есциталопрамом проводити довготривало і починати з дози 20 мг/добу. Препаратом вибору для швидкого угамування мігренозного нападу є золмітриптан у дозі 2,5-5 мг; «Несколько тысячелетий мир знает о таком заболевании как мигрень, однако, интерес к этой болезни не только не снижается, но и постоянно возрастает. Это не только старая, но и одна из наиболее распространенных болезней человека наших дней, существенно препятствующая осуществлению жизненных планов и нарушающая качество жизни». А.М.Вейн В последние годы удалось значительно продвинуться в понимании природы заболевания и особенно коморбидности данной патологии. Все это вместе взятое хорошо объясняет большой интерес к мигрени и связанной с ней депрессивных эпизодов, и определяет необходимость знания ее врачами широкого профиля. В этой статье авторы исследовали 22 пациента больных мигренью с аурой, 29 пациентов у которых была мигрень без ауры и 31 человек с хронической мигренью и проявлениями абузусной головной боли. У всех пациентов коморбидным проявлением была депрессия от легкой до средней интенсивности. Лечение проводилось антидепрессантом эсциталопрам в дозе 10-20 мг/сутки на протяжении 12 недель. Купирование острых приступов мигрени проводилось препаратом золмитриптан в дозе 2,5-5 мг на прием. До и после лечения все пациенты были тестированы по шкалам МIDAS (определение повседневной активности пациента), ВАШ (определение интенсивности головной боли), MADRS (определение степени депрессии) и C-SSRS (определение суицидальности у пациентов). В результате проведенного лечения было установлено достоверное улучшение течения мигрени у большинства пациентов и увеличение их повседневной активности, уменьшение интенсивности головной боли, снижение степени депрессии и отсутствие суицидального поведения. У выводах авторы рекомендуют для всех пациентов с мигренью и коморбидной депрессией лечение начинать с антидепрессанта эсциталопрам в дозе 10-20 мг/сутки, для пациентов с хронической мигренью и абузусной головной болью лечение эсциталопрамом проводить длительно и в дозе 20 мг/сутки. Препаратом выбора для купирования мигренозного приступа следует избрать золмитриптан в дозе 2,5-5 мг на прием; «Several thousands of the world knows about such diseases as migraine headaches, however, interest in this disease not only reduced, but also constantly increasing. It is not only old but also one of the most common human diseases of our day, significantly impeding the implementation of plans of life and violates the quality of life. » A.M. Vein In recent years managed to make significant progress in understanding the nature of the disease and especially comorbus of this pathology. All this taken together explains well the great interest in migraine and related to it the depressed episodes and identifies the need for knowledge of its diagnostic criteria for general practitioners profile. In this article authors offer the modern chart of prophylactic treatment of migraine and depression. In this article authors probed 22 patients of patients with a migraine with an aura, 29 patients of patients with a migraine without an aura and 31 face of patients with a chronic migraine with the displays of abuzus of head pain. For all patients a comorbus display was depression of easy and middle intensity. Treatment was conducted antidepressant of escitalopram in the dose of 10-20 mg/day during 12 weeks. Paroksizms of migraine attacks was anaesthetized preparation of zolmitriptan in the dose of 2,5-5 mg. Before and after treatment of all patients it was testable after scales: scale of MIDAS (determines everyday activity of patient), VASH (intensity of head pain determines), MADRS (the degree of depression determines) of I of C-SSRS (determines absence patients). After the conducted treatment the reliable improvement of motion of migraine was set in most and increases of their everyday activity, diminishing of intensity of head pain, diminishing of degree of depression, and absence patients. In conclusions authors recommend for all patients with a migraine and depression of treatment to begin from antidepressant escitalopram in the dose of 10-20 mg/day, for patients patient with a chronic migraine with the displays of abuzus of head pain of treatment of escitalopram to conduct of long duration and begin with the dose of 20 mg/day. By preparation of choice for rapid diminishing of migraine attack is zolmitriptan in the dose of 2,5-5 mg.Документ Основні принципи психотерапії психічних порушень в осіб, які бажають змінити форму носа з естетичною метою(Психічне здоров'я, 2012) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.У статті охарактеризована система комплексного лікування психічних порушень у пацієнтів, які зверталися до пластичних хірургів для проведення естетичної ринопластики, розроблена на підставі гештальт-терапії в поєднанні з використанням медикаментозних засобів і оцінена її ефективність; В статье охарактеризована система комплексного лечения психических нарушений у пациентов, которые обращались к пластическим хирургам для проведения эстетической ринопластики, разработанная на основании гештальт-терапии в сочетании с использованием медикаментозных средств и оценена её эффективность; The article described a system of complex treatment of mental disorders in individuals who wish to perform aesthetic rhinoplasty and evaluated its effectiveness.Документ Оцінка ефективності лікувально-реабілітаційних заходів у пацієнтів з першим психотичним епізодом з урахуванням біологічних ритмів(Science Rise: Medical science, 2017) Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся Анатоліївна; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Животовская, Лилия Валентиновна; Бойко, Дмитрий Иванович; Боднарь, Леся Анатольевна; Шиндер, Вячеслав Владимирович; Zhyvotovska, L.; Boiko, D.; Bodnar, L.; Shynder, V.Дослідження базувалось на обстеженні пацієнтів із першим психотичним епізодом. Психоосвітня програма включала інформаційний, терапевтичний, соціальний і заключний етапи та проводилась згідно до розподілу по групам з урахуванням індивідуального хронотипу . Встановлено, що поєднання клінічних протоколів лікування із психоосвітніми заходами з урахуванням біоритмів призводить до покращення стану хворих, їх якості життя; Исследование базировалось на обследовании пациентов с первым психотическим эпизодом. Психообразовательная программа состояла из информационного, терапевтического, социального и заключительного этапов и проводилась согласно распределению по группам с учетом индивидуального хронотипа. Установлено, що совмещение клинических протоколов лечения с психообразовательными мероприятиями с учетом биоритмов приводит к улучшению состояния больных, из уровня жизни; The aim of this research was to evaluate the effectiveness of treatment and rehabilitation of patients with the first psychotic episode with considering biological rhythms. 130 patients were involved in the research with the first psychotic episode. Characteristics of biological rhythms is established by Estberg’s questionnaire, assessment of quality of life by the SF-36 scale, evaluation of the quality of the treatment by the CGI-I scale. Psychoeducational program was carried out in stages and included: information stage (clarifying to the patient and family need to receive medicines, especially symptoms of the disease, prognosis), the therapeutic stage (warning autoaggressive tendencies), social (overcoming patient stigmatization, the formation of the support of his family members), final (the formation of new forms of response in case of aggravation). According to the distribution of the daily activity groups psychoeducational program was used for patients of the first group in the afternoon and for ones of the second and third groups in the morning. As a result of this research we can conclude that in the case of clinical treatment protocols in conjunction with a psychoeducational program with considering biological rhythms in patients with first psychotic episode marked improvement health status and their quality of life. Therefore, further research is a given area of current research in psychiatry aimed to improve the prevention, treatment and rehabilitation.Документ Патопсихологічні особливості пацієнтів з запійними формами алкогольної залежності(Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, 2017) Казаков, Олексій Анатолійович; Казаков, Алексей Анатольевич; Kazakov, O.; Борисенко, Володимир Васильович; Борисенко, Владимир Васильевич; Borysenko, V.; Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L.Виявлені індивідуально-психологічні особливості пацієнтів із запійними формами алкогольної залежності дозволяють прийняти обґрунтоване рішення щодо вибору методів та мішеней психотерапевтичного впливу при проведенні лікувально-реабілітаційних заходів для досягнення стійкої ремісії.; Выявленные индивидуально-психологические особенности пациентов с запойными формами алкогольной зависимости позволяют принять обоснованное решение по выбору методов и мишеней психотерапевтического воздействия при проведении лечебно-реабилитационных мероприятий для достижения устойчивой ремиссии .; Thus, detected individual psychological characteristics of patients with drinking forms of alcohol dependence enable informed decisions about the choice of methods and targets of psychotherapeutic effects during treatment and rehabilitation to achieve stable remission.Документ Порівняльна характеристика клінічних та соціальних показників у пацієнтів із запійними станами(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Борисенко, Володимир Васильович; Борисенко, Владимир Васильевич; Borysenko, V.; Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.; Фисун, Юрій Олександрович; Фисун, Юрий Александрович; Fysun, Yu.В даній роботі представлені результати вивчення клініко-соціальних показників у 293 пацієнтів із запійними формами алкогольної залежності. Виокремлено статистично значимі відмінності по клінічним проявам та соціальним чинникам у пацієнтів з постійним та епізодичним типом зловживання алкоголем. Виявлені кореляції дають можливості в подальшому оптимізувати лікувально-реабілітаційні заходи у даного контингенту хворих; В данной работе представлены результаты изучения клинико-социальных показателей в 293 пациентов с запойными формами алкогольной зависимости. Выделены статистически значимые различия по клиническим проявлениям и социальным факторам у пациентов с постоянным и эпизодическим типом злоупотребления алкоголем. Выявленные корреляции дают возможности в дальнейшем оптимизировать лечебно-реабилитационные мероприятия у данного контингента больных; In this paper, we present the results of studying clinical and social indicators in 293 patients with drunken forms of alcohol dependence. The statistically significant differences in clinical manifestations and social factors in patients with a persistent and episodic type of alcohol abuse were identified. The revealed correlations enable us to further optimize the treatment and rehabilitation measures for this contingent of patients.Документ Посттравматичний стресовий розлад: найактуальніша проблема сьогодення(Полтавський державний медичний університет, 2023) Могильник, Антон Ігорович; Животовська, Лілія Валентинівна; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Бойко, Дмитро Іванович; Сонник, Євген Григорович; Архіповець, Олександр Олександрович; Mohylnyk, A.; Zhyvotovska, L.; Tarasenko, K.; Boiko, D.; Sonnik, Ye.; Arkhipovets, O.Проблема бойової психологічної травми та посттравматичних розладів, що розвиваються в воєнний час, є однією з найактуальніших на фоні загарбницького вторгнення московитів та розв’язаної ними широкомасштабної війни проти України, яка загрожує затягтися на роки, а можливо десятиріччя, і поширитися на інші країни. Постійні артилерійські обстріли прикордонних територій, ракетні атаки, соціальна, гуманітарна та епідеміологічна ситуація на окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей супроводжуються глибокими психологічними переживаннями не тільки військовослужбовців, а усіх мешканців України, зумовлюють багатофакторність і поліморфність розвитку посттравматичного стресового розладу в сучасних реаліях. Але не зважаючи на ці трагічні події вона цікава через її наукове, прикладне, епідеміологічне значення та ряд інших аспектів. Досі відсутні чіткі теоретичні концепції, що визначають підходи до вивчення психологічних та біологічних механізмів розвитку посттравматичного стресового розладу. Розробляється кілька патогенетичних моделей розвитку цього розладу. Він характеризується широким набором астенічних, тривожних, афективних, поведінкових та психотичних порушень, які погано піддаються терапії. Найбільш ефективним є застосування комбінованої фармакологічної та психотерапії. Антидепресанти – єдині фармакологічні засоби, схвалені у міжнародних клінічних рекомендаціях як препарати першого вибору. Існують і експериментальні методи терапії, але вони потребують подальшого вивчення. Тим часом лише половина хворих досягають ремісії, тому в реальній клінічній практиці широкого поширення набули симптоматична терапія, застосування препаратів поза показаннями та поліпрагмазія, пов'язана зі спробами впливу на різноманітну коморбідну психопатологічну симптоматику. Такий підхід певною мірою відображає наявний дефіцит методів терапії з доведеною ефективністю і нерідко призводить до затягування захворювання, формування терапевтичної резистентності та розвитку побічних ефектів. Загалом ефективність комплексної терапії ледве вивчена і потребує проведення додаткових репрезентативних плацебо-контрольованих та порівняльних клінічних досліджень, а також розробки більш адекватних та ефективних експериментальних підходів до вивчення нових методів лікування.Документ Преморбідні особливості з урахуванням біоритмів у пацієнтів із аутоагресивною поведінкою при першому психотичному епізоді(Медицинская психология, 2016) Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Бойко, Дмитро Іванович; Животовская, Лилия Валентиновна; Скрипников, Андрей Николаевич; Бойко, Дмитрий Иванович; Zhyvotovska, L.; Skrypnikov, A.; Boiko, D.Наведено результати дослідження впливу преморбідних особливостей на ступінь суїцидального ризику у пацієнтів із аутоагресивною поведінкою та переважання певних груп симптомів у клінічній картині первинного психотичного епізоду залежно від його рівня. Встановлено зв'язок біологічних ритмів із рівнем суїцидального ризику у хворих із першим психотичним епізодом; Приведены результаты исследования влияния преморбидных особенностей на степень суицидального риска у пациентов с аутоагрессивным поведением и преобладания определенных групп симптомов в клинической картине первичного психотического эпизода в зависимости от его уровня. Установлена связь биологических ритмов с уровнем суицидального риска у больных с первым психотическим эпизодом; The authors report the results of investigation of the influence of premorbid characteristics on the degree of suicide risk in patients with autoaggressive behavior and dominance of certain groups of symptoms in the clinical picture of the primary psychotic episode, depending on its level. The relationship of biological rhythms and the level of suicide risk in patients with first psychotic episode was determined.Документ Психологічні аспекти естетичної ринопластики(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Шиндер, Вячеслав Владимирович; Shynder, V.Аналіз літературних джерел показав, що останніми роками активно вивчаються характеристики пацієнтів, які звертаються до хірургів з метою виконання естетичної ринопластики. Доведено, що такі пацієнти мають деякі особливості психічного стану і навіть психічні розлади, які можуть впливати на психологічний результат оперативного втручання та потребують медикаментозної та психотерапевтичної корекції. Аналіз наукової літератури дав можливість припустити, що існує певна ступінь конгруентності у факторах, які, ймовірно, є предикторами несприятливих наслідків операції, а саме: демографічні чинники (чоловіча стать, молодий вік); психологічні/психіатричні чинники (стан депресії або тривожності, дисморфофобія, розлад особистості); особисті проблеми (мотивоване переконання, що косметична хірургічна операція може зберегти відносини або усунути розбіжності між партнерами); нереалістичні очікування щодо результатів операції; попередня хірургічна операція, якою пацієнт був незадоволений, а також мінімальні деформації; Анализ литературных источников показал, что в последние годы активно изучаются характеристики пациентов, обращающихся к хирургам с целью выполнения эстетической ринопластики. Доказано, что такие пациенты имеют некоторые особенности психического состояния и даже психические расстройства, которые могут влиять на психологическое результат оперативного вмешательства и требуют медикаментозной и психотерапевтической коррекции. Анализ научной литературы позволил предположить, что существует определенная степень конгруэнтности в факторах, которые, вероятно, являются предикторами неблагоприятных последствий операции, а именно: демографические факторы (мужской пол, молодой возраст) психологические/психиатрические факторы (состояние депрессии или тревожности, дисморфофобия, расстройство личности); личные проблемы (мотивированное убеждение, что косметическая хирургическая операция может сохранить отношения или устранить разногласия между партнерами); нереалистичные ожидания относительно результатов операции; предыдущая хирургическая операция, которой пациент был недоволен, а также минимальные деформации; The analysis of scientific literature showed that the characteristics of patients seeking to plastic surgeon for aesthetic rhinoplasty are studied in recent years actively. It is proved that these patients have some features of mental state and even mental disorders that can affect psychological result of surgery and require medication and psychological adjustment. The analysis of scientific literature suggests a certain degree of congruence of factors that are likely to be predictors of adverse effects of the operation, namely demographic factors: male gender, young age (exact age is not reported); psychological/psychiatric factors: depression or anxiety, dysmorphophobia, personality disorder; personal problems, reasoned belief in the need of cosmetic surgery to save the relationship or eliminating differences between partners; unrealistic expectations regarding the results of operations; dissatisfaction with the results of previous surgery and minimum deformations.Документ Характеристика аффективных нарушений у пациентов с запойными состояниями при алкогольной зависимости с учетом биоритмологического статуса(Психиатрия, психотерапия и клиническая психология, 2018) Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L.; Борисенко, Володимир Васильович; Борисенко, Владимир Васильевич; Borysenko, V.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, А.; Сонник, Григорій Трохимович; Сонник, Григорий Трофимович; Sonnyk, G.В рамках дослідження обстежено 293 пацієнта з запійними станами при алкогольній залежності (F10.0-F10.4) у віці від 19 до 63 років з використанням клініко-анамнестического, клініко-психопатологічного, біоритмологічного, психодіагностичного, статистичного методів. При вивченні показників рівня реактивної та особистісної тривожності виявлено, що у пацієнтів з постійним типом зловживання алкоголем превалював високий рівень реактивної тривожності, а в осіб з епізодичним типом - високий рівень особистісної тривожності. Оцінка ступеня вираженості депресивних симптомів показала, що у пацієнтів з постійним типом зловживання алкоголем переважала помірна депресія, з епізодичним типом - легка депресія. Визначено достовірні відмінності в розподілі рівня реактивної та особистісної тривожності і ступеня вираженості депресивних симптомів у пацієнтів з запійними формами алкогольної залежності в залежності від біорітмологічного статусу; В рамках исследования обследовано 293 пациента с запойными состояниями при алкогольной зависимости (F10.0-F10.4) в возрасте от 19 до 63 лет с использованием клинико-анамнестического, клинико-психопатологического, биоритмологического, психодиагностического, статистического методов. При изучении показателей уровня реактивной и личностной тревожности выявлено, что у пациентов с постоянным типом злоупотребления алкоголем превалировал высокий уровень реактивной тревожности, а у лиц с эпизодическим типом – высокий уровень личностной тревожности. Оценка степени выраженности депрессивных симптомов показала, что у пациентов с постоянным типом злоупотребления алкоголем преобладала умеренная депрессия, с эпизодическим типом – легкая депрессия. Определены достоверные различия в распределении уровня реактивной и личностной тревожности и степени выраженности депрессивных симптомов у пациентов с запойными формами алкогольной зависимости в зависимости от биоритмологичного статуса; The aim of the work was to study the characteristics of affective manifestations in patients with drunken forms of alcohol dependence, taking into account the biorhythmological status. In the study, 293 patients with drunken states with alcoholic dependence (F10.0-F10.4) aged 19 to 63 years were examined using clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, biorhythmologic, psychodiagnostic and statistical methods. The study of indicators of the level of reactive and personal anxiety showed that patients with a constant type of alcohol abuse had a high level of reactive anxiety and in persons with an episodic type, a high level of personal anxiety prevailed. Assessment of the severity of depressive symptoms showed that patients with a constant type of alcohol abuse were dominated by mild depression, with an episodic type – mild depression. Reliable differences in the distribution of the level of reactive and personal anxiety and the severity of depressive symptoms in patients with drinking forms of alcohol dependence depending on the biorhythmological status were determined.