DSpace eaPSMU :: Browsing by Автор "Zhyvotovska, L. V."

Перегляд за Автор "Zhyvotovska, L. V."

Зараз показуємо 1 - 20 з 41

Affective syndromes in adults with chronic low back pain
(Medicinska Naklada Zagreb, 2023) Mats, O. V.; Kachala, V. V.; Kachur, R. V.; Boiko, D. I.; Zhyvotovska, L. V.; Мац, Оксана Василівна; Качала, Вероніка Володимирівна; Качур, Роман Володимирович; Бойко, Дмитро Іванович; Животовська, Лілія Валентинівна
Low back pain can have as organic or non-specific, as psychological etiology. It is known that psychological factors have some relationship with adjustment to persistent pain, that is factors leading to increased/worse or decreased/improved adjustment to back pain. We conducted a case-control study in the Communal Enterprise “1st City Clinical Hospital of the Poltava City Council” during October-January 2021. The study included 19 people with complaints of neuropathic pain in the lower back who were divided into 2 groups: group 1 included 18 people with neuropathic pain; group 2 included 21 people with nonspecific pain. Patients suffering from low back pain have different severity of affective symptoms depending on its type. Neuropathic pain may be associated with higher depression due to higher severity, which should be noted in the choosing of treatment approaches.
Alexithymia in healthy people and its role in development of different disorders
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Skrypnikov, A. M.; Zhyvotovska, L. V.; Herasymenko, L. O.; Boiko, D. I.; Bodnar, L. A.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Животовська, Лілія Валентинівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся Анатоліївна
Знижену здатність або ускладненість усно висловити, назвати власні емоційні стани або почуття інших людей,прийнято називати алекситимією. В даний час проводяться дослідження, в яких з'ясовують, чи є алекситимія специфічною властивістю особистості або ж вона може призводити до психосоматичних захворювань, будучи їх предиктором. Деякі дослідники вважають, що алекситимія сама по собі не є захворюванням і являє собою ряд характеристик, властивих певним індивідам. Алекситимія чітко виражена в складі особистості пацієнтів із серцевосудинними захворюваннями і являє собою окремий фактор в цій структурі. В цілому дослідження показують, що пацієнти з алекситимією гіперчутливі як до внутрішніх соматичних неприємних відчуттів, так і до зовнішніх больових стимулів, проте описати відмінності різних видів болю у них не виходить. Алекситимію можна розглядати як один з преморбідних особистісних факторів, що знижують компенсаторні можливості психологічного захисту при люцидному алкоголізмі. Алекситимія виявлена у багатьох пацієнтів з наркоманіями. Замість того, щоб просто звільнитися від болісних, нестерпних або гнітючих почуттів, люди, які зловживають хімічними речовинами, можуть використовувати їх для управління афектами, особливо коли ці афекти виявляється важко вловити, розрізнити і дати їм назву. У той же час недостатньо вивчені відмінності в проявах алекситимії при алкогольних і наркотичних залежностях, в тому числі її вплив на розвиток залежної поведінки. Вивчення алекситимії є актуальним питанням сучасної психіатрії та наркології, оскільки дозволить застосовувати персоніфікований підхід до пацієнта та вдосконалити сучасні лікувально-реабілітаційні заходи.
Association between emotional-volitional dysfunction and features of aggression or hostility in mens with different forms of substance addictions: a cross-sectional study
(Aluna Publishing, 2020) Zhyvotovska, L. V.; Boiko, D. I.; Kadzhaia, N. V.; Shkodina, A. D.; Demianenko, I. V.; Borysenko, V. V.; Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Борисенко, Володимир Васильович
The aim: The research aim was to study features of emotional-volitional sphere and its association in mens with different forms of Substance Addictions. Materials and methods: We examined 146 patients with alcohol and drug addictions using Toronto Alexithymia Scale, Zverkov-Eidmann`s questionnaire and Buss-Durkee questionnaire. Results: The study showed an increase in the overall level of alexithymia, a moderate level of aggressiveness and a sufficient level of volitional self-regulation without a significant difference between the groups. The indirect correlation of “persistence” with the “general level of alexithymia”, “difficulty identifying feelings” and “physical aggression” in group 1 and at the same time the indirect correlation between “self-control” and “verbal aggression” and “volitional self-regulation” with “difficulty describing feelings” can be explained by the opposite meaning of these concepts and phenomena themselves.However, it is interesting that the indicators “physical aggression” and “difficulty describing feelings” in group 2 were significantly lower, but at the same time correlated with “general level of alexithymia” and “irritability”, respectively. On other hand in group 1 the indicator “suspiciousness” is directly related to the “general level of alexithymia”, but its level is significantly lower in comparison with group 2. Conclusions: The phenomenon of alexithymia is not only recorded in the clinical picture of patients with various forms of addiction, but can also induce the development of manifestations of aggressiveness and hostility in them. Correction of alexithymia is necessary to understand the emotional state of these patients and choose the right approach to their treatment and rehabilitation.
Body dysmorphophobic disorder and other non-psychotic mental disorders in persons with cosmetic defects and deformities of the nose
(Wiadomości Lekarskie, 2021) Bodnar, L. A.; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Bodnar, V. A.; Боднар, Леся Анатоліївна; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Боднар, Вадим Анатолійович
Aim. To explore the features of non-psychotic mental disorders in people with cosmetic defects and deformities of the external nose in order to optimize their treatment and rehabilitation measures. Material and methods. The authors examined 99 persons who reffered to a plastic surgeon for cosmetic rhinoplasty. The first group (Group I) included 30 individuals; they did not have cosmetic defects of the nose; however, these individuals fixed unreasonably great attention on the nose and persistently demanded to change its shape. The second group (Group II) included 69 individuals with visible defects and deformities of the external nose, which deviated from the established aesthetic norm, but did not distort the appearance and did not violate the physiological functions. A comprehensive clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic and socio-demographic examination of patients was carried out. Results. Patients of Group I with dysmorphophobic disorder and without defects and deformities of the nose, who insisted on surgical correction, compared with persons of Group II with minimal defects and deformities, had a deeper severity of depressive symptoms and personal anxiety with a predominance of dysthymic character accentuation, low adaptability, complete intolerance of themselves and their appearance, a high level of emotional discomfort and internal control. Conclusions. It is necessary to improve a comprehensive system of psychotherapeutic measures in combination with pharmacotherapy, in order to reduce psychopathological symptoms, improve the level of psychosocial functioning of the patients and create the preconditions for decision to abandon surgery.
Cучасні підходи до фармакотерапії посттравматичного стресового розладу
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Сокіл, Антон Андрійович; Погорілко, Олег Володимирович; Волошин, Віктор Анатолійович; Животовская, Лилия Валентиновна; Бойко, Дмитрий Иванович; Сокол, Антон Андреевич; Погорелко, Олег Владимирович; Волошин, Виктор Анатольевич; Zhyvotovska, L. V.; Boiko, D. I.; Sokil, A. A.; Pogorilko, O. V.; Voloshyn, V. A.
У дослідженні розглянуті сучасні тенденції розвитку психофармакології посттравматичного стресового розладу з використанням MДMA, D-циклосерина, канабідіола, кетаміна та нейропептида Y. При лікуванні ПТСР перевага надається психотерапії, тоді як фармакотерапія розглядається як вторинна. В даний момент розглядається можливість використання вищезазначених речовин як у складі комплексної, так і комбінованої терапії з огляду на їх нейробіологічні ефекти, які, в свою чергу, впливають на різні ланки біохімічних процесів реконсолідації пам’яті. Так дослідження у здорових людей показали, що МДМА опосередковує обробку емоційної пам’яті. DCS впливає на специфічні підтипи рецепторів NMDA, однією з функцій яких є модуляція відповіді на екстинцію страху. Заслуговує на увагу збереження потенціалу нейропластичності та стимуляція глутаматергічної системи кетаміном у якості нового напряму фармакотерапії ПТСР. Нині на доклінічному етапі перебувають лікарські препарати, що використовують NPY-рецептори у якості терапевтичних мішеней. Незважаючи на цілу низку отриманих позитивних результатів, багато питань у цій сфері залишаються нерозв’язаними та вимагають подальшого опрацювання та поглибленого вивчення.
Individual psychological characteristics of patients with body dysmorphic disorder seeking cosmetic rhinoplasty
(Полтавський державний медичний університет, 2023-08-30) Bodnar, L. А.; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.; Vorodyukhina, A. K.; Боднар, Леся Анатоліївна; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Вородюхіна, Алла Кирилівна
Зі збільшенням кількості та популярності косметичних процедур та операцій лікарі суміжних спеціальностей все частіше стикаються з пацієнтами з дисморфофобічним розладом тіла, що характеризується надмірною увагою до неіснуючих або незначним дефектів зовнішнього вигляду. Центральне положення носа на обличчі робить ніс однією з найбільш частих проблемних областей у пацієнтів з дисморфофобією. Тому, естетична ринопластика є хірургічною процедурою, на яку зберігається постійний попит серед цих осіб. Метою роботи було визначення індивідуально-психологічних особливостей осіб з дисморфофобією, що звернулися до пластичного хірурга для проведення косметичної ринопластики. Пацієнтам було проведене комплексне клініко-анамнестичне, клініко-психопатологічне, психодіагностичне та соціально-демографічне обстеження. Діагностична оцінка і систематизація виявлених психічних порушень проводилась у відповідності до критеріїв Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. В досліджувану групу було включено 30 осіб, які не Мали косметичних вад носа, однак фіксували на ньому невиправдано велику увагу, бу доволені своїм носом і наполегливо вимагали змінити його форму. Із широкого спектру непсихотичних психічних розладів у цих пацієнтів діагностовано дисморфофобічний синдром в межах іпохондричного розладу (F45.2). Депресивна симптоматика, оцінена за шкалою Монтгомері-Асберга (MADRS) переважно як помірно виражена, була виявлена у більшості обстежених (n=18; 60,0%) із середнім бальним показником 26,23±1,4. Аналіз тривожності за методикою Ч.Д.Спілбергера – Ю.Л.Ханіна виявив у 66,7% обстежених високий рівень особистісної тривожності із середнім бальним показником 46,23±1,07, що виявилося значимо (p<0,001) вище за ситуаційну, середнє значення якої визначалося на помірному рівні (37,96±1,26 бали). За результатами опитування за методикою К. Леонгарда-Г. Шмішека встановлено, що в обстежених найчастіше виявлялися окремо або в поєднаннях дистимічний (50,0%) та тривожний (43,3%) типи акцентуації характеру. Враховуючи відсутність абсолютних та відносних показань до оперативного втручання в даної когорти осіб, їхнє намагання виключно за допомогою пластичної хірургії досягти ідеального образу, владнати проблеми особистісного плану, налагодити порушені міжособистісні стосунки, досягти успіху в професійній сфері, а також отримані результати аналізу клініко-психопатологічних та патопсихологічних характеристик таких пацієнтів, є необхідним вдосконалення комплексної системи психотерапевтичних заходів в поєднанні з фармакотерапією, з метою зменшення психопатологічної симптоматики, покращення рівня психосоціального функціонування та створення передумови для прийняття рішення про відмову від операції.
Peculiarities in Providing Psychotherapeutic Assistance to Combatants with Adjustment Disorders
(Istituto di Gestalt HCC Italy srl, Siracusa, Italy, 2019) Єфімова, Світлана Михайлівна; Животовська, Лілія Валентинівна; Ефимова, Светлана Михайловна; Животовская, Лилия Валентиновна; Efimova, S. M.; Zhyvotovska, L. V.
A study was conducted of the dynamics of psychopathological manifestations (expressions) in combatants with adaptation disorders during the time they were supported by professionals Gestalt therapists – that is working with Gestalt approach in the phase of emotional response. The article shows that in the early stages psycho-education and normalization of the condition of the wounded soldiers played an important role, сontinuos support (based on the Gestalt approach ) offered to the combatants gave them the opportunity to explore their feelings and express them in a socially accepted form, which led to improvement of the communication process and made it possible to stabilize their psycho-emotional state.
Psychoeducational training for reducing the impact of a COVID-19 pandemic on healthcare workers
(University of Nis, Faculty of Medicine, 2023) Boiko, D. I.; Mats, O. V.; Zhyvotovska, L. V.; Herasymenko, L. O.; Skrypnikov, A. M.; Бойко, Дмитро Іванович; Мац, Оксана Василівна; Животовська, Лілія Валентинівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Скрипніков, Андрій Миколайович
Introduction. Healthcare workers are increasingly exposed to long-term traumatic events in the context of the COVID-19 pandemic. Methods. We conducted a study that included 100 healthcare workers and 50 healthy individuals. We used the Perceived Stress Scale, Hospital Anxiety and Depression Scale, and Global Patient Impression for Improvement in the assessment of the psychological condition of respondents. To improve the psychoemotional state of health care workers, we proposed a program of psychoeducational training that was conducted at the workplace. After it, we reassessed the level of perceived stress, anxiety, and depression. Results. During the COVID-19 pandemic, in healthcare workers, the level of stress and anxiety was higher than in non-medical specialties, and the level of depression was not significantly different. The reduction of stress and anxiety was found. The subjective assessment of the improvement of the general condition indicates its positive dynamics after the psychoeducational training in both doctors and nurses. Conclusion. We showed the effectiveness of the proposed psychoeducational methodology for improving the psycho-emotional condition of healthcare workers during the COVID-19 pandemic.
Schizophrenia and disruption of circadian rhythms: An overview of genetic, metabolic and clinical signs
(Elsevier, 2024) Boiko, D. I.; Chopra, Hitesh; Bilal, Muhammad; Kydon, P. V.; Herasymenko, L. O.; Rud, V. O.; Bodnar, L. A.; Vasylyeva, G. Yu.; Isakov, R. I.; Zhyvotovska, L. V.; Mehta, Aashna; Skrypnikov, A. M.; Бойко, Дмитро Іванович; Кидонь, Павло Володимирович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Рудь, Вадим Олексійович; Боднар, Леся Анатоліївна; Васильєва, Ганна Юріївна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович
A molecular clock in the suprachiasmatic nucleus of the anterior hypothalamus, which is entrained by the dark-light cycle and controls the sleep-wake cycle, regulates circadian rhythms. The risk of developing mental disorders, such as schizophrenia, has long been linked to sleep abnormalities. Additionally, a common aspect of mental disorders is sleep disturbance, which has a direct impact on the intensity of the symptoms and the quality of life of the patient. This relationship can be explained by gene alterations such as CLOCK in schizophrenia which are also important components of the physiological circadian rhythm. The function of dopamine and adenosine in circadian rhythm should also be noted, as these hypotheses are considered to be the most popular theories explaining schizophrenia pathogenesis. Therefore, determining the presence of a causal link between the two can be key to identifying new potential targets in schizophrenia therapy, which can open new avenues for clinical research as well as psychiatric care. We review circadian disruption in schizophrenia at the genetic, metabolic, and clinical levels. We summarize data about clock and clock-controlled genes' alterations, neurotransmitter systems' impairments, and association with chronotype in schizophrenia patients. Our findings demonstrate that in schizophrenia either homeostatic or circadian processes of sleep regulation are disturbed. Also, we found an insufficient number of studies aimed at studying the relationship between known biological phenomena of circadian disorders and clinical signs of schizophrenia.
The analysis of the pathogenetic factors for the psychosocial maladaptation formation in patients with alcohol dependence
(2018) Zhyvotovska, L. V.; Животовська, Лілія Валентинівна
The search for early diagnostic markers of the psychosocial maladaptation formation in alcohol dependence to optimize the treatment, rehabilitation and preventive measures in this cohort of patients is one of the urgent tasks of the contemporary narcology to date.The purpose of the paper was to reveal the significant pathogenetic factors for the psychosocial maladaptation formation in patients with alcohol dependence. 290 male patients with alcohol dependence, aged 23 to 59 years have been involved into the comprehensive study that has been carried out using the clinicopsychopathological, psychodiagnostic, neuropsychological, biochemical and statistical methods. To determine the characterological features the Leonhard-Schmieschek questionnaire has been used; neuropsychological study has been conducted using the method, developed by O.R. Luria; the level of neuropsychological deficit has been assessed using the І. F. Roschina’s rating scale; the research on social indicators to determine the level of maladaptation has been made using the questionnaire of N.K. Liphardt, V.P. Radchenko; the diagnostics of the states of hormonal regulation of carbohydrate metabolism has been made according to the criteria, developed by Ya. I. Tomashevskii, O.Ya. Tomashevska; statistical data processing has been done using the factor and discriminant analyses. Multicentric study has been carried out to identify the common peculiarities of the pathogenic mechanisms of the psychosocial maladaptation formation in patients with alcohol dependence, which permitted to distinguish six main factors, i.e., factors of neurocognitive deficit, the state of carbohydrate metabolism, the level of maladaptation, physico-typological features, the clinical manifestations and hereditary load. The findings of the discriminant analysis have defined a list of variables that have the most significant impact on the patient classification according to the groups depending on the stage and physico-typological features, confirming the findings of the multicentric study. The findings of the research have presented the groups of indices that elucidated the main pathogenetic mechanisms of the maladaptation formation in patients with alcohol dependence. The resulting data complement the existing views on the common pathogenetic mechanisms of the development of alcohol dependence.
The mediating role of poor sleep quality in the relationship between posttraumatic stress disorder and aggression in combatants
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Boiko, D. I.; Zhyvotovska, L. V.; Chopra, H.; Бойко, Дмитро Іванович; Животовська, Лілія Валентинівна; Чопра, Хітеш
Introduction. Stress-related mental disorders pose a significant risk to a patient's social, emotional, and physical well-being. One of the most vulnerable categories of the population to the development of stress-related mental disorders, including post-traumatic stress disorder, in wartime is military personnel who are constantly faced with events that threaten their lives and health. The most common complaints of combatants with PTSD include sleep disturbances and aggression. Therefore, we hypothesized that poor sleep quality may mediate the association between PTSD and aggression in combat veterans. Methods and materials. We conducted a clinical study of 45 combatants, who were divided into the following groups: group 1 (n=24) – combatants with PTSD, and group 2 (n=21) – combatants without stress-related mental disorders. We measured sleep quality by the Pittsburgh Sleep Quality Index and aggression by the Buss-Perry Aggression Questionnaire. Statistical analysis was performed using Jamovi Desktop. The mediation analysis was performed using the medmod 1.1.0 and advanced mediation models 1.0.5. Results. We found a strong statistically significant effect of PTSD on physical aggression (p<0.001). However, the mediating role of sleep was not found (p=0.264), as the effect of sleep disturbance on physical aggression was not confirmed (p=0.257), despite the strong effect of PTSD on sleep disturbance (p<0.001). It was found that the indirect effect of mediation through poor sleep quality accounted for 74.1% of the mediation of the relationship between PTSD and hostility. We established a partial mediation of the relationship between PTSD and aggressiveness by poor sleep quality. The direct effect accounts for 47.6% of the mediation, and the indirect effect through sleep disturbances accounts for 52.4%, which confirms the role of poor sleep quality as a mediator in this model. Concluions. Our findings emphasize that sleep disturbance is a significant symptom of PTSD that can affect other aspects of the disease in combatants. In this study, we demonstrate that poor sleep quality mediates hostility fully and general aggression partially in combatants with PTSD.
Аутоагресивна поведінка при першому психотичному епізоді : монографія
(Полтавський університет економіки і торгівлі, 2019) Бойко, Дмитро Іванович; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Сонник, Григорій Трохимович; Бойко, Дмитрий Иванович; Животовская, Лилия Валентиновна; Скрипников, Андрей Николаевич; Сонник, Григорий Трофимович; Boiko, D. I.; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.; Sonnik, G. T.
У монографії представлено дані щодо визначення клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей аутоагресивної поведінки у пацієнтів з першим психотичним епізодом з урахуванням біологічних ритмів. Запропоновано використовування принципів психоосвітньої програми в рамках ранньої психосоціальної реабілітації з урахуванням індивідуального хронотипу, що дає можливість персоніфікованого підходу до лікувально-реабілітаційних заходів для даної категорії пацієнтів; В монографии представлены данные по определению клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей аутоагрессивного поведения у пациентов с первым психотическим эпизодом с учетом биологических ритмов. Предложено использование принципов психообразовательной программы в рамках ранней психосоциальной реабилитации с учетом индивидуального хронотипа, что дает возможность персонифицированного подхода к лечебно-реабилитационных мероприятий для данной категории пациентов; The monograph presents data on the definition of clinical and psychopathological and pathopsychological features of auto-aggressive behavior in patients with the first psychotic episode with considering biological rhythms. The use of the principles of the psycho-educational program within the framework of early psychosocial rehabilitation, taking into account the individual chronotype, which allows the personified approach to medical-rehabilitation measures for this category of patients is proposed.
Афективний статус пацієнтів із запійними станами при алкогольній залежності з урахуванням індивідуального хронотипу
(Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, 2018) Животовська, Лілія Валентинівна; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Животовская, Лилия Валентиновна; Борисенко, Владимир Васильевич; Казаков, Алексей Анатольевич; Zhyvotovska, L. V.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.
На всіх етапах формування і перебігу алкогольної залежності найбільш частим клінічним проявом є афективна патологія, в структурі якої важливе місце займають депресивні та тривожні розлади. Мета роботи - вивчити особливості афективних проявів у хворих з п'яними станами з алкогольною залежністю, з урахуванням індивідуального хронотипу. Обстежено 226 пацієнтів (F10.2 – F10.4) зі стабільним типом зловживання алкоголем, віком від 19 до 63 років, з них 157 (69,5%) - чоловіки, 69 (30,5%) - жінки. Дослідження використовували клініко-психопатологічні, психодіагностичні, біоритмологічні та статистичні методи. Використовувалися шкали Монтгомері-Асберга і Спілбергера-Ханіна, індивідуальний хронотип визначався анкетою Остберга (1976). Враховуючи оцінку біоритмологічного статусу, сформовано три клінічні групи: 1 група - 100 (44,2%) пацієнтів ранкового типу, група 2 - 70 (31,0%) осіб недиференційованого типу, група 3 - 56 (24,8%) осіб вечірнього типу. Встановлено, що респонденти з високим рівнем реактивної тривожності (RА) (73,21 ± 5,92%) переважали в групі 3 порівняно з групою 2 (44,29 ± 5,94%), р = 0,002 і групою 1 (30,0 ± 4,58%), р <0,001. Високий рівень особистої тривожності (РА) був також у більшості хворих 3-ї групи (75,0 ± 5,79%), на відміну від групи 2 (40,0 ± 5,86%) та групи 1 (23,0). ± 4,21%), р <0,001. Серед пацієнтів 3-ї групи респонденти з низьким рівнем РА були відсутні, тоді як 18,0 ± 3,84% пацієнтів 1 групи та 21,43 ± 4,90% групи 2 мали низький РА (р <0,001). Порівняння ступеня тяжкості депресії, залежно від біоритмологічного статусу, показало, що в групі 3 спостерігалася більш важка депресія, ніж у групі 1 - 10,71 ± 4,13% і 3,0 ± 1,71% відповідно, р. = 0,048, а також менш депресивні симптоми - 28,57 ± 6,04% і 46,0 ± 4,98%, p = 0,033. У осіб вечірнього типу високий рівень РА і РА переважав у порівнянні з ранковим і недиференційованим типом (р <0,01). Також у хворих вечірнього типу важка депресія (р <0,05) була більш поширеною, ніж у пацієнтів з ранковим типом. Отримані результати розширюють можливості оптимізації патогенетичної комплексної терапії цієї категорії хворих; На всех этапах формирования и течения алкогольной зависимости наиболее частым клиническим проявлением является аффективная патология, в структуре которой важное место занимают депрессивные и тревожные расстройства. Цель работы - изучить особенности аффективных проявлений у пациентов с пьяными состояниями с алкогольной зависимостью с учетом индивидуального хронотипа. Было обследовано 226 пациентов (F10.2 – F10.4) со стабильным типом злоупотребления алкоголем, в возрасте от 19 до 63 лет, из которых 157 (69,5%) - мужчины, 69 (30,5%) - женщины. В исследовании использовались клинико-психопатологический, психодиагностический, биоритмологический и статистический методы. Использовались шкалы Монтгомери-Асберга и Спилбергера-Ханина, индивидуальный хронотип был определен по опроснику Остберга (1976). С учетом оценки биоритмологического статуса были сформированы три клинические группы: 1-я группа включала 100 (44,2%) пациентов утреннего типа, 2-я группа - 70 (31,0%) лиц недифференцированного типа, 3-я группа - 56 (24,8%) человек вечернего типа. Выявлено, что респонденты с высоким уровнем реактивной тревоги (RА) (73,21 ± 5,92%) преобладали в группе 3 по сравнению с группой 2 (44,29 ± 5,94%), р = 0,002 и группой 1 (30,0 ± 4,58%), р <0,001. Высокий уровень личной тревожности (РА) был также у большинства пациентов 3-й группы (75,0 ± 5,79%), в отличие от группы 2 (40,0 ± 5,86%) и группы 1 (23,0). ± 4,21%), р <0,001. Среди пациентов 3-й группы респонденты с низким ОА отсутствовали, тогда как у 18,0 ± 3,84% пациентов 1-й группы и у 21,43 ± 4,90% 2-й группы было низкое ОА (р <0,001). Сравнение степени тяжести депрессии в зависимости от биоритмологического статуса показало, что в группе 3 депрессия была более тяжелой, чем в группе 1 - 10,71 ± 4,13% и 3,0 ± 1,71% соответственно, р = 0,048, а также менее депрессивные симптомы - 28,57 ± 6,04% и 46,0 ± 4,98%, р = 0,033. У нас, у лиц вечернего типа, преобладает высокий уровень РА и РА по сравнению с утренним и недифференцированным типом (р <0,01). Также у пациентов вечернего типа тяжелая депрессия (р <0,05) встречалась чаще, чем у пациентов с утренним типом. Полученные результаты расширяют возможности оптимизации патогенетической комплексной терапии этой категории пациентов; At all stages of the formation and flow of alcohol dependence the most frequent clinical manifestation is affective pathology, in the structure of which an important place is occupied by depressive and anxiety disorders. Purpose of work – to study the features of affective manifestations in patients with drunken states with alcoholic dependence, taking into account the individual chronotype. It was examined 226 patients (F10.2–F10.4) with stable type of alcohol abuse, aged from 19 to 63 years, of which 157 (69,5 %) – men, 69 (30,5 %) – women. Th e study used the clinical-psychopathological, psychodiagnostic, biorhythmologic and statistical methods. It was used Montgomery-Asberg and Spielberger-Hanin scales, the individual chronotype was determined by the Ostberg’s questionnaire (1976). Taking into account the assessment of the biorhythmologic status, three clinical groups were formed: group 1 included 100 (44,2 %) patients of the morning type, group 2 –70 (31,0 %) persons of the undifferentiated type, group 3 – 56 (24,8 %) persons of the evening type. It was found that respondents with a high level of reactive anxiety (RА) (73,21±5,92 %) prevailed in group 3 compared to group 2 (44,29±5,94 %), p=0,002 and group 1 (30,0±4,58 %), p<0,001. High level of personal anxiety (РА) was also at most patients of the 3rd group (75,0±5,79 %), as opposed to group 2 (40,0±5,86 %) and group 1 (23,0±4,21 %), p<0,001. Among the patients of the 3rd group respondents with low RА were absent, whereas 18,0±3,84 % of the patients in group 1 and 21,43±4,90 % group 2 had low RА (p<0,001). Comparison of the degree of severity of depression, depending on the biorhythmologic status, showed that in group 3 there was more severe depression than in group 1 – 10,71±4,13 % and 3,0±1,71 % respectively, p=0,048, and also less depressive symptoms – 28,57±6,04 % and 46,0±4,98 %, p=0,033. Th us, in individuals of the evening type, a high level of RА and РА prevailed in comparison with the morning and undifferentiated type (p<0,01). Also, in patients of the evening type, severe depression (p<0,05) was more common than in patients with the morning type. The obtained results broaden the possibilities of optimization of pathogenetic complex therapy of this category of patients.
Афективні порушення при віддалених наслідках посттравматичного стресу
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Сокіл, Антон Андрійович; Бойко, Дмитро Іванович; Животовская, Лилия Валентиновна; Скрипников, Андрей Николаевич; Сокол, Антон Андреевич; Бойко, Дмитрий Иванович; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.; Sokil, A. A.; Boiko, D. I.
Незважаючи на те, що відсоток діагностованого посттравматичного стресового розладу (ПТСР) в останні роки зростає, у літературі досить мало досліджень стосовно емоційно-особистісних порушень в періоді віддалених наслідків бойової психічної травми. У хворих з ПТСР через 2-3 роки після початку захворювання фіксувалося формування змін особистості афективно-нестійкого типу у поєднанні із ангедонією, соціальною відгородженістю, деструктивними формами поведінки, виявлялась соматогенна предиспозиція. Дослідження предикторів, механізмів виникнення, феноменології афективних порушень при віддалених наслідках посттравматичного стресу дозволить вдосконалити існуючі реабілітаційні програми, покращити показники якості життя та повернути пацієнтів до повноцінного соціального функціонування; Несмотря на то, что процент диагностированного посттравматического стрессового расстройства (ПТСР) в последние годы растет, в литературе достаточно мало исследований относительно эмоционально-личностных нарушений в периоде отдаленных последствий боевой психической травмы. У больных с ПТСР через 2-3 года после начала заболевания фиксировалось формирования изменений личности аффективно-неустойчивого типа в сочетании с ангедонией, социальной отгороженностью, деструктивными формами поведения, отмечалась соматогенная предиспозиция. Исследование предикторов, механизмов возникновения, феноменологии аффективных нарушений при отдаленных последствиях посттравматического стресса позволит усовершенствовать существующие реабилитационные программы, улучшить показатели качества жизни и вернуть пациентов к полноценному социальному функционированию; The extreme and life-threatening situations provoke the development of response to severe stress in the form of acute and post-traumatic stress disorders. Post-traumatic stress disorder (PTSD) is one of the most frequent and unfavorable forms of mental disorders in people who have experienced life-threatening situations. According to the recent research data the post-traumatic stress disorders in combatants of combat operations in the East of Ukraine have delayed and chronic form. Moreover, it has been determined that the long-term manifestations of chronic PTSD in combatants depend on its clinical variant. In 2-3 years after the onset of disease the patients with PTSD presented with the development of affective-unstable type of personality disorder in combination with social exclusion, alienation and hostility towards others. Manifestations of affective-unstable type of personality in patients were characterized by emotional instability, tendency to impulsive actions disregarding the possible consequences, outbursts of violence, affective-destructive forms of behavior in response to disapproval and criticism. As the result of the addictive PTSD type development, the systematic (almost daily) alcohol consumption to influence the “reexperience” and “flight” syndromes was registered in patients at the long-term stage. Moreover, in 100% of combatants with this type of PTSD, the primary pathological craving for alcohol was registered. In case of neurosis-like clinical variant of PTSD development, the long-term effects in the form of “energy reduction” was observed in 70.49% of patients and “loss of interests and pleasure” (anhedonia) − in 49.18% of cases. The loss of pleasure also affected the vital functions, such as sexual relations, feeling of thirst, hunger and taste of food. In 31.57% of patients the episodic paroxysmal anxiety (panic attacks) was observed. The study conducted has determined that in 75% of people who experienced psycho-emotional stress in long-term variant the somatogenic predisposition was associated with local (organ) somato-vegetative dysfunction or certain psychosomatic diseases in combination with neurosis-like psychopathological disorders and focal symptoms of organic nature. About 70% of suicidal acts in case of depressive states were associated with the problems of interpersonal relations of combatants with other people after their return from the combat area. Despite the fact that the percentage of the diagnosed post-traumatic stress disorder has been growing in recent years, there are few researches regarding emotional and personality disorders in the period of long-term effects in case of combat psychic traumas. Thus, the study of affective disorders in case of long-term effects of post-traumatic stress remains relevant issue in the modern psychiatry. The priority direction is the study of predictors, mechanisms of development and clinical features of long-term post-traumatic stress effects, which will make it possible to improve the present-day rehabilitation programs, quality of live indicators and return patients to full-fledged social functioning.
Вплив геліогеофізичних чинників на динаміку показників стаціонарного лікування пацієнтів з алкогольною залежністю
(Медична Психологія, 2016) Животовська, Лілія Валентинівна; Сонник, Григорій Трохимович; Борисенко, Володимир Васильович; Животовская, Лилия Валентиновна; Сонник, Григорий Трофимович; Борисенко, Владимир Васильевич; Zhyvotovska, L. V.; Sonnyk, H. T.; Borysenko, V. V.
Вивчено кореляції зміни сонячної активності у рамках 23-го одинадцятирічного сонячного циклу за 1997–2007 рр. із показниками госпіталізацій пацієнтів з алкогольною залежністю. Установлено, що поряд із соціально-медичними факторами геліогеофізичні чинники значно впливають на перебіг та частоту госпіталізацій, показники смертності, що слід ураховувати при прогнозуванні обсягу медичної допомоги та оптимізації проведення лікувально-реабілітаційних і профілактичних заходів у хворих на алкогольну залежність; Изучены корреляции изменений солнечной активности в рамках 23-го одиннадцатилетнего солнечного цикла за 1997–2007 гг. с показателями госпитализаций пациентов с алкогольной зависимостью. Установлено, что наряду с социально-медицинскими гелиогеофизические факторы значительно влияют на течение и частоту госпитализаций, показатели смертности, что следует учитывать при прогнозировании объема медицинской помощи и оптимизации проведения лечебно-реабилитационных и профилактических мероприятий у больных алкогольной зависимостью; The correlation of solar activity changes in the 23rd eleven-year solar cycle for 1997–2007 with the rates of hospitalization of patients with alcohol addiction was investigated. It was established that in addition to social and medical factors, heliogeophysical ones greatly affect the course and the frequency of hospital admissions for alcohol addiction, mortality rates, which should be considered when predicting the medical assistance and optimization of treatment and rehabilitation and prevention.
Вплив перенесеного COVID-19 на ступінь тяжкості інсомнії серед цивільного населення в умовах війни в Україні
(Громадська організація "Асоціація неврологів, психіатрів і наркологів України", ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2022-10) Бойко, Дмитро Іванович; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Boiko, D. I.; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.
Мета: оцінити поширеність інсомнії в умовах війни серед цивільного населення та визначити вплив перенесеного COVID-19 в анамнезі та соціодемографічних характеристик на її тяжкість.
Динаміка клініко-біохімічних порушень у пацієнтів з алкогольною залежністю в процесі терапії
(Українська медична стоматологічна академія, 2014) Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L. V.
У статті наведено результати вивчення ефективності комплексної системи терапії у пацієнтів з алкогольною залежністю. В результаті дослідження виявлено вплив препаратів на показники вуглеводного обміну. Отримані дані свідчать про достатньо високу ефективність вказаної терапевтичної стратегії. Досліджувані препарати мають патогенетичний вплив на нормалізацію вуглеводного обміну, позитивно впливають на сомато-вегетативну сферу, сприяють редукції емоційних порушень астено-депресивного спектру, біологічній та соціальній адаптації хворих, що дозволяє створити передумови для проведення психокорекційних та реабілітаційних заходів; В статье приведены результаты изучения эффективности комплексной системы терапии у пациентов с алкогольной зависимостью. В результате исследования выявлено влияние препаратов на показатели углеводного обмена. Полученные данные свидетельствуют о достаточно высокой эффективности указанной терапевтической стратегии. Исследуемые препараты имеют патогенетическое влияние на нормализацию углеводного обмена, положительно влияют на сомато-вегетативную сферу, способствуют редукции эмоциональных нарушений астено-депрессивного спектра, биологической и социальной адаптации больных, что позволяет создать предпосылки для проведения психокоррекционных и реабилитационных мероприятий; Modern scientific advances in biological studies give more plausible evidence for an important pathogenetic role of carbohydrate metabolism disorders, which are in various psychiatric disorders, including those caused by alcohol. The aim of the research was to study the dynamics of clinical and psychopathological symptoms and carbohydrate metabolism in patients with alcohol dependence in the process of a comprehensive system of therapy and rehabilitation using metabolic action of drugs and psychotherapy. The study is based was the comprehensive clinical and psychopathological, psychodiagnostic, biochemical 200 patients with alcohol dependence, all men aged 23 to 59 years (mean age 35,9 ± 2,5 years). Nosological diagnosis was based on the criteria of ICD-10 (F10. 2-10. 4). To evaluate the therapeutic effects of using clinical and psycho¬pathological method, Hamilton Rating Scale for Depression (HDRS), Spielberger-Hanin Scale to assess the level of reactive and personal anxiety. Diagnosis of the condition of hormonal regulation of carbohydrate metabolism was carried out according to the criteria Y. I. Tomaszewski, A. J. Tomaszewski. All patients were randomized into 3 groups: the main group 1 (MG1, 75 persons who in addition to standard therapy, metabolic correction was carried out using actovegin and thioctic acid), the main group 2 (MG2, 75 per-sons who in addition to standard therapy conducted metabolic therapy and psychotherapy) and the comparison group (CG, 50 people who received only basic pharmacotherapy). In the first phase of a comprehensive system of therapy – phase active therapy – targeted therapeutic intervention was relief acute alcoholic psychoses and alcohol withdrawal symptoms that include detoxification of correction somato-vegetative and affective disorders. The sec¬ond phase begins after removal treatment abstinence disorders. In our study, combined therapy included the use of drugs that are traditionally used, correction of metabolic drug Actovegin and thioctic acid and psychotherapy. Dynamics of carbohydrate metabolism statistics Friedman ANOVA was correct in MG1 and MG2 groups (p < 0,001). The dynamics of the level of pyruvate in the blood and in the night piruvaturiyi СG was not statistically significant (χ²0,17, p > 0,05ta χ²3,74, p > 0,05, respectively) compared to MG1 (χ²8,77, p < 0,01 and χ²29,79, p < 0,001) and MG2 (χ²4,58, p < 0. 05 and χ²31,11, p < 0,001). Dynamics of PDG blood was statistically significant in СG (χ²44,32, p < 0,05), but with more pronounced tendency to normalization of observed in MG1 and MG2 groups (χ²79,87 and χ²84,9 respectively, p < 0,001). The maximum therapeutic effect in patients MG1 and MG2 is marked on the 18-21 day treatment, while in most cases (53,33 %) occurred stabilization affective sphere. It is noted that after 4 weeks of treatment in MG1 therapeutic effect was absent in 1 patient (1,3 %) with hypochondriac variant of depressive symptoms, in MG2 – 2 patients (2,7 %) of dysphoric manifestations, and СG – 8 (16,0 %). On a scale НDRS depression was before treatment was moderate. After 4 weeks of therapy significantly reduced levels of depression in all groups and reached a level of mild, while the group was recorded MG2 significant differ¬ence compared to the СG. The level of reactive and personal anxiety scale by Spielberger-Hanin was high before treatment, after 4 weeks of therapy RRT was significantly decreased in all groups to the level of moderately severe. Ass and mouth in MG1 fell to the upper limit of moderate but remained high and statistically significant difference was found. Roth MG2 group after 4 weeks of therapy fell to moderately severe (p < 0,05). These data suggest the feasibility of a combined therapy using drugs of metabolic action and psychotherapy in patients with alcohol dependence. The studied drugs have pathogenic effects on the normalization of carbohy¬drate metabolism, positively affecting the somato-vegetative sphere, contributing to the reduction of emotional disorders asthenic-depressive spectrum, biological and social adaptation of patients, allowing a prerequisite for psychotherapy and rehabilitation.
Ефективність депакіну та актовегіну в комплексній терапії пацієнтів з алкогольною залежністю
(ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2007) Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L. V.
Проведено оцінку ефективності комплексної терапії із застосуванням депакіна і актовегіну при лікуванні хворих з алкогольною залежністю при абстинентному синдромі і на початковому етапі становлення ремісії. Результати дослідження показали, що препарати мають позитивний вплив на психічний і соматичний стан пацієнтів з алкогольною залежністю, забезпечують стійкий регрес депресивних розладів, що сприяє формуванню позитивного ставлення до терапії і значного підвищення комплайентності; Проведена оценка эффективности комплексной терапии с применением депакина и актовегина при лечении больных с алкогольной зависимостью при абстинентном синдроме и в начальном периоде становления ремиссии. Результаты исследования показали, что препараты имеют положительное влияние на психическое и соматическое состояние пациентов с алкогольной зависимостью, обеспечивают стойкий регресс депрессивных расстройств, что способствует формированию позитивного отношения к терапии и значительному повышению комплайентности; In this article the evaluation of effectiveness of depacine and actovegine in complex therapy of alcoholic patients with abstinent syndrome and at beginning period therapeutic remission is made. The results of research tell about positive influence over mental and somatic condition of alcoholics, leads of durable regress of depressive disorders. This promotes creating the positive attitude to therapy and considerable improvement of complaenceness.
Клініко-біохімічні кореляції у хворих на алкогольну залежність
(Українська медична стоматологічна академія, 2013) Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Сонник, Григорій Трохимович; Борисенко, Володимир Васильович; Животовская, Лилия Валентиновна; Скрипников, Андрей Николаевич; Сонник, Григорий Трофимович; Борисенко, Владимир Васильевич; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.; Sonnik, G. T.; Borysenko, V. V.
В даній роботі представлені результати вивчення функціонального стану вуглеводного метаболізму у 200 хворих на алкогольну залежність з урахуванням конституційно-типологічних особливостей. Встановлено взаємозв’язок між порушенням вуглеводного обміну та такими клінічними характеристиками алкогольної залежності, як тривалість алкоголізації, важкість клінічних проявів та вираженість когнітивних порушень. Виявлені кореляції дають можливості в подальшому оптимізувати лікування та проводити оцінку ефективності лікувально-реабілітаційних заходів у даного контингенту хворих; В данной работе представлены результаты изучения функционального состояния углеводного метаболизма у 200 больных с алкогольной зависимостью с учетом конституционально-типологических особенностей. Установлена взаимосвязь между нарушением углеводного обмена и такими клиническими характеристиками алкогольной зависимости, как длительность алкоголизации, тяжесть клинических проявлений и выраженность когнитивных нарушений. Выявленные корреляции дают возможность в дальнейшем оптимизировать лечение и проводить оценку эффективности лечебно-реабилитационных мероприятий у данного контингента больных; This paper presents the results of a study of the functional state of carbohydrate metabolism in 200 patients with alcohol dependence with the constitutionally-typological characteristics. A relationship between carbohydrate metabolism and by clinical characteristics of alcohol dependence, as the duration of alcohol abuse, the severity of clinical symptoms and the severity of cognitive impairment. Identified correlations allow to optimize the treatment and assess the effectiveness of treatment and rehabilitation in this group of patients.
Клініко-нейропсихологічна характеристика осіб з дистимічними характерологічними особливостями при алкогольній залежності
(ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2011) Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L. V.
У статті наведені клініко-динамічна характеристика та особливості структури нейропсихологічного синдрому у пацієнтів з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю з дистимічними характерологічними особливостями особистості. Це дозволяє підійти до вирішення питань більш дифе ренційованого вибору методів терапії та реабілітації даного контингенту хворих; В статье представлена клинико-динамическая характеристика и особенности структуры нейропсихологического синдрома у пациентов с психическими и поведенческими расстройствами вследствие употребления алкоголя с дистимическими характерологическими особенностями личности. Это позволяет подойти к решению вопросов более дифференцированного выбора методов терапии и реабилитации данного контингента больных; In the article clinical dynamic description and features of structure of neuropsychological syndrome is presented for patients with psychical and behavioural disorders because of the use of alcohol with dysthymіс features of character. It allows to walk up to the decision of questions of more diff erentiated choice of methods of therapy and rehabilitation of this contingent of patients.

Перегляд за Автор "Zhyvotovska, L. V."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування