Перегляд за Автор "Zyuzina, L. S."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Визначення предикторів ризику затримки статокінетичного розвитку і поліморфізму генів GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 та ENOS у передчасно народжених дітей з дуже і надзвичайно малою масою тіла при народженні(Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, 2020) Похилько, Валерій Іванович; Козакевич, Олена Борисівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Похилько, Валерий Иванович; Козакевич, Елена Борисовна; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Зюзина, Лариса Степановна; Мелащенко, Елена Ивановна; Pokhilko, V. I.; Kozakevich, E. B.; Kozakevich, V. K.; Zyuzina, L. S.; Melashchenko, E. I.Світова статистика та наукові дослідження свідчать, що передчасне народження дітей супроводжується високим ризиком виникнення в них не лише соматичної патології, але й неврологічних і психічних порушень. Тому розроблення клінічної прогностичної моделі розвитку затримки статокінетичного розвитку в ранньому віці дітей, які народилися передчасно, може стати підґрунтям для створення профілактичної програми раннього втручання. Мета — визначити клініко-генетичні детермінанти формування затримки статокінетичного розвитку дітей, народжених із масою тіла менше 1500 г; розробити алгоритм раннього прогнозування несприятливих наслідків. Матеріали та методи. Проведено когортне проспективне дослідження, до якого залучено 155 дітей з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла. Вивчено їх статокінетичний розвиток у 6, 12, 18, 24 та 36 місяців скоригованого віку; встановлено детермінанти, що його визначають. Генетичні методи включали дослідження поліморфізму генів GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 та eNOS. Результати. Виявлено, що у 24 місяці скорегованого віку затримку статокінетичного розвитку мають 19%, у 36 місяців — 16% обстежених дітей, які народилися з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла. Важливими предикторами затримки статокінетичного розвитку виявилися тяжкі внутрішньошлуночкові крововиливи, перенесена анемія на другому році життя, значна затримка фізичного розвитку у 6 місяців і соціально-економічний статус родини. Встановлено, що найбільша затримка в моторній сфері була в дітей з домінантною генетичною моделлю (GG+AG vs. AA) гена GSTР1. Висновки. Розроблена модель прогнозування затримки моторного розвитку в ранньому віці має високу специфічність (92,44%) і помірну чутливість (53,33), що свідчить про можливість її застосування для прогнозування та персоналізованого підходу до лікування. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Документ Гостра первинна Епштейн-Барр вірусна інфекція у дитини 8 місяців(Полтавський державний медичний університет, 2022) Фесенко, Марія Євгенівна; Щербань, Олена Анатоліївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Fesenko, M. Yе.; Scherban, O. A.; Zyuzina, L. S.; Kaliuzhka, O. O.; Fastovets, M. M.Стаття присвячена труднощам діагностики та особливостям перебігу «Гострої первинної Епштейн–Барр вірусної інфекції» у дитини грудного віку. Представлений клінічний випадок власного спостереження дитини, 8 місяців, з даним захворюванням. Як відомо, у дітей раннього віку первинне інфікування вірусом Епштейн–Барр часто має субклінічний перебіг або може бути безсимптомним. Особливістю «Гострої первинної Епштейн–Барр вірусної інфекції» у дитини є маніфестний перебіг захворювання з клінічними проявами гнійно-некротичної ангіни, вторинної тромбоцитопенії, анемії І ступеню (з мінімальними змінами з боку лімфатичних вузлів, відсутністю гепатоспленомегалії) на фоні дисфункції імунної системи (вікового імунодефіцитного стану). Дисфункція імунної системи (віковий імунодефіцитний стан) та неможливість отримання специфічних материнських антитіл з грудним молоком (дитина знаходиться на штучному вигодовуванні) стали причиною тяжкого перебігу даного захворювання у дитини першого року життя. Незрілі адаптаційні механізми слизових оболонок у дітей призводять до явищ їх дизбіозу у вигляді дисбалансу різного ступеня тяжкості перебігу захворювання. Заключний діагноз дитини базується на виділенні ДНК вірусу Епштейн–Барр в сироватці крові при проведенні полімеразної ланцюгової реакції. Зроблений висновок про необхідність проведення динамічного спостереження за дитиною педіатра і кардіолога з метою розробки профілактичних заходів щодо виникнення даного захворювання та оцінки фізичного розвитку.Документ Гострі респіраторні рекурентні інфекції у дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Фесенко, Марія Євгенівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Зюзина, Лариса Степановна; Фастовец, Марина Николаевна; Калюжка, Елена Александровна; Мелащенко, Елена Ивановна; Fesenko, M. Ye.; Zyuzina, L. S.; Fastovets, M. M.; Kalyuzhka, O. O.; Melashchenko, O. I.Вступ. Недостатня кількість наукових праць, присвячених вивченню місцевого імунітету у дітей з частими респіраторними рекурентними захворюваннями, стала підґрунтям виконання даної роботи. Мета. Вивчити негативний вплив різних патогенних факторів на формування гострих респіраторних рекурентних інфекцій у дітей. Матеріали і методи. Спостерігали в динаміці за 201 дитиною до 3-х років та 219 дітьми з 3-х до 7 років, які відвідували дитячі дошкільні заклади м. Києва. Показники місцевого імунітету за вмістом імуноглобулінів в секреті носових ходів вивчали в порівнянні з даними анамнезу і клінічного обстеження дітей; з функціональним станом слизової носа (наявність катаральних явищ); з наявністю і виділенням вірусної та бактеріальної мікрофлори у верхніх дихальних шляхах; з наявністю хронічних вогнищ інфекції в носоглотці (тонзиліт, аденотонзиліт); з терміном, який пройшов після проведення профілактичних щеплень і перенесених респіраторних захворювань. Результати дослідження. На основі отриманих даних були виявлені зміни місцевого імунітету у обстежених нами дітей під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища: народження дітей від патологічного перебігу вагітності і пологів; наявності у дітей гіпохромної анемії, ексудативного діатезу, хронічного тонзиліту стафілококової етіології, аденотонзиліту, рецидивуючих і астматичних бронхітів; високий рівень інфікування дітей вірусами, носійство в зіві патогенного стафілококу і стрептококу, грибів роду Candida. Було установлено, що найнижча частота виявлення імуноглобулінів всіх класів відзначалася у дітей з наявністю в зіві стрептокока і його асоціацій з стафілококом. Висновки. Опубліковані дані про значення місцевого імунітету за показниками імуноглобулінів у дітей при частих респіраторних рекурентних захворюваннях, схильність його до різних змін під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища свідчать про доцільність удосконалення лікувально-профілактичних заходів, які включають застосування засобів, які підвищують ефективність місцевого захисту дихальних шляхів; Вступление. Недостаточное количество научных работ, посвященных изучению местного иммунитета у детей с частыми респираторными рекуррентными заболеваниями, стало основанием выполнения данной работы. Цель. Изучить отрицательное влияние различных патогенных факторов на формирование острых респираторных рекуррентных инфекций у детей. Материалы и методы. Наблюдали в динамике за 201 ребенком до 3-х лет и 219 детьми от 3 до 7 лет, которые посещали детские дошкольные учреждения г. Киева. Показатели местного иммунитета по содержанию иммуноглобулина в секрете носовых ходов изучали в сравнении с данными анамнеза и клинического обследования детей; с функциональным состоянием слизистой носа (наличие катаральных явлений); с наличием и выделением вирусной и бактериальной микрофлоры в верхних дыхательных путях; с наличием хронических очагов инфекции в носоглотке (тонзиллит, аденотонзиллит); со сроком, прошедшим после проведения профилактических прививок и перенесенных респираторных заболеваний. Результаты исследования. На основе полученных данных были выявлены изменения местного иммунитета у обследованных нами детей под воздействием факторов внешней и внутренней среды: рождение детей от патологического течения беременности и родов; наличие у детей гипохромной анемии, экссудативного диатеза, хронического тонзиллита стафилококковой этиологии, аденотонзиллита, рецидивирующих и астматических бронхитов; высокий уровень инфицирования детей вирусами, носительство в зеве патогенного стафилококка и стрептококка, грибов рода Candida. Было установлено, что наиболее низкая частота выявления иммуноглобулинов всех классов отмечалась у детей с наличием в зеве стрептококка и его ассоциаций со стафилококком. Выводы. Опубликованные данные о значении местного иммунитета по показателям иммуноглобулинов у детей при частых респираторных рекуррентных заболеваниях, склонности его к различным изменениям под воздействием факторов внешней и внутренней среды свидетельствуют о целесообразности применения средств, повышающих эффективность местной защиты дыхательных путей; Introduction. Insufficient research work on the study of local immunity in children with frequent respiratory recurrent diseases has become the basis for this work. Goal. To study the negative impact of various pathogenic factors on the formation of acute respiratory recurrent infections in children. Materials and methods. 201 children under 3 years of age and 219 children from 3 to 7 years old who attended children's preschools in Kyiv were observed in the dynamics. Indices of local immunity, by the content of immunoglobulins in the secretion of the nasal passages, were studied in comparison with the data of the anamnesis and clinical examination of children; with functional condition of the nasal mucosa (presence of catarrhal phenomena); with the presence and excretion of viral and bacterial microflora in the upper respiratory tract; with the presence of chronic foci of infection in the nasopharynx (tonsillitis, adenotonitis); with a period that has elapsed after preventive vaccinations and transferred respiratory diseases. Research results. Based on the obtained data, changes in local immunity in the examined children were detected under the influence of factors of external and internal environment: birth of children from pathological pregnancy and childbirth; presence of hypochromic anemia, exudative diathesis, chronic tonsillitis of staphylococcal etiology, adenotonsillitis, recurrent and asthmatic bronchitis in children; high infection rate of children with viruses, pathogenicity of pathogenic staphylococcus and streptococcus, fungi of the genus Candida. It was found that the lowest fre quency of detection of immunoglobulins of all classes was observed in children with streptococcus in pharynx and its associations with staphylococcus. Conclusions. The published data on the value of local immunity in terms of immunoglobulins in children with frequent respiratory recurrent diseases and its tendency to various changes under the influence of external and internal environmental factors indicate the feasibility of improving treatment and prevention measures, which include the use of agents that enhance the effectiveness of local respiratory protection.Документ Досвід використання противірусних препаратів рослинного походження у дітей раннього віку з рекурентними захворюваннями(Луганський державний медичний університет, 2013) Зюзіна, Лариса Степанівна; Мизгіна, Тамара Іванівна; Ананевич, Олена Іванівна; Зюзина, Лариса Степановна; Мызгина, Тамара Ивановна; Ананевич, Елена Ивановна; Zyuzina, L. S.; Myzgina, T. I.; Ananevich's, O. I.Проблема ефективності і безпеки лікування і профілактики вірусних інфекцій у дітей раннього віку - одна з основних проблем педіатрії. У статті приведений огляд літератури, присвяченої фармакологічним властивостям препарату рослинного походження - Иммунофлазиду, аналіз клінічних результатів його за- стосування в дітей перших років життя з рекурентними захворюваннями; Проблема эффективности и безопасности лечения и профилактики вирусных инфекций у детей раннего возраста - одна из основных проблем педиатрии. В статье приведен обзор литературы, посвященной фармакологическим свойствам препарата растительного происхождения – Иммунофлазида, анализ клинических результатов его применения в течение первых лет жизни детей с рекуррентными заболеваниями; Problem of effectiveness and safety of treatment and prophylaxis of virus infections at children of early age - one of the main problems of pediatrics. In article the review of the literature devoted to pharmacological properties of a preparation of a phytogenesis – Immunoflazid, the analysis of clinical results of its application is provided to children of the first a tide of life with the recursion diseases.Документ Клініко-параклінічні критерії можливості інфікування та реалізації вродженої пневмонії у новонароджених з хламідійною інфекцією(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Фесенко, Марія Євгенівна; Шапошнікова, Наталія Володимирівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Шапошникова, Наталия Владимировна; Зюзина, Лариса Степановна; Калюжка, Елена Александровна; Фастовец, Марина Николаевна; Fesenko, M. Yе.; Shaposhnikiva, N. V.; Zyuzina, L. S.; Kalyuzhka, O. A.; Fastovets, M. M.Вступ. Питання профілактики виникнення внутрішньоутробних захворювань, зокрема, вродженої пневмонії, у новонароджених з хламідійною інфекцією, залишаються до кінця не вирішеними через недостатнє розроблення критеріїв інфікування та реалізації даної патології. Мета дослідження. Розробити клініко-лабораторно-інструментальні чинники інфікування та реалізації вродженої пневмонії у новонароджених з хламідійною інфекцією. Матеріали і методи. Обстеження (в динаміці) проведено у 77 новонароджених (38 (49,3%) недоношених, 39 (50,7%) доношених). В основній групі з вродженою пневмонією знаходились 54 новонароджених – 25 (46,3%) недоношених, 29 (53,7%) доношених. В контрольній групі – 23 «умовно здорових» новонароджених (недоношених – 13 (56,5%), доношених – 10 (43,5%). Діагноз вродженої пневмонії у новонароджених з хламідійною інфекцією уточнювали на основі даних анамнезу, клінічних критеріїв, факторів ризику, діючих в анте-, інтра- та постнатальному періодах, патологічних змін, виявлених на нейросонографії, порушень мікробіоценозу кишківника. Специфічну діагностику виконували методом полімеразної ланцюгової реакції з виявленням ДНК хламідій в сироватці крові новонароджених дітей. Результати та їх обговорення. Комплексне обстеження новонароджених з вродженою пневмонією дозволило встановити, що всі новонароджені даної групи народилися від матерів, інфікованих хламідіями, з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, ускладненим перебігом вагітності (обумовлено наявністю у вагітних великого відсотку екстрагенітальної і генітальної патології та патологічним перебігом пологів). Виявлено, що вентрикулодилятація, кісти судинних сплетінь та лейкомаляція, рухові порушення та органічні ураження з боку ЦНС мали місце тільки у дітей з вродженою пневмонією. Доведено, що тяжкість перебігу вродженої пневмонії у обстежених новонароджених була обумовлена обсіменінням організму патогенною флорою (Pseudomonas aeruginosa, St. aureus, Klebsiella, Candida). Висновок. Застосування комплексу діагностичних критеріїв інфікування та реалізації вродженої пневмонії у дітей з хламідійною інфекцією дозволить в перші дні життя новонароджених провести верифікацію діагнозу та своєчасно призначити етіотропну терапію.Документ Уроджене порушення глікозилювання тип 1В (CDG-1B синдром, дефіцит фосфоманнозоізомерази(Полтавський державний медичний університет, 2023) Фесенко, Марія Євгенівна; Щербань, Олена Анатоліївна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Fesenko, M. Yе.; Scherban, O. A.; Kozakevіch, V. K.; Zyuzina, L. S.; Kaliuzhka, O. O.Представлено клінічний випадок власного спостереження за хлопчиком А., віком 1 рік 10 місяців, з діагнозом: Уроджене порушення глікозилювання тип 1b (CDG 1b синдром, дефіцит фосфоманноізомерази). Написання статті обумовлене труднощами діагностики, які пов’язані з мультисистемністю клінічних проявів у вигляді досить неспецифічних патологічних станів, та недостатністю інформації про дану рідкісну патологію. Уроджені дефекти глікозилювання являють собою групу генетично обумовлених захворювань, при яких порушується синтез або приєднання гліканів до глікопротеїнів та гліколіпідів, а також утворення глікозилфосфатідилінозитолу. Відомо більш ніж 130 уроджених дефектів глікозилювання. Згідно літературним даним, при уроджених дефектах глікозилювання у новонароджених та дітей старшого віку спостерігаються загрозливі для життя зміни в організмі, які включають розлади з боку усіх органів і систем, що сприяють порушенням фізичного і нервово-психічного розвитку. Останнім часом описано все більше випадків дебюту уроджених дефектів глікозилювання відразу після народження у вигляді синдрому дихальних розладів; внутрішньочерепних крововиливів у доношених новонароджених; тривалої дисфункції шлунково-кишкового тракту; бактеріальних інфекцій, що загрожують життю. Відсутність чітких специфічних клінічних проявів хвороби призводить до несвоєчасного розпізнавання і лікування захворювання у дітей після народження та сприяє порушенню їх розвитку. Заключний діагноз дитини визначено за результатами молекулярно-генетичного обстеження: секвенування екзому: має місце гетерозиготне носійство генів EXTL3, MFSD8. Зроблений висновок про необхідність проведення динамічного спостереження за хлопчиком педіатра і генетика з метою контролю за фізичним і нервово-психічним розвитком.Документ Характеристика вірусних антигенів і мікробного спектру верхніх та нижніх дихальних шляхів при бронхітах у дітей раннього віку(Полтавський державний медичний університет, 2021) Фесенко, Марія Євгенівна; Похилько, Валерій Іванович; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Fesenko, M. Yе.; Pokhylko, V. I.; Zyuzina, L. S.; Kalyuzhka, O. O.; Fastovets, M. M.Вступ. Труднощі діагностики різних клінічних форм бронхітів обумовлені тим, що їх клініка має певну кількість подібних симптомів, незважаючи на те, що ці захворювання можуть бути пов’язані з різними формами в класифікації. Діагностика також нерідко ускладнюється через схильність дітей раннього віку до повторних респіраторних захворювань, які часто маркірують формування затяжного та рецидивуючого перебігу захворювання, обумовленого вірусним та бактеріальним обсіменінням дихальних шляхів. Мета дослідження. Вивчити вірусне та мікробне обсіменіння диальних шляхів при різних клінічних формах бронхітів у дітей раннього віку і уточнити їх етіологічне значення паралельно з оцінкою стану кишкової мікрофлори. Матеріали і методи. Під наглядом знаходились 578 дітей віком від 6-ти місяців до 3-х років з різними клінічними формами бронхітів. Вірусологічне обстеження проводилось прямим методом Coons, при якому виявляли вірусні антигени в клітинах слизової нижніх носових раковин. Бактеріологічне обстеження проводили шляхом посіву носоглоточного слизу, мокроти та калу в поживному середовищі. Результати дослідження. Проведення клініко-лабораторного обстеження дітей раннього віку дало можливість виявити рівень впливу на формування різних клінічних форм бронхітів і особливості їх перебігу виявлених вірусних антигенів та патогенної мікрофлори в зіві, мокроті і калі не тільки в періоді загострення, а й в періоді ремісії, що свідчить про персистенцію вірусів і бактерій. Висновки. Виявлення вірусних антигенів, диcбіозу та мікробної агресії верхніх і нижніх дихальних шляхів дозволяє науково обґрунтувати показання до проведення етапної реабілітаційної терапії дітям раннього віку з різними клінічними формами бронхітів.