Перегляд за Автор "Zyuzina, L.S."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналіз захворюваності вкрай недоношених дітей в ранньому віці(Полтавський державний медичний університет, 2023) Козакевич, Олена Борисівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Гасюк, Наталія Іванівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Kozakevich, Е. B.; Kozakevich, V. K.; Zyuzina, L.S.; Hasiuk, N. І.; Melashchenko, О.І.Стан здоров’я недоношених дітей є важливою медико-соціальною проблемою. На сьогодні кількість передчасно народжених дітей зростає в усьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щороку близько 15 млн дітей народжуються передчасно. Близько 80% дітей народжуються з тією чи іншою патологією. Саме передчасно народжені діти вимагають ранньої діагностики та втручання, Мета дослідження. Метою даної роботи являлось вивчення захворюваності пацієнтів відділення реанімації та інтенсивної терапії новонароджених, які народилися з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла. Матеріали та методи дослідження. Представлені результати клінічного спостереження за 178 недоношеними новонародженими, які народилися з масою тіла менше 1500 г. Були вивчені перенесені дитиною соматичні захворювання та інвалідизуюча патологія упродовж перших 3-х років життя. Результати дослідження. Отримані нами дані свідчать, що з акушерських стаціонарів з анемією виписується майже 50 % немовлят, у наступному півріччі кількість дітей з анемією складає приблизно 60% Нами встановлено, що дефіцит заліза у постнеонатальному періоді корелює з формуванням віддалених неврологічних порушень у дітей, які народилися з масою тіла менше 1500 г. Захворювання нервової системи займають провідну роль у структурі захворювань передчасно народжених немовлят, що потребує подальшого удосконалення методів діагностики та своєчасної корекції для покращення прогнозу подальшого розвитку. Висновки. Формування неврологічних ускладнень у віддаленому періоді у дітей, що народилися з дуже низькою масою тіла, пов’язане з критичними станами перинатального та неонатального періодів. Це необхідно враховувати при проведенні профілактичних та лікувальних заходів. Саме підвищення ефективності катамнестичного спостереження за даною когортою дітей реалізується завдяки впровадженню методики раннього втручання. Раннє втручання забезпечує вчасне виявлення несприятливих наслідків передчасного народження та проведення їх корекції згідно з сучасними стандартами.Документ Синдром Вільямса в практиці педіатра(Полтавський державний медичний університет, 2023) Фесенко, Марія Євгенівна; Щербань, Олена Анатоліївна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Fesenko, M. Yе.; Scherban, O. A.; Kozakevіch, V. K.; Zyuzina, L.S.; Kaliuzhka, O. I.Публікація клінічного випадку власного спостереження за хлопчиком 5-місячного віку з діагнозом синдром Вільямса пов’язана зі складністю розпізнавання даного захворювання після народження та на ранніх етапах життя, де першими лікарями в ланцюжку встановлення діагнозу є педіатри і неонатологи. Синдром Вільямса зустрічається з частотою 1 : 10 000 новонароджених серед представників усіх етнічних груп і національностей, з однаковою частотою уражаючи дівчаток і хлопчиків. Доведена генетична природа цього захворювання – мутація групи генів в ділянці довгого плеча 7-ї хромосоми (7q11.23). При мікроделеції відбувається втрата генів еластину, LІM-кінази-1 і фактору реплікації С2 (RFC). Деякі з «втрачених» генів досі не ідентифіковані. При більш рідкій формі синдрому Вільямса виявляють делеції в 11-й і 12-й хромосомах – 11q13-q14 і 22q. Частіше даний синдром виникає спорадично. Наявність поєднаної патології з боку багатьох органів і систем: серцево-судинної, нервової, м’язової, сечовидільної та вад розвитку обличчя призводить до несвоєчасного діагностування і лікування захворювання у дітей після народження і сприяє порушенню їхнього фізичного та нервово-психічного розвитку. Заключний діагноз дитини підтверджено за результатами молекулярно-генетичного обстеження. Зроблений висновок: складність діагностики даного захворювання пов’язана з мультисистемністю клінічних проявів у вигляді поєднаної патології з боку багатьох органів і систем. Тому рання діагностика генетичного синдрому Вільямса важлива для батьків в плані отримання інформації про захворювання, його прогноз для життя дитини, а також для прийняття адекватного рішення про можливість виховання малюка в сім’ї. Рекомендовано: для надання комплексної медико-соціальної допомоги і забезпечення найбільш повної реабілітації хворого з синдромом Вільямса необхідна скоординована робота багатьох спеціалістів: педіатра, генетика, кардіолога, хірурга, ортопеда, ортодонта, ендокринолога, офтальмолога, невропатолога, психолога протягом усього часу диспансерного спостереження.