Кафедра мікробіології, вірусології та імунології
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра мікробіології, вірусології та імунології за Ключові слова "378.147"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Академічна доброчесність як важливий елемент системи підвищення якості освіти(Полтавський державний медичний університет, 2023) Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Loban', G. A.; Faustova, M. O.; Chumak, Yu. V.Вперше на нормативному рівні поняття «академічна доброчесність» було закріплено у Законі України «Про освіту», що був прийнятий у 2017 році. У статті 42 Закону зазначено, що «Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень». Згідно Закону структурно система забезпечення якості освіти має три складові: систему забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти); систему зовнішнього забезпечення якості освіти; систему забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти. Суб’єктами застосування принципів академічної доброчесності є учасники освітнього процесу: педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, а також здобувачі освіти. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб вивчити рівень знань здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти ОПП «Медицина» Полтавського державного медичного університету з переліку та змісту порушень академічної доброчесності залежно від курсу навчання. Матеріали та методи. В дослідженні прийняли участь 117 здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти ОПП «Медицина» Полтавського державного медичного університету. Серед них 73 особи навчалися на ІІІ курсі та 44 – на ІІ курсі медичних факультетів університету. У дослідженні перевіряли здатність студентів розпізнавати плагіат, фальсифікацію, фабрикацію, списування, обман на конкретних прикладах. Респондентам був запропонований авторський опитувальник, що містив 10 ситуацій щодо різних питань академічної доброчесності, де здобувачі освіти мали виявити порушення за їх наявності. Опитувальник був анонімним, без зазначення прізвищ та імен, а також груп навчання. здобувачів освіти. Проте він містив запитання щодо демографічних даних респондентів, таких як вік, стать та рік навчання. Висновки. Переважна більшість опитаних здобувачів вищої освіти другого і третього курсів ОПП «Медицина» (відповідно 72,72% та 79,45%) мають достатній та скоріше достатній рівень знань з переліку та змісту порушень академічної доброчесності.Документ Мотивація студентів як запорука успішного професійного розвитку(2020) Коваленко, Нінель Павлівна; Боброва, Нелля Олександрівна; Ганчо, Ольга Валеріївна; Зачепило, Світлана Вікторівна; Kovalenko, N. P.; Bobrova, N. O.; Hancho, O. V.; Zachepylo, S. V.Мотивація навчальної діяльності студентів стає в умовах сучасних перетворень в українській освіті однією з пріоритетних проблем. Актуальність теми дослідження обумовлена завданням подальшого підвищення якості навчання студентів в умовах сучасного суспільства, постійним оновленням змісту навчання, постановкою завдань формування у студентів потреби самостійного отримання знань і розвитку активної життєвої позиції. Метою роботи було вивчення мотиваційної сфери студентів 2 та 3 курсів медичного факультету Української медичної стоматологічної академії з позиції формування основоположних мотивів для успішного професійного розвитку. Ефективність навчального процесу безпосередньо пов’язана з мотивацією і стимулом оволодіння майбутньою професією. Основним фактором, що впливає на мотивацію до навчання студентів є оволодіння знаннями, уміннями та навичками, які в подальшому сформують фундамент професійної діяльності. Підвищенню мотивації навчальної діяльності сприяють: спосіб засвоєння навчального матеріалу, його зміст, методи навчання; використання на кожному з етапів заняття проблемних мотивацій та завдань; застосування інтерактивних технологій. Проведений нами аналіз показав, що серед студентів 2 та 3 курсів медичного факультету Української медичної стоматологічної академії переважають професійні мотиви навчання. Студенти з більш високим середнім балом не виділяють профіль дисципліни, як внутрішній мотив до навчання, зі зниженням середнього балу даний мотив починає переважати серед студентів-медиків. Таким чином, навчання ефективніше діє, коли воно мотивоване, коли діяльність студентів збігається за спрямованістю та внутрішніми мотивами. В результаті успішною стає і професійна підготовка випускника вишу