Проблеми екології та медицини, 2024, Том 28, № 3
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Проблеми екології та медицини, 2024, Том 28, № 3 за Ключові слова "inflammation"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Агоніст PPARG рецепторів піоглітазон знижує прояви фіброзу легень у мишей, викликаного введенням блеоміцину(Полтавський державний медичний університет, 2024) Кабалєй, Аліна Вікторівна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Пальчик, Віталіна Вікторівна; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Шликова, Оксана Анатоліївна; Kabaliei, A. V. ; Izmailova, O. V.; Palchyk, V. V.; Shinkevich, V. I.; Shlykova, O. A.Метою роботи було з’ясувати можливість запобігання розвитку фіброзу легень через активацію PPARG шляху рецепторів, що активують проліферацію пероксидом, зокрема введенням піоглітазону. Матеріали та методи. Експеримент проведений на 60 самцях мишей лінії BALB/c, які були розділені: 1 група тварин орофарингіально отримувала блеоміцин (БЛМ) (n=35), 2 група тварин орофарингіально (ОФ) отримувала фізіологічний розчин (ФР) (n=25). Моделювання фіброзу легень проводили 1 групі мишей: блеоміцином в концентрації 1 мг/кг попередньо розчиненого в 40 мкл фізіологічного розчину протягом 6 днів, 2 групі мишей вводили фізіологічний розчин в об’ємі 40 мкл на протязі того ж часу. 3 21 дня миші були розділені: 3 група ОФ аспірація блеоміцином в поєднанні з пероральним прийомом піоглітазону (БЛМ+ПГЛ) (n=15), 4 група отримувала орофарингіально блеоміцин в поєднанні з пероральним (ПО) введенням фізіологічного розчину (БЛМ+ФР) (n=15), 5 група – ОФ фізіологічний розчин в поєднанні з ПО введенням піоглітазону (ФР+ПГЛ) (n=10), 6 група – ОФ фізіологічний розчин в поєднанні з ПО фізіологічним розчином (ФР+ФР) (n=10). Тварини 3 та 4 груп отримували перорально 40 мкл піоглітазону (20 мг/кг) протягом 14 днів. Тварини 5 та 6 групи отримували перорально 40 мкл фізіологічного розчину протягом 14 днів відповідно. На 35 день тварин усіх груп піддавали евтаназії шляхом інтраперитоніальної ін’єкції тіопенталу натрію із розрахунку 250 мг/кг, у кожної тварини проводився забір легеневої тканини для подальшого визначення рівня гідроксипроліну, гістопатологічного дослідження. Результати. Отримані результати демонструють достовірне зниження рівня вологості легень, коефіцієнту маси правої легені. При гістопатологічному дослідженні достовірно знизилась кількость колагену при порівнянні групи що отримувала лікування з контрольною групою. Висновки. Активація PPARG рецепторів має позитивний вплив на структуру легень мишей при моделюванні фіброзу легень блеоміцином у мишей. Піоглітазон зменшує прояви запалення в легенях мишей та зменшує вміст колагену в легеневій тканині. The aim of the study was to investigate the possibility of preventing the development of pulmonary fibrosis by activating the PPARG pathway of peroxisome proliferator-activated receptors, in particular, by administering pioglitazone. Materials and methods. The experiment was performed on 60 male BALB/c mice, which were divided into: 1 group of animals received bleomycin (BLM) oropharyngeally (n=35), 2 group of animals received saline (n=25) oropharyngeally. Pulmonary fibrosis was modeled in group 1: bleomycin at a concentration of 1 mg/kg pre-dissolved in 40 μL of saline for 6 days, group 2 was administered saline in a volume of 40 μL for the same period of time. 3 21 days later, the mice were separated: Group 3 OF aspiration with bleomycin combined with oral administration of pioglitazone (BLM+PGL) (n=15), Group 4 received oropharyngeal bleomycin combined with oral administration of saline (BLM+Saline) (n=15), group 5 - oral saline in combination with oral administration of pioglitazone (OP+PGL) (n=10), group 6 – oral saline in combination with oral saline (OP+SGL) (n=10). Animals of groups 3 and 4 received 40 μL of pioglitazone (20 mg/kg) orally for 14 days. Animals of groups 5 and 6 received 40 μL of saline orally for 14 days, respectively. On day 35, animals of all groups were euthanized by intraperitoneal injection of sodium thiopental at a dose of 250 mg/kg, and lung tissue was sampled from each animal for further determination of hydroxyproline levels and histopathological examination. Results. The obtained results demonstrate a significant decrease in the level of lung moisture, the mass ratio of the right lung. The histopathological examination significantly reduced the amount of collagen when comparing the treated group with the control group. Conclusions. Activation of PPARG receptors has a positive effect on the structure of the lungs in mice in the bleomycin model of pulmonary fibrosis in mice. Pioglitazone reduces inflammation in the lungs of mice and decreases collagen content in the lung tissue.Документ Вплив нанопластику і мікропластику на морфологію та фізіологію легень: систематичний огляд(Полтавський державний медичний університет, 2024) Рибальченко, Євгеній Валентинович; Rybalchenko, Y. V.Забруднення повітря мікропластиком (МП) і нанопластиком (НП) стало нагальною екологічною проблемою, що має значний вплив на здоров'я людини. Хоча мікропластик присутній як у приміщенні, так і на відкритому повітрі, його концентрація в приміщеннях зазвичай вища через стирання побутових матеріалів, меблів та інших джерел. Потрапляючи в організм через дихальну систему, частинки мікро- та нанопластику (НМП) можуть накопичуватися в різних ділянках легень, проявляючи токсичний вплив і потенційно викликаючи респіраторні захворювання. У цьому систематичному огляді, проведеному відповідно до керівних принципів PRISMA, аналізуються останні експериментальні дослідження патогенних впливів НМП на тканини легень із використанням моделей in vivo та in vitro. Огляд включає 10 досліджень, що аналізують накопичення MP у респіраторних тканинах, та 90 досліджень, присвячених вивченню механізмів дії. Результати вказують на переважання полімерних волокон, таких як поліпропілен (ПП), поліетилентерефталат (ПЕТ) і політетрафторетилен (ПТФЕ), причому волокна становлять майже половину всіх НМП, що накопичують легені. НМП у тканинах легень демонструють залежне від розміру та складу накопичення, причому менші та позитивно заряджені частинки мають вищий потенціал транслокації до системного кровообігу та інших органів. Також висвітлено синергічний токсичний вплив МНП у поєднанні з важкими металами та іншими забруднювачами, їх взаємодію з сурфактантом, органічними сполуками, а також роль у загостренні респіраторних і системних захворювань. Цей аналіз підкреслює зростаючий інтерес до ризиків для респіраторного здоров'я, пов'язаних із впливом НМП, і виявляє значні прогалини у знаннях, включно з необхідністю стандартизації тестування токсичності НМП та подальшим дослідженням їх взаємодії з біологічними системами. Отримані результати акцентують увагу на важливості зменшення впливу НМП для збереження респіраторного здоров'я та прокладають шлях для майбутніх досліджень щодо довгострокових наслідків впливу НМП у повітрі на здоров'я людини та навколишнє середовище. Airborne microplastic (NP) and nanoplastic (MP) pollution has emerged as a pressing environmental concern with significant implications for human health. While MPs are present both indoors and outdoors, indoor concentrations are generally higher due to the abrasion of household materials, furniture, and other domestic sources. MPs and NPs, when inhaled, accumulate in various lung regions, exerting toxic effects and potentially leading to respiratory diseases. This systematic review, conducted according to PRISMA guidelines, evaluates recent experimental studies on the pathogenic impact of nanomicroplastics (NMPs) on lung tissues using in vivo and in vitro models. The review included 10 studies analyzing MP accumulation in respiratory tissues and 90 studies examining pathogenetic mechanisms of MP exposure. Research data indicates a predominance of polymeric fibers such as polypropylene, polyethylene terephthalate, and polytetrafluoroethylene, with fibers accounting for nearly half of MP structures. NMPs in lung tissues exhibit size- and composition-dependent accumulation, with smaller and positively charged particles showing higher translocation potential to the systemic circulation and other organs. The review highlights the synergistic toxic effects of MPs with heavy metals and other pollutants, interaction with pulmonary surfactant, and the role of NMPs in exacerbating respiratory and systemic diseases. Current analysis underscores the growing interest in NMP-related respiratory health risks and identifies significant knowledge gaps, including the need for standardization in NMP toxicity testing and further exploration of NMPs interaction with biological systems. The findings emphasize the importance of mitigating NMPs exposure to safeguard respiratory health and pave the way for future research on the long-term impacts of airborne NMPs on human and environmental health.