Вісник проблем біології і медицини, Випуск 3 (157)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Вісник проблем біології і медицини, Випуск 3 (157) за Ключові слова "616.211-089.844:616-089.168.1:616-052-022.252]-07"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Psychological predictors of dissatisfaction with the results of rhinoplasty(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Боднар, Леся Анатоліївна; Боднар, Леся Анатольевна; Bodnar, L. A.У статті проаналізовані результати обстеження осіб, які зверталися до пластичного хірурга для проведення косметичної ринопластики, а також задоволеність проведеною операцією. Всі пацієнти в залежності від наявності або відсутності косметичних дефектів носа були розділені на дві групи: перша (I) - 69 осіб (чоловіків - 30, жінок - 39, у віці від 19 до 50 років) з помітними для оточуючих дефектами і деформаціями зовнішнього носа, які відхилялися від встановленої естетичної норми, прийнятої в косметології, але не спотворювали зовнішність особи і не порушували фізіологічних функцій органу; друга група (II) - 30 осіб (чоловіків - 14, жінок - 16 у віці від 19 до 30 років), косметичних недоліків носа не мали, проте фіксували на ньому невиправдано велика увага, були категорично ним незадоволені і наполегливо вимагали змінити його форму. За результатами дослідження встановлено, що у переважної більшості обстежених осіб, які звертаються до пластичних хірургів з метою проведення ринопластики, виявлені психічні порушення непсихотичного регістру, які відрізнялися в залежності від наявності або відсутності дефектів та деформацій носа. Так, у обстежених І групи діагностований широкий спектр непсихотических психічних порушень з переважанням генералізованого тривожного розладу (26,09%), неврастенії (17,39%) та дисоціативного розладу (14,49%). У осіб, які дефектів і деформацій носа не мали, але наполягали на проведенні ринопластики (ІІ група), діагностували іпохондричний розлад (100,00%) з дисморфофобією на синдромальному рівні, і більш виражену депресивну симптоматику, а також особистісну тривожність. При порівняльному аналізі клініко-анамнестичних даних визначено, що особи, які мали косметичний дефект носа, зверталися до пластичних хірургів переважно вперше, частіше з метою поліпшення зовнішнього вигляду. Обстежені, в яких косметичних недоліків носа не було, прагнули зробити ринопластику для поліпшення соціального функціонування, зверталися до пластичних хірургів переважно не один раз, не отримуючи психологічного задоволення від проведених раніше операцій. На підставі результатів дослідження визначено предиктори негативних психологічних наслідків ринопластики і незадоволеності її результатами (дисморфофобія, обмеження соціального функціонування, повторні ринопластики в анамнезі з нереалістичними очікуваннями результатів, високий рівень депресії і тривоги) і запропонована скринінг-анкета для своєчасного виявлення пацієнтів, які будуть не задоволені вдало проведеним оперативним втручанням.