Український стоматологічний альманах. 2019

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/11022

Переглянути

Перегляд Український стоматологічний альманах. 2019 за Ключові слова "616.314-002:616.89-053.2"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Кореляційні зв’язки психоемоційного стану дітей з соціально-гігієнічними чинниками виникнення карієсу зубів
    (Українська медична стоматологічна академія, 2019) Каськова, Людмила Федорівна; Каськова, Людмила Фёдоровна; Kaskova, L. F.; Попик, Катерина Михайлівна; Попик, Екатерина Михайловна; Popik, K. M.; Уласевич, Лариса Павлівна; Уласевич, Лариса Павловна; Ulasevych, L. P.; Коровіна, Лідія Дмитрівна; Коровина, Лидия Дмитриевна; Korovina, L. D.
    Проведені дослідження виявили кореляційні залежності між розвитком карієсу і напруженістю в сім’ї та загальним шкільним страхом. При цьому напруженість у сім’ї не визначалася в 51,4% дітей без карієсу і лише у 22,1% дітей із карієсом (pMU<0,001). Лише в 36,1% дітей у сім’ях не спостерігалося психологічної напруженості. Мають найменше скарг на стан твердих тканин зубів діти з низьким фізіологічним опором шкільним страхам. Діти з карієсом не мають скарг на наявність порожнин у зубах, рідко скаржаться на зміни кольору, неправильне розташування чи неправильну форму зубів, так само, як і діти без карієсу. Найбільше скаржаться на наявність каріозної порожнини діти зі страхом перевірки знань. Частіше відвідують лікаря-стоматолога з профілактичною метою діти, які краще здатні опиратися шкільним страхам. Низький фізіологічний опір шкільним страхам указує на ризик того, що навіть за наявності больових відчуттів у зубі діти не звертаються по допомогу до лікаря-стоматолога. Виявлено зв'язок частоти звернень до лікаря-стоматолога з наявністю загального шкільного страху, тобто чим сильніший страх, тим менше відвідувань лікаря. Чим сильніший загальний шкільний страх у дитини, тим сильніша тривожність під час відвідування лікаря-стоматолога. Отримані результати спонукають до проведення роботи з дітьми і їхніми батьками з приводу регулювання психоемоційного стану дітей.