Распространенность зубочелюстных аномалий у взрослых и доля асимметричных форм среди них

Abstract

Проведена оценка распространенности І, ІІ, ІІІ классов нарушения прикуса по E. Angle среди взрослых. Полученные данные оценены в историческом аспекте. Распространенность зубочелюстных аномалий среди взрослых составила 82%. За последние 113 лет наблюдается увеличение количества аномалий І класса и уменьшение аномалий III класса, что может быть связано со значительным снижением жевательной нагрузки современного человека. Наименьших изменений претерпела распространенность нарушений прикуса ІІ класса, что отражает некую независимость дистальной окклюзии от эволюционных процессов. Впервые определена и проанализирована частота встречаемости односторонних форм ІІ класса по E. Angle, доля которых среди других зубочелюстных аномалий составила 13%.; Проведена оцінка поширеності І,ІІ,ІІІ класів порушення прикусу за E. Angle серед дорослих. Отримані результати оцінені в історичному аспекті. Поширеність зубощелепних аномалій серед дорослих склала 82%. За останні 113 років спостерігається зростання кількості аномалій І класу і зменшення аномалій ІІІ класу, що може бути пов’язано із значним зниженням жувального навантаження сучасної людини. Найменше зміни торкнулися поширеності аномалій ІІ класу,що відображає певну незалежність дистальної оклюзії від еволюційних процесів. Вперше визначено і проаналізовано частоту зустрічаємості односторонніх форм ІІ класу за E. Angle, частка яких серед інших зубощелепних аномалій склала 13%.; There has been performed the estimation of I, II, III classes of malocclusion prevalence in adults. These data has been assessed in historical perspective. Prevalence of malocclusion among adults was 82%. Over the last 113 years there has been an increase in the number of class I anomalies and the reduction of class III anomalies that may be associated with a significant reduction in masticatory loading of modern man. The smallest change undergone prevalence of class II malocclusion, which reflects a certain independence of the distal occlusion from evolutionary processes. First identified and analyzed the frequency of occurrence for class II subdivision , whose share among other malocclusion was 13%.