Time course of cognitive functioning during the first year after ischemic non-lacunar strokes in patients with atrial fibrillation

Abstract

Atrial fibrillation is a significant risk factor for the development of post-stroke cognitive impairment. We studied the regularities of the changes in cognition during the first year after ischemic non-lacunar stroke in patients with atrial fibrillation. We recruited patients with persistent (paroxysmal) and permanent forms of atrial fibrillation, and patients with regular sinus rhythm who experienced an ischemic non-lacunar stroke within the last 6 months. Cognitive testing (Mini-Mental State Examination, Montreal Cognitive Assessment, Clock Drawing Test, and Frontal Assessment Battery) was performed after inclusion in the study and then again at 6, 9, and 12 months following the stroke. In the first year after ischemic non-lacunar strokes, people with permanent (paroxysmal) and persistent atrial fibrillation had statistically significant detrimental modifications in global cognition (as evaluated by Mini-Mental State Examination and Montreal Cognitive Assessment) when compared to patients with regular sinus rhythm. In patients with both types of atrial fibrillation, visuospatial and executive functions exhibit worsening during the first year after ischemic non-lacunar strokes (significant decline in the “Visuospatial-executive” domain of Montreal Cognitive Assessment, in clock drawing test, and frontal assessment battery). Фібриляція передсердь є значущим фактором ризику постінсультних когнітивних порушень. Ми вивчали закономірності змін когнітивних функцій протягом першого року після ішемічного нелакунарного інсульту у пацієнтів з фібриляцією передсердь. Нами були відібрані пацієнти з персистуючою (пароксизмальною) та постійною формами фібриляції передсердь, а також пацієнти з регулярним синусовим ритмом, які перенесли ішемічний нелакунарний інсульт протягом останніх 6 місяців. Когнітивне тестування (коротка шкала оцінки психічного статусу, Монреальська шкала оцінки когнітивних функцій, тест малювання годинника та батарея лобної дисфункції) проводили після включення пацієнта в дослідження, а потім повторно через 6, 9 та 12 місяців після інсульту. Протягом першого року після ішемічного нелакунарного інсульту пацієнти з постійною (пароксизмальною) та персистуючою формою фібриляції передсердь мали статистично значущі негативні зміни в глобальній когнітивній сфері (за короткою шкалою оцінки психічного статусу та Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій), порівняно з пацієнтами з регулярним синусовим ритмом. У пацієнтів з обома типами фібриляції передсердь спостерігається значне погіршення візуально-просторових та виконавчих функцій протягом першого року після ішемічного нелакунарного інсульту (достовірне погіршення в домені «Візуально-просторові та виконавчі функції» Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій, в тесті малювання годинника та в батареї лобної дисфункції).