Рrevalence of malocclusion in school children with hearing deprivation and the need for orthodontic treatment

Abstract

Purpose of the study. Orthodontic pathology takes a leading place among oral cavity diseases in children and orthognathic occlusion at any age is only 5–7%. Children with special needs, particularly those with hearing loss, often experience higher rates of dental problems, including malocclusion. Malocclusion is a serious issue that can affect a child’s overall health and quality of life. Research methods. A clinical orthodontic examination of 61 hearing-impaired persons aged from 7 to 20 years was carried out. To assess the need for orthodontic treatment, taking into account the severity of malocclusion, the criterias of standard DAI (Dental Aesthetic Index) were used. Scientific novelty. The prevalence of malocclusions among children with hearing impairment was 100%. Analysis of the sagittal relationship of malocclusion revealed a prevalence of 73,77% for Class I and 26,23% for Class II. 96,6% of patients with Angle Class I malocclusion presented with crowded teeth in the maxillary and mandibular arches. Analysis of the vertical relationship showed that 42,62% had a deep bite. 73,76% of the deaf children and adolescents we examined had a DAI score ≥26, therefore requiring some form of orthodontic treatment. Of these, 26,23% had a DAI score of 36 or higher, indicating a malocclusion that requires mandatory orthodontic treatment. Conclusions. The study determined the morphological characteristics of malocclusion in deaf children and adolescents from Poltava, Ukraine. Bite pathology among deaf children and adolescents has high rates. The significant prevalence of malocclusion among children and adolescents with hearing impairments indicates the need for timely diagnosis at early stages. This will allow for the prompt correction of anomalies and ensure the normal development of the dento-maxillary system in this population group. Мета дослідження. Ортодонтична патологія є лідером серед захворювань порожнини рота в дітей, а ортогнатичний прикус у будь-якому віці становить лише 5–7%. Діти з особливими потребами, зокрема з депривацією слуху, часто стикаються з більш високим рівнем стоматологічних проблем, зокрема й патологією прикусу, яка може впливати на загальне здоров’я та якість життя дитини. Метою дослідження було визначення поширеності патології прикусу та потреби в ортодонтичному лікуванні дітей і підлітків із депривацією слуху за допомогою DAI (Dental Aesthetic Index). Методи дослідження. Було проведено клінічне ортодонтичне обстеження 61 особи з депривацією слуху віком від 7 до 20 років. Для оцінювання необхідності ортодонтичного лікування з урахуванням тяжкості зубощелепних аномалій застосовували критерії стандартного DAI (Dental Aesthetic Index). Наукова новизна. Розповсюдженість зубощелепних аномалій серед дітей із вадами слуху становить 100%. Аналіз сагітального співвідношення неправильного прикусу виявив поширеність 73,77% для класу I, 26,23% для класу II. 96,6% пацієнтів із І класом за Angle мали скупчене положення зубів верхньої та нижньої щелеп. Аналіз вертикального співвідношення показав, що 42,62% мали глибокий прикус. 73,76% обстежених нами глухих дітей та підлітків мали оцінку DAI ≥26, тому потребували того чи іншого ортодонтичного лікування. З них 26,23% мали оцінку DAI 36 і вище. Висновки. Дослідження визначило морфологічні характеристики неправильного прикусу у глухих дітей і підлітків міста Полтави (Україна). Патологія прикусу серед глухих дітей і підлітків має високі показники. Значна поширеність аномалій прикусу серед дітей і підлітків із вадами слуху вказує на необхідність своєчасної діагностики на ранніх стадіях, що дозволить оперативно коригувати аномалії та забезпечити нормальний розвиток зубощелепної системи цієї категорії.