Кверцетин обмежує розвиток окисно-нітрозативного стресу в тканинах пародонта за умов відтворення різних моделей системної запальної відповіді

Анотація

Досліджено вплив водорозчинної форми кверцетину (корвітину) на показники окиснонітрозативного стресу в м’яких тканинах пародонта щурів за умов відтворення 2-х моделей системної запальної відповіді: індукованої введенням ліпополісахариду (ЛПС) Salmonella typhi (в дозі 0,4 мкг/кг маси 3 рази протягом 1-го тижня та одноразово щотижнево протягом наступних 7-ми тижнів), а також на 14 добу після черепно-мозкової травми (ЧМТ) середнього ступеня тяжкості. Застосування корвітину у дозі 500 мг/кг (10 мг/кг у перерахунку на кверцетин) раз на 3 доби, починаючи з 30-ї доби експерименту з застосуванням пірогеналу, знижувало генерування супероксидного аніон-радикала (.О  2 ) NADPH-залежними електронно-транспортними ланцюгами (ендоплазматичним ретикулумом та NOS) на 18,1%, але не виявляло суттєвої дії на мітохондріальний ланцюг. Продукування .О  2 NADPH-оксидазою лейкоцитів поступалося на 16,7%. Сумарна активність NOсинтази (NOS) у тканинах пародонта зменшувалася на 40,6% , а вміст пероксинітрит-йонів поступався на 13,9% відповідному результату групи, що отримувала пірогенал. Призначення корвітину у дозі 500 мг/кг протягом 7-діб після відтворення ЧМТ знижувало на 14 добу посттравматичного періоду генерування .О  2 NADPH-залежними ланцюгами на 20,9%, а мітохондріями – на 31,7%. Продукування .О  2 NADPH-оксидазою лейкоцитів поступалося на 35,8%. Активність NOS у тканинах пародонта зменшувалася на 45,8%, вміст пероксинітрит-йонів поступався на 25,7% відповідному значенню групи з відтворенням ЧМТ. Зроблено висновок, що застосування водорозчинної форми кверцетину за умов системної запальної відповіді обмежує у м’яких тканинах пародонта щурів ознаки окисно-нітрозативного стресу.
Исследовано влияние водорастворимой формы кверцетина (корвитина) на показатели окислительно-нитрозативного стресса в мягких тканях пародонта крыс в условиях воспроизведения 2-х моделей системного воспалительного ответа: индуцированного введением липополисахарида (ЛПС) Salmonella typhi (в дозе 0,4 мкг/кг 3 раза в течение 1-й недели и однократно еженедельно в течение следующих 7-ми недель), а также на 14 сутки после черепно-мозговой травмы (ЧМТ) средней степени тяжести. Применение корвитина в дозе 500 мг/кг (10 мг/кг в пересчете на кверцетин ) раз в 3-е суток, начиная с 30-го дня эксперимента с применением пирогенала, снижало генерирования супероксидного анион-радикала (.О  2 ) NADPH-зависимыми электронно-транспортными цепями (эндоплазматическим ретикулумом и NO-синтазой) на 18,1%, но не проявляло существенного действия на митохондриальную цепь. Выработка .О  2 NADPH-оксидазой лейкоцитов падала на 16,7%. Суммарная активность NO-синтазы (NOS) в тканях пародонта уменьшалась на 40,6%, а содержание ионов уступало на 13,9% результату группы, получавшей пирогенал. Назначение корвитина в дозе 500 мг/кг в течение 7-суток после воспроизведения ЧМТ снижало на 14 сутки посттравматического периода генерирование .О  2 NADPH-зависимыми цепями на 20,9%, митохондриями - на 31,7%, NADPH-оксидазой лейкоцитов – на 35,8%. Активность NOS в тканях пародонта уменьшалась на 45,8%, содержание пероксинитрит-ионов уступало на 25,7% значению группы с ЧМТ. Сделан вывод, что применение водорастворимой формы кверцетина в условиях системного воспалительного ответа ограничивает в мягких тканях пародонта признаки окислительно-нитрозативного стресса.
The study was carried out to investigate the effect produced by water-soluble form of quercetin (corvitin) on the indices of the development of oxidative-nitrosative stress in periodontal soft tissues of rats subjected to systemic inflammatory response. This condition was simulated by using two models: one was induced by the Salmonella typhi lipopolysaccharide (LPS) administration (in a dose of 0.4 μg / kg of body wt three times through the 1st week and once a week for the next 7 weeks), as well as on the 14th day after a moderate craniocerebral injury (CCI). Applying corvitin in a dose of 500 μg / kg (10 μg / kg recalculated as quercetin) every third day starting from the 30th day of the experiment with the use of pyrogenalum reduced the production of superoxide anion radical (.О  2 ) by NADPH-dependent electron transport chains (endoplasmic reticulum and NO-synthase) by 18.1%, but did not considerably affect the mitochondrial chain. .О  2 production by leukocyte NADPH-oxidase was by 16.7% lower. The total NO synthase (NOS) activity in periodontal tissues decreased by 40.6%, and the content of peroxynitrite ions was inferior to the relevant result of the group received pyrogenalum by 13.9%. Administration of corvitin in a dose of 500 mg/kg for 7 days after CCI modeling reduced the (.О  2 ) production by NADPH-dependent chains by 20.9%, and by mitochondria by 31.7% on the 14th day of post-traumatic period. .О  2 production by leukocyte NADPH-oxidase was by 35.8% lower. NOS activity in periodontal tissues decreased by 45.8%, the content of peroxynitrite ions was inferior to the relevant value in the group with modeled CCI by 25.7%. This suggests the conclusion that applying watersoluble form of quercetin in conditions of systemic inflammatory response limits the signs of oxidativenitrosative stress in periodontal soft tissues of rats.

Опис

Ключові слова

кверцетин, ліпополісахарид-індукована системна запальна відповідь, черепно-мозкова травма, окисно-нітрозативний стрес, пародонт, кверцетин, липополисахарид-индуцированный системный воспалительный ответ, черепно-мозговая травма, окислительно-нитрозативный стресс, пародонт, quercetin, lipopolysaccharide-induced systemic inflammatory response, craniocerebral injury, oxidative-nitrosative stress, periodontium

Бібліографічний опис

Єлінська А. М. Кверцетин обмежує розвиток окисно-нітрозативного стресу в тканинах пародонта за умов відтворення різних моделей системної запальної відповіді / А. М. Єлінська, С.М. Назаренко, В. О. Костенко // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2019. – Т. 19, вип. 4 (68). – С. 83–87.