Метамодерний горизонт гуманітарної освіти (коли відповіді чекають своїх питань)

Abstract

Гуманітарний дискурс ідеї Університету розглядається в призмі Платонівського «метаксісу» («участь сущого в бутті») і конкретизує одне із центральних понять метамодернізму – «структура почуття» – у поєднанні з поняттям «нової щирості». Засадничі принципи окреслення суті гуманітарної освіти уведені в контекст філософських досліджень про природу, структуру та соціальне призначення Університету. Метамодерністичні маркери застосовані для визначення тих провідних тенденцій, які в умовах сучасного суспільного запиту формують візію гуманітаристики, не лише окреслюючи горизонт викликів, запитань, проблем, але й пропонуючи продуктивні рішення в організації освітнього процесу.

The humanitarian discourse of the idea of the University is considered in the prism of Plato's “metaxis” (“participation of being in being”) and specifies one of the central concepts of metamodernism – “structure of feeling” – in combination with the concept of “new sincerity”. The fundamental principles of defining the essence of humanitarian education are introduced in the context of philosophical research on the nature, structure and social purpose of the University. Metamodern markers are used to identify those leading trends that in the conditions of modern social demand form the vision of the humanities, not only outlining the horizon of challenges, questions, problems, but also offering productive solutions in the organization of the educational process.