Стоматологічний статус у дітей при патології щитоподібної залози (огляд літератури)

Abstract

Згідно даних ВООЗ патологічні стани, спричинені патологією щитоподібних залоз та як наслідок дефіциту йоду, мають третє місце у списку 38 найбільш поширених неінфекційних захворювань. Близько 30% усіх жителів планети піддаються ризику розвитку захворювань, спричинених дефіцитом йоду. Різні форми хвороб щитоподібних залоз реєструють у близько 300 мільйонів осіб [1,2]. Висока поширеність захворювань щитоподібної залози є також актуальною проблемою для України, яка пов’язана з радіаційним впливом на щитоподібну залозу внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС на тлі дефіциту стабільного йоду. Встановлено, що частота захворювань щитоподібної залози серед дітей не зменшується, а продовжує займати провідне місце серед усіх ендокринопатій [3,4,5]. Згідно даних ендокринологічної служби України за останні роки спостерігається тенденція до збільшення поширеності захворювань ендокринної системи серед дитячого населення. 229 Відсоток хворих дітей лише за останні десять років зріс утричі [3,4,5], внаслідок цього відмічається зростання стоматологічної захворюваності дітей. Згідно офіційних статистичних даних МОЗ України ендокринопатологія займає 4 місце в структурі загальної захворюваності дитячого населення, в першу чергу за рахунок патології щитоподібної залози [3,6]. Так, в 2015 році в структурі всіх зареєстрованих захворювань залоз внутрішньої секреції традиційно домінувала тиреоїдна патологія: дифузний зоб I ступеня становив 38,2%, дифузний зоб ІІІІІ ступеня - 2,64%. Інші захворювання щитовидної залози (гіпотиреоз, вузловий зоб, тиреотоксикоз, тиреоїдит, післяопераційний гіпотиреоз) реєструвалися рідше [4,5]. Важливою функцією щитоподібної залози є регулювання білкового, вуглеводневого та ліпідного обміну, участь у підтримці гомеостазу кальцію і фосфору в організмі, що забезпечує відповідний перебіг процесів мінералізації твердих тканин зубів, рівень карієсрезистентності емалі і активність каріозного процесу після прорізування зубів. З огляду на високі показники поширеності та захворюваності тиреопатій, вивчення стоматологічного статусу при дисфункціях щитовидної залози привертає увагу багатьох учених в Україні та поза її межами [7,8,9,10,11,12,13]. Встановлено високу поширеність основних стоматологічних захворювань, в тому числі карієсу у дітей із патологією щитовидної залози [13]. Тенденція до більш активного перебігу карієсу зубів у дітей з захворюваннями щитоподібної залози через можливі порушення мінерального обміну в порівнянні з дітьми без ендокринної патології диктує необхідність проведення ефективної профілактичної роботи стоматологами в цій групі дітей. Хвороби щитоподібної залози мають пероральні прояви, які слід враховувати до, під час та після будь-якого стоматологічного лікування. Все вищеперераховане вказує на актуальність проблеми, яку ми розглядаємо та потребує подальшого більш детального вивчення.