Спосіб діагностики ізольованої бронхо-чи трахеостравохідної нориці

Abstract

Для діагностики ВІБ(Т)СН була розроблена авторська модифікація зонду стравохідного (1) (рис. 1), який має повзун (2) із зовнішніми та внутрішніми повітряними камерами (3,4), які заповнюються повітрям через запірні клапани (5, 6). На дистальному кінці зонду наявні отвори (7) для заповнення стравоходу рентген-контрастною речовиною. До зонду додається провідник жорсткості (8), який полегшує введення зонду. Силіконові трубки (9) сполучають запірні клапани (5,6) із повітряними камерами (3,4). Канюля зонду (10) служить для полегшення введення в порожнину зонду контрастної речовини. Маніпуляція проводиться після інтубації трахеї на самостійному або апаратному диханні дитини. Зонд (1) вводиться в стравохід до рівня стравохідно-шлункового сфінктеру. Після цього проводиться введення повітря в зовнішню повітряну камеру зонду (3) через запірний клапан (5). Об’єм повітря складає до 3,0 мл. Дана камера здійснює герметичність між стравоходом та шлунком. Далі у верхній частині стравоходу або ротоглотки проводиться встановлення повзуна (2) з зовнішньою (3) та внутрішньою (4) повітряними камерами для введення в них повітря через запірні клапани (5,6) та силіконові трубки (9). Об’єм повітря зовнішньої камери складає до 3 мл, внутрішньої - 1,0-1,5 мл. Після видалення провідника жорсткості (8) стравохідного зонду в останній через канюлю (10) вводиться 5,0-8,0 мл водорозчинної контрастної рідини (верографін, тріомбраст, урографін) у розведені з фізіологічним розчином 0,9% - 1:2. Рентген-контрастна речовина потрапляє до стравоходу через отвори зонду (7), заповнюючи ділянку стравоходу між зовнішньою камерою зонду і камерами повзуна і (за наявності) норицю. Після введення контрасту в вертикальному положенні проводиться фронтальна рентгенографія органів грудної клітини, яка виявляє заповнену рентген-контрастною речовиною норицю. Після проведення маніпуляції при наявності ВІБ(Т)СН необхідно провести санацію трахеобронхіального дерева. По закінченню діагностичного методу випускають повітря із зовнішніх повітряних камер зонду і повзуна через запірні клапани (5) та видаляють стравохідний зонд.