Clinical characteristics of patients with severe and critical COVID-19

Abstract

The COVID-19 pandemic has caused a significant increase in hospitalizations and deaths, primarily due to pneumonia with multiorgan involvement; however, despite the vaccines and treatments developed, the number of patients with COVID-19 remains high, resulting in a high incidence of severe illness and death. This may also be due to the emergence of new variants of SARS-CoV-2 due to the constant mutation of the virus. The study aimed to characterize the clinical course of severe COVID-19 and identify prognostic markers of disease progression to death. This retrospective study was based on data from 552 patients diagnosed with "acute respiratory disease COVID19" who had a severe/critical course and were treated in the intensive care unit. Demographic, epidemiological, clinical and laboratory characteristics, as well as risk factors at the time of hospitalization were analyzed. Patients with a fatal outcome had a longer period from the first manifestation of the disease to hospitalization in the Department of Reanimation and Intensive Care, more often had dyspnea and dizziness, required invasive mechanical ventilation, and more often had indications for oxygen supply of more than 5 liters. In addition, patients who died from COVID-19 were more likely to suffer from cardiovascular diseases, including grade II hypertension, coronary heart disease and diffuse cardiosclerosis, obesity, and solid organ malignancies; they had lower platelet and lymphocyte counts, higher LDH and creatinine values, and more pronounced signs of hypercoagulability. This study has demonstrated some features of COVID-19 that should be considered to predict the possible progression of the disease to death.

Пандемія захворювання COVID-19 спричинила значне збільшення кількості випадків госпіталізацій та смертей, зумовлених насамперед пневмонією з поліорганним ураженням; однак, незважаючи на розроблені вакцини та методи лікування, кількість пацієнтів із COVID-19 залишається все ще високою, зумовлюючи високу частоту тяжкого перебігу та смертей. Це може бути також пов’язано з появою нових варіантів SARS-CoV-2 через постійну мутацію віруса. Мета дослідження - охарактеризувати клінічний перебіг тяжких форм COVID-19 та визначити прогностичні маркери прогресування захворювання до смертельного наслідку. Це було ретроспективне дослідження, проведене на основі даних 552 пацієнтів з діагнозом «Гостра респіраторна хвороба COVID-19», які мали важкий/критичний перебіг та отримували лікування у відділенні інтенсивної терапії. Аналізувалися демографічні, епідеміологічні, клініко-лабораторні характеристики, а також фактори ризику на момент госпіталізації. Пацієнти зі смертельним наслідком мали довший період від перших проявів захворювання до госпіталізації в ВРІТ, частіше мали задишку та запаморочення, потребували проведення інвазивної ШВЛ та частіше мали показання до забезпечення киснем об’ємом більше 5 л. Крім того, пацієнти, які померли від COVID-19, частіше страждали на захворювання серцево-судинної системи, зокрема гіпертонічну хворобу ІІ ступеню, ішемічну хворобу серця та дифузний кардіосклероз, ожиріння, злоякісні захворювання солідних органів; мали меншу кількість тромбоцитів та лімфоцитів, вищі значення ЛДГ та креатиніну, а також більш виражені ознаки гіперкоагуляції. Це дослідження продемонструвало деякі особливості перебігу COVID-19, які слід враховувати для прогнозування можливого прогресування хвороби до летального наслідку.