Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 23, вип. 2 (82), ч. 1
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 23, вип. 2 (82), ч. 1 за Автор "Delva, M. Yu."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Частота та предиктори виникнення феномену лермітта при розсіяному склерозі (2-х річне проспективне дослідження)(Полтавський державний медичний університет, 2023) Дельва, Михайло Юрійович; Скорик, Катерина Сергіївна; Delva, M. Yu.; Skoryk, K. S.Нейропатичний біль при розсіяному склерозі може проявлятися у вигляді феномену Лермітта – короткочасні неприємні відчуття вздовж хребта, які виникають при згинанні голови. Метою даного дослідження є вивчення факторів, що виступають в якості предикторів феномену Лермітта та їх частоти при розсіяному склерозі. В процес дослідження залучено 308 пацієнт з розсіяним склерозом, з них 258 погодилися на подальше спостереження - 67 чоловіків (26,0%) та 191 жінок (74,0%), віком від 21 до 60 років; у 187 (72,5%) випадках був рецидивно-ремітучий, у 2 (0,8%) випадках – первинно прогресуючий та у 69 (26,7%) випадку – вторинно прогресуючий тип РС. Серед 258 пацієнтів, які після початкового огляду в Центрі погодилися на подальшу співпрацю, 18 (7,0%) осіб протягом 1-го року та 13 (5,0%) осіб протягом 2-го року достроково за різними причинами припинили участь у дослідженні. Серед характеристик розсіяного склерозу визначали вік пацієнта, коли був діагностований, тривалість захворювання, тип перебігу, сумарну оцінку неврологічного дефіциту. Використовувалися відповідні шкали для визначення психопатологічних та когнітивних станів, враховувалися соціально-демографічні чинники та коморбідна патологія, статистичні методи дослідження. Було встановлено, що ризик розвитку феномену Лермітта є практично однаковим протягом двох років: 1-й рік – 2,5%, 2-й рік – 2,3%. Больові відчуття при феномені Лермітта частіше локалізуються у шиї частотою 63,6%, верхній частині спини – 54,6%, нижній частині спини – 72,7%, а найрідше у верхніх кінцівках – 18,2% та нижніх кінцівках – 36,4%. Здебільшого топічно феномен Лермітта розповсюджується на дві або три уражені ділянки тіла 33,3% та 48,2% відповідно. Найчастішим дескриптором при феномені Лермітта є «простріл» - 72,7%, «поколювання» – 18,2%, «повзання мурашок» - 9,1%. Не спостерігається достовірних відмінностей у соціальних, демографічних, нейропсихологічних та нейрокогнітивних характеристиках між пацієнтами з феноменом Лермітта та без нього. За результатами однофакторного регресійного аналізу Кокса виявлено, що протягом 2-х річного періоду збільшення тривалості захворювання на кожен наступний рік асоціюється зі зменшенням відносного ризику виникнення феномену Лермітта в 1,15 разів (1,02-1,29, р=0,02). Отже, у пацієнтів з розсіяним склерозом протягом кожного року захворювання середній ризик виникнення феномену Лермітта становить 2,3-2,5%. Пацієнти, які мають нетривалий стаж розсіяного склерозу є групою ризику щодо виникнення феномену Лермітта. Виявлену нами закономірність досить важко пояснити, для її уточнення необхідне детальне вивчення спеціального додаткового дослідження. Але, в усякому випадку, з практичної точки зору, пацієнтів на ранніх стадіях розсіяного склерозу можна розглядати як групу підвищеного ризику щодо виникнення феномену Лермітта.