Вісник проблем біології і медицини, Випуск 2 (160)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Вісник проблем біології і медицини, Випуск 2 (160) за Автор "Isakov, R. I."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Невротичні розлади у дітей, які переживають віддалений період після формування дефектів і деформацій зовнішності(Полтавський державний медичний університет, 2021) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. M.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.Для вивчення структури і поширеності невротичних розладів у пацієнтів дитячого віку з дефектами і деформаціями зовнішності у віддаленому періоді (від 5 до 10 років після травматизації) обстежено 28 дітей з дефектами і деформаціями зовнішності у віддаленому періоді, які звертались за консультативною допомогою на кафедру психіатрії, наркології та медичної психології ПДМУ. Серед причин формування деформацій зовнішності домінувала опікова травма (57.15%), іншими причинами були ДТП, побутова травматизація, оперативні втручання медичного характеру. Проведене дослідження дозволило уточнити феноменологічні особливості психопатологічних порушень у періоді віддалених наслідків після деформації зовнішності та виділити їх типологічні варіанти. Діагностовано астенічний (78.6%), депресивний (42.9%) та психовегетативний синдроми (39.3%). Порівняно із досвідом обстеження пацієнтів у гострому періоді після формування деформацій зовнішності можна відзначити більшу яскравість вегетативних проявів астено-вегетативного варіанту астенічного синдрому, що і спонукало окремо виділити психовегетативний синдром. Також відзначається клінічне зближення депресивного і астено-депресивного синдромів, тому вони були поєднані у цілісний депресивний синдром. Прояви астенії були досить вираженими і це дозволило розглядати астенічний синдром окремо, але при тому прояви астенії носили наскрізний характер створюючи тло для інших синдромальних варіантів психопатологічної симптоматики. В результаті дослідження встановлено, що дефекти і деформації зовнішності, будучи наслідком різноманітних факторів, врешті призводять до складних трансформацій психологічного характеру, надзвичайного напруження адаптивних механізмів особистості. Емоційний стрес від зміни зовнішності, а потім і новосформований емоційний стан, мають властивості домінанти і впливають на всі види психічної активності, призводячи до асинхронії психічної діяльності у вигляді різноманітних психопатологічних розладів.Документ Психосоціальні аспекти адаптації іноземних студентів медичних закладів України(Полтавський державний медичний університет, 2021) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.; Фисун, Юрій Олександрович; Фисун, Юрий Александрович; Fysun, Yu. O.Дослідження феномену психосоціальної адаптації іноземних студентів медичних ВУЗів виникла не тільки в історичному, політичному, освітньому, але і психологічному аспектах, з точки зору медичної, загальної та соціальної психології. Успішність навчання в Україні багато в чому визначається соціально-культурною адаптацією іноземного студента, яка має на увазі пристосування іноземного студента до умов нових ціннісних орієнтирів, норм поведінки, традицій. Вивчено шість основних блоків, які відповідають основниминапрямкам порушеного психосоціального функціонування: сімейний, сексуальний, виробничий (службовий), економічно-майновий, комунікативний, інформаційний у студентів-іноземців медичних закладів України. Аналіз структури психосоціальної дезадаптації для іноземних студентів показав, що найбільш типовими її проявами були: інформаційна перенасиченість на всіх рівнях (в учбовому процесі та поза ним), складність адаптуватися до мовного середовища, релігійні відмінності, емоційне перевантаження (нові зв’язки, оточення, комунікації, комфортність під час спілкування), дезадаптація на побутовому рівні (самостійність у розподілі бюджету, самозабезпечення і самообслуговування), незадоволеність психологічними стосунками із колегами та товаришами, проблеми у родині. Найбільша питома вага тяжких проявів психосоціальної дезадаптації поєднувалась із соматичними реакціями, як то тремтіння, пітливість, серцебиття, головні болі, порушення сну, апетиту та припадала на випадки інформаційної і виробничої форм психосоціальної дезадаптації. Діа гностовано джерела труднощів, які іноземний студент особливо гостро відчуває в перший рік перебування в новій країні та мають вплив на його адаптацію в суспільстві та навчання в медичному закладі. Виявлені ознаки психосоціальної дезадаптації у іноземних студентів, які являють собою психосоціальний бар’єр, подолання якого пов’язане з психічними (душевними), особистісними, емоційними, інтелектуальними, а також фізичними перевантаженнями, що і підтверджується дослідженням.