Вісник проблем біології і медицини, 2021, Випуск 2 (160)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/16286

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Алгоритм викладання предмету «Гістологія, цитологія та ембріологія» за умови дистанційної форми навчання
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Шепітько, Володимир Іванович; Борута, Наталія Володимирівна; Стецук, Євген Валерійович; Якушко, Олена Святославівна; Вільхова, Олена Вікторівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Скотаренко, Тетяна Анатоліївна; Рудь, Марія Володимирівна; Shepitko, V. I.; Boruta, N. V.; Stetsuk, E. V.; Yakushko, O. S.; Vilkhova, O. V.; Pelipenko, L. B.; Skotarenko, T. A.; Rud, M. V.
Метою нашого дослідження було вивчення ефективності застосування алгоритму викладання предмету гістології, цитології та ембріології при дистанційній формі навчання. Для викладання дисципліни, основною формою, було обрано методику з використанням відеоконференцій, які організовувалися за допомогою платформи Zoom, а для виконання домашнього завдання здобувачами вищої освіти, використовували веб-ресурс Google Classroom. З метою виявлення підготовки здобувачів вищої освіти по дисципліні, була застосована база тестових завдань для ресурсу Google Classroom, яка містить 40 питань по кожній темі, що мають різні ступені складності та оцінювання. Проаналізувавши стан успішності здобувачів 1 курсу стоматологічного факультету з Модуля 1 у 2019-2020 н.р., нами було отримано наступні результати: 7% (9 здобувачів) мали середній бал 4,5-5,0, що відповідає критерію засвоєння знань «відмінно», 16% (21 здобувач) – 4,0-4,45 та 48% (63 здобувача) – 3,5-3,95, що відповідає критерію засвоєння знань «добре», 29% (38 здобувачів) мали середній бал у межах 3,0-3,45, що відповідає задовільному засвоєнню знань. Середній бал успішності 1 курсу стоматологічного факультету з Модуля 1 у 2019-2020 н.р. становив 3,69.Слід відзначити, що більшість здобувачів добре опанували матеріал та мали успішність в межах 3,5-3,95 та вище середнього рівня – 4,0-4,45. Здобувачі 1 курсу стоматологічного факультету з Модуля 1 у 2020-2021 н.р. мали таку успішність: 7% (8 здобувачів) – 4,5-5,0; 12% (13 здобувачів) – 4,0-4,45; 50% (54 здобувача) – 3,5-3,95; 31% (34 здобувача) – 3,0-3,45. Середній бал успішності здобувачів 1 курсу стоматологічного факультету з Модуля 1 у 2020-2021 н.р. був 3,47. Більша частина студентів – 50% опанувала навчальний матеріал у межах балу 3,5-3,95. Порівнюючи результати успішності здобувачів, що навчались за аудиторною та дистанційною формою навчання, слід відзначити, що використання дистанційної форми навчання суттєво не вплинуло на якість отримання знань та засвоєння навчального матеріалу, а деяке зниження середнього балу має лише характер тенденції. Наявність зручного часу у здобувачів і можливість навчання за місцем проживання обумовили відсутність у них пропущених занять.
Вплив високочастотного електричного скальпеля на морфологічні показники біологічних тканин експериментальних тварин
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Білаш, Сергій Михайлович; Проніна, Олена Миколаївна; Пирог-Заказнікова, Ангеліна Валеріївна; Рева, Роман Олександрович ; Свирида, Олександр Сергійович; Ксьонз, Володимир Ігорович
Особливості будови тканини значно впливають на ступінь її провідності та стійкість до високих температур, що визначає різну реакцію на вплив фізичних методів в хірургії. Тому будь-які дослідження впливу високочастотного струму мають проводитися із залученням тканин, які мають різну морфологічну будову. Роботи, в яких досліджували вплив електричного скальпеля, мають досить суперечливі висновки. Тому на сьогодні це питання залишається остаточно не з’ясовано та потребує об’єктивного вивчення із залученням декількох областей дослідження. Дослідження проводили на 10 безпородних статевозрілих кролях-самцях, які були розділені порівну на дві групи: експериментальну (I) та контрольну (II). У експериментальній (I) групі розтин тканин передньої черевної стінки та дистального відділу клубової кишки виконували монополярним електроножем, у контрольній (II) групі для розсічення тканини використовували лезо скальпеля. Дослідження змін, що відбувалися в зоні впливу монополярного електроножа та леза скальпеля, проводилися методом макроскопічної оцінки та патоморфологічного дослідження за допомогою світлової мікроскопії. В результаті дослідження було встановлено, що використання електричного скальпелю подовжує процес регенерації рани, що має негативний ефект, оскільки призводить, як правило, до надмірного розростання грануляційної тканини, та створює передумови до формування патологічних рубців. Тому використання високочастотного струму, як метод розсікання шкіри – є одним із факторів утворення келоїдних рубців. Порушення мікроциркуляції в гістологічних препаратах, отриманих із клубової кишки експериментальної групи (І) свідчать про негативний вплив високочастотного струму. Такі порушення в процесі регенерації можуть призвести до ускладнень у післяопераційному періоді – неспроможності швів анастомозу або формування стенозу. Отримані результати дають підстави стверджувати, що вплив високочастотного короткохвильового електричного скальпеля на біологічні тканини експериментальних тварин був негативним, а його ефективність на різних етапах оперативного втручання досить низькою.
Життєвий та творчий шлях М. С. Скрипнікова: через призму життя
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Білаш, Сергій Михайлович; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Петро Миколайович; Проніна, Олена Миколаївна; Половик, Олександр Юрійович; Пирог-Заказнікова, Ангеліна Валеріївна; Коптев, Михайло Миколайович; Білич, Анатолій Миколайович
Дев'ятнадцятого травня 2021 року ми датуємо 85 років від дня народження Скрипнікова Миколи Сергійовича – доктора медичних наук, професора, ректора ПМСІ, ПДМСІ, УМСА, завідувача кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії, Заслуженого діяча науки і техніки України.
Ключова роль та значення профілактичної медицини у сучасних реаліях сьогодення
(МОЗ України, Полтавський державний медичний університет, 2021) Свінцицька, Наталія Леонідівна; Бобух, Валерія Валеріївна; Біланов, Олег Сергійович; Білаш, Валентина Павлівна; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Бобух, Валерия Валериевна; Биланов, Олег Сергеевич; Билаш, Валентина Павловна; Svintsytska, N. L.; Bobukh, V. V.; Bilanov, O. S.; Bilash, V. P.
В розвинених країнах світу все більше уваги приділяється превентивній медицині. Україна теж не стоїть осторонь, і саме профілактика і рання діагностика стають ключовими в національній галузі охорониздоров’я. Мета нашої роботи полягає в дослідженні сутності превентивної (профілактичної) медицини, ролі в ній сімейних лікарів та держави в цілому. В даному дослідженні нами використовувався метод критичного аналізу наукової та методичноїлітератури. На першому етапі було проведено збір інформації, а також вивчення джерел; на другому – систематизація зібраної інформації; на третьому – перевірка отриманих результатів. Сфера застосування результатів дослідження – галузь охорони здоров’я: теоретична медицина, практична медицина, доказова медицина та медична освіта. Результати роботи. Сутність профілактичної медицини полягає в попередженні, зниженні ризику розвитку відхилень у стані здоров’я людини, запобіганні виникненню або уповільненню прогресування хвороб та зменшення їхніх тяжких наслідків. Вагому роль в розвитку профілактичної медицини відіграють сімейні лікарі. Профілактична спрямованість – найважливіший принцип сімейної медицини. Курс державної політики України спрямований на всебічне сприяння індивідуальному і суспільному здоров’ю. Нова політика держави повинна узагальнити накопичений досвід та сформулювати новий підхід до збереження здоров’я. Висновки. Профілактична медицина продовжує розвиватися, вона спонукає людство шукати оптимальні юридичні, філософські, економічні, соціально-культурні та науково-медичні новації для захисту здоров’я. Позитивна концепція передбачає, що воно має фізичну, психічно-нервову та поведінкову складові – стає інструментарієм до самореалізації, самоактуалізації людини та її задоволення від біологічного існування, суспільного буття. Варто створювати як у світовому масштабі так і в Україні доступні та відкриті центри здоров’я, де б першочерговою вважалася саме профілактика патологій. При підтримці уряду та ЗМІ вони змогли б похитнути громадську думку, розгортати санітарно-протиепідемічні проекти, зокрема, націлені на подолання коронавірусної інфекції. Мотивований та належно забезпечений медперсонал гарантує дієвість профілактичної медицини, як багатообіцяючого, а колись і провідного відгалуження медичних знань і вмінь.
Клінічні особливості відновлення втраченого пришийкового дентину кукси зуба за допомогою текучого композиційного матеріалу
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Назаренко, Зоряна Юріївна; Дудченко, О. Ю.; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Браїлко, Наталія Миколаївна; Ляшенко, Лілія Іванівна
Відновлення зубів після значної втрати твердих тканин залишається однією із актуальних проблем сучасної стоматології, особливо, коли це стосується девітальних зубів. За даними багатьох джерел довговічність зуба після ендодонтичного лікування напряму залежить від обсягу збережених природних тканин. В клініці досить розповсюджені ситуації, коли об’єм збережених тканин недостатній і межі коронки розташовані на рівні ясен, або, навіть, під яснами, що ставить перед лікарем питання, яким чином запобігти втраті даного зуба. У даному дослідженні нами було проведене вивчення клінічної ефективності відновлення втрачених тканин пришийкового дентину повністю зруйнованої коронки девітальних зубів за допомогою текучого композиційного матеріалу «Latelux flow» з подальшим створенням кукси зуба для ортопедичного лікування та аналізом можливості виникнення віддалених ускладнень даного методу лікування. Для цього нами були виділені кілька варіантів феррулу: висота – до 1 мм, товщина – до 1 мм, часткове збереження пришийкового дентину на одній, двох поверхнях зуба (частковий феррул); висота – 1-1,5 мм, товщина – 1-2 мм, часткове збереження пришийкового дентину на одній, двох поверхнях зуба (частковий феррул); висота – до 1 мм, товщина – до 1 мм, відмічали збереження пришийкового дентину на всіх поверхнях зуба (круговий ферулл). Результати запропонованого методу лікування були досліджені через 12 та 24 місяці за допомогою математичного визначення коефіцієнту ступеня зносу зубної коронки. Порівняння отриманих результатів у піддослідних групах дозволило нам рекомендувати відновлення втрачених тканин пришийкового дентину кукси зуба композиційним текучим пломбувальним матеріалом «Latelux flow» у пацієнтів з частковим феррулом, висота якого складає 1-1,5 мм, товщина – 1-2 мм та у пацієнтів з круговим феррулом, висота якого складає до 1 мм, товщина – до 1 мм. У пацієнтів з частковим феррулом, висота якого становить до 1 мм, товщина – до 1 мм ми рекомендуємо використовувати інші альтернативні методи лікування.
Комплексна геріатрична оцінка. Сучасні виклики. 2 частина
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Сакевич, Вікторія Дмитрівна; Трибрат, Тетяна Анатоліївна; Боряк, Віктор Петрович; Козакевич, Олена Борисівна; Ляховська, Наталія Вячеславівна; Sakevych, V. D.; Trybrat, T. A.; Boryak, V. P.; Kozakevich, O. B.; Liakhovska, N. V.
Спалах епідемії коронавірусу став, без перебільшення, ще одним викликом для людства глобального характеру. З одного боку, йдеться про спроможність швидко та ефективно визначити природу збудника чергового лиха та розробити відповідні методики й фармацевтичні засоби для лікування. Найгострішою демографічною проблемою є зростаюче постаріння населення України. Світ невпинно старіє. Постаріння населення спричиняє низку важливих як економічних, так і медико-соціальних проблем: зменшення чисельності працездатного населення (15-64 роки), зниження показників народжуваності та зростання смертності, збільшення потреби у медичній допомозі, догляді за самотніми літніми людьми тощо. Комплексна геріатрична оцінка (Comprehensive geriatric assessment (CGA)) – метод обстеження, що включає визначення фізичного, функціонального, психоемоційного та соціального статусу літньої людини з подальшою розробкою плану заходів для підвищення якості життя. Більшість проблем, що пов’язані з діагностикою, лікуванням та реабілітацією людей похилого віку, доводиться вирішувати лікарям загальної практики, які повинні володіти загальноклінічною підготовкою, вмінням вирішувати суміжні, міждисциплінарні питання. З цією метою застосовують спеціальні шкали для діагностики депресіїі деменції, з них найбільше застосування знайшла шкала оцінки депресії GDS-15 (Geriatric Depression Scale), Для діагностики деменції часто використовується тест Mini Cog, коротка шкала MMSE (Мinimental State Examination). Для скринінгу розумових здібностей рекомендується використовувати – Монреальську шкалу когнітивної оцінки (МоСА, Montreal Cognitive Assessment). В даний час посилюється увага до геронтологічної проблематики в контексті усвідомлення статусу літніх людей як особливої соціальної проблеми. Отже, нові виклики щодо перебудови різних сторін життєдіяльності людей похилого віку в умовах пандемії COVID-19 потребують більш системної комплексної геріатричної оцінки для попередження ймовірних наслідків та надання медичної і соціальної допомоги.
Краніотопографічні та морфометричні характеристики прямої пазухи твердої оболони головного мозку людини в залежності від форми будови черепу
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Черно, Валерій Степанович; Проніна, Олена Миколаївна; Береза, Іван Сергійович; Cherno, V. S.; Pronina, O. M.; Bereza, I. S.
Метою роботи стало визначення краніотопографічних і морфометричних показників прямої пазухи твердої оболони головного мозку людини в залежності від форми будови черепу у дорослих людей. Використовуючи черепний індекс об’єкти розподілили на три групи: доліхоцефали, мезоцефали та брахіцефали. Корозійним методом отримали пластмасові зліпки пазух склепіння черепа. Виготовлені препарати прямої пазухи свідчать про формування складного комплексу судинних утворень в який входять притоки більшості внутрішніх мозкових вен, нижня стрілова пазуха, вени мозочка, міжпазушні анастомози, лакуни та парасинуси. Пряма пазуха завжди знаходилась у горизонтальній площині, впадаючи у пазушний стік. Пряма пазуха має три стінки: ліву та праву бічні та нижню. Бічні стінки утворені розщепленими листками основи серпа великого мозку, а нижня – листком намету мозочка. Встановлено, що розміри пазухи змінюються у залежності від індивідуальної форми будови черепа. У доліхоцефалів відмічається найбільший діапазон мінливості довжини прямої пазухи, що пов’язано зі збільшенням повздовжніх параметрів черепа. Встановлена індивідуальна різниця ширини кожної пазушної стінки. У брахіцефалів відмічається характерна тенденція до переваги поперечних розмірів усіх стінок, особливо нижньої. Найбільші значення товщини усіх стінок спостерігається у доліхоцефалів. Стінки даного венозного колектора мають своєрідні лінії та точки натягу: передні – до кам’янистих частин скроневих кісток; задні – до верхньої межі борозен поперечних пазух потиличної кістки; верхні – безпосередньо до серпа. Тому пряма пазуха у дорослих людей різного типу будови черепа має коливання глибини розташування по відношенню до кісток склепіння. Найбільші вертикальні показники віддалення від тім’яної кістки належать людям з доліхоморфним типом будови за рахунок збільшення довжини та висоти черепа.
Морфологічне обґрунтування ефективності фотодинамічної терапії в комплексному лікуванні хронічного генералізованого пародонтиту
(Полтавський державний медичний університет Poltava State Medical University, 2021) Шевченко, Василь Кирилович; Мельник, Владислав Леонідович; Костиренко, Олексій Петрович; Силенко, Юрій Іванович; Shevchenko, V. K.; Melnik, V. L.; Kostyrenko, O. P.; Silenko, Y. I.
В дорослому віці захворювання пародонта зустрічається у 90-95% хворих. В комплексній терапії пацієнтів з даною патологією нами використовувались методи світлолікуванням приладом НВФ «Lux-Dent» серії «UFL-122». Мета дослідження – визначення впливу червоного та помаранчевого спектрів некогерентного випроміню-вання приладу «UFL-122» в комплексному лікуванні пацієнтів з генералізованим пародонтитом з морфологіч-ним та рентгенологічним підтвердженням клінічних результатів. Нами проводилась клінічна, лабораторна діагностика та комплексне лікування 52 пацієнтів з генералізо-ваним пародонти том віком від 35 до 61 року. Додатково застосовували світлолікування приладом «UFL-122», режим «R» з базовою довжиною хвилі 600-670 нм. (щільність світлового потоку 560 мВт/см2) і «О» з базовою довжиною хвилі 570-780 нм. (щільність світлового потоку 1300 мВт/см2). Рентгенологічне дослідження стану твердих тканин пародонту проводили у перше відвідування пацієнта і через 9 міс після лікування. Лабораторне дослідження патології пародонту проводили шляхом біопсії маргінальної ділянки ясен. Отриманий матеріал досліджували під мікроскопом. Результати морфологічних досліджень до лікування: при генералізованому пародонтиті в епітеліальному шарі відмічається перинуклеарна вакуолізація епітеліоцитів базальної мембрани. Завдяки вираженому мукоїдному набуханню та набряку сполучної тканини власної пластинки спостерігаються дезорганізаційні процеси базальної мембрани. Гістохімічними дослідженнями після фотодинамічного курсу лікування встановлено повноцінне відновлення структури базальної мембрани епітеліального шару та її клітин, які щільно з’єднані між собою десмосомними зв’язками. Епітеліальні шари мають всі ознаки природної диференціації, яка закінчується зроговілими клітинами плоского епітелію. В товщі сполучної тканини відмічається проліферація значної кількості фібробластів на різних етапах диференціації, що сприяє подальшому активному продуктивному процесу відновлення м’яких тканин пародонту.
Морфометрична характеристика гепатоцитів інтактних щурів та при введенні кріоконсерованої плаценти
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Волошина, Олена Валеріївна; Шепітько, Володимир Іванович; Пелипенко, Лариса Борисівна; Voloshina, O. V.; Shepitko, V. I.; Pelypenko, L. B.
В роботі представлений аналіз морфо метричної характеристики гепатоцитів інтактних щурів та при введенні кріоконсервованої плаценти. Дослідження проводилось на 50 статевозрілих щурах, масою 180-200 г. Об’єктом дослідження була печінки щурів, де вимірювались кількісні показники гепатоцитів. Експериментальні тварини були поділені на дві групи: І – інтактна група (5), ІІ – тварини, яким біла введена підшкірно одноразово кріоконсервована плацента (45). Виведення тварин відбувалося в наступні терміни: на 1-у, 2-у, 3-ю, 5-у, 7-у, 10-у, 14-у, 21-у та 30-у доби. Парафінові зрізи виготовлялись згідно загальноприйнятим методикам. Аналіз морфометричних досліджень структурних компонентів печінки тварин був проведений згідно з загальноприйнятими статистичними методами за допомогою програми Microsoft Office Excel 2007. Аналіз метричних показників розміру діаметрів і площі гепатоцитів, розміру ядер гепатоцитів та кількості багатоядерних гепатоцитів дозволив зробити висновки, що у щурів інтактної групи структурна організація печінки принципово не відрізняється від людини. Середній показник площі гепатоцитів складає у тварин інтактної групи 1364,226±35,982 мкм², ядерно-цитоплазматичне співвідношення – 0,196±0,006, середня площа ядер дорівнює 249,304±5,861 мкм². Введення кріоконсервованої плаценти впливає на стан гепатоцитів, що проявляється появою клітин з великими ядрами, збільшенням кількості двоядерних гепатоцитів. Зміни метричних показників гепатоцитів проявляються в збільшенні середньої площі клітин і ядер з 1-ої до 10-ої доби. До 30-ої доби спостерігалась тенденція до зменшення параметрів. Значення ядерно-цитоплазматичного індексу збільшувалось на 2-у і відновлювалось на 3-ю добу. Отримані данні можуть бути використані для обґрунтування та розробки ефективних методів терапії печінки за допомогою препаратів кріоконсервованої плаценти.
Неалкогольна енцефалопатія Верніке: клінічне спостереження
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Дельва, Михайло Юрійович; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Дельва, Ірина Іванівна; Pinchuk, V. A.; Silenko, G. Ya.; Delwa, M. Yu.; Kryvchun, A. M.; Delwa, І. І.
У статті наведений приклад власного клінічного спостереження випадку енцефалопатії Верніке (ЕВ) неалкогольного ґенезу – захворювання, що виникає внаслідок дефіциту тіаміну, яке вперше було описано офтальмологом A. Gayet (1875 р.) та неврологом K. Wernicke в 1881 році. Обговорюються клінічні та діагностичні критерії даної патології. Поширеність ЕВ складає 0,8–2,8%. Крім алкогольного ґенезу даного захворювання описано численні випадки енцефалопатії Верніке, які не пов’язані з вживанням алкоголю. При цьому відбувається порушення перетворення тіаміну в тіамінпірофосфат, що призводить до розвитку локального лактат-ацидозу, порушення роботи мітохондрій, пригнічення процесів тканинного дихання, зниження енергетичного потенціалу нейронів і клітин глії. Діагностика ЕВ є клінічною, заснована на даних анамнезу та огляді пацієнтів. Лише у 20% випадків ЕВ, підтверджених на автопсії, діагноз було поставлено прижиттєво. Критерії Caine включають: дефіцит харчування; окорухові порушення; мозочкову дисфункцію; психічні та/або мнестичні порушення. Також використовують еритроцитарно транскетолазний тест та тіамінпірофосфатний ефект. Відмічена специфічність магнітно-резонансної томографії при цьому захворюванні, а саме у Т1 і FLAIR режимі діагностують симетричне посилення інтенсивності сигналу із зон навколо 3-го шлуночка і водопроводу, таламуса, гіпоталамуса і мамілярних тіл. Ці вогнища інколи дуже виражені в гострій фазі і зникають на фоні лікування, особливо на стадії зворотних біохімічних змін. У хронічній стадії ЕВ при томографії видно лише атрофію головного мозку з дифузними змінами інтенсивності сигналу в білій речовині. В лікуванні ЕВ використовують вітамін В1, збалансовану дієту. Чисельні дослідження свідчать про необхідність своєчасного призначення терапії, відтермінування якої може спричинити незворотну загибель нейронів і навіть смерть хворого. Знання про цю патологію допоможуть лікарям не тільки правильно сформулювати діагноз, але й призначити своєчасне патогенетичне лікування.
Невротичні розлади у дітей, які переживають віддалений період після формування дефектів і деформацій зовнішності
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. M.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.
Для вивчення структури і поширеності невротичних розладів у пацієнтів дитячого віку з дефектами і деформаціями зовнішності у віддаленому періоді (від 5 до 10 років після травматизації) обстежено 28 дітей з дефектами і деформаціями зовнішності у віддаленому періоді, які звертались за консультативною допомогою на кафедру психіатрії, наркології та медичної психології ПДМУ. Серед причин формування деформацій зовнішності домінувала опікова травма (57.15%), іншими причинами були ДТП, побутова травматизація, оперативні втручання медичного характеру. Проведене дослідження дозволило уточнити феноменологічні особливості психопатологічних порушень у періоді віддалених наслідків після деформації зовнішності та виділити їх типологічні варіанти. Діагностовано астенічний (78.6%), депресивний (42.9%) та психовегетативний синдроми (39.3%). Порівняно із досвідом обстеження пацієнтів у гострому періоді після формування деформацій зовнішності можна відзначити більшу яскравість вегетативних проявів астено-вегетативного варіанту астенічного синдрому, що і спонукало окремо виділити психовегетативний синдром. Також відзначається клінічне зближення депресивного і астено-депресивного синдромів, тому вони були поєднані у цілісний депресивний синдром. Прояви астенії були досить вираженими і це дозволило розглядати астенічний синдром окремо, але при тому прояви астенії носили наскрізний характер створюючи тло для інших синдромальних варіантів психопатологічної симптоматики. В результаті дослідження встановлено, що дефекти і деформації зовнішності, будучи наслідком різноманітних факторів, врешті призводять до складних трансформацій психологічного характеру, надзвичайного напруження адаптивних механізмів особистості. Емоційний стрес від зміни зовнішності, а потім і новосформований емоційний стан, мають властивості домінанти і впливають на всі види психічної активності, призводячи до асинхронії психічної діяльності у вигляді різноманітних психопатологічних розладів.
Організація науково-дослідної роботи студентів при вивченні внутрішньої медицини як передумова у формуванні професійної особистості лікаря
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Маслова, Ганна Сергіївна; Третяк, Наталія Григорівна; Кудря, Ірина Павлівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Maslova, G. S.; Tretiak, N. G.; Kudria, I. P.; Shaposhnyk, O. A.
Проведення науково-дослідної роботи студентів на кафедрі внутрішньої медицини № 1 підвищує ефективність навчання та сприяє формуванню професійної особистості лікаря. Основною структурною одиницею організації науково-дослідної роботи майбутнього лікаря ̶ студентська наукова група, де головною формою є участь студентів у наукових дослідженнях, що виконуються на кафедрі. Атмосфера студентської наукової групи дозволяє майбутнім медикам відчути себе справжнім фахівцем своєї професії та науковцями, а проведення засідань групи дає їм можливість зрозуміти тонкощі роботи лікаря. На кафедрі є наукова лабораторія з різною інструментальною апаратурою для обстеження пацієнтів, де майбутні лікарі мають вільний доступ до практики. Науковою роботою охоплені студенти 4-6 курсів, які неодноразово посідали призові місця на Республіканських та Міжнародних наукових студентських конференціях, Всеукраїнських науково-практичних конференціях. Курація стаціонарного пацієнта з оформленням історії хвороби є варіантом навчально-дослідної роботи при вивченні внутрішньої медицини, що дозволяє закріпити отримані теоретичні знання та практичні навички. Кращі історії хвороби за змістом і за оформленням, які оцінені викладачем на «відмінно» представляються на конкурс «На кращу історію хвороби». Нагородження студентів монографіями від співробітників кафедри та грамотами активує їх до більш серйозного відношення у виконанні даної роботи. Проводяться щотижневі клінічні конференції для студентів 6-го курсу, де заслуховують доповіді, які доповнюються клінічним розбором історій хвороб з демонстрацією пацієнта. Таким чином, науково-дослідна діяльність на кафедрі внутрішньої медицини № 1 в рамках студентської наукової групи та навчально-дослідна робота кожного студента, яка проводиться на практичних заняттях, формує позитивне ставлення студентів до своєї майбутньої професії, сприяє підвищенню якості підготовки майбутніх фахівців, які зможуть застосувати знання, вміння і навички в практичній діяльності.
Особливості будови твердих тканинах зуба в регіоні з підвищеним рівнем фтору в питній воді
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Петрушанко, Володимир Миколайович; Лобач, Лариса Миколаївна; Ляшенко, Лілія Іванівна; Браїлко, Наталія Миколаївна; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Petrushanko, V. M.; Lobach, L. M.; Lyashenko, L. I.; Brailko, N. M.; Tkachenko, I. M.
Проблема діагностики та лікування карієсу, його ускладнень, не-каріозних уражень залишається актуальною в стоматології. Розробка та використання нових методик лікування уражень твердих тканин потребує глибоких знань структури тканин зубів, особливо в регіонах з різним вмістом мікроелементів в воді та продуктах харчування. В Полтавському регіоні високий вміст фтору в питній воді, і це приводить до виникнення флюорозу. Підвищена концентрація фтору викликає швидке акумулювання його в органах ротової порожнини, і як наслідок – трансформацію, а в подальшому дисбаланс мікроелементів в органах порожнини рота. Основу емалі зуба складають кристали апатитів. 75% гідроксіапатит, 19% карбон апатит, 4.4% хлор апатит, 0,66% фтор апатит. При зміні кількості мікроелементів відбувається ізоморфне заміщення і склад ідеального гідроксіапатиту (Ca10(PO4)6(OH)2 змінюється, і це є дуже несприятливим фактором для перебігу карієсу. Дослідження проводили на 40 зубах, видалених за хірургічними показаннями у мешканців м. Полтава (вміст фтору в питній воді складає 1,5-1,8 мг/л.) з каріозним процесом на фоні фізіологічної стертості (20 зубів), із підвищеною стертістю і каріозним процесом (20 зубів). Для вирішення поставлених завдань була досліджена емаль і дентин зубів. Основні морфологічні зміни виявляються в поверхневому шарі емалі де периферійна ділянка виглядає у вигляді вузької крейдяної лінії. За рахунок часткової резорбції емалевих призм і міжпризмової речовини призми емалі не щільно прилягають одна до однієї. Ряди призм на сколі попадають на різних рівнях і таким чином емаль приймає характерний вигляд, що нагадує мармуровий малюнок. При значних концентраціях фтору відмічаються ділянки розпаду емалі. Вони чергуються з ділянками аморфної структури, де відмічають кристали гідроксіапатиту різної величини, в тому числі з нормальною будовою. На дні ерозій виявляють грубу зернистість. Структура основної речовини дентину ущільнена, біля дентинних трубочок добре видно зону гіперкальцинації. Оцінюючи відмінності в показниках зубів з підвищеною стертістю та з наявністю каріозного процесу можемо відмітити достовірну різницю по показниках натрію, кальцію в ділянці емалі та магнію в ділянці дентину при (р<0,05). Відмінності встановлено також на ділянці емалі в зоні препарування із вірогідною різницею за показниками магнію між двома групами, на відстані 5 мкм від зони препарування (в ділянці змазаного шару) відмінності у кількості стронцію, магнію та вуглецю. В ділянці дослідження дентину безпосередньо в зоні препарування достовірні відмінності за кількістю кремнію, магнію та цинку. Такі зміни впливають на руйнування кристалічної решітки гідроксіапатиту. Фтор утворює з іонами кальцію комплекс, що виводиться з організму, в результаті чого відбувається зменшення кількості солей кальцію і порушення мінералізації. Тому такі зміни необхідно враховувати як при профілактичних заходах, так і при лікуванні дефектів твердих тканин. З’єднання адгезивних систем при різних ступенях мінералізації теж буде різним і при виборі адгезивної системи це необхідно враховувати. Враховуючи значну концентрацію фтору в Полтавському регіоні в зубах наявні ділянки розпаду емалі, з ділянками аморфної структури і тому для кращої фіксації необхідно використовувати наповнені адгезивні системи, які зможуть краще інтегруватись в ділянки розпаду і таким чином міцно фіксувати пломбувальний матеріал. Для зменшення токсичного впливу фтору необхідно системно застосовувати іони магнію які можуть входити як до складу зубних паст і ополіскувачів, так і до вітамінних комплексів. Взаємодіючи в тонкому кишківнику магній зменшує всмоктування фтору, а значить і його токсичну дію.
Порушення балансу децидуальних макрофагів субпопуляцій м1 та м2 в плацентах жінок з екстракорпоральним заплідненням,у яких пологи відбулись передчасно
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ліхачов, Володимир Костянтинович; Шиманська, Яніна Вікторівна; Добровольська, Людмила Миколаївна; Макаров, Олег Геннадійович; Likhachov, V. K.; Shymanska, Ya. V.; Dobrovolska, L. M.; Makarov, O. G.
Вступ. Прοтягοм пізньοї фази ІІ триместру і ранньοї фази ІІІ триместру фізіологічної вагітності в плаценті повинні дοмінувати макрофаги фенοтипу М2 , які перешкоджають відтοргаючим впливам на плід. Макрофагальний дисбаланс сприяє виникненню серйозної акушерської патології. Мета дослідження: вивчити зміни балансу децидуальних макрофагів субпопуляцій М1 та М2 в плацентах здорових жінок і пацієнток з екстракорпоральним заплідненням, у яких пологи відбулись передчасно, та дослідити фактори активації цих макрофагів. Матеріали та методи дослідження. Дослідну групу склали 37 жінок, у яких вагітність настала в результаті екстракорпорального запліднення, з наявністю прогностичних ознак високого ризику виникнення загрози передчасних пологів та які відмовились від превентивного лікування. Групу порівняння склали 20 жінок з фізіологічною вагітністю. У цих жінок в цервікальному слизу досліджено вміст про- та протизапальних цитокінів і величини активності індуцибельної NO-синтази та аргінази. Для імуногістохімічного аналізу були обстежені 10 плацент жінок дослідної групи, які народили передчасно, та 5 плацент здорових жінок, які були розроджені в 32-34 тижні в зв’язку з наявністю у них монохоріальної моноамніотичної двійні. Результати дослідження та їх обговорення. Виявлене порушення балансу про- та протизапальних цитокінів на користь прозапальних, яке знаходиться в причинному зв’язку із дисбалансом активності індуцибельної NO-синтази та аргінази на користь iNOS. Такі зміни імунних факторів сприяли аномальному підвищенню вмісту децидуальних макрофагів субпопуляції М1 в плацентах жінок з екстракорпоральним заплідненням. Висновки. Значне накопичення в плацентах жінок з ЕКЗ в ІІ триместрі децидуальних макрофагів субпопуляції М1 , які виробляють підвищені кількості активованих форм кисню та оксиду азоту, сприяє, вірогідно, проявам дисфункції плаценти у них із подальшим виникненням передчасних пологів
Порівняльний аналіз судинної відповіді синовіальної та кісткової тканини колінного суглобу щурів при експериментальному неспецифічному артриті та при введенні кріоконсервованої плаценти
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Пелипенко, Олександр Васильович; Pelypenko, O. V.
Актуальність. Одна з сучасних гіпотез патогенезу остеоартриту безпосередньо стосується порушення кровообігу у суглобоутворюючих тканинах з подальшим розвитком дистрофічно-дегенеративних змін. Зважаючи на відсутність наявності судин у хрящовій тканині, особливо актуальною стає дослідження гемоциркуляторних процесів в субхондральній кістці та синовіальній оболонці в нормі та в умовах виникнення патологічного стану. Мета дослідження. Порівняльна оцінка стану мікроциркуляції субхондральної кістки та синовіальної оболонки колінних суглобів щурів в нормі, в умовах експериментального артриту та після впливу препаратів кріоконсервованої плаценти. Матеріал та методи. Експериментальне дослідження виконано на 115 білих щурах. З інтактною групою (10 тварин) порівнювались 3 контрольних групи по 35 тварин кожна, яким виконувалось: 1) моделювання каргінан-індукованого асептичного запалення колінного суглобу; 2) підшкірна імплантація фрагменту плаценти; 3) підшкірна імплантація фрагменту плаценти на фоні асептичного запалення колінного суглобу. Гістологічні препарати готували за загальними методиками з фарбуванням гематоксилін-еозином та за Ван Гізоном. Результати. Наповнення судин кісткової і, особливо, синовіальної тканин характерно було для перших трьох діб експерименту в усіх групах дослідження. Реакція мікроциркуляторного русла у групі, де моделювалось асептичне запалення, відрізнялась зміною вказаного стану стадією ішемізації тканин. У групі тварин, яким вводилась кріоконсервована плацента, навпаки тривалий час відмічалась наявність сладж – феномену, що свідчило про фізіологічність та зворотність процесу. Введення кріоконсервованої плаценти на фоні асептичного запалення нівелювало ішемічні явища, активізувало процеси ангіо- та остеогенезу. Висновки. Мікроциркуляторна система синовіального та кісткового компонентів суглобу синхронізована при відповіді на вплив патологічних чинників. Синовіальна оболонка, як більш чутлива, раніше включається в метаболічні трансформації. Кісткова складова відрізняється відносною стабільністю – пізніше потерпає деструктивних змін та раніше реорганізується. Введення кріоконсервованої плаценти дозволяє значно зменшити негативний вплив запального процесу при експериментальному остеоартриті.
Професор Шерстюк Олег Олексійович
(МОЗ України, Полтавський державний медичний університет, 2021) Свінцицька, Наталія Леонідівна; Гринь, Володимир Григорович; Білаш, Валентина Павлівна; Пілюгін, Андрій Валентинович; Устенко, Роман Леонідович; Каценко, Андрій Любославович; Литовка, Володимир Вікторович; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Гринь, Владимир Григорьевич; Билаш, Валентина Павловна; Пилюгин, Андрей Валентинович; Устенко, Роман Леонидович; Каценко, Андрей Любославович; Литовка, Владимир Викторович; Svintsitska, N. L.; Hrin, V. H.; Bilash, V. P.; Piliugin, A. V.; Ustenko, R. L .; Katsenko, A. L.; Lytovka, V. V.
Психосоціальні аспекти адаптації іноземних студентів медичних закладів України
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.; Фисун, Юрій Олександрович; Фисун, Юрий Александрович; Fysun, Yu. O.
Дослідження феномену психосоціальної адаптації іноземних студентів медичних ВУЗів виникла не тільки в історичному, політичному, освітньому, але і психологічному аспектах, з точки зору медичної, загальної та соціальної психології. Успішність навчання в Україні багато в чому визначається соціально-культурною адаптацією іноземного студента, яка має на увазі пристосування іноземного студента до умов нових ціннісних орієнтирів, норм поведінки, традицій. Вивчено шість основних блоків, які відповідають основниминапрямкам порушеного психосоціального функціонування: сімейний, сексуальний, виробничий (службовий), економічно-майновий, комунікативний, інформаційний у студентів-іноземців медичних закладів України. Аналіз структури психосоціальної дезадаптації для іноземних студентів показав, що найбільш типовими її проявами були: інформаційна перенасиченість на всіх рівнях (в учбовому процесі та поза ним), складність адаптуватися до мовного середовища, релігійні відмінності, емоційне перевантаження (нові зв’язки, оточення, комунікації, комфортність під час спілкування), дезадаптація на побутовому рівні (самостійність у розподілі бюджету, самозабезпечення і самообслуговування), незадоволеність психологічними стосунками із колегами та товаришами, проблеми у родині. Найбільша питома вага тяжких проявів психосоціальної дезадаптації поєднувалась із соматичними реакціями, як то тремтіння, пітливість, серцебиття, головні болі, порушення сну, апетиту та припадала на випадки інформаційної і виробничої форм психосоціальної дезадаптації. Діа гностовано джерела труднощів, які іноземний студент особливо гостро відчуває в перший рік перебування в новій країні та мають вплив на його адаптацію в суспільстві та навчання в медичному закладі. Виявлені ознаки психосоціальної дезадаптації у іноземних студентів, які являють собою психосоціальний бар’єр, подолання якого пов’язане з психічними (душевними), особистісними, емоційними, інтелектуальними, а також фізичними перевантаженнями, що і підтверджується дослідженням.
Результати анкетування студентів щодо особливостей реалізації дистанційного навчання
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Рябушко, Олена Борисівна; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Климач, Тетяна Миколаївна; Ваценко, Анжела Володимирівна; Улановська-Циба, Наталія Аркадіївна; Шевченко, Костянтин Васильович; Ryabushko, O. B.; Yeroshenko, G. A.; Klimach, T. N.; Vatsenko, A. V.; Ulanovska-Tsyba, N. A.; Shevchenko, K. V.
Сучасний розвиток інформаційних технологій спонукає до отримання освітніх послуг у форматі дистанційного навчання. Пандемія COVID-19 змусила вищі навчальні заклади багатьох країн світу й України в тому числі, активно і швидко впроваджувати дистанційну освіту в умовах карантину, що потребувало гнучкої перебудови навчального процесу. Дана робота присвячена аналізу результатів анонімного опитування студентів щодо їх ставлення до дистанційної форми навчання в умовах карантину. Опитування здійснювалося на основі спеціально розробленої анкети. За допомогою анкетування визначили, що студенти вважають перевагами, а що недоліками дистанційного навчання, які навчальні дисципліни виявилися найбільш складними для вивчення під час карантину, які вимоги висувають студенти до теоретичних та демонстраційних матеріалів, які інформаційні платформи та сервіси обирають для отримання якісної освіти. Результати цього дослідження дали можливість зробити деякі висновки. Отже більшість опитаних студентів позитивно оцінили організацію та навчально-методичне забезпечення дистанційного навчання в нашому учбовому закладі та визначили його, як головне джерело надходження навчальної інформації. При цьому, студенти віддають перевагу дистанційному навчанню із застосуванням платформи ZOOM та сервісу Google Classroom. Серед переваг дистанційного навчання більшість опитаних зазначили можливість регулювати власний режим навантаження та наявність передумов до розвитку особистої ініціативи. Недоліками дистанційної форми навчання студенти вважають відсутність особистого контакту з викладачем, недостатнє спілкування з одногрупниками та надмірне навчальне навантаження. Як пропозиції щодо удосконалення дистанційного навчання студенти найчастіше пропонують включати більше презентацій, схем, таблиць у навчальні матеріали та, по можливості розміщувати всі дисципліни на одній інформаційній платформі. Дистанційне навчання – перспективна форма організації навчального процесу, у якій здобувач освіти виступає активним суб’єктом навчання, що сприяє його самостійності та підвищенню навчальної мотивації. Обов’язком науково-педагогічних працівників є робота над створенням умов для самореалізації студентів в навчальній діяльності.
Серцево-судинні захворювання: сучасне бачення інформованості пацієнтів щодо факторів ризику
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Трибрат, Тетяна Анатоліївна; Шуть, Світлана Володимирівна; Петров, Євген Євгенович; Сакевич, Вікторія Дмитрівна; Боряк, Віктор Петрович; Trybrat, T. A.; Shut, S. V.; Petrov, Ye. Ye.; Sakevych, V. D.; Boriak, V. P.
Підвищення інформованості населення щодо факторів ризику серцево-судинних захворювань і їх профілактики відіграє важливу роль у зниженні захворюваності і смертності. Причинами затримок звернення за медичною допомогою є неінформованість населення про симптоми захворювання, нерозуміння їх значення, заперечення серйозності захворювання. З метою виконання дослідження проведено анкетування 98 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, віком від 48 до 73 років. Для оцінки медичної інформованості хворих в анкеті використовували відкриті питання на знання традиційних ФР розвитку ССЗ та їх цільових значень. Звертає увагу вкрай низька інформованість пацієнтів за основними ФР розвитку ССЗ. Тільки 48% пацієнтів вказували на підвищений рівень загального холестерину, тоді як гіперхолестеринемія відзначалася у більшості пацієнтів. Оцінка мотивації пацієнтів до отримання додаткової інформації про захворювання та різних аспектів способу життя досить висока (99%). Звертає на себе увагу той факт, що істотні відмінності в інформованості про чинники ризику ССЗ були виявлені пацієнтів, що мали різні джерела інформації про ССЗ і відвідували медичні установи з різною частотою. Респонденти, які назвали основним джерелом інформацію, почерпнуту від лікарів, називали достовірно частіше артеріальну гіпертензію (АГ), високий рівень холестерину в крові, ожиріння (ОЖ) факторами ризику ССЗ, а стрес, гіподинамію та куріння – значно рідше. Такі результати можуть свідчити про підвищену увагу лікарів до проблеми корекції проявів АГ, ОЖ, в той час як куріння, неправильне харчування і гіподинамія обговорюються значно рідше. З метою контролю факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань і підвищення ефективності вторинної профілактики у пацієнтів з наявними серцево-судинними захворюваннями необхідні додаткові заходи щодо підвищення рівня інформованості пацієнтів з серцево-судинних захворювань. Ключові слова: профілактика, серцево-судинні захворювання, інформованість, фактори ризику.
Стан мікроциркуляторного русла тканин пародонта у пацієнтів з одонтогенними кістами щелеп
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Аветіков, Давид Соломонович; Локес, Катерина Петрівна; Проніна, Олена Миколаївна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Avetikov, D. S.; Lokes, K. P.; Pronina, O. M.; Steblovsky, D. V.
Система мікроциркуляції є основною ланкою, що забезпечує метаболічний гомеостаз в органах і тканинах, а обмінні порушення в організмі, в свою чергу, впливають на структурно-функціональні характеристики судин мікроциркуляторного русла, в тому числі в тканинах пародонта. Актуальність дослідження мікроциркуляції визначається тим, що за характером її порушень можна встановити початкову стадію патологічних змін в органах і тканинах, а також вибрати тактику хірургічного лікування. Лазерна допплерівська флоуметрія (ЛДФ) один з найбільш інформативних, чутливих, відтворюваних методів, що дозволяють оцінити стан мікроциркуляції в тканинах пародонта. Мета дослідження – визначення локального стану мікроциркуляції в тканинах пародонта методом ЛДФ у пацієнтів з одонтогенними кістами щелеп. Об’єкт і методи дослідження. Для оцінки стану мікроциркуляції методом ЛДФ обстежені 60 пацієнтів з одонтогенними кістами щелеп, в тому числі 26 чоловіків і 34 жінки. Середній вік пацієнтів склав 35,42±2,1 року. Дослідження проводилося на доопераційному етапі, на 7 та 30 добу після цистектомії. Запис кожної ЛДФ-грами проводився при температурі 22°С, з 10.00 по 11.00 годину ранку. Для оцінки параметрів мікроциркуляторного русла були взяті наступні показники: середня величина перфузії тканин кров’ю (ПМ), визначення рівня «флакса» (СКО) – середнє квадратичне відхилення коливань ПМ в заданому проміжку часу. За умов нормоциркуляторного типу мікроциркуляції тканин пародонта найнижчий зафіксований параметр в проекції одонтогенної кісти, де амплітуда ендотеліальних коливань AmaxE (Гц) = (0,120±0,005) в порівнянні з показниками інтактного пародонта AmaxE (Гц) = (0,210±0,032). Показники активних флаксомоцій мають схожу амплітуду, з різницею в ±0,008 Гц. На 7 добу спостереження у пацієнтів превалює гіперемічний тип мікроциркуляції. У 28% випадків при проведенні оперативного втручання спостерігається застійний тип мікроциркуляції. На 30 добу спостереження в обох групах зафіксований нормоциркуляторний, спастичний та гіперемічний типи мікроциркуляції, але кількість пацієнтів з нормоциркуляторним типом збільшується на 16%, а з гіперемічним – менша на 3%.

Переглянути

Перегляд Вісник проблем біології і медицини, 2021, Випуск 2 (160) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування