Наукові праці. Кафедра анатомії з клінічною анатомією та оперативною хірургією

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/114

Переглянути

Перегляд Наукові праці. Кафедра анатомії з клінічною анатомією та оперативною хірургією за Автор "Bieliaieva, O. M."

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Abraham Flexner: a man, teacher, and reformer
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Bieliaieva, O. M.; Bilash, S. M.; Lysanets, Yu. V.; Rozhenko, I. V.; Taran, Z. M.; Buhaienko, K. S.; Hurai, L. P.; Бєляєва, Олена Миколаївна; Білаш, Сергій Михайлович; Лисанець, Юлія Валеріївна; Роженко, Інеса Віталіївна; Таран, Зінаїда Михайлівна; Бугаєнко, Ксенія Сергіївна; Гурай, Людмила Порфирьевна
    Engaging in an interdisciplinary exploration at the crossroads of United States history and medical pedagogy, this study focuses on Abraham Flexner's biography. A thorough analysis unfolds against the backdrop of historical epochs shaping Flexner's impactful contributions. The study highlights the imperative nature of the radical reforms enacted in the early 20th century. Flexner led the way in these transformative actions, which included closing and radically reorganizing institutions that trained future doctors. This initiative was carried out at the request of the American Medical Association for Medical Education, with steadfast support from the Carnegie Foundation for the Advancement of Teaching. This paper highlights the necessity of these reforms for the "sanitation" and progressive evolution of both medical education and the US healthcare system, despite encountering staunch opposition from the academic and medical communities of the time. Central to the discussion are the criteria put forth by Flexner for evaluating the quality of medical education. Emphasizing crucial aspects like the quality of students, having an educational license, standardized admission procedures, a strong material and technical setup, qualified faculty, and students' access to clinical facilities, the study clarifies the essential role these elements played in Flexner's vision. The research sheds light on the success of Flexner's reforms, attributing a significant portion to his personal qualities and pedagogical education. His ability to dispassionately evaluate medical schools across the USA and Canada showcases the depth of his insights. Despite some critical remarks, the study emphasizes the invaluable contribution Flexner made to the radical transformation of the American medical school, elevating his figure to an almost legendary status.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    «Miller's pyramid», the «onion model», the «portfolio method», the «assessment orbits»: how to evaluate the professionality of a doctor?
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Bieliaieva, O. M.; Bilash, S. M.; Skrypnykov, P. M.; Lysanets, Yu. V.; Skrypnikova, T. P.; Khmil, T. A.; Taran, Z. M.; Бєляєва, Олена Миколаївна; Білаш, Сергій Михайлович; Скрипников, Петро Миколайович; Лисанець, Юлія Валеріївна; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Хміль, Тетяна Андріївна; Таран, Зінаїда Михайлівна
    The article focuses on the issue of assessing a doctor's professionalism, exploring various methodologies proposed by experts in medical pedagogy. Concepts such as "Miller's pyramid," the "onion model," and the "portfolio method", «assessment orbits» are thoroughly examined. Particularly highlighted is the adaptation of "Miller's pyramid" in response to the evolving focus of medical education towards fostering professionalism and shaping professional identity. The article scrutinizes perspectives advocating for the incorporation of a fifth tier into the traditional four-tier structure of "Miller's pyramid," emphasizing the attitudes, values, and behaviors indicative of a doctor's emerging professional ethos. Additionally, a succinct overview of the "onion model" is provided. The portfolio method is emphasized for its role in organizing, shaping, and facilitating continuous assessment of the educational accomplishments of medical students. The «assessment orbits» are characterized. Стаття присвячена питанню оцінювання професійності лікаря. Розглянуто різні концепції, які пропонуються фахівцями в галузі медичної педагогіки для розв’язання цього завдання ‒ «піраміду Міллера», «модель цибулини», «метод портфоліо», «орбіти оцінювання». Значну увагу приділено модифікації «піраміди Міллера», що зумовлено зміщенням у медичній освіті акцентів на розвиток професійності і формування професійної ідентичності. Проаналізовано погляди вчених, які вважають, що додавання до класичної чотиристратумної структури «піраміди Міллера» п’ятого стратуму послідовно демонструє ставлення, цінності та поведінку, які очкують від того, хто почав думати, діяти і відчувати себе лікарем. Коротко розглянуто «модель цибулини». Приділено увагу методу портфоліо як процесу організації, форми та технології роботи, що уможливлює безперервне оцінювання досягнення суб’єктів медичної освіти. Схарактеризовано «орбіти оцінювання».
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Monitoring of the higher education quality as an objective necessity of the educational system innovative development
    (Global Science Center LP (Прага), 2016) Zhdan, V.; Bobyriov, V. M.; Bilash, S.; Bieliaieva, O. M.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Бобирьов, Віктор Миколайович; Білаш, Сергій Михайлович; Бєляєва, Олена Миколаївна
    The theoretical framework for monitoring of the higher education quality was reviewed in the article. The types, principles, tasks and functions of monitoring were systematized, also the evaluation and diagnostic criteria for the assessment of quality in higher educational establishments were specified. The authors determine the main approaches of improving the higher education quality in increasing the level of applicants training, conducting career guidance to future specialists in a certain branch, increasing the motivation of all educational process participants, improving the high school logistical support, further informatization of the educational process, its availability, transparency and openness of its results, development of scientific and pedagogical stuff competence.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    The biographical method as a means of forming the professional personality and professional identity of the future doctor (as exemplified by the integration of the study of human anatomy and the disciplines of the foreign language training cycle)
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Bieliaieva, O. M.; Bilash, S. M.; Pronina, O. M.; Lysanets, Yu. V.; Bilash, V. P.; Havrylieva, K. H.; Taran, Z. M.; Бєляєва, Олена Миколаївна; Білаш, Сергій Михайлович; Проніна, Олена Миколаївна; Лисанець, Юлія Валеріївна; Білаш, Валентина Павлівна; Гаврильєва, Ксеня Григорівна; Таран, Зінаїда Михайлівна
    Biographies of outstanding personalities serve as both a means and a source of historical knowledge, which acquires special importance in the process of training future doctors, because medicine maintains an inseparable connection between the past and the present, and any scientific discoveries accumulate or nullify the achievements of predecessors. On the one hand, biographical method is aimed at realizing the role of the individual in history, and on the other – at understanding the influence of history, in fact, society, at a specific stage of its existence, social contexts, ethical rules and norms, society on the formation of an individual and his life path, choosing a life position, ideals and values, dialogue between an outstanding personality and contemporaries. Reconstructing the curriculum vitae, the biographical method enables the reproduction of the socio-political and socio-cultural contexts in which scientific discoveries, cultural and other achievements arose and spread, serving as one of means of forming the professional personality and professional identity of the future doctor, in particular, in the process of studying anatomy and disciplines of the foreign language training cycle.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    The debate surrounding academic ratings: a critical analysis
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Bieliaieva, O. M.; Lysanets, Yu. V.; Bilash, S. M.; Skrypnikova, T. P.; Khmil, T. A.; Solohor, I. M.; Havrylieva, K. H.; Бєляєва, Олена Миколаївна; Лисанець, Юлія Валеріївна; Білаш, Сергій Михайлович; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Хміль, Тетяна Андріївна; Сологор, Ірина Миколаївна; Гаврильєва, Ксеня Григорівна
    The article is devoted to the phenomenon of academic ratings, which have now become one of the influential levers for determining the competitiveness of higher education institutions at the international, national, and regional levels, as well as a natural result of its mass and commercialized nature. The authors observe that during the entire period of existence of academic ratings, there has been an ardent discussion about their usefulness, objectivity, quality and validity. The paper discusses the arguments of the opponents of academic ratings, which emphasize that they are often biased or based on methodologies that are not transparent (weight of compared indicators, calculation algorithms, methodological validity in data collection, etc.). The authors argue that despite the constant and painstaking work of the compilers to make the ratings as transparent as possible, for now, they often do not meet the expectations of university management and the academic community, and also provide little useful information necessary for real and potential stakeholders. The analysis of the literature on the researched issue proved that this especially applies to representatives of European universities. Opponents of the ratings explain this status quo by the fundamental difference, on the one hand, between the British and American educational systems, and on the other, between the national educational systems of Europe. Attention is focused on the fact that the orientation of the ratings mainly on the bibliometric analysis of scientific publications of academic staff is, for example, disadvantageous for French universities, since a feature of the French higher education system (in contrast to the British or American) is that scientific activity is mainly concentrated in research centers, whereas educational activities – in universities. It is noted that the analysis of quality indicators of various areas of activity of a higher education institution and the educational system of the country as a whole makes it possible to obtain unbiased information about competitiveness in the field under study. In connection with this, the “struggle for one’s place in the sun” should be perceived as a reality that determines both the current state and the prospects for the further development of higher education. The authors conclude that the ratings, despite the controversy, have become an integral part of the global educational and information space, serving as one of the tools for measuring institutional capacity, finding new approaches to the effective use of the potential of universities, adjusting the development strategy and stimulating positive changes in the educational environment.
  • Ескіз
    Документ
    Освіта дорослих як інструмент професійного й особистісного розвитку
    (Полтавський державний медичний університет, 2025) Бєляєва, Олена Миколаївна; Жамардій, Валерій Олександрович; Білаш, Сергій Михайлович; Лисанець, Юлія Валеріївна; Синиця, Валентина Григорівна; Філатова, Валентина Луківна; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Мартинюк, Дарина Ігорівна; Сліпченко, Лариса Борисівна; Варданян, Анаіт Оганесівна; Bieliaieva, O. M.; Zhamardii, V. O.; Bilash, S. M.; Lysanets, Yu. V.; Filatova, V. L.; Shylkina, L. M.; Martyniuk, D. I.; Slipchenko, L. B.; Vardanian, A. O.
    Розглянуто важливість освіти дорослих як ключового елемента професійного й особистісного розвитку в умовах сьогодення. Закцентовано увагу, що впродовж останніх десятиліть концепція освіти дорослих істотно розширилася, охоплюючи як професійні, а й особистісні аспекти навчання. Структуровано ключові компетентності, сформульовані в Рекомендації Ради Європи для навчання впродовж життя. У висновках зазначається, що основні вектори освіти дорослих в контексті навчання впродовж життя і навчання шириною в життя передбачають розвиток і вдосконалення навичок, пов’язаних з (зі): 1) розумінням, пошуком і представленням інформації (знань/досвіду) в усній або писемній формі; уміннями комунікувати, демонструвати перцепцію та забезпечувати інтеракцію; здатністю працювати в команді, мотивувати інших; 2) мультилінгвальними навичками, що передбачають володіння і постійне використання хоча б однієї іноземної мови, усвідомлення і прийняття культурної розмаїтості, інтерес до чужих мов і культур; 3) STEM-навичками, які дають змогу використовувати наукові підходи й досягнення в професійній діяльності, забезпечують критичне й рефлексивне мислення (оцінювання/контроль), перспективну і когнітивну гнучкість; 4) цифровими навичками, які уможливлюють різні види навчання в цифровому суспільстві, пошук інформації, дотримання кібергігієни та інформаційної гігієни, комунікацію шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій; 5) особистісними й соціальними навичками, пов’язаними з навчанням, що виявляються в мотивації, бажанні вчитися, робити внесок у життя суспільства, здатності обирати доцільні й ефективні стратегії навчання, займатися самоосвітою, підтриманням саморегуляції, самоконтролю, самоефективності, установкою на зростання, відкритістю мислення щодо нового досвіду, нових ідей, інших людей; 6) громадянською компетентністю, що гарантує здатність активно й відповідально реалізовувати свої права й обовʼязки, довіру до державних інституцій; 7) підприємницькою компетентністю, що співвіднесена з проактивністю (ініціативністю, наполегливістю, здатністю до розвʼязання проблем), дає змогу вільно й ефективно діяти в межах своєї компетенції, ефективно виконувати поставлені завдання або користуватися делегованими повноваженнями, уміння працювати в команді, усвідомлювати ризики; 8) компетентністю у сфері культурної свідомості та самовираження, що зумовлює повагу до людської гідності, справедливості, прийняття культурних загальнолюдських, національних, регіональних, професійних цінностей, а також забезпечує толерантність і повагу до різних культурних проявів незалежно від расової, гендерної, соціальної приналежності, розвиває навички, повʼязані з мистецтвом, музикою, фізичною культурою. The significance of adult education as a vital component of both professional and personal development in today's world has been thoroughly explored. It is highlighted that in recent decades, the scope of adult education has expanded considerably, now encompassing not only professional growth but also personal learning. The key compe tencies outlined in the Council of Europe's Recommendations for lifelong learning have been systematically organ ized. The conclusions emphasize that the main focus of adult education, in the context of lifelong and life-wide learn ing, involves the development and enhancement of skills related to: 1) the ability to understand, search for, and pre sent information (knowledge/experience) both orally and in writing; communication skills, demonstrating perception, and ensuring effective interaction; teamwork, and the capacity to motivate others; 2) multilingual skills, which include proficiency in and continuous use of at least one foreign language, as well as an appreciation of cultural diversity and an interest in foreign languages and cultures; 3) STEM skills, which allow for the application of scientific methods and advancements in professional activities, fostering critical and reflective thinking (evaluation/control), and encouraging cognitive flexibility; 4) digital skills, facilitating various forms of learning in a digital society, information retrieval, main taining cyber hygiene and information security, and effective communication through information and communication technologies; 5) personal and social skills related to learning, expressed through motivation, the desire to grow, contributing to society, selecting effective learning strategies, engaging in self-education, maintaining self-regulation, selfcontrol, self-efficacy, fostering a growth mindset, and embracing new experiences, ideas, and people; 6) civic competence, which ensures the capacity to actively and responsibly exercise one's rights and duties, while also fostering trust in public institutions; 7) entrepreneurial competence, linked to proactivity (initiative, perseverance, problem solving abilities), enabling effective action within one's scope of competence, executing tasks efficiently, working well in teams, and managing risks; 8) cultural awareness and self-expression, which fosters respect for human dignity and justice, embraces universal, national, regional, and professional cultural values, and promotes tolerance and respect for diverse cultural expressions regardless of race, gender, or social background, while developing skills related to art, music, and physical education.