2019

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/10878

Переглянути

Перегляд 2019 за Автор "Bauman, S. S."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Вплив запальних захворювань шлунково-кишкового тракту на стан пародонту у дітей
    (Українська медична стоматологічна академія, 2019) Бауман, Софія Сергіївна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Бауман, София Сергеевна; Шешукова, Ольга Викторовна; Bauman, S. S.; Sheshukova, O. V.
    Захворювання органів шлунково-кишкового тракту належать до найбільш поширених патологічних станів дитячого віку і в структурі загальної захворюваності складають 25,3 - 31,3%. Запальні захворювання травного тракту досить часто супроводжуються ураженням зубощелепної системи. Оскільки порожнина рота є початком ШКТ, тому навіть найменші зміни в її роботі матимуть свої прояви на слизовій оболонці порожнини рота, на тканинах пародонту і на зубах дитини. Наявність мікрофлори в порожнині рота і ендогенних патогенетичних чинників дає можливість віднести стоматологічні захворювання у дітей із захворюванням шлунково-кишкового тракту до захворювань із системними чинниками етіології і патогенезу. Метою даного огляду літератури є проаналізувати відомості щодо взаємозв’язку хвороб порожнини рота із захворюваннями різних відділів шлунково-кишкового тракту для визначення подальших перспектив розробок можливих профілактичних заходів, які будуть попереджати розвиток уражень. Проблема захворювань тканин пародонту у дітей є однією з основних для сучасної стоматології. Наукові дослідження довели, що початкові патологічні зміни при хронічному катаральному гінгівіті без своєчасного лікування у дітей призводять до важких форм пародонтиту в дорослому віці. Низький рівень гігієни порожнини рота є головним чинником утворення зубної бляшки і біоплівки, які складаються із специфічної мікрофлори, мають високий пародонтопатогенний потенціал і розглядаються як основний чинник етіології у виникненні запальних процесів в тканинах пародонту. Чинники транскрипцій є чинниками, присутніми в цитоплазмі багатьох клітин, і при активації вони транспортуються в ядро, щоб регулювати вироблення безлічі медіаторів запалення. Хоча є багато інформації про запальні медіатори руйнування тканин пародонту, але на сьогодні мало відомо про роль чинників транскрипцій в патогенезі пародонту. Ядерний фактор-каппа B (NF-κB) і сигнальні перетворювачі і активатори транскрипції 3 (STAT3) є двома основними чинниками транскрипції, залученими в хронічні запальні захворювання. Але їх значення в патогенезі пародонту детально не досліджене. Дослідження останніх десятиліть довели, що цитокіни є тригерами запального процесу в тканинах пародонту і предикторами прогресу патологічних змін. Цитокіни є початковою ланкою активації імунної відповіді, визначають ефективність і тип імунного реагування на інфекційні і неінфекційні агенти, беруть безпосередню участь в розвитку і регуляції місцевих запальних і імунних реакцій. Проаналізувавши ряд джерел ми з'ясували, що на сьогодні ядерний чинник транскрипції NF-kB і його прояв при запаленнях тканин пародонту у дітей практично вивчений не був.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Цитологічна характеристика клітинного складу слизової оболонки ясен у дітей шкільного віку
    (Українська медична стоматологічна академія, 2019) Шешукова, Ольга Викторовна; Шешукова, Ольга Вікторівна; Sheshukova, O. V.; Бауман, Софія Сергіївна; Бауман, София Сергеевна; Bauman, S. S.; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Ерошенко, Галина Анатольевна; Yeroshenko, H. A.
    Актуальність. Для виявлення патології на ранніх етапах одним із точних методів є морфологічне дослідження. На теперішній час не проводилося визначення особливості клітинного складу слизової оболонки ясен цитологічним методом у дітей молодшого віку. Метою роботи було встановлення особливостей клітинного складу слизової оболонки ясен дітей шкільного віку в нормі. Матеріал та методи дослідження. Цитологічне дослідження проведено у 150 дітей м. Полтави віком 6, 12 та 15 років, які не мали клінічних ознак захворювань порожнини рота. Мазки отримували шляхом зскрібка зі слизової оболонки ясен та фарбували за Май-Грюнвальдом [4]. Результати дослідження та їх обговорення. За результатами проведених цитологічних досліджень клітинного складу цитограм ясен у дітей шкільного віку встановлено, що в цитограмах переважають поверхневі клітини, найбільша кількість їх визначається у дітей 6-річного віку. Процес фізіологічного зроговіння епітеліальної пластинки слизової оболонки ясен у дітей шкільного віку є різноплановим і кератинізація відбувається як за рахунок явища фізіологічного некрозу, тобто апоптозу поверхневих клітин, так і за рахунок ортокератозу – у вигляді появи у цитоплазмі епітеліоцитів еозинофільних гранул, з подальшим формуванням рогових лусочок. Даний тип зроговіння є основним, поряд із руйнуванням мітохондрій і зменшенням кількості ензимів в рогових лусочках. З 6 років середня кількість поверхневих клітин в цитограмах зменшується, а проміжних і рогових лусочок – збільшується до 12 років і залишається сталою у дітей 15 років. Актуальность. Для выявления патологии на ранних этапах одним из точных методов является морфологическое исследование. В настоящее время не проводилось определение особенности клеточного состава слизистой оболочки десны цитологическим методом у детей младшего возраста. Целью работы было установить особенность клеточного состава слизистой оболочки десны детей школьного возраста в норме. Материал и методы исследования. Цитологическое исследование проведено у 150 детей г. Полтавы 6, 12 и 15 лет, которые не имели клинических признаков заболеваний полости рта. Мазки получали путем соскоба со слизистой оболочки десны и красили по Май-Грюнвальдом [4]. Результаты исследования и их обсуждение. По результатам проведенных цитологических исследований клеточного состава цитограмм десен у детей школьного возраста выявлено, что в цитограммах преобладают поверхностные клетки, наибольшее количество их определяется у детей 6-летнего возраста. Процесс физиологического ороговения эпителиальной пластинки слизистой оболочки десны у детей школьного возраста является разноплановым и кератинизация происходит как за счет явления физиологического некроза, то есть апоптоза поверхностных клеток, так и за счет ортокератоза - в виде появления в цитоплазме эпителиоцитов эозинофильных гранул, с последующим формированием роговых чешуек. Данный тип ороговения является основным, наряду с разрушением митохондрий и уменьшением количества энзимов в роговых чешуйках. С 6 лет среднее количество поверхностных клеток в цитограммах уменьшается, а промежуточных и роговых чешуек - увеличивается до 12 лет и остается постоянной у детей 15 лет. Summary CYTOLOGICAL CHARACTERISTICS OF CELLULAR COMPOSITION OF GINGIVAL MUCOSA IN SCHOOL-AGE CHILDREN Sheshukova O.V., Bauman S.S., Yeroshenko H.A. Key words: cytogram, gingiva, children Relevance of research. Morphological study is one of the precise methods to identify pathology in the early stages. Until present, no reports on cellular composition of the gingival mucosa in children by using cytological method have been carried out. The aim of the work was to establish the characteristics of the cellular composition of the gingival mucosa of school-age children in normal conditions. Material and methods. Cytological examination included 150 children aged 6, 12 and 15, living in Poltava, who had no clinical signs of oral diseases. Smears were obtained by scraping from the gingival mucosa and stained by May-Grunwald. Results and discussion. The results of cytolograms of the cellular composition of gingiva in school children have shown that superficial cells predominate. The largest number of them is determined in 6 year-old children. The process of physiological keratinisation in the epithelial plate of gingival mucosa in school-age children is diverse and keratinisation occurs both due to the phenomenon of physiological necrosis, i. e. apoptosis of superficial cells, and due to orthokeratosis manifested by epithelial cells in the cytoplasm of eosinophilic granules with the subsequent formation of horny scales. This type of keratinisation is the leading one along with the destruction of mitochondria and a decrease in the number of enzymes in the horny scales. From the age of 6, the average number of surface cells in the cytograms decreases, while the intermediate and horny scales increase to 12 years and remains constant in 15 year-old children.