Український стоматологічний альманах, 2023, № 1
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Український стоматологічний альманах, 2023, № 1 за Автор "Dolenko, O. B."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Результативність лікувально-профілактичних заходів для підтримки гомеостазу порожнини рота перед уранопластикою в дітей із розщілинами піднебіння(Полтавський державний медичний університет, 2023) Ткаченко, Павло Іванович; Доленко, Ольга Борисівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Резвіна, Катерина Юріївна; Tkachenko, P. I.; Dolenko, O. B.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Popelo, Yu. V.; Korotych, N. M.; Rezvina, K. Yu.Резюме У наукових публікаціях триває активна дискусія щодо вдосконалення комплексів лікувально-профілактичних заходів у дітей із вродженим незрощенням піднебіння, які спрямовані на покращення якості їхнього життя на всіх етапах спостереження. Особливої актуальності це питання набуває, коли мова йде безпосередньо про оперативне втручання, яке потребує виваженої оцінки соматичного і місцевого статусу з метою створення сприятливих умов для загоєння рани після радикальної ураностафілопластики. Мета роботи: оптимізація корекції порушень гомеостазу порожнини рота у дітей із незрощеннями піднебіння перед оперативним втручанням. Авторами продовжено спостереження за 21 пацієнтом віком від 4 до 6 років із вродженим незрощенням піднебіння, яких за наявністю анатомічних порушень було розподілено на дві групи: з односторонньою розщілиною – 12 осіб і двосторонньою – 11. Усебічний аналіз первинних результатів обстеження дозволив установити в них зниження продукції ротової рідини і порушення її якісних властивостей, що призводило до змін фізико-хімічних і біохімічних параметрів. Це спонукало до розробки й апробації комплексу лікувально-профілактичних заходів у передопераційний період протягом місяця. Його застосування в дітей з односторонніми розщілинами дозволило частково нормалізувати швидкість салівації, концентрацію іонів водню в ротовій рідині, її оптичну щільність, в’язкість. При цьому активність α-амілази знижувалася в 1,3 рази, а кількість молекул середньої маси, рівень сіалових кислот, уміст загального білка, оксипроліну так і залишалися меншими в 1,2; 1,3; 1,3; 1,2 рази, відповідно, у порівнянні з попереднім обстеженням. Показник магнію незначно зростав, уміст фосфору в ній підвищувався в 1,3 раза, зростали кальцій-фосфорний коефіцієнт і мінералізаційний потенціал ротової рідини в 1,3 і 1,2 рази, відповідно, але контрольних величин вони так і не досягали. Натомість у дітей із двостороннім незрощенням піднебіння на цей період обстеження вдалося досягти відносної нормалізації лише швидкості салівації, рівня РН і в’язкості ротової рідини. Відбулося покращення її оптичної щільності, рівня молекул середньої маси, сіалових кислот і вмісту загального білка в 1,3 рази. Активність α-амілази падала в 1,2 рази, а кількість оксипроліну зменшувалася в 1,4 рази. Уміст магнію і кальцію в ній підвищувався в 1,4 рази, як і показник кальцій-фосфорного коефіцієнта. При цьому відбувалося падіння показника фосфору в 1,2 раза, що супроводжувалося зростанням ступеня мінералізаційного потенціалу ротової рідини в 1,5 раза. Таким чином автори повною мірою досягли поставленої мети.