Український стоматологічний альманах, 2023, № 1

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 12 з 12
  • Документ
    Результати проведення профілактичних заходів у дітей дошкільного віку
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Каськова, Людмила Федорівна; Садовські, Марина Олександрівна; Kaskova, L. F.; Sadovski, M. O.
    Поширеність та інтенсивність каріозного процесу зростають із віком і призводять до порушень із боку щелепно-лицевої ділянки, зумовлених формуванням неправильних функцій (жування, мовлення), що виникають унаслідок руйнування і раннього видалення тимчасових зубів у дітей. Чільне місце серед різних способів профілактики карієсу за ефективністю займає герметизація фісур молярів, яка передбачає ізоляцію найбільш уразливих ділянок жувальної поверхні від дії зовнішніх карієсогенних чинників. Під наглядом перебували 60 дітей 3-х років, яких було розділено на три групи відповідно до проведених додаткових профілактичних заходів. У 3-й групі проводили герметизацію фісур тимчасових молярів нижньої та верхньої щелеп із використанням склоіономерного цементу FUJI TRIAGE (GC, Японія). У другій групі профілактичним методом було глибоке фторування фісур тимчасових молярів препаратом “Емальгерметизуючий ліквід” (Humanchemie, Німеччина). Перша група була контрольною, дітям якої рекомендували дотримуватися даних рекомендацій щодо індивідуальної гігієни і раціонального харчування. Перший огляд через 6 місяців виявив, що в усіх досліджуваних групах дітей виник карієс, але показник різнився і був найнижчий у групі, в якій проводили герметизацію фісур. Через 12, 18 і 24 місяці показник карієсу збільшувався в кожній групі спостереження. Найбільший приріст карієсу через 2 роки спостерігали в 1 групі, дітям якої давали рекомендації щодо індивідуальної гігієни і раціонального харчування. У 2 групі, де проводили глибоке фторування, каріозних зубів було в 1,3 раза менше, ніж у 1 групі. Найнижчий показник виявили в 3 групі, де проводили герметизацію фісур тимчасових молярів (у 2,8 раза нижчий, ніж у 1 групі, та у 2,2 – у порівнянні з 2 групою). Найвищий ефект від проведеного способу профілактики виявили в 2 групі, де проводили глибоке фторування, найнижчий – у 1 групі. Щодо ураження молярів, найбільш ефективним був метод герметизації. Глибоке фторування мало певний ефект у порівнянні з 1 групою, де призначали загальні заходи, але він був у 2,9 раза гірший, ніж у 3 групі.
  • Документ
    Профілактика й лікування карієсу тимчасових зубів і його ускладнень в умовах стоматологічної клініки
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Каськова, Людмила Федорівна; Бережна, Олена Едуардівна; Лазарєва, Ксенія Анатоліївна; Скрипников, Петро Миколайович; Kaskova, L. F.; Berezhna, O. E.; Lazarieva, K. A.; Skrypnykov, P. M.
    Ураження твердих тканин зубів найбільш поширені серед дитячого населення. Це стосується і тимчасового, і постійного прикусу. Несвоєчасне звернення з приводу профілактики й лікування карієсу призводить до прогресування процесу в тканинах зуба, виникнення ускладнень. Метою дослідження було вивчити можливості використання різних методів лікування й профілактики карієсу тимчасових зубів і його ускладнень у дітей в умовах стоматологічної клініки. Протягом 2020-2023 рр. у стоматологічну клініку Полтави звернулися 1659 пацієнтів 2-6 років. Кожного пацієнта оглядали, проводили індивідуальне навчання їх і батьків гігієни ротової порожнини, складали план лікування і проведення профілактичних заходів. Надавали рекомендації з приводу раціонального харчування. Герметизацію застосовували в тимчасових молярах у терміни протягом року після їх прорізування. Через 2 роки в 90% пацієнтів не виявляли карієсу тимчасових молярів. У 72% пацієнтів втручання проводили під загальним знеболюванням. Найбільш частою патологією, яку лікували, був карієс, – 89% дітей, які відвідали клініку. Використовували фотополімерні композитні пломбувальні матеріали. Ускладнення карієсу лікували в 64% пацієнтів, які звернулися по стоматологічну допомогу. Кожному пацієнту проводили рентгенологічне дослідження, ортопантомограму або прицільні знімки, залежно від віку дитини, для вирішення вибору методу лікування (збереження чи видалення зуба). Видаленню підлягали 5,4% зубів. Ускладнений карієс супроводжується значним руйнуванням коронки зуба, що вимагає відповідних підходів до лікування. У таких випадках частіше використовували стандартні коронки. Прийом дітей у стоматологічній клініці дає можливість застосовувати сучасні методи діагностики, знеболювання, лікування, проведення профілактичних заходів. Важливим моментом є співпраця лікаря-стоматолога дитячого з батьками пацієнта як запорука отримання максимальних позитивних результатів.
  • Документ
    Фотограмметричний спосіб отримання діагностичної 3D- моделі щелепи
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Король, Дмитро Михайлович; Тончева, Катерина Дмитрівна; Кіндій, Дмитро Данилович; Korol, D. M.; Toncheva, K. D.; Kindiy, D. D.
    Розв’язання проблеми отримання високоточної тривимірної цифрової моделі щелеп є вкрай важливою, з огляду на широке впровадження в стоматологічну практику методів комп’ютерної діагностики і прецизійного виробництва. Висока вартість сканувального обладнання і програмного забезпечення обмежують можливість використання цифрових протоколів широким колом лікарів, отже, фотограмметрія – один із можливих перспективних напрямів наукового пошуку й удосконалення наявних напрацювань на шляху розв’язання цієї проблеми. Просте, загальнодоступне й відносно дешеве обладнання для фотограмметрії дозволяє швидко реалізувати цифрові протоколи в стоматологічній практиці. Авторами статті було вивчено літературні дані щодо технічної реалізації фотограмметричного способу отримання тривимірної моделі щелепи і запропоновано власний алгоритм процедури фотографування фізичної моделі та подальшої обробки цифрової інформації з отриманням 3D-моделі. Алгоритм складався з фотографування гіпсової моделі в кількості 50 кадрів. Фотографування проводили двома серіями по 25 знімків (у горизонтальній площині та під кутом 45 градусів до оклюзійної площини зубного ряду моделі). Технічною особливістю запропонованого способу є застосування обертального столика з кольоровими маркерними стрічками і максимальне світлодіодне освітлення фотобокса, що забезпечує безтіньове фотографування. Цифрову фотограмметричну обробку одержаних фотографій виконано в програмі Zephyr Free v.6.513 (3DFlow, Італія). Безкоштовне програмне забезпечення дозволяє отримати й архівувати 3D- модель щелепи для подальшої діагностичної або технічної роботи. Висока візуальна якість віртуальних моделей, отриманих вищевказаним способом, потребує подальшої експериментальної перевірки на предмет точної відповідності оригіналу.
  • Документ
    Особливості взаємозв’язку захворювань тканин пародонту з соматичними захворюваннями (огляд літератури)
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Васько, Марина Юріївна; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Vasko, M. Y.; Tkachenko, I. M.
    Взаємозв’язок дистрофічно-запальних захворювань тканин пародонту і загальносоматичних хвороб має двосторонній обтяжливий характер. Проведено аналіз сучасної наукової літератури, що розглядає питання зв’язку захворювань тканин пародонту і системних хвороб організму людини. Для збору інформації для даного огляду було прове- дено пошук наукової літератури, представленої в трьох базах даних (Pubmed, Scopus, Web of Science) за останні 2 роки. Тридцять чотири дослідження, включаючи оглядові та оригінальні статті, було відібрано для якісного аналізу на основі їх відповідності основному змісту даного огляду. Численні дослідження підтверджують суттєвий взаємозв’язок між тяжкістю перебігу запальних захворювань порожнини рота, станом її мікробіому і несприятливим прогнозом серцево-судинних захворювань, хвороб органів дихальної системи, метаболічного синдрому, ожиріння, ревматоїдного артриту тощо. Наявність хронічного генералізованого пародонтиту в пацієнтів підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема ішемічної хвороби серця й інсульту. Виявлено велику поширеність захворювань тканин пародонта в осіб із хронічними захворюваннями органів травлення, що пов’язано з порушенням усіх видів обміну. Тяжкі форми пародонтиту часто співіснують із діабетом першого та другого типів і вважаються найбільш частими ускладненнями діабету. Останні дослідження чітко обґрунтували роль певних пародонтопатогенних мікроорганізмів у етіопатогенезі й ускладненому перебігу ревматоїдного артриту. Високопатогенні мікроорганізми порожнини рота, проникаючи крізь ушкоджений епітелій судинної стінки тканин пародонту в системний кровообіг, викликають хронічну бактеріємію й уражають віддалені органи і тканини. Оскільки ми не можемо безпосередньо впливати на функцію того чи іншого органа, доцільно не тільки призначати базове пародонтологічне лікування, а й застосовувати препарати, що впливають на судинний компонент запального процесу – зміцнюють судинну стінку і покращують трофіку мікроциркуляторного русла.
  • Документ
    Стан здоров'я органів порожнини рота у внутрішньо переміщених осіб
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Скрипников, Петро Миколайович; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Лупаца, Наталія Анатоліївна; Розколупа, Ніна Василівна; Островська, Галина Юріївна; Титаренко, Володимир Іванович; Шкуренко, Юрій Олександрович; Skrypnykov, P. M.; Skrypnikova, T. P.; Lupatsa, N. A.; Raskolupa, N. V.; Ostrovska, G. Y.; Titarenko, V. I.; Shkurenko, Y. O.
    Захворюваність органів і тканин порожнини рота – актуальна проблема медицини. Актуальність проблеми загострюється через екстремальні умови в Україні в останні роки: пандемія COVID-19, війна. Ці фактори призводять до стресу, змінюються рівень і умови життя, що зумовлює загострення хронічних хвороб, а також перешкоджають одержанню повноцінної, кваліфікованої медичної допомоги. МОЗ України представляє нормативну базу «Права та обов’язки внутрішньо переміщених осіб», що гарантує медичні обстеження й лікування. Згідно з наказом МОЗ у КП «Полтавський обласний центр стоматології – стоматологічна клінічна поліклініка» створено умови для забезпечення стоматологічною допомогою ВПО в теперішній час. Шляхи реалізації: - надання допомоги пацієнтам лікарями-стоматологами поліклініки; - надання невідкладної стоматологічної допомоги цілодобово; - надання консультативної й лікувальної допомоги викладачами стоматологічних кафедр і лікарями - інтернами. Проаналізовано стан органів порожнини рота (зуби, пародонт, слизова оболонка порожнини рота) у внутрішньо переміщених осіб і визначено можливі шляхи збереження, відновлення стоматологічного здоров’я через профілактичну роботу, терапевтичну, хірургічну, ортопедичну допомогу. У дослідженні проаналізовано роботу лікарів-стоматологів, викладачів стоматологічних кафедр щодо надання допомоги внутрішньо переміщеним особам за 7 місяців війни в Україні. По допомогу звернулися 7388 осіб. Для оцінки стану тканин і органів порожнини рота проводили обстеження з використанням клінічних, рентгенологічних, лабораторних методів дослідження. За необхідності пацієнтів консультували суміжні спеціалісти. Виявлено, що в усіх обстежених пацієнтів показник поширеності карієсу становив 100%, індекс КПВ рівнозначний у пацієнтів основної групи (19±1,27) і контрольної групи (18±2,45). Число пацієнтів із пульпітами становило 2268 осіб (37%) (гострий, хронічний пульпіт і загострення хронічного). Звернулися з приводу гострого й загострення хронічного періодонтиту 1852 особи (22,7%), періоститу – 855(14%), одонтогенного гаймориту – 196 осіб (3,2%). Із загальної кількості пацієнтів із приводу загострення гінгівіту звернулися 263 пацієнти (4,26%), із приводу загострення пародонтиту – 482 (7,82%), хвороб слизової оболонки порожнини рота – 698 (11,4%). Виявлено високий ступінь достовірності загострення захворювань тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота порівняно з контрольною групою.
  • Документ
    Положення язика й об’єм верхніх дихальних шляхів у пацієнтів із зубощелепними аномаліями
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Стасюк, Олексій Анатолійович; Stasiuk, О. A.
    Зубощелепні аномалії та функціональні розлади, що їх супроводжують, є не лише проблемою ста- ну здоров’я, а й досить важливим аспектом у процесі формування особистості й адаптації в соціумі. Для підвищення ефективності на початку ортодонтичного лікування і стабільності в ретенційний пері- од важливо враховувати етіологічний фактор, що призвів до виникнення зубощелепної аномалії. З метою вивчення й оцінки положення язика в пацієнтів із патологією прикусу, виявлення впливу і взаємозв’язку на прохідність верхніх дихальних шляхів на 65 конусно-променевих комп’ютерних томо- грамах ортодонтичних пацієнтів було виміряно об’єм орофарингіальної ділянки за методом McNamara, розмір і положення язика по залишковому простору Donders. Середні показники об’єму верхніх дихальних шляхів у пацієнтів із І кл. становлять 10,103±1,27 см3, у пацієнтів із ІІ кл. – на 0,8 см3 менше – 9,3±0,706 см3. У пацієнтів із І класом середні показники простору Donders становлять 4,4379±0,8077 мм. У пацієн- тів із ІІ класом середні показники мали менше значення – 2,6667±0,3609 мм (р˂0,5). Розподіл пацієнтів за гендерною ознакою показує, що в чоловіків положення язика (простір Donders) мало середні пока- зники 2,411±0,318 мм, у жінок середні показники були майже у 2 рази вищі – 4,603±0,754 мм, що хара- ктерно для зміщення язика вниз, тобто нижнього положення язика (р˂0,01). Тобто об’єм дихальних шляхів залежить від скелетності патології, інакше кажучи – морфології ЗЩА в сагітальній площині. Положення язика досить слабко впливає на форму ЗЩА в сагітальній площині, проте має досить сильний вплив на формування патології у вертикальній площині, що є предметом дослідження в май- бутніх роботах
  • Документ
    Проблема галітозу при користуванні знімними протезами (клінічний випадок)
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Соколовська, Валентина Михайлівна; Sokolovska, V. M.
    Останнім часом у літературі з’являється все більше публікацій щодо виникнення проблеми неприємного запаху з рота, які базуються на результатах проведених наукових досліджень. Галітоз, або fetor oris, – хронічний неприємний запах із рота, за словами одного з дослідників у цій галузі, належить до категорії «соціальної інвалідності», оскільки для певної групи населення галітоз стає причиною обмеженого спілкування з людьми, які хворіють на цю недугу. Мета роботи – висвітлення клінічного випадку хронічного галітозу в пацієнтки, яка користується частковими знімними протезами, виготовленими з акрилатів. Хвора М., 1952 р.н., звернулася зі скаргами на хронічний, неприємний запах із рота, який буває щодня і не усувається за допомогою зубної пасти і щітки. Із анамнезу захворювання пацієнтки М. стало відомо, що частковими знімними пластинковими протезами вона користується близько року. Хвора повідомила, що неприємний запах із ротової порожнини турбував її ще до виготовлення знімних протезів. Але з моменту користування ними галітоз посилився. Зі слів пацієнтки, за протезами доглядає регулярно, але іноді, у період нічного сну, вони залишаються в ротовій порожнині. Лікування галітозу в пацієнтки М. проводили двома напрямами. По-перше, це мотивація і навчання правильної гігієни ротової порожнини, вибір засобів гігієнічного догляду, демонстрація техніки очищення лінгвального нальоту, застосування антисептичних полоскань і освіжувачів ротової порожнини. По друге – ретельний індивідуальний підбір конструкційних матеріалів, правильний догляд за протезом і своєчасна заміна його під час користування. Віддалені результати огляду ротової порожнини пацієнтки М. і визначення індексу ІЗ методом С. Улітовського констатували відсутність найслабшого запаху на безпосередній відстані й підтвердили правильність вибраного лікування. Висновок. Наведений клінічний випадок хронічного галітозу в пацієнтки, яка користується знімними протезами, свідчить про необхідність проведення діагностики, лікування і вживання профілактичних заходів у хворих, які страждають на цей патологічний стан.
  • Документ
    Оптимізація методів ортопедичного лікування в умовах військового стану
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Цветкова, Наталія Володимирівна; Писаренко, Олег Анатолійович; Соколовська, Валентина Михайлівна; Нідзельський, Михайло Якович; Tsvetkova, N. V.; Pisarenko, O. A.; Sokolovska, V. M.; Nidzelskyi, M. Ya.
    У сучасних умовах російської військової агресії щодо України стоматологічне здоров’я наших захисників займає одне з ключових місць. Його незадовільний стан впливає на загальне самопочуття військових, що, своєю чергою, значно ускладнює виконання бойових завдань і знижує якість життя в цілому. За даними різних авторів, 90% військовослужбовців потребують стоматологічної допомоги. Метою роботи став аналіз причин звернення військових по ортопедичну стоматологічну допомогу, а також ретельний вибір конструкційного матеріалу дентальних протезів з урахуванням клінічної картини і супутніх хвороб. Об’єкт і методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було проведено обстеження 92 військових, які перебували на лікуванні в шпиталі та на ротації в Полтавській області, у період із квітня 2022 року по січень 2023 року. У зв’язку з тим, що у 84 військових діагностовано хронічні захворювання тканин пародонта, було проведено активний пошук базисних матеріалів, які були б біологічно індиферентними до тканин протезного ложа. Цим вимогам відповідають термопласти: нейлон, поліоксиметилен, поліпропілен, поліетилен. За даними фірми-виробника, ці матеріали характеризуються відсутністю токсико-алергічного подразника, мають високу біосумісність, що особливо актуально для пацієнтів із захворюваннями слизової оболонки порожнини рота, ШКТ, імунної, ендокринної, нервової систем. Усім пацієнтам було виготовлено часткові знімні протези з термопластичного матеріалу «Acron», виробник «Roko» (Польща). При виборі конструкцій часткових знімних протезів у пацієнтів із різними дефектами зубних рядів керувалися невеликою кількістю клінічних відвідувань, що актуально для військових, які перебувають на ротації та лікуванні в шпиталі. Висновок. Проведений аналіз причин звернення військових по ортопедичну стоматологічну допомогу, а також ретельний вибір конструкційного матеріалу дали можливість запобігти ускладненням і виготовити якісні знімні протези в стислий термін, за два клінічні відвідування, що актуально для військових, які перебувають на ротації та лікуванні в шпиталі.
  • Документ
    Порівняльна характеристика методик лікування пацієнтів з одонтогенними флегмонами
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Кіптілий, Анатолій Васильович; Kiptiliy, A. V.
    Оптимізація лікування гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки є одним з актуальних завдань щелепно-лицевої хірургії, це зумовлено низкою об’єктивних причин, до яких належать зміни і з боку макроорганізму, і з боку збудників запалення. Метою дослідження були пошук і аналіз наукових джерел в Україні та світі щодо новітніх методів лікування одонтогенних флегмон, особливостей їхнього перебігу й ускладнень.
  • Документ
    Використання в навчальному процесі англомовних фахових інформаційних джерел як умова підвищення професійної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Іваницька, Олена Сергіївна; Гончаренко, Наталія Іванівна; Іваницький, Ігор Олексійович; Локес, Катерина Петрівна; Буханченко, Ольга Петрівна; Ivanytska, O. S.; Goncharenko, N. I.; Ivanytskyi, I. O.; Lokes, K. P.; Buhanchenko, O. P.
    Із кожним роком зростає потреба в тісному співробітництві між різними країнами, що зумовлює необхідність підготовки фахівців, які б вільно володіли і використовували в професійній діяльності мови міжнародного спілкування, передусім англійську. Нині складно уявити конкурентоспроможного медичного фахівця, який у своїй діяльності не використовує знання англійської мови для ефективного встановлення професійних контактів і отримання новітньої інформації. Мета статті – визначити можливості підвищення якості професійної підготовки майбутніх лікарівстоматологів завдяки вдосконаленню іншомовної комунікативної компетентності шляхом використання англомовних фахових інформаційних джерел у навчальному процесі на клінічних кафедрах.
  • Документ
    Трансформація вищої освіти в сучасних умовах
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Бойко, Ігор Васильович; Буханченко, Ольга Петрівна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Бондаренко, Валерій Володимирович; Boyko, I. V.; Bukhanchenko, O. P.; Havryliev, V. M.; Bondarenko, V. V.
    Обґрунтовано надзвичайне значення медичної освіти і науки для суспільства. Визначено місце системи вищої освіти, що одночасно впливає на розвиток майбутнього покоління лікарів і є неабияким соціальним інститутом. Описано роль системи вищої медичної освіти в складні періоди розвитку держави і запропоновано шляхи відновлення наукового потенціалу здобувачів вищої медичної освіти, шляхи вирішення стратегії, змісту, структури, методів викладання, виховання і формування поглядів. Неабияке значення для еволюції медичної освіти в Україні відіграло переформування світової цивілізації й українського суспільства зокрема. Система вищої освіти одночасно впливає на розвиток майбутнього покоління лікарів і є неабияким соціальним інститутом. Саме тому проаналізовано роль системи вищої медичної освіти в складні періоди розвитку держави і запропоновано шляхи відновлення наукового потенціалу здобувачів вищої медичної освіти.
  • Документ
    Результативність лікувально-профілактичних заходів для підтримки гомеостазу порожнини рота перед уранопластикою в дітей із розщілинами піднебіння
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Ткаченко, Павло Іванович; Доленко, Ольга Борисівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Резвіна, Катерина Юріївна; Tkachenko, P. I.; Dolenko, O. B.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Popelo, Yu. V.; Korotych, N. M.; Rezvina, K. Yu.
    Резюме У наукових публікаціях триває активна дискусія щодо вдосконалення комплексів лікувально-профілактичних заходів у дітей із вродженим незрощенням піднебіння, які спрямовані на покращення якості їхнього життя на всіх етапах спостереження. Особливої актуальності це питання набуває, коли мова йде безпосередньо про оперативне втручання, яке потребує виваженої оцінки соматичного і місцевого статусу з метою створення сприятливих умов для загоєння рани після радикальної ураностафілопластики. Мета роботи: оптимізація корекції порушень гомеостазу порожнини рота у дітей із незрощеннями піднебіння перед оперативним втручанням. Авторами продовжено спостереження за 21 пацієнтом віком від 4 до 6 років із вродженим незрощенням піднебіння, яких за наявністю анатомічних порушень було розподілено на дві групи: з односторонньою розщілиною – 12 осіб і двосторонньою – 11. Усебічний аналіз первинних результатів обстеження дозволив установити в них зниження продукції ротової рідини і порушення її якісних властивостей, що призводило до змін фізико-хімічних і біохімічних параметрів. Це спонукало до розробки й апробації комплексу лікувально-профілактичних заходів у передопераційний період протягом місяця. Його застосування в дітей з односторонніми розщілинами дозволило частково нормалізувати швидкість салівації, концентрацію іонів водню в ротовій рідині, її оптичну щільність, в’язкість. При цьому активність α-амілази знижувалася в 1,3 рази, а кількість молекул середньої маси, рівень сіалових кислот, уміст загального білка, оксипроліну так і залишалися меншими в 1,2; 1,3; 1,3; 1,2 рази, відповідно, у порівнянні з попереднім обстеженням. Показник магнію незначно зростав, уміст фосфору в ній підвищувався в 1,3 раза, зростали кальцій-фосфорний коефіцієнт і мінералізаційний потенціал ротової рідини в 1,3 і 1,2 рази, відповідно, але контрольних величин вони так і не досягали. Натомість у дітей із двостороннім незрощенням піднебіння на цей період обстеження вдалося досягти відносної нормалізації лише швидкості салівації, рівня РН і в’язкості ротової рідини. Відбулося покращення її оптичної щільності, рівня молекул середньої маси, сіалових кислот і вмісту загального білка в 1,3 рази. Активність α-амілази падала в 1,2 рази, а кількість оксипроліну зменшувалася в 1,4 рази. Уміст магнію і кальцію в ній підвищувався в 1,4 рази, як і показник кальцій-фосфорного коефіцієнта. При цьому відбувалося падіння показника фосфору в 1,2 раза, що супроводжувалося зростанням ступеня мінералізаційного потенціалу ротової рідини в 1,5 раза. Таким чином автори повною мірою досягли поставленої мети.